Спеціальні потреби

Актуально

Українську книгу про війну на Донбасі видали у Великобританії

Книга українського автора Максима Бутченка «Художник війни», що вперше вийшла в 2015-му, а наступного року була перевидана в Чехії, з’явилася друком у Великобританії в липні під назвою War Artist. Роман присвячений війні на сході України, в основі художнього твору – історії реальних людей. Книга вийшла у видавництві Kalyna Language Press і продається через інтернет-магазин Amazon.com.

«Голос Америки» поспілкувався Максимом про ідею його книги, плани щодо англомовної версії та українське питання в міжнародному контексті.

Бажаєте дізнаватися про співвітчизників, які зуміли досягти успіхів в Україні та закордоном? Приєднуйтеся до групи "Голосу Америки" у Facebook "Українці – ​історії успіху"!

Аліна Голіната-Слота: Максиме, що спонукало Вас написати книгу?

Максим Бутченко: Я родом із Луганська. У 2014 році приїхав до Києва займатися журналістською діяльністю. До цього 12 років працював гірником на шахті.

Коли почалися події 2014-го, для багатьох людей було незрозуміло, що таке Донбас. Особливо протягом перших місяців люди в Україні та світі не могли зрозуміти, що відбувається. Стало очевидно, що Донбас – це така собі «терра інкогніта»: усі розуміють, що вона існує, але не знають, як це все відбувається.

У перші місяці почалися захоплення будівель, і в наступні місяці почали приходити козаки. Я писав у статті, як вони встановлювали владу, що відбувалося з місцевим населенням, як люди реагували. Я пропускав події через призму власного світобачення та менталітету.

Після виходу статті мій приятель сказав мені: напиши про це книгу. Я почув історію свого родича, який хотів стати художником, був творчою особистістю, і в нього не виходило через те, що регіон був промисловий, не було можливості для самореалізації, і коли почалася війна, він почав реалізовувати себе у війні. Такий сильний був перепад між творчим і деструктивним началом.

На початку не було великого вторгнення військ чи поставки зброї – усе відбувалося на рівні козаків, добровольців, спецпідрозділів. З перших місяців події відбувалися в двох площинах: площині простої людини і площині міждержавній, на рівні невизнаної війни. Якраз про це і книга – вона пояснює менталітет цих людей і зовнішній вплив на них.

А. Г.-С.: Яку основну ідею чи послання Ви хотіли донести до читача своїм романом?

М. Б.: Перше – це те, що мені хотілося пояснити, як стала можливою війна в центрі Європи і що цьому передувало.

Взагалі вважається, що для того, щоб мати гарну рефлексію про війну, війна повинна закінчитися і має пройти з десяток років, щоб люди дещо охололи і забули про події минулого. Я хотів, щоб у книзі було якомога менше автора і звучало багатоголосся. Тому там є голоси людей з іншого боку.

Наприклад, головний герой Антон, який хотів стати художником, але пішов воювати проти України в гібридних військах. І багато інших факторів, які зафіксують цю історію, пояснять її на ментальному рівні – як можна було обманути людей, які живуть в епоху інформації? Як можна було ввести війська, а потім робити вигляд, що цього не відбувалося?

Важливо було зрозуміти кілька моментів: культурно-метальний фактор – як це відбулося, військовий фактор, оскільки без військового втручання Росії все це закінчилося б максимум мітингами чи невдоволенням, але ніколи не було б великої війни, і фактор інформаційної війни, один із вирішальних.

Мені хотілося, щоб це не була якась історія з новин, а щоб людина прочитала, і відчувала себе причетною до цього. Художня література здатна не тільки змінювати свідомість, але й захоплювати емоційно.

Для багатьох людей, насамперед у Західній Європі, я підозрюю, це буде дещо екзотична історія – події розвиваються в промисловому регіоні, я багато описую того, що відбувається на шахтах, які люди там працюють. Але воно все дуже показове, оскільки не секрет, що подібне могло дуже легко статися в Балтійському регіоні, і про це неодноразово висловлювалася російська влада.

Тобто це проблема не тільки українська, не тільки локальна, це проблема загальнокультурна, загальноєвропейська, дуже сучасна і злободенна.

А. Г.-С.: Як журналіст і письменник, як Ви вважаєте: що має більшу силу впливати на свідомість людей, формувати погляди – журналістика фактів чи художнє слово?

М. Б.: Журналістика фактів, безумовно, впливає на розум, у той час як художня література впливає на душу. Тому поєднання цих двох факторів, звичайно, важливе. Література змушує вірити, а журналістика змушує думати.

А. Г.-С.: Героями твору стали реальні люди – яку реакцію викликала в них Ваша книга?

М. Б.: Коли я розповів своєму родичу, який став прототипом героя роману Антона, що буде книга, він нормально сприйняв. Він же ж дуже хотів стати художником і прославитися, тож я йому сказав: якщо не художньою творчістю, то таким способом.

Я написав про людину, яка волею долі, історії, життя, зовнішніх факторів, потрапила в гущу цих подій. Мені хотілося написати, що таких насправді – більшість. І до сих пір я спілкуюся з такими людьми. Більшість із них – спостерігачі, і лише дуже маленька частка діє, і то не за власною волею і нічого не вирішує. Тому коли запитують, чому люди на Донбасі не проводять мітинги – це тому, що це неможливо в тих умовах.

Я мав намір показати таку людину, не виправдовуючи її. Менше за все мені хотілося бути адвокатом цих людей. Я впевнений, що у певний момент вони зобов’язані визнати свою вину, як зробила Німеччина після Другої світової війни, і настільки сильно розкаятися в тому, що вони погодилися з цим усім, щоб не допустити подібного на наступні десятиліття. Але щоб це відбулося, потрібно пояснити, в тому числі і їм, і росіянам, і українцям, і закордону – які основні фактори, які двигуни того, що відбулося.

А. Г.-С.: Що спонукало Вас видати книгу англійською мовою? Яка цільова аудиторія в англомовної версії?

М. Б.: Мені хотілося б, щоб питання України не було тільки дипломатичним чи інформаційним, а щоб було також культурним. У цій книзі я уникав пропаганди, намагався абстрагуватися і передавати дійсність як вона є. Автора там мало, навіть кожна глава починається з новинного повідомлення з різних сайтів. Тобто є дві іпостасі: інформаційна, яка була публічно всім відома, і непублічна, яку ніхто не знав, історія маленької людини у великій війні. Я думаю, книга бути цікавою тим людям, які вивчають культуру та історію.

Також мені хотілося, щоб це була масова література, щоб вона давала інформацію про нашу країну, яка б не затухала на рівні новин, а укорінювалася, і щоб люди, які прочитають роман, набагато глибше сприйняли Україну і зрозуміли, що відбувається в країні.

Насамкінець, я стараюся розмовляти з дипломатами, щоб по дипломатичній лінії це також просувалося як рівень інформаційного просвітництва тих людей, які безпосередньо впливають на ухвалення рішень у певних країнах, у даному випадку Великобританії, де видана книга.

А. Г.-С.: Що б Ви хотіли, щоб світ знав про події на Сході України?

М. Б.: Насамперед, ситуація настільки складна, що неможливо відповісти одним реченням на те, що відбувається. Це складність промислового регіону, складність пострадянського суспільства і складність взаємовідносин із нашим східним сусідом, із тим режимом і світоглядом, який пропагується. Ми не воюємо проти нації, ми воюємо проти людей, які говорять, що імперіалізм – це знову в моді, ми можемо вирішувати за народи, визначати, чи забрати волю. Мені б хотілося, щоб світ знав, що Україна – це складна, але європейська країна.

Друге – те, що відбувається, було вміло використане путінським режимом, нинішньою владою Росії.

Третє – українці завжди боролися за те, щоб називатися українцями. Мені хотілося показати, що Україна на геополітичній карті існує як нація і що українці дуже відрізняються від росіян, тому що в нас свій менталітет людей, які борються не тільки за свободу, а й за самовизначення.

Дивіться також: Експерти розповіли про наступні цілі агресії Росії та порадили, як зупинити Путіна

Експерти розповіли про наступні цілі агресії Росії та порадили, як зупинити Путіна. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:35 0:00

Всі новини дня

Ще 6 кораблів отримали дозвіл на прохід через морський гуманітарний коридор в Чорному морі - заява СКЦ

Ще шість кораблів отримали дозвіл на вивезення зерна з українських портів.

Спільний координаційний центр (СКЦ) в рамках Чорноморської зернової ініціативи ООН дозволив шести суднам, що прибули для перевірки, прохід через морський гуманітарний коридор в Чорному морі. Ці кораблі мають вивезти з України зерно, заблоковане з початку повномасштабного вторгнення.

Дв з цих суден MV Kafkam Etler і MV Zelek Star вже пройшли інспекцію в Мармуровому морі, і можуть вирушати у Чорноморськ Одеської Області на завантаження.

На завтра запланована інспекція решти чотирьох суден - MV Great Arsenal, MV Zumrut Ana, MV Ocean S, MV Kubrosliy. У випадку успішної перевірки, ці кораблі також вирушать до Чорноморська.

Крім того, у неділю пройшло інспекцію і отримало дозвіл на відправлення судно MV Star Laura. У суботу успішну перевірку пройшов MV Rahmi Yagci.

За процедурами, узгодженими Спільним координаційним центром, усі учасники перевірки координують роботу зі своїми військовими та іншими відповідними органами. Як повідомили у СКЦ, це потрібно, “щоб уможливити безпечний прохід комерційних суден у рамках Чорноморської зернової ініціативи”.

Учасники Спільного координаційного центру запевняють, що уважно стежитимуть за проходженням суден із українським зерном через морський гуманітарний коридор.

Як повідомляв Голос Америки, у п'ятницю три кораблі з вантажем української кукурудзи вийшли з українських портів і прямують на інспекцію до Туреччини.

Amnesty International хоче незалежної перевірки суперечливого звіту щодо України – повідомляє DW

Аньєс Калламар, генеральний секретар Amnesty International, виступає на прес-конференції в Єрусалимі, 1 лютого 2022 р.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International (AI) хоче, щоб її доповідь, в якій організація звинувачує українських військових у порушенні законів війни, і яка викликала хвилю протестів, ретельно перевірили незалежні експерти. Про це з посиланням на п’ятничну заяву AI, повідомила російськомовна служба Deutsche Welle (DW).

«Доповідь Amnesty International про Збройні сили України перевірять незалежні експерти. Ми хочемо зрозуміти, що саме пішло не так і чому, щоб здобути уроки та покращити свою роботу в галузі прав людини», – написали журналісти DW у своєму твіті з посиланням на АІ.

Як повідомили журналісти Deutsche Welle, у п'ятницю, 12 серпня, AI заявила, що відповідний процес "ініціюється на міжнародному рівні". AI хоче перевірити процеси та рішення, що передували публікації прес-релізу, проведення досліджень, підготовки матеріалу, а також провести юридичний та політичний аналізи звіту.

Amnesty International висловила жаль, що прес-реліз, присвячений дослідженню, оприлюднили без достатнього контексту, бо в ньому «не було приділено належної уваги російській агресії з порушенням міжнародного права та численним військовим злочинам, скоєним російськими військовими та задокументованим Amnesty International».

Також, як кажуть правозахисники, яких цитує DW, «висновки не були передані з тією делікатністю та точністю, яку слід було очікувати від Amnesty. Це також стосується подальшого спілкування та реакції Міжнародного секретаріату на критику громадськості». Крім цього, AI засудила «інструменталізацію прес-релізу російською владою».

Росія звинувачує АІ в «ненауковому підході»

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова звинуватила АІ в тому, що організація змінює свою позицію під тиском «західної диктатури».

Коментуючи рішення АІ про необхідність провести незалежне розслідування, Марія Захарова сказала, що правозахисна організація готова говорити протилежне до того, що було сказано в доповіді, і використовує «антинауковий підхід».

«Тому що результат має бути іншим. Тим, що влаштовує мейнстрім. Факти нікого не цікавлять. Раз сказали, що київський режим по цивільних не стріляє, отже – не стріляє. Антинауковий підхід. Але саме його наявність визначає нинішню західну систему як диктатуру», – написала речниця МЗС Росії в мережі Телеграм у неділю, 14 серпня.

Звіт Amnesty International від 4 серпня викликав хвилю обурення правозахисників та політиків, які звинувачували АІ у тому, що вони не розрізняють агресії між агресором та жертвою та у тому, що не вірно розуміють принципи міжнародного гуманітарного законодавства, яке стосується війни в міських умовах.

Звіт критикували колишні співробітники АІ та співзасновник шведського відділення організації, який подав у відставку на знак протесту.

«Ніколи б не подумала, що одна доповідь може поставити під загрозу 30 років досягнень захисту прав людини в Україні» – Оксана Покальчук

Також на другий день після виходу звіту, звільнилася голова київського офісу АІ юристка та правозахисниця Оксана Покaльчук. У суботу, 13 серпня, в газеті Washington Post вийшла її стаття, в якій вона пояснює мотивацію своєї відставки після семи років роботи в організації.

«На мій погляд, найбільший недолік звіту полягав у тому, що він суперечив своїй головній меті: він не захищав цивільних осіб, а ставив їх під загрозу, даючи Росії виправдання для продовження своїх невибіркових атак. Тому я залишила посаду керівника українського офісу Amnesty International», – каже українська правозахисниця у статті.

На її думку, проблема з написанням звіту виникла через те, що міжнародні експерти недостатньо розуміють контекст, в якому вони працюють, не довіряють місцевим колегам та ставляться до них «зарозуміло» та «несправедливо».

«Замість того, щоб довіряти місцевому персоналу та покладатися на нього, деякі міжнародні організації, такі як Amnesty, не можуть бути інклюзивними, та централізували ухвалення рішень, як це було у випадку з цим звітом. Ставлення не могло бути більш зарозумілим і несправедливим, хоча ми всі погодилися на співпрацю, яка базується на відданості спільним цінностям», – пише Покальчук.

Так само, за словами Покальчук, хоча співпраця з урядом України завжди була доброю, АІ навіть не планувала звернутися до української влади та військових за коментарем, і зробила це лише за наполягання місцевого офісу, давши українській стороні лише три дні на відповідь.

Доповідь, яка мала захистити цивільних, на думку Покальчук, призвела до протилежних результатів, бо її використала російська пропаганда, яка і раніше виправдовувала, наприклад, бомбардування пологового будинку в Маріуполі тим, що його нібито контролювали українські військові.

Звіт Amnesty, на думку Покальчук, завдав тривалої шкоди репутації групи в Україні та в усьому світі. Але помилка керівництва не відображає важливої роботи місцевих офісів, яким загрожує втрата підтримки, вважає українська правозахисниця, яка своїм дописом хоче привернути увагу до цієї роботи і закликає керівництво організації належно її цінувати та включати місцевих колег в процес ухвалення рішень.

Війна в Україні відвертає увагу від голоду: Папа Римський закликав допомогти Сомалі 

POPE-ANGELUS/

Папа Римський Франциск заявив, що війна в Україні відвернула увагу від проблеми голоду в інших країнах. Під час свого щонедільного молитовного послання “Ангел Господній” із площі св.Петра у Ватикані, глава католицької церкви закликав терміново допомогти продовольством Сомалі, щоб запобігти голоду в цій країні.

«Люди цього регіону, які і так живуть у дуже небезпечних умовах, зараз перебувають у смертельній небезпеці через посуху», – сказав Папа Римський. Він додав, що хоче привернути увагу «до серйозної гуманітарної кризи, яка вразила Сомалі та деякі райони прикордонних країн».

"На жаль, війна (в Україні) відвернула увагу та ресурси, але це цілі, які вимагають максимальної відданості - боротьба з голодом, охорона здоров'я, освіта", - додав 85-річний понтифік.

Минулого тижня, Агенство ООН з питань біженців і Норвезька рада у справах біженців заявили, що з січня цього року близько мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами в Сомалі. Видання Reuters повідомляє, що наступного місяця Продовольча та сільськогосподарська організація ООН може офіційно оголосити голод у восьми регіонах Сомалі, якщо ситуація там не покращиться.

Як повідомляють “Новини Ватикану”, після молитви “Ангел Господній” Папа Римський звернувся до паломників, які зібралися цієї неділі у Кракові. У молитві, серед іншого, Франциск згадав про Україну. “Просимо у Господа особливої ласки, милосердя і жалю до страждаючого народу України», – сказав він.

У цій статті використані матеріали Reuters, Vatican News.

Угорщина нарощує імпорт російського газу на тлі скорочення в цілому по ЄС

Санкції Брюсселя покликані змусити Росію припинити війну в Україні

Угорщина оголосила в суботу, що імпортуватиме більше російського газу, ніж планувалося раніше, згідно з торговими угодами, повідомив угорський чиновник, який пояснив дії уряду своєї країни «війною по сусідству» і «санкціями ЄС».

«Через війну, що йде по сусідству, і відповідь на неї санкціями, Європа зіткнулася з серйозною енергетичною кризою. Незважаючи на стрімке подорожчання природного газу, питання сьогодні полягає не в ціні на газ, а в тому, чи вистачить його на зимовий сезон, – написав у мережі Facebook державний секретар МЗС країни Тамаш Менцер. – Обов'язок уряду Угорщини - забезпечити безпечне постачання газу для країни, і ми це виконуємо».

Угорщина, яка приблизно на 85% залежить від російського газу, рішуче виступає проти ідеї будь-яких санкцій ЄС щодо імпорту російського газу. Прем’єр-міністр Віктор Орбан також наполягає, що імпорт російської сирої нафти необхідно звільнити від санкцій ЄС.

За даними міністерства закордонних справ Угорщини, російська енергетична компанія "Газпром" поставила до Будапешту більші обсяги газу, ніж було домовлено раніше, після візиту міністра закордонних справ Угорщини до Москви в липні.

Менцер додав, що додаткові 2,6 мільйона кубометрів російського газу будуть імпортовані в Угорщину в серпні по трубопроводу Turkstream. Також він повідомив, що тривають переговори щодо вересневих поставок.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто здійснив неоголошений візит до Москви минулого місяця, щоб обговорити збільшення поставок російського газу на додаток до 4,5 мільярдів, які Угорщина отримувала щороку до вторгнення.

«У світлі того, що ми знаємо про поточний стан європейського ринку, стає зрозуміло, що придбання такого великого обсягу неможливо без російських джерел», – заявив Менцер.

Будапешт рішуче виступає проти будь-яких потенційних санкцій ЄС щодо російського газу, хоча Угорщина не голосувала проти санкцій Брюсселя, покликаних змусити Росію припинити війну в Україні.

У Німеччині, яка також залежить від імпорту російського газу, міністерство економіки оголосило в суботу ввечері, що країні необхідно скоротити споживання газу на 20%, щоб допомогти ЄС досягти мети скорочення енергоспоживаня на 15%.

У матеріалі використано повідомлення агенції Bloomberg та Reuters.

Дивіться також: 98% українців впевнені, що Україна переможе війну проти Росії - опитування IRI

98% українців вірять у перемогу – нове опитування. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:32 0:00

Росія намагається зміцнити свої позиції на півдні України, бойовий дух росіян падає – міноборони Британії, США

Українські артилеристи стріляють із самохідної гаубиці під час навчань на полігоні Графенвер, Німеччина, 12 травня 2022 року.

Протягом останнього тижня пріоритетом Росії, ймовірно, було переорієнтування підрозділів для зміцнення своєї кампанії на півдні України, заявила британська військова розвідка в неділю на своїй сторінці в мережі Twitter.

Як мовиться у повідомленні, останніми днями Росії вдалося провести лише поверхневий ремонт пошкодженого Антонівського автодорожнього мосту, який ймовірно залишається структурно нестійким.

Тобто навіть якщо Росії вдасться суттєво відремонтувати мости, вони залишаться ключовим вразливим місцем для Росії, вважають британські військові експерти.

Американське міністерство оборони також підтверджує, що в районі Херсона українські війська продовжують тиснути на росіян. Про це на брифінгу в Пентагоні у пятницю, 12 серпня, заявив високопоставлений чиновник.

За його словами, попри те, що росіяни мають чисельну перевагу та більшу кількість зброї, просування українських військових має «постійний вплив на їхній моральний стан».

Особливо підірвало російський бойовий дух те, що українці отримали можливість влучати в пункти командування та управління, склади боєприпасів, ланцюги матеріально-технічного забезпечення, сказав чиновник Пентагону.

Як мовиться у повідомлені Міністерства оборони США, за шкалою від нуля до 10-ти ефективність Збройних сил України буде 12, «виходячи лише з того, наскільки вражаючими вони були для нас багатьма різними способами. … Вони знайшли способи робити те, що ми й не думали, що це можливо».

Як повідомляв Голос Америки, напередодні у своєму твіті колишній командувач збройних сил США в Європі генерал Бен Годжес висловив захоплення винахідливістю українських військових, яким вдалося вдосконалити використання американських протилокаційних радарів.

«Українські солдати є найбільш інноваційними та технічно підкованими солдатами з усіх країн, яких я коли-небудь зустрічав. Наші солдати вчилися у них. Вони показали мені, що наш протилокаційний радар навіть кращий, ніж я думав. Вони продовжуватимуть випереджати росіян до остаточної перемоги», – написав генерал у відставці Бен Годжес.

Більше

XS
SM
MD
LG