Спеціальні потреби

Актуально

Долати вкорінені інтереси завжди нелегко - спостерігачі про можливу відставку Данилюка

"Це – недобра новина для України". Так відреагував на інформацію про можливу відставку Олександра Данилюка з посади міністра фінансів України Білл Томпсон, економіст Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

"Прем’єр-міністр України Гройсман підтвердив сьогодні, що він звернувся з запитом до Ради про відставку міністра фінансів Данилюка. Ситуація вже певний час розвивалась, тому це не дивно, однак, для України це - недобра новина. МВФ та ринки будуть уважно слідкувати, хто стане наступником", - написав Томпсон у Twitter.

"Сподіваюсь, що він залишиться працювати", - наголосив директор американського Центру Байдена Майкл Карпентер, коментуючи можливу відставку Данилюка.

"Міністр фінансів України Данилюк є ключовим реформатором, який виконує надзвичайно важливу роботу. Сподіваюсь, що він залишиться працювати, і що його планам з реформування Державної фіскальної служби дозволять здійснитись. Долати вкорінені інтереси завжди нелегко", - написав дослідник у Twitter.

Тімоті Еш, британський економіст, який спеціалізується у питаннях України, Росії та Туреччини, навів ряд можливих причин, які могли спонукати прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана до подання про відставку Данилюка.

"О, Боже! Гройсман вживає кроки, щоб усунути Данилюка. Це а) відображує політичні амбіції Гройсмана; б) є намаганням зупинити прийняття антикорупційного суду; в) гра ПП, щоб створити конституційну кризу, щоб перейти до парламентської республіки, г) все вищезазначене", - написав економіст у Twitter.

Сьогодні Данилюк заявив про "колосальний тиск", який чиниться на нього протягом року, і закликав надати йому слово перед голосуванням щодо можливої відставки.

"Від мене вимагають підтримати програму "Субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів". У перекладі на людську мову це – роздача грошей на проекти депутатів-мажоритарників. Це – політична корупція, у народі – «гречка». Сьогодні кульмінаційний момент. Мене поставлено перед вибором – піти або стати співучасником. Я країною не торгую", – написав Данилюк у Facebook.

Перед цим прем’єр-міністр Володимир Гройсман звернувся до Верховної Ради з поданням на звільнення Олександра Данилюка з посади міністра через «поширення викривленої інформації» серед міжнародних партнерів напередодні перемовин між Україною та ЄС, що, на думку глави уряду, могло поставити під загрозу їхні результати.

Як повідомляли ЗМІ, на засіданні уряду 23 травня між прем’єром і міністром фінансів виникла суперечка. Причиною стало те, що Данилюк намагався домогтися призначення своєї радниці Яни Бугримової заступником міністра. Гройсман відмовив. Згодом з’явилася інформація про те, що голова Мінфіну надіслав листа послам країн «Групи семи», в якому поінформував про свій конфлікт із прем’єром.

Дивіться також: Як запровадження додаткового мита на сталь у США торкнеться України? Інтерв'ю з Наталією Микольською

Всі новини дня

Білорусь може розмістити війська спецоперацій на кордоні з Україною - Міноборони Британії

Архівне фото: Лукашенко спілкується з пресою, Білорусь, 16 квітня 2022 року. (Максим Гучек/BelTA Pool Photo via AP)

Білоруський правитель Олександр Лукашенко балансує між підтримкою війни Росії проти України та бажанням уникнути прямої участі у військових операціях. Такими оцінками поділилось Міністерство оборони Великої Британії.

Відомство підтвердило - Білорусь оголосила про розміщення сил спеціальних операцій вздовж кордону з Україною, а також протиповітряних сил, артилерії та ракетних підрозділів на тренувальних базах на заході країни.

Такі дії, за оцінками британської розвідки, ймовірно "зв'яжуть українські війська, щоб ті не змогли розміститись на підтримку операцій на Донбасі". В Генеральному штабі ЗСУ 16 травня повідомили, що саме на Донецькому напрямку наразі Росія зосередила основні зусилля.

Пряма військова участь Білорусі на боці Росії означатиме ризик західних санкцій, відплату з боку України і можливе невдоволення білоруських військових, наголосили в британському відомстві. Там також додали, що хоча Білорусь і не брала безпосередньої участі в конфлікті, з її території проводились авіавильоти, ракетні удари а також Білорусь була плацдармом для російського наступу на Київ та Чернігів.

Як повідомляв Голос Америки, США та країни Заходу висловили занепокоєння через нові проголосовані парламентом Білорусі законодавчі ініціативи, які розширюють сферу застосування смертної кари.

"Ці закони безпосередньо спрямовані проти громадян, які активно виступають проти війни Росії в Україні". Так відреагували в Державному департаменті США на схвалення білоруським парламентом поправок, що запроваджеють смертну кару "за замах на теракт". Відповідний допис розмістив в соцмережах європейський департамент Держдепу.

Блінкен: прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдилось

Держсекретар США Ентоні Блінкен спілкується з пресою під час неформальної зустрічі міністрів країн НАТо в Берліні, 15 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссі

Держсекретар США Ентоні Блінкен обговорив подальшу впідтримку України з міністрами закордонних справ Німеччини, Великої Британії та Франції. Зустрічі відбулись в неділю на полях засідання міністрів країн-членів НАТО в Берліні.

"Сполучені Штати та наші союзники і партнери зосереджені на наданні Україні якомога більшої підтримки на полі бою та за будь-який столом переговорів, щоб вони могли відбити російську агресію і повністю захистити незалежність та суверенітет", - заявив Блінкен під час прес-конференції в неділю.

Він підкреслив - союзники НАТО прагнуть "якомога швидше зупинити війну, але так само віддані безпековій допомозі України, продовженню санкцій, експортного контролю та дипломатичного тиску на Росію так довго, як це буде потрібно".

Альянс НАТО міцний як ніколи, вказав посадовець у Twitter в неділю, а прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдились.

Держсекретар цими вихідними взяв участь в засіданні міністрів закордонних справ НАТО в Німеччині. Питання допомоги Україні а також можливе включення Швеції та Фінляндії до НАТО були в центрі обговорень. Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, щоб обговорити подальшу військову допомогу Україні а також можливості вирішення світової продовольчої кризи, спричиненої війною.

Після Берліна, Блінкен, разом з міністром торгвілі США Джиною Раймондо, бере участь в засіданні США та Європи з питань торгівлі.

Канада хоче першою ратифікувати рішення НАТО про вступ Фінляндії та Швеції

Мелані Жолі, міністерка закордонних справ Канади, в Палаті громад парламенту в Оттаві

Мелані Жолі, яка очолює Міністерство закордонних справ Канади, заявила, що її країна вітає проголошені наміри Фінляндії та Швеції вступити до НАТО і що парламент в Оттаві може бути серед перших, які ратифікують документи про залучення нових членів.

Перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити.
Мелані Жолі

«Ми не лише підтримуємо вступ Фінляндії і Швеції, але ми ще й за швидкий вступ. Канада має з ними багато спільного, коли йдеться про цінності, а також північні реалії… Наша мета - бути серед перших країн, які ратифікують вступ Фінляндії та Швеції. Бо ми знаємо, що перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити. Ми також будемо працювати з іншими країнами, щоб забезпечити швидкий процес вступу», - сказала Мелані Жолі в Брюсселі, де вона брала участь в нараді міністрів закордонних справ ЄС.

За її словами, коли дійде до процесу ратифікації, то канадські парламентарі можуть схвалити рішення за лічені дні.

Процес ратифікації рішень про вступ нової країни в НАТО, що нараховує зараз 30 країн, зазвичай забирає від кількох місяців до одного року.

Минулими вихідними урядова партія Швеції заявила, що вирішила підтримати вступ в НАТО і далі очікує рішення шведського парламенту та подальших кроків.

«Сьогодні Шведська соціал-демократична партія схвалила історичне рішення - сказати "так" заяві на членство в оборонному союзі НАТО. Російське вторгнення в Україну погіршило безпекову ситуацію для Швеції і для цілої Європи», - написала з цього приводу в Twitter міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде.

Вступ Швеції в НАТО означатиме відмову Стокгольма від понад 200 років політики військового нейтралітету, якого Швеція дотримувалася навіть впродовж Першої Світової і Другої Світової воєн.

Тепер за словами шведського міністра оборони країна опинилася б під загрозою, якщо залишилася б єдиною країною Балтії не в НАТО.

Туреччину вговорюватимуть

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ та представники інших країн організації вже заявили про готовність швидко прийняти Фінляндію та Швецію, в той час як в тих країнах майже завершився процес внутрішніх політичних узгоджень рішення подавати офіційні заявки на членство.

Єдиною країною НАТО, де з’явилося застереження щодо вступу Фінляндії та Швеції, стала Туреччина, але зараз лунають твердження, що це не повинно стати перешкодою.

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган висловив невдоволення тим, що в скандинавських країнах надали політичний притулок особам, яких він звинувачує у причетності до тероризму проти турецької влади.

Єнс Столтенберґ з цього приводу сказав: «Я переконаний, що ми зможемо залагодити питання, стурбованість яку висловила Туреччина, таким чином, щоб це не затягувало членство».

«Я дуже впевнений, що ми з цього питання досягнемо згоди», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, додавши, що НАТО «це місце для діалогу».

Правляча партія Швеції висловилася за вступ країни до НАТО

прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон

Правляча соціал-демократична партія Швеції заявила у неділю, що підтримує вступ країни до НАТО.

Внаслідок вторгнення Росії в Україну у Швеції сформувалася значна парламентська більшість на користь членства в альянсі, і Швеція готова відмовитися від вступу до НАТО, яка переважала протягом десятиліть опозиції.

Оскільки Фінляндія вже подала свою заявку, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон тепер майже впевнена, що офіційна заявка Стокгольма буде подана протягом кількох днів.

«Правління партії на своєму засіданні 15 травня 2022 року вирішило, що партія працюватиме над тим, щоб Швеція подала заявку на членство в НАТО», – йдеться у заяві соціал-демократів.

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

Під час спільної з президентом Нііністо недільної прес-конференції прем’єрка Фінляндії Марін заявила, що вступ до НАТО посилить безпеку країни та збільшить її потужність.

НАТО раніше привітало можливе членство Фінляндії та Швеції в Альянсі. Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами двох країн. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Лідер меншості в Сенаті Макконел закликав Байдена визначити Росію спонсором тероризму

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел закликав президента Байдена визначити Росію спонсором тероризму, що позбавило б її суверенного імунітету, який не дозволяє подавати проти країни цивільний позов про відшкодування збитків.

«Я думаю, це хороша ідея, і б це підтримав. Президент може зробити це самостійно, і я б закликав його це зробити», - сказав сенатор, перебуваючи в Стокгольмі.

Напередодні у суботу Макконел та сенатори-республіканці Сьюзен Коллінз, Джон Баррассо та Джон Корнін зустрілись у Києві з президентом Зеленським.

Макконел сказав, що він завірив президента Зеленського, що «підтримка України у війні проти росіян є двопартійною, і що «подавляюча більшість» зосереджених на національній безпеці республіканців підтримують протидію України російському вторгненню попри критику щодо допомогового пакету Україні на суму 40 мільярдів доларів з боку деяких однопартійців. «Ця неприхована агресія не повинна продовжуватись. Я хочу запевнити їх, що Конгресі існує дуже, дуже широка підтримка для продовження боротьби», - сказав Макконел.

Минулого тижня у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму.

Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем.

У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

“Це визнання (країни-спонсора тероризму - ред.) буде важливим в американському законодавстві. Є лише чотири країни, які мають таке визнання: Куба, Сирія, Іран та Північна Корея. Ми намагаємося включити до цього списку Росію, щоб вона була п’ятою. Це компанія, з якою її (Росію) треба асоціювати. Це тоталітарні режими, І вони не несуть добра”, - заявив під час презентації резолюції її співавтор, сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем.

Як раніше повідомляв "Голос Америки", відповідно до пояснень на сайті Держдепартаменту, “держави-спонсори тероризму” - це ті, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму та визначаються відповідно до трьох законів США: розділу 1754(c) закону про дозвіл на національну оборону, розділу 40 закону про контроль експорту зброї та розділу 620A закону про іноземну допомогу.

“Держави-спонсори тероризму” підпадають під чотири основні категорії санкцій: обмеження на іноземну допомогу від США, заборону на експорт і продаж оборонної продукції; контроль за експортом товарів подвійного використання, а також – під різні фінансові та інші обмеження.

Також передбачаються додаткові санкції, які карають осіб і країни, які співпрацюють із “державами-спонсорами тероризму”.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG