Спеціальні потреби

Актуально

У Киргизстані лідер опозиції очолила перехідний уряд

У Киргизстані політична опозиція оголосила про формування перехідного уряду. Внаслідок заворушень, які мали місце в середу, десятки людей вбиті і сотні поранені. Але президент Курманбек Бакієв відмовляється піти у відставку.

Наступного дня після заворушень учасники протестів спалили будинок президента. Опозиція заявила про захоплення влади. Колишній міністр закордонних справ Роза Отунбаєва повідомила, що вона очолюватиме перехідний уряд до наступних виборів, проведення яких заплановано через шість місяців. Вона наголосила, що Бакієв не повернеться до влади:

«Ми хочемо говорити з ним. Обговорити його відставку – і більше нічого. Його діяльність в Киргизстані закінчена».

Бакієв, який торік був переобраний на другий президентський термін, у середу втік зі столичного Бішкека. За його словами, він зараз знаходиться у південній частині країни, де мобілізує своїх прихильників.

У четвер вулиці Бішкека виглядали немов після війни. Крамниці пограбовані, вікна розтрощені. «Голос Америки» за допомогою «Скайпа» взяв інтерв’ю в американця Байлена Форс’єра, який живе в Бішкеку:

«Тут чимало крамниць з вибитими вітринами, є спалені крамниці. Але є також магазини, де вивішено таблички «Ми з народом», і вони вцілили. Проводяться також демонстрації проти пограбувань. Вулицями бігає багато дітей з білими пов’язками на рукавах, що сигналізує, що вони проти пограбувань».

За словами Форс’єра, важко визначити, хто при владі. Вулицями кружляють машини «народної міліції», з вікон яких чоловіки розмахують зброєю.

Ситуація вкрай напружена, каже Байлен. На вулицях з’являтись небезпечно, ні на мить не можна втрачати пильності.

У Киргизстані розташована американської військово-повітряна база, яка є важливою для проведення операції НАТО в Афганістані. У середу на кілька годин були призупинені польоти. Але, як заявляє Роза Отунбаєва, база залишатиметься відкритою.

Аріель Коен з Фонду «Спадщина» знайомий з Отунбаєвою і вважає її поміркованим політиком. Він відзначає, однак, що Росія і Китай ніколи не схвалювали американської присутності в цій країні:

«Для Отунбаєвої завдання полягатиме в тому, щоби подзвонити в Пекін і Москву і опрацювати цей аспект, а відтак провести з американцями переговори і дістати від них щонайменше таку ж суму за користування базою, яку отримував Бакієв, бо інакше вона підірве свій престиж».

Одначе, питання, яким курсом піде ця стратегічно важлива для Сполучених Штатів країна, залишається відкритим.

Всі новини дня

США заборонили устаткування HUAWEI, ZTE з міркувань національної безпеки

Архівне фото: офіс Huawei в Гуанжоу в Китаї, 2021 рік (AP Photo/Ng Han Guan)

Уряд США заборонив використання нового телекомунікаційного обладнання китайських Huawei Technologies і ZTE, через «неприйнятний ризик» для національної безпеки США.

Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) повідомила в п’ятницю, що затвердила правила, які забороняють і продаж або імпорт обладнання, виготовленого китайським виробником обладнання для відеоспостереження Dahua Technology Co, компанією відеоспостереження Hangzhou Hikvision Digital Technology Co. Ltd і телекомунікаційною компанією Hytera Communications Corp Ltd .

Вашингтон вжив низку заходів проти китайських технологічних гігантів на тлі побоювань, що Пекін може використовувати китайські технологічні компанії для шпигування за американцями.

«Ці нові правила є важливою частиною захисту американського народу від загроз національній безпеці, пов’язаних із телекомунікаціями», — заявила голова FCC Джессіка Розенворсел.

Huawei відмовився від коментарів. ZTE, Dahua, Hikvision і Hytera не відразу відповіли на запити про коментарі.

Минулого місяця Розенворсел передала проект документа, який фактично забороняє фірмам продавати нове обладнання в Сполучених Штатах, іншим трьом членам комісії для остаточного затвердження.

У червні 2021 року FCC повідомила, що розглядає можливість заборони обладнання для всіх компаній із зазначеного списку.

Це сталося після того, як у березні 2021 року п’ять китайських компаній було визначено такими, що становлять загрозу національній безпеці відповідно до закону 2019 року, спрямованого на захист комунікаційних мереж США: Huawei, ZTE, Hytera Communications Corp Hikvision та Дахуа.

Усі чотири члени комісії, включаючи двох республіканців і двох демократів, підтримали рішення.

Росія, ймовірно, знімає ядерні боєголовки з ракет, якими обстрілює Україну, - Британія

Фото: рятувальники працюють на місці удару російської ракети, Київ? 23 листопада 2022 року REUTERS/Valentyn Ogirenko

"Росія, ймовірно, знімає ядерні боєголовки зі старих ядерних крилатих ракет і веде вогонь по Україні неозброєними боєприпасами", — заявило Міністерство оборони Британії в суботу в оновлених даних розвідки, опублікованих у Twitter про вторгнення Росії в Україну.

"На зображенні з відкритих джерел видно уламки, очевидно, збитої крилатої ракети повітряного запуску AS-15 KENT (ALCM), розробленої в 1980-х роках виключно як система доставки ядерної зброї. Ймовірно, боєголовка була замінена на баласт", - йдеться в дописі.

У міністерстві заявили: "Хоча така інертна система все одно завдасть певної шкоди через кінетичну енергію ракети та будь-яке невитрачене паливо, вона навряд чи зможе досягти надійного ефекту проти призначених цілей. Росія майже напевно сподівається, що такі ракети функціонуватимуть як приманки та відвернути українську ППО".

"Якими б не були наміри Росії, - заявило британське відомство, - ця імпровізація підкреслює рівень виснаження російських запасів ракет великої дальності".

Як повідомляв Голос Америки, минулого тижня видання The New York Times перерахувало чотири джерела, звідки Росія може брати ракети для обстрілів України.

1. Зброя надходить із Ірану, або Північної Кореї, припускає видання і вказує на слова очільника Пентагону Ллойда Остіна, який в середу заявив, що на тлі зменшення резервів зброї Росія "звертається до Ірану, вони звертаються до Північної Кореї". В ЗСУ також говорили про те, що Росія може отримувати ракети від Тегерана.

Як повідомляв Голос Америки, директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс стверджувала цього місяця, що "експортні обмеження змушують Росію звертатися до таких країн, як Іран і Північна Корея, за поставками, включаючи БПЛА, артилерійські снаряди та ракети".

2. Виробництво в Росії. Видання посилається на звіт оборонного аналітичного центру Janes, де йдеться, що Росія могла створити запаси мікрочипів до повномасштабного вторгнення, або отримати їх в рамках комерційних невійськових поставок, незважаючи на санкції. Також, йдеться в звіті, який наводить NYT, російська військова промисловість працює в три зміни без вихідних.

3. Росія використовує для обстрілів ракети ППО, на кшталт С-300, через нестачу атакувальних ракет. Раніше Росія застосовувала такі ракети для обстрілу місь в Україні. В цьому оглядачі вбачають ознаки нестачі ракет у Росії.

4. Росія створювала запаси, очікуючи війни з НАТО, припускає видання, спираючись на оцінки аналітика Центру Стратегічних досліджень США Марка Канчіана, який вважає, що Росія довгий час вважала таку війну можливою.

Керівники урядів Литви, Польщі та Бельгії в Києві говорили про підтримку України

Архівне фото: проапори ЄС та України. (AP Photo/Pascal Bastien)

У Києві з неоголошеними візитами перебувають прем’єр-міністри Литви, Польщі та Бельгії – Інгріда Шимоніте, Матеуш Моравецький та Александр Де Кроо.

Наразі відомо, що з урядом України інші дві держави-учасниці Люблінського трикутника – Литва та Польща – сьогодні ухвалили спільну заяву. В ній, серед іншого, сторони підкреслили «значну роль Люблінського трикутника у консолідації міжнародної підтримки України у протидії збройній агресії Росі».

«Підтвердили готовність активізувати дискусію в Альянсі щодо запрошення України до переговорів про вступ до НАТО з огляду на майбутній у 2023 році саміт НАТО у Вільнюсі. Уряди Литовської Республіки та Республіки Польща висловили надію на якнайшвидше досягнення відчутного прогресу на цьому шляху», – йдеться у заяві.

Також сторони підтвердили готовність продовжувати свої зусилля щодо забезпечення регулярної та структурованої бюджетної підтримки ЄС для України протягом 2023 року; подальшу участь у відновленні та реконструкції інфраструктури, пошкодженої внаслідок повномасштабної агресії Росії.

З повним текстом заяви можна ознайомитися ТУТ.

Крім того, стало відомо, про теми переговорів з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо, який також сьогодні у Києві.

Як передає агенція УНІАН, на брифінгу за результатами зустрічі президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорив із прем’єром Бельгії реалізацію ініціативи Grain from Ukraine, оборонну підтримку та необхідність посилення санкцій проти Росії.

Зеленський також розповів прем’єру Бельгії про стан української енергетичної системи після російських ракетних ударів та про потреби України у відповідній підтримці.

«Бельгія готова надати необхідні електрогенератори та інше обладнання, яке зараз життєво необхідне для нашого суспільства та України в цілому», – сказав Зеленський.

Повідомляється, що сторони говорили про і взаємодію Бельгії та України в ООН, структурах Євросоюзу, а також про допомогу із розмінуванням українських територій.

З початку повномасштабного російського вторгнення більшість країн ЄС надають Україні свою підтримку. Нещодавно Європейська комісія офіційно запропонувала надати Києву у 2023 році до 18 мільярдів євро макрофінансової підтримки.

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00

USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів. Відео

USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:05 0:00

"Поки Путін продовжує вражати українські електромережі, Сполучені Штати працюють над тим, щоб світло не згасало" - заявила очільниця Агентства США з міжнародного розвитку Саманта Павер.

Більше

Відео - найголовніше

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00
XS
SM
MD
LG