Спеціальні потреби

Актуально

“Сигнал з часів Януковича”. Медійні організації засудили застосування сили поліцейським проти Богдана Кутєпова

Журналіст Громадського телебачення Богдан Кутєпов

29-го квітня під час висвітлення акції протесту під Кабміном у Києві поліцейський застосував силу до журналіста "Громадського телебачення" Богдана Кутєпова. За словами журналіста, патрульні завдали йому тілесних ушкоджень і зламали техніку.

Інцидент відбувся у прямому ефірі. На відео з онлайн-трансляції Кутєпова видно, як до нього підходять патрульні підрозділу ТОР і просять покинути територію, оскільки він перебуває у “зеленій зоні”. Після відмови і прохання пояснити таку вимогу правоохоронців, патрульний сказав «або забираєш (камеру — прим. ГА.), або я зламаю». З цими словами журналіста виштовхнули з газону. Його техніку було зламано.

Дії поліцейського викликали обговорення в медіа. "Голос Америки" звернувся за коментарями до медійних та правозахисних організацій в Україні з цього приводу.

У представництві правозахисної організації Freedom House висловили сподівання, що порушники понесуть справедливу відповідальність.

“Агресивне застосування сили проти журналістів "Громадського телебачення" поліцією є тривожним знаком, що насильство проти журналістів продовжується і посилюється пандемічними та карантинними обмеженнями. Влада відповідальна за сприяння роботі журналістів та медіа в час, коли їхня робота є особливо важливою. Журналісти мають розраховувати на поліцію щодо захисту, а не боятись її як потенційну загрозу.

Остання фізична сутичка, в якій Богдан Кутєпов та його колега були піддані агресивній силі поліції під час прямого ефіру, особливо шокує та розчаровує. Національна поліція має розслідувати цей інцидент швидко і впевнитись, що за це буде відповідальність.
Freedom House в Україні

Остання фізична сутичка, в якій Богдан Кутєпов та його колега були піддані агресивній силі поліції під час прямого ефіру, особливо шокує та розчаровує. Національна поліція має розслідувати цей інцидент швидко і впевнитись, що за це буде відповідальність.

Більше того, в умовах, коли поліція, Національна гвардія та інші сили залучені до нагляду за карантинними обмежень, політичні лідери України повинні надіслати чіткий сигнал про те, що насильство та інші агресивні дії щодо журналістів під час карантину неприйнятні, і що порушники будуть нести відповідальність за будь-які свої зловживання”, — заявив "Голосу Америки" директор Freedom House в Україні Метью Шааф.

Ірина Земляна, медіаекспертка та тренерка з безпеки "Інституту масової інформації" переконана, що поведінка патрульного є наслідком безкарності поліцейського свавілля.

“Пару днів тому ми в ІМІ отримали відповідь від Генпрокуратури, що за перший квартал цього року правоохоронці зареєстрували 57 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно журналістів, але жодна справа не була направлена до суду.

Для мене — це сигнал з часів Януковича, адже тоді основними порушниками прав журналістів були саме правоохоронці.
Ірина Земляна, "Інститут масової інформації"

Нинішній зухвалий напад на Богдана Кутєпова — це сумний і логічний наслідок. Тобто, правоохоронці чітко розуміли, що їхні дії транслюються онлайн на широку аудиторію і продовжували перешкоджати журналістам та застосували силу. Для мене — це сигнал з часів Януковича, адже тоді основними порушниками прав журналістів були саме правоохоронці”, — відповіла Ірина Земляна "Голосу Америки".

З такою думкою погоджується Ольга Решетилова, координаторка "Медійної ініціативи за права людини".

“В останні місяці правозахисники в принципі фіксують велику кількість безпричинної агресивної поведінки патрульних по відношенню до громадян. Нами зафіксовані скарги, коли поліцейські нападали на тих, хто викликав патрульну поліцію, робили це відкрито, розуміючи що їх поведінка фіксується на відео. При цьому, за моєю інформацією, жодного покарання для поліцейських не наставало.

На такі випадки повинна бути жорстка реакція не тільки професійної спільноти журналістів, а й всього суспільства.
Ольга Решетилова, Медійна ініціативи за права людини

Відчуваючи безкарність і вседозволеність, вони будуть дозволяти собі все більше — бійки у прямому ефірі, заламування рук активістам і журналістам, ламання техніки. Тому на такі випадки повинна бути жорстка реакція не тільки професійної спільноти журналістів, а й всього суспільства”, — заявила Ольга Решетилова.

Сам Богдан Кутєпов вважає що такі дії патрульних є наслідком невдалої реформи поліції Арсена Авакова.

“Безкарність правоохоронців з часів Майдану призводить до того, що такі речі будуть знову і знову повторюватися. Я не вважаю себе жертвою, і думаю ми знайдемо спосіб компенсувати витрати на зламану техніку. Що найгірше у цій ситуації — я попереджав патрульного, що це пряма трансляція, і його дивляться тисячі людей. Але його це не зупинило”, — розповів Кутєпов "Голосу Америки".

Пресслужба патрульної поліції заявила, що щодо патрульного розпочали службове розслідування

Після інциденту, "Громадське телебачення" звернулось у поліцію. Згодом пресслужба патрульної поліції заявила, що щодо патрульного розпочали службове розслідування.

“Патрульні попросили журналістів звільнити пагорб біля місця проведення акції. Один з журналістів відмовився покидати визначену територію, залишився на місці та продовжив проводити прямий ефір. Розпочалась словесна перепалка між інспектором та журналістом, під час якої один з патрульних застосував до представника преси фізичний вплив — взяв його за руку та відвів з місця. Деталі події встановлюються”, — йдеться в заяві.

Згодом у Державному бюро розслідувань повідомили, що розпочали досудове розслідування щодо інциденту. “У разі доведення вини, правоохоронцям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років”, — заявили в ДБР.

Дивіться також: У Нью-Йорку під час пандемії зросла кількість бажаючих всиновити собаку або кішку

Всі новини дня

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:18 0:00

У Голівуді презентували стрічку “Погані Дороги”, щоб показати історію українсько-російської війни. А також, щоб зібрати кошти для постраждалиx від агресії Росії. На показ приїхала і режисерка стрічки Наталія Ворожбит.

“Не ходіть до школи, школи більше немає”, – історія школи № 66 міста Маріуполя та її директора. Відео

Школа №66 була гордістю Маріуполя – після капітального ремонту вона пропрацювала лише 4 роки та готувалася до чергового випускного. Але все скінчилося 23 лютого.

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драмтеатру в Маріуполі. Інтерв’ю

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драматичного театру в Маріуполі. Міжнародна правозахисна організація опублікувала чергову доповідь, присвячену воєнним злочинам російської армії в Україні.

Підсумки саміту НАТО, анонс нових поставок військової допомоги Україні – подробиці. Відео

В Мадриді завершився саміт НАТО, який багато хто вже назвав історичним. В останній день зустрічей, лідери США та Великобританії анонсували надання Україні нових поставок військової допомоги.

В ООН закликають допустити гуманітарну допомогу в Херсон, Маріуполь та інші непідконтрольні Києву території  

Мешканка на зруйнованій вулиці Маріуполя 27 травня 2022 року. АР/ Олексій Олекандров.  

Координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані висловила стурбованість тим, що працівники ООН та їхні партнери в Україні не можуть повноцінно виконувати свою гуманітарну роботу через брак безпеки та перешкоди.

Зокрема, доступ працівників міжнародних гуманітарних місій обмежений або неможливий до Херсона, Маріуполя та інших територій, що неповністю підконтрольні українському уряду.

У четвер, 30 червня, вона закликала “рішуче та терміново” забезпечити безпечний та безперешкодний доступ гуманітарних працівників до всіх регіонів України, міст, сіл та селищ, де люди потребують допомоги.

Вона також наголосила на необхідності дозволити цивільним особам залишити територію воєнних дій, якщо люди цього захочуть.

“Попри величезні труднощі, ми разом із нашими партнерами від початку російського вторгнення, від 24 лютого, надали життєво необхідну допомогу майже дев’яти мільйонам жінок, дітей та чоловіків у кожному регіоні України. Це на додаток до неймовірної роботи тисяч і тисяч волонтерів по всій країні, які підтримують власний народ”, - заявила координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні.

За її словами, в районах, де активізуються бойові дії, зростають гуманітарні потреби мешканців.

Напередодні, 29 червня, Моніторингова місія з прав людини в Україні оприлюднила новий звіт щодо порушень в Україні. У ньому задокументовані випадки вбивств, тортур, зникнення людей, а також інші злочини проти цивільного населення за перші три місяці війни. Місія також змогла перевірити і підтвердити 23 випадки сексуального насильства в час війни.

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG