Спеціальні потреби

Актуально

Тереза Мей зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом

Тереза Мей стане першим іноземним лідером, який зустрінетсья з президентом США Дональдом Трампом. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:39 0:00

Тереза Мей стане першим іноземним лідером, який зустрінетсья з президентом США Дональдом Трампом. Відео

Британський прем’єр-міністр Тереза Мей стане першим іноземним лідером, який зустрінетсья з новообраним президентом США Дональдом Трампом.

Свій візит до Вашигтона вона підтвердила в інтерв'ю телеканалу Бі-Бі-Сі. Вона додала, що з нетерпінням чекає на розширення «особливих відносин» між США та Великобританією.

Тереза Мей заявила, що команда Трампа зацікавлена в обговоренні нової торгівельної угоди з Великобританією попри обіцянку американського президента переглянути всі міжнародні торгівельні угоди США на предмет їх вигоди для Америки.

"Я думаю, його інавгураційна промова надіслала чіткий сигнал, той самий сигнал, який він зробив під час своєї передвиборчої кампанії – інтереси Америки передусім. Але якщо подумати, кожен лідер, кожен уряд, у тому числі і ми тут у Великобританії, коли йдеться про будь-яке питання, ми ставимо інтереси Британії та британського народу на перше місце", -заявила Мей.

У своїй інавгураційній промові Дональд Трамп зобов’язався у прийнятті усіх рішень керуватися виключно інтересами США.

Мей також сказала, що підніме питання ролі НАТО: "Дуже важливо, щоб ми розуміли цінність НАТО, що робить Альянс. Значимість НАТО як організації, яка допомагає нам захищати Європу та захищати інтереси всіх союзників НАТО".

Мей не дала прямої відповіді, чи буде вона під час першої зустрічі піднімати питання образливих висловлювань Трампа на адресу жінок. Втім пообіцяла – не мовчатиме, якщо його поведінка чи коментарі у майбутньому вона вважатиме неприйнятними.

"Я буду говорити з Дональдом Трампом про питання, які нас обох цікалять, про те, як нам будувати наші особливі відносини. Саме такі особливі відносини дають нам змогу відверто говорити одне одному, коли відбувається щось непрйнятне", зауважила Мей.

Готовність шукати копроміс та розвивати стосунки зі США висловила і німецький канцлер Анґела Меркель. Про це вона заявила під час прес-конференції в суботу у німецькому місті Шонталь:

"По-перше, я вірю, що це у наших спільних інтересах - працювати разом, базуючись на правилах, спільних цінностях та співпраці в міжнародній економічній системі, торгівельній системі, робити наші внески у військові альянси….По-друге, трансатлантичні відносини не стануть менш важливими ніж у попередні роки. Я працюватиму над цим. Навіть за умов існування розбіжностей у поглядах можна знайти компроміси та рішення, якщо ми будемо обмінюватися думками та поважати один-одного…"

Кілька днів тому видання "Сандей Таймс" припустило, що першим закордонним візитом Трампа стане поїздка до Рейкьявіку на зустріч з Володимиром Путіним. Пізніше цю інформацію заперечили прес-секретарі обох лідерів. В інтервю Бі-Бі-Сі в суботу прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що зустріч президентів Росії та США навряд чи відбудеться у найближчий час. "Давайте сподіватися на краще, на те, що ця зустріч відбудеться у наступні місяці", - додав він.

У Білому Домі повідомили, що Президент Трамп уже телефоном поспілкувався з прем'єр - міністром Канади Трюдо, та прем'єром Мексики Пенья Ньєто. Обидва візити у Вашингтон готуються найближчим часом. Телефонну розмову Дональд трамп також мав з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. Президент Трамп назвав розмову "дуже гарною". Він нічого не сказав відносно можливості перенесення посольства США з Тель-Авіву то Єрусалима. Пізніше Нетаньягу повідомив, що Дональд Трамп запросив його відвідати Вашингтон наступного місяця. Також за нашими джерелами президент України Петро Порошенко має приїхати в американську столицю у 20-их числах Лютого.

Дивіться також: Що планує президент Трамп у перші 100 днів при владі та що з цього приводу кажуть експерти

Що планує президент Трамп у перші 100 днів при владі та що з цього приводу кажуть експерти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:53 0:00

Всі новини дня

США ніколи не визнають претензій Росії на суверенну територію України - Байден про "референдуми" та плани анексії РФ

Президент США Джо Байден під час Саміту США та країн Тихоокеанського регіону у Вашингтоні. 29 вересня 2022. REUTERS/Jonathan Ernst

"Сполучені Штати ніколи, ніколи, ніколи не визнають претензій Росії на суверенну територію України. Цей так званий "референдум" був обманом, абсолютним обманом. Результати були штучно виготовлені в Москві", - заявив у Вашингтоні президент США Джо Байден.

Раніше Кремль оголосив про намір 30 вересня підписати договори про начебто "вступ до складу Росії нових територій" за "підсумками" фіктивного "референдуму". Результати цього так званого "голосування" не визнають США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн "Групи семи", Україна та інші держави світу.

Байден назвав ці спроби анексії "безсоромними": "Справжня воля українського народу – очевидна. Кожен день – коли вони жертвують своїми життями, щоб врятувати людей, зберегти незалежність своєї країни і захистити свободу".

"Напад Росії на Україну з метою досягнення імперських амбіцій Путіна є кричущим, кричущим порушенням Статуту ООН, основних принципів суверенітету та територіальної цілісності", - сказав американський глава.

Раніше про те, що анексія Росією регіонів чотирьох областей України не матиме юридичної сили, попередив генсек ООН.

"США не визнаватимуть легітимність цих фіктивних референдумів" - Ентоні Блінкен

Державний секретар США Ентоні Блінкен у Вашингтоні, 28 вересня 2022. Kevin Wolf/Pool via REUTERS

Державний департамент заявив про невизнання легітимності фіктивних "референдумів" Росії на окупованих територіях України.

У заяві відомства підкреслено, що "Росія змусила значну частину населення захоплених нею районів тікати, а громадян України, які залишилися, примусила голосувати, погрожуючи зброєю". "Ми ніколи не визнаємо ці території частиною будь-якої іншої країни, крім України, і підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно", - йдеться у заяві держсекретаря Ентоні Блінкена.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив, що "будь-яке рішення про анексію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України не матиме юридичної сили і заслуговує на засудження".

У Кремлі оголосили, що 30 вересня планують підписати договори про начебто "вступ до складу Росії нових територій" за "підсумками" так званого "референдуму", результати якого не визнають США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн "Групи семи", Україна та інші держави світу.

Сенат підтримав законопроект, що включає $12 млрд допомоги Україні

Американський Сенат підтримав бюджетний законопроект про фінансування уряду США до 16 грудня, що, зокрема, містить положення про допомогу Україні у 12,4 мільярда доларів. 72 законодавці підтримали проект, 25 виступили проти. Тепер законопроект має бути проголосований у Палаті представників і підписаний президентом США.

Як повідомляв "Голос Америки", лідер демократів у Сенаті Чак Шумер заявив, що "американська підтримка значною мірою допомогла українському народу протистояти злій, жорстокій агресії Путіна". Але при цьому "боротьба далека від завершення, і ми повинні продовжувати допомагати сміливому, доблесному українському народу", - підкреслив він.

А республіканець Мітч МакКоннелл, лідер республіканської меншості в Сенаті, пояснив: "Допомога Україні – це не якийсь доброзичливий, символічний жест. Це буквально інвестиція в нашу власну національну безпеку та безпеку наших союзників. Припинення наступу Путіна на Україну зменшить його здатність загрожувати іншим цілям у всьому вільному світі. Це також допоможе стримувати інші авторитарні режими, такі як Китай".

Напередодні Пентагон оголосив про додаткові $1,1 млрд військової допомоги Україні, серед яких 18 HIMARS, 50 броньованих машин, два радари для безпілотних літальних систем, тактичні системи зв'язку та інше польове спорядження.

Своє повномасштабне воєнне вторгнення до України, що триває сім місяців, Росія називає "спецоперацією".

Що дає Росії анексія українських територій? Експерти прогнозують наступні кроки Кремля

Російські новобранці біля військового призовного центру в Краснодарі, Росія, неділя, 25 вересня 2022 року. (Фото AP, файл)

Російська влада зробила останніми днями низку кроків і заяв, які можуть здатись суперечливими – у розмовах з лідерами Китаю, Індії та Туреччини президент Росії Володимир Путін обіцяв швидко закінчити війну і одночасно він оголошує про нову мобілізацію, що триватиме і наступного року. Керівництво Росії натякає на бажання проводити мирні переговори з Києвом і одночасно проводить анексію українських територій та погрожує ядерним ударом. Яка стратегія може стояти за цими кроками? Провідні західні дослідники намагаються розібратися з логікою дій Кремля.

Дослідниця з впливового американського дослідницького інституту RAND Дара Масікот вважає, що Росії потрібно якнайшвидше припинити інтенсивні бої, зупинити підтримку України Заходом та виграти для себе час, щоб відновити свою армію. Всього цього Кремль хоче домогтися через анексію, вважає дослідниця.

«Не виключено, що незвдовзі після незаконної анексії Кремль може запропонувати Україні «припинення вогню» на лінії зіткнення, щоб спробувати заморозити конфлікт. Це була б неприйнятна угода для Києва – Київ дав сигнал, що не погодиться на анексію», – пише Масікот у серії твітів.

У цьому випадку Кремль може зобразити Київ як «агресора» для російського населення – це особливо важливо для них зараз, коли оголошено мобілізацію, і їм потрібні численні виправдання, вважає дослідниця.

Щодо попередження Кремля, що він захищатиме нові анексовані території всіма засобами, включно з ядерною зброєю, то Кремль зробив це також після анексії Криму, нагадує Масікот.

«Російський план ґрунтується на тому, що він зможе шокувати Києв та прихильників України загрозою ескалації, щоб змусити їх зупинитися. Одна проблема для плану Росії: Україна та її прихильники готові продовжувати свої зусилля», – каже дослідниця.

Як каже, Масікот, російське військо є в найгіршому стані з початку війни, і будуть потрібні місяці і роки для того, щоб його відродити, тому продовжувати наступ має сенс для Києва і союзників.

Питання, яке залишається поки що без відповіді, полягає у тому, як поведеться Кремль, коли його анексію просто ігноруватимуть.

«Їхня реакція залежатиме від кількох факторів, і поки що її важко передбачити. Ядерна зброя – не перший крок до ескалації», – каже дослідниця. На її думку, великою кількістю мобілізованих росіяни намагатимуться підкріпити владу на окупованих територіях і поповнити військо на передовій.

Один з провідних фахівців у галузі стратегічних досліджень Великої Британії Лоуренс Фрідман каже, що російські призовники, яких відправлять на фронт негайно, за його підрахунками, в кількості від 60 до 120 тисяч, будуть не лише непідготовленими до боїв, їм не вистачатиме найелементарнішого спорядження.

Але, на думку Фрідмана, головною метою Кремля є стабілізація фронту, щоб допомогти зменшити підтримку Заходу, бо за розрахунком Кремля, Захід поступиться, якщо патова ситуація на фронті протримається щонайменше півроку.

Усіма способами Кремль намагається налякати європейців, щоб вони пішли на поступки, каже у своїй статті почесний професор військових досліджень в Королівському коледжі Лондона. В хід, на думку Фрідмана, іде і енергетичний саботаж підводних газогонів.

«Якщо Росія несе відповідальність за ці таємничі вибухи, і важко уявити, хто ще це може бути, ми можемо здогадуватись, яким міг бути посил: продемонструвати, що російський газ може бути втрачений назавжди, або свого роду сигнал північним країнам, щоб нагадати їм про їхню вразливість, незважаючи на те, що вони є частиною НАТО, чи конкретна загроза новому трубопроводу з Норвегії до Балтії або більш загальне, темніше попередження про вразливість усіх підводних труб і кабелів, якщо Росія захоче спричинити додаткові збої», – розмірковує британський дослідник.

Але він каже, що сигнали, які змушують одержувачів здогадуватися про їхнє значення, рідко бувають ефективними.

Також, на думку Фрідмана, легітимізувати захоплення українських територій через «абсурдні референдуми з 98% підтримки», не лише не отримають міжнародного схвалення, але і ще більше підрірвуть аргументи Росії щодо утримання Криму.

Тож військові невдачі, на думку британського дослідника, роблять малоймовірною більш тривалу гру, в якій росіяни сподіваються втримати захоплені території за допомогою нових підкріплень та шантажу Заходу.

Підтримка США допомогла українцям протистояти агресії Путіна, але боротьба далека від завершення - сенатори про додаткові $12 млрд Києву

Навчання з використанням високомобільних артилетійських рактних систем HIMARS, Аляска, 22 жовтня 2020. (U.S. Air Force photo by Senior Airman Beaux Hebert)

"Через сім місяців від початку конфлікту стало абсолютно очевидним, що американська підтримка значною мірою допомогла українському народу протистояти злій, жорстокій агресії Путіна", - заявив Чак Шумер, лідер демократичної більшості в Сенаті, анонсуючи бюджетний законопроект США, який, зокрема, містить положення про допомогу Україні у 12,4 мільярда доларів.

"Але боротьба далека від завершення, і ми повинні продовжувати допомагати сміливому, доблесному українському народу", - підкреслив він і додав, що законопроект допоможе українцям "отримати більше зброї, зібрати розвіддані та втримали уряд на плаву під час війни".

Мітч МакКоннелл, лідер республіканської меншості в Сенаті, пояснив: "Допомога Україні – це не якийсь доброзичливий, символічний жест. Це буквально інвестиція в нашу власну національну безпеку та безпеку наших союзників. Припинення наступу Путіна на Україну зменшить його здатність загрожувати іншим цілям у всьому вільному світі. Це також допоможе стримувати інші авторитарні режими, такі як Китай".

За словами сенатора-республіканця, "послідовна підтримка Сенатом України, в розумних рамках, відіграє вирішальну роль і спонукає наших союзників активізуватися".

Україні потрібно більше танків, бойових машин, ракет більшої дальності, артилерії та систем протиповітряної оборони, HIMARS, безпілотників, а також - підготовчі тренування на західних винищувачах, сказав МакКонелл. Він закликав адміністрацію президента Джо Байдена "діяти оперативно, щоб якомогашвидше передати усе необхідне українським силам на передовій".

"Справжня сила та рішучість не провокують хулігана, - його провокують зволікання та слабкість", - сказав республіканець.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, законопроект, що забезпечує урядове фінансування до 16 грудня, серед іншого, передбачає 35 мільйонів доларів на "підготовку та відповідь на потенційні ядерні та радіологічні інциденти в Україні", що допоможе зміцнити ядерну безпеку в Україні на тлі загроз для найбільшої атомної електростанції в Європі ЗАЕС.

Очікується, що Сенат проголосує за законопроект уже нині, а вступить в силу документ після голосування Палати представників і підпису президента США.

Більше

XS
SM
MD
LG