Спеціальні потреби

Актуально

Від заяв про кінець комунізму до закликів до зняття блокади - американські політики реагують на протести на Кубі

На фото: кадри протестів у столиці Куби, Гавані

Протести на Кубі опинились у центрі уваги американських політиків і супроводжуються зміною позиції Білого дому. Адміністрація США, заявивши спочатку про те, що протести були реакцією на нездатність уряду Куби приборкати пандемію COVID-19, пізніше назвала їх закликом до звільнення після десятиріч репресій та економічних страждань під владою комуністичного режиму.

"США закликають кубинський режим почути свій народ та служити його потребам у цей важливий момент, а не збагачувати себе", - заявив у понеділок президент США Джо Байден.

Низка огладячів називають протести на Кубі безпрецедентними. На цьому тлі напередодні речницю Білого дому Джен Псакі запитали, чи стане Куба пріоритетним напрямком зовнішньої політики США.

"Щодо місця у переліку пріоритетів, я не можу це коментувати, але я можу сказати, що ми будемо тісно залучені. Ми шукатимемо можливість допомогти народу Куби. Ми, звісно, як ви знаєте, підтримуємо свободу слова, свободу ЗМІ, свободу - коли вони вірять, що заслуговують на доступ до економічної підтримки та медичної підтримки, медичних товарів, про які багато із них просять", - заявила Псакі у відповідь журналісту.

Як видається, американські політики по-різному ставляться до того, які саме наслідки можуть мати протести на Кубі та того, яку допомогу США варто надати кубинцям.

"Всі люди мають право протестувати та жити у демократичному суспільстві. Я закликаю уряд Куби поважати права опозиції та утриматись від насильства. Також вже давно прийшов час покінчити із одностороннім ембарго США щодо Куби, яке лише зашкодило, а не допомогло народу Куби", - твітує сенатор-демократ Берні Сандерс.

Як повідомляє інформаційна агенція Reuters, президент Куби Мігель Діас-Канель заявив, що санкції з боку США є причиною економічних проблем, браку ліків та відключень електроенергїі, які послужили причиною для протестів. Як повідомляє "Німецька хвиля", Мігель Діас-Канель сказав, що протестувальники зможуть перемогти "лише через наші трупи".

Тим часом, сенатор-республіканець Тед Круз заявив, що "комуністичний кубинський режим буде викинутий у смітник історії, де деспоти та диктатори не отримують прощення за страждання, яким вони піддали своїх громадян".

Події на Кубі, а також неефективність тамтешнього уряду активно використовують критики Демократичної партії як буцімто ілюстрацію загроз, які самим США може нести соціалізм, що, як твердять деякі опоненти демократів та президента Байдена, начебто обстоюють демократи з їх акцентом на багатотрильйонних програмах відновлення від наслідків пандемії. Як раніше повідомляв "Голос Америки, критки демократичної партії, серед іншого, називали пріоритети, визначені демократами щодо відновлення, "соціальним інжинірингом" та "втіленням забаганок" демократів.

"Якщо ви голосували за Байдена, ви голосували за те, щоб Америка стала тим, чим зараз є Куба", - твітує кандидатка від республіанців на виборах у штаті Флорида Лаверн Спайсер.

Серед іншої схожої критки - заява популярної консервативної коментаторки Кендіс Овенс, що адміністрація Байдена буцмто прагне "принести комунізм до Америки".

Реакція на події на Кубі стане своєрідним змаганням між партіями у США, відзначили у понеділок у виданні The Washington Post.

"По суті, боротьба на Кубі занурила обидві партії у змагання за те, щоб представити себе як побороників демократії та глобальної свободи, хоча обрані лідери обох партій фактично єдині у пудтримці протестів. Але ця політична територія складніша для демократів. Протягом більшої частини цього року урядовці адміністрації не зосереджували увагу на Кубі, частоково через можливий спротив у середині партії і частково через інші пріоритети на глобальному рівні", - пише видання.

The Washington Post визначає, що чимало демократів нині закликають цілковито підтримати протести кубинців.

Тим часом, Кремль напередодні наголосив на недопустимості втручання ззовні у внутрішні справи Куби. Сьогодні ж заступник міністра закордонних справ Росії зустрівся із послом Куби в РФ.

"Висловлена обопільна впевненість у якнайшвидшій нормалізації ситуації. Підкреслено неприпустимість втручання ззовні та інших деструктивних дій, які загрожують дестабілізацією на Кубі.
З російського боку заявлено про солідарність із керівництвом і народом Куби, усебічну підтримку зусиль щодо якнайшвидшого повернення ситуації в нормальне русло", - відзначає сайт МЗС Росії.

Дивіться також: Джордж Кент розпочав роботу у Києві в якості тимчасового повіреного у справах США

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG