Після того, як 8 листопада у США пройдуть вибори, попередній склад Конгресу працюватиме ще майже два місяці - відповідно до Конституції, перше засідання нового Конгресу починається опівдні, 3-го січня. Це дає можливість діючому складу Конгресу розглянути та закрити певні питанння, у тому числі й ті, що стосуються допомоги Україні, вже після того, як стануть відомі переможці виборів.

Зокрема це дасть можливість погодити в Сенаті та в Палаті представників фінальну версію оборонного бюджету на 2023-й рік. Нині законопроект нараховує понад 900 правок, серед яких є додаткова допомога для України, зокрема, тренування українських авіаторів на сучасних американських винищувачах F-15, F-16. Також він містить вимогу до уряду підготувати звіт про торгівлю людьми внаслідок російського вторгнення в Україну, можливе надання Україні ЗРК «Патріот», передачу конфіскованих російських активів на допомогу Україні, розробка спільної програми між США та Україною для дослідження травм, отриманих в результаті військових дій, та надання необхідної допомоги, тощо.

Також, в інтерв’ю "Голосу Америки" законодавці, як від Республіканської, так й від Демократичної партій, підтвердили, що наразі тривають обговорення додаткового пакету допомоги для України у розмірі від 50-ти до 60-ти мільярдів доларів. Відповідний законопроект планують погодити до початку роботи нового складу Конгресу. Це гарантуватиме безперервну допомогу Україні протягом наступного року, стверджуть законодавці.

"Голос Америки" поспілкувався із конгресменом-республіканцем Адамом Кінзінгером про майбутнє двопартійної підтримки України після проміжних виборів у Конгрес, а також - про законодавчі ініціативи для української оборони, які можуть бути проголосовані у найближчі два місці. Кінзінгер є одним із авторів законопроекту про тренування українських авіаторів на американських винищувачах. Американському політику нині 44-ри роки, він був обраним конгресменом від Республіканської партії в штаті Іллінойс, де представляв свій округ протягом останніх 12-ти років. Цьогоріч він вирішив не балотуватися на наступний термін.

Катерина Лісунова, журналістка Голосу Америки: Відповідно до заяв лідера меншості в Палаті представників Кевіна МакКарті, якщо республіканці отримають більшість у Палаті представників, вони, ймовірно, виступатимуть проти додаткової допомоги Україні. Про яку саме допомогу йдеться - фінансову, економічну, гуманітарну чи військову?

Адам Кінзінгер, конгресмен-республіканець від 16-го виборчого округу штату Іллінойс: Я не знаю, про що говорить Кевін Маккарті. Коли він сказав, що ми не будемо підписувати чистий банківський чек, я розсердився більше, ніж якби він сказав, що збирається припинити всю допомогу. Він каже, що ми просто підписуємо порожній чек для України, коли насправді, це вони воюють, це вони готові виходити на поле бою проти росіян, щоб нашим військам не довелося воювати. Наразі, Кевіна Маккарті цікавить лише одне, - він хоче стати спікером. Я розумію, це політика. Людьми керує влада і божевілля, але такі заяви абсолютно неправильні, і я не хотів би бути ним і дивитися на себе в дзеркало.

КЛ: Чи можна сказати, що питання допомоги Україні розділило Республіканську партію?

АК: Так, я думаю, що це справедливе твердження. Але треба також згадати нещодавній лист прогресивного кокусу демократів, який оприлюднив якусь дивну заяву, а потім відкликав її. Я радий, що вони відкликали свій лист. Це було дуже невчасно, ані зараз, ані раніше, до прикладу у червні. Зараз дійсно є певний розкол, але загалом республіканці та демократи підтримують допомогу Україні, підтримують нашу роль у світі. Мене більше хвилює те, що трапиться, якщо невелика кількість республіканців захопить владу і фактично візьме під контроль волю всієї партії. Отже, я не надто стурбований, але є моменти, які ми маємо враховувати.

КЛ: Чи вважаєте ви, що в обох партіях відбувається розкол у питанні допомоги Україні? Чи можна це назвати проблемою?

АК: Я, безсумнівно, вважаю, що це питання постає в обох партіях. Давайте будемо чесними, крайні ліві та крайні праві у багатьох випадках мають спільну позицію. Вони можуть мати певні розбіжності та деякі нюанси, але коли справа доходить до політики, вони часто погоджуються. Це крайні погляди, і ми маємо проблему з крайніми поглядами в цій країні, так само як, мабуть, у більшості країн світу. Так, авжеж, є розбіжності. Але на мою думку, тут важливо дивитись на позицію переважної більшості демократів та переважної більшості республіканців, які підтримують допомогу Україні.

КЛ: Ви напряму спілкуєтесь із виборцями Республіканської партії. Як ви вважаєте, допомога Україні відображає позицію республіканських виборців?

АК: Мене хвилює не кількість людей, які виступають проти допомоги сьогодні, а те, що відбудеться у наступні шість місяців. Що відбудеться взимку? Оскільки зима буде суворою і ціни зростуть. Тому для адміністрації Байдена та наших західних союзників важливо наближати перемогу прямо зараз. Володимир Путін сподівається, що зможе виснажити волю Сполучених Штатів і волю Заходу. Давайте не дамо йому такого шансу. Ми маємо перемогти. Зараз Україна наступає. І чим довше ми чекаємо, тим більше ризик, що кількість людей, які виступають проти підтримки України, зростатиме.

КЛ: Чинні законодавці обговорюють ймовірність створення великого пакету допомоги для України, за який вони проголосують зараз, до того як новий склад Конгресу почне роботу. Що вам про це відомо? Про яку суму грошей йдеться? І коли можна очікувати голосування за такий законопроект?

АК: Голосування за цей пакет має відбутись до січня. Я припускаю, що або на початку або в середині грудня. Усе залежить від того, як швидко ми завершимо свою роботу. Я чув цифру близько 60-ти мільярдів. Це, очевидно, покриє велику частину державних витрат, які допомагали Україні із зарплатами для армії, тощо. А також покриє майбутню військову допомогу. І тут варто зауважити, що це не порожній чек, який ми просто підпишемо для України. Ці фінанси будуть відповідними сумами, які будуть виділятися протягом наступного фінансового року. Таким чином, це покриє витрати до вересня. Ми не хочемо просто видавати величезні суми грошей і не відстежувати їх. Ми хочемо переконатися, що є підзвітність. Тож, якщо нам вдасться провести цей пакет у 60 мільярдів доларів, у разі якщо трапиться щось екстремальне, непередбачуване, ці кошти допоможуть пережити принаймні наступний фінансовий рік.

КЛ: Що б ви хотіли, щоб українці знали про республіканську та демократичну позицію в Конгресі по Україні?

АК: Я хочу сказати українцям наступне і, чесно кажучи, світові, і особливо росіянам, які можуть нас дивитись. Голоси, які ви зараз чуєте, це ті, що говорять екстремальні речі. Тому що це піднімає рейтинги. Як би божевільно це не звучало. Але переважна більшість республіканців і демократів підтримують вас. Переважна більшість американців підтримують Україну. Ми розуміємо, якщо Україна зараз програє, Сполучені Штати зрештою будуть вимушені вступити у бій. Ми розуміємо нинішню боротьбу, яка ведеться. Ми з вами.

КЛ: Якщо говорити про підтримку України серед республіканців і демократів, то в чому, на вашу думку, вона схожа, а в чому відмінність їхніх позицій?

АК: Я не думаю, що існує велика різниця. Ми погоджуємось що Росія погана. На щастя, ми й досі маємо спільну позицію, що не можна просто вбивати цивільних. Ми й досі маємо спільну позицію, що демократія та свобода важливі. Ось чому я працюю на передовій комітету із розслідування подій 6-го січня, 21-го року. Це потрібно для того, щоб сказати: дивіться, у демократій можуть бути погані дні, в української демократії були погані дні. Питання не в тому, «чи буде у вас поганий день?», а в тому, «якими ви повернетесь після цього поганого дня?». Отже, республіканці та демократи не мають великих розбіжностей. Однак, коли справа заходить про радикальні позиції, то знову ж таки, крайні ліві, зокрема Прогресивний кокус демократів, з якоїсь причини має певну симпатію до Росії. Можливо, це пов’язано із старими часами комунізму. Натомість крайні праві також нещодавно відкрили власну симпатію до Росії. У їхньому випадку, це може бути пов’язано із культурним консерватизмом. Але здебільшого, ми усі маємо спільну позицію в цьому питанні.

КЛ: Чи очікуєте ви якихось змін у позиціях по України після проміжних виборів?

АК: Я не бачу серйозних змін після цих виборів. Я думаю, що буде дуже важко виступати проти України, коли кожен день ми отримуємо нові картини жахів, які творять росіяни: згвалтування, грабіж, спалення міст.

КЛ: Якими є ваші власні короткострокові та довгострокові політичні плани?

АК: Приблизно через два місяці я покину Конгрес, і, на щастя, я цьому радий. Тому що я був конгресменом протягом останніх 12-ти років. Я не думаю, що люди повинні бути в Конгресі довше. Нині я керую власною організацією під назвою Country First - "Країна перш за все". Ми вчимо людей, як втілювати демократію. Ми долучаємось до виборів. Але тепер я зосереджуюсь на іншій стороні політичного процесу. Врешті-решт, ми хотіли б частково винести свою роботу на міжнародний рівень, щоб поділитись деякими уроками, які ми засвоїли в Сполучених Штатах у важкий час демократії щодо важливості самоврядування. Я збираюся й надалі брати участь у зовнішньополітичній сфері, подорожувати. У мене є проект, який я поки що не можу оголосити, але я хочу допомогти із розвитком демократій у світі. Тут не йдеться про «давайте всі сядемо і візьмемося за руки». Ми будемо говорити про важливість захисту демократії, сильної армії, сильної національної оборони. Отже, я нікуди не зникаю. Я збираюся трохи відпочити від обраної посади, і, можливо, я колись до цього повернуся.

КЛ: Якою була ваша мотивація, коли ви вирішили не балотуватися на наступний термін?

АК: Приблизно два роки тому я вже думав не балотуватися, тобто іще на попередніх виборах. Знову ж таки, коли ви виконуєте цю роботу протягом більше 10-ти років, це голоси тих самих виборців, це багато однакових битв, і це справді виснажує. Особливо, якщо ти молодий хлопець, створюєш сім’ю, а тебе постійно немає вдома. Отже, це була одна з причин, які призвели до такого рішення. Конституція США вимагає проводити федеральний перепис населення кожні 10 років та перерозподіляти округи відповідно до кількості місцевого населення, і демократи не зробили мені в цьому жодної послуги. (Він має на увазі, що після проведення перепису населення, у США наново окреслюються кордони виборчих округів, що, на його думку, збільшило кількість демократичних виборців в окрузі, від якого він балотується - ред.). Я також чітко розумів, якби я балотувався знову, це було би лише заради збереження посади. Зараз час, щоб моя любов до цієї країни, поширилась за межі Палати представників. Отже, це моя мотивація.

КЛ: Чи ви зараз стежите за новинами на своєму виборчому окрузі?

АК: Так, трохи. Я стежу за всім, що там відбувається. Мій округ в штаті Іллінойс залишається міцним республіканським округом, принаймні деякі його частини, тому що вони його перерозподілили. Побачимо, чим це закінчиться. Я думаю, що це буде вдалий рік для республіканців. Я маю змішані почуття щодо цього факту, будучи республіканцем. Моє давнє переконання полягає в тому, що гарний виборчий рік для республіканців - це чудово. Але я також хвилююся, бо мені здається, що республіканці зараз рухаються в дуже поганому напрямку. Тому, я продовжу боротися з цим відхиленням курсу, але вже із ззовні.