Спеціальні потреби

Вирватись із замкненого кола. Благодійники рятують жінок-безхатьків

  • Голос Америки

Щодня понад шістсот тридцять тисяч американців не мають власного даху над головою. Тринадцять відсотків з них це так звані хронічні бездомні. Наркомани, алкоголіки, душевно хворі. Найгостріше проблема стоїть у великих містах. Так у портовому місті Балтимор понад чотири тисячі людей постійно перебувають на вулиці. Приблизно третина з них це жінки-наркоманки. Ось уже понад тридцять років таким жінкам допомагає повернутися до нормального життя благодійна організація Будинок Меріан.

Касандра пишається своєю кімнатою. До будинку реабілітації вона потрапила після років зловживання наркотиками та алкоголем. Про своє минуле вона так розповідає:

«Я завжди опинялась у стосунках, що закінчувалися домашнім насильством. Після останніх стосунків з чоловіком старшим за мене, мені наклали 29 швів на обличчя, від брови до шиї».

Касандра одна з багатьох жінок, які намагаються змінити своє життя у цьому будинку. Заснована монахинями як місце допомоги жінкам, звільненим з ув’язнення, сьогодні організація допомагає усім, хто прагне розпочати нове життя.

Говорить виконавчий директор Будинку Меріан Кейті Олстон:

«Це будинок для жінок, які потребують допомоги, для жінок, які пройшли через ґвалтування, насильство, психічні хвороби, залежність. Останнім часом ми називаємо себе «громада терапевтичного одужання».

Життя у Будинку Меріан протікає у суворому розпорядку дня. Від жінок вимагається участі у різних програмах реабілітації. Виконавчий директор центру Кейті Олстон пишається жінками, які успішно проходять програму:

«Це як залишити все позаду і ступити у прірву. Ти не знаєш, де приземлишся. Це як забути усе своє попереднє життя. Наше головне завдання спрямувати цих жінок від залежності до незалежності».

Колишня мешканка будинку реабілітації Моніка Скат одна з понад тисячі жінок, які змінили своє життя завдяки Будинку Меріан. Протягом 24 років Моніка вживала наркотики, зловживала алкоголем та ліками. Опинилась на вулиці, де займалась проституцією та торгувала наркотиками. Усе закінчилось тюремним ув’язненням.

«Я відсиділа 4 роки, шість місяців і двадцять днів. Я опинилась у будинку Меріан, де почалося моє життя», – каже вона.

Після реабілітації Моніка закінчила коледж і тепер допомагає іншим як соціальний працівник у системі охорони здоров’я Балтимора. Минулий досвід допомагає Моніці у роботі з наркоманами. Вона каже:

Я завжди опинялась у стосунках, що закінчувалися домашнім насильством. Після останніх стосунків з чоловіком старшим за мене, мені наклали 29 швів на обличчя, від брови до шиї.
Касандра
«Я побувала по обох боках барикад, я жила по обидві сторони, я можу подивитися на проблему як з персональної, так і професійної точки зору.

На вулицях міста Моніка часто зустрічає своїх колишніх клієнтів, які не соромляться висловлювати свою вдячність:

«Неймовірні відчуття, коли за кілька років вони зустрічають тебе і говорять, я вдячна за вашу допомогу, ви не уявляєте, що тоді означала для мене ваша віра в мої можливості. Це особливі моменти, які мене особливо зворушують».

Моніка не вживає наркотиків чи алкоголю вже вісім років. Її приклад надихає та дає надію на майбутнє нинішнім мешканкам Будинку Меріан, які перебувають на шляху до реабілітації.

Говорить мешканка будинку реабілітації Таджерін:

«Сльози на моїх очах, це сльози насолоди. Я пишаюся собою, тим, чого досягла за 13 місяців. Триматися на цьому шляху мені допомагає душевний спокій».

За роки діяльності організація розрослась.Завдяки грантам та приватним пожертвам благодійники мають кілька будинків, де протягом року знаходить притулок понад сто сорок жінок, третина з яких з дітьми.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG