Спеціальні потреби

Актуально

МВФ: економіка України запрацює ефективніше, якщо реформувати суди і захистити власність

Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард

В Україні, поряд з Молдовою, найбільший позитивний вплив на посилення продуктивності використання економічних ресурсів матиме захист прав власності і судова реформа, вказує МВФ в своєму регіональному звіті "Європа крокує вперед".

​Усунення бар’єрів для прямих іноземний інвестицій та дерегуляція бізнесу є також важливими для України, однак віддача для ефективності використання економічних ресурсів буде меншою, ніж від забезпечення верховенства права.

"Після ринкової лібералізації, саме судова реформа стане поштовхом для подальшої структурної трансформації регіону", - переконані в МВФ.

Україна є найбільш корумпованою державою в регіоні, що охоплює Центральну, Східну та Південно-Східну Європу, зазначають в МВФ, посилаючись на інформацію ряду джерел. Корупція та олігархічні структури стримують забезпечення верховенства права в Україні.

Значний рівень корупції та вкорінених інтересів в Україні, а також висока політична фрагментація та політичний фаворитизм є перепонами для проведення реформи з управління державою та судової реформи, вважають в МВФ.

Все ж, "громадянське суспільство є активним, має більш широку підтримку і привертає увагу до боротьби з корупцією", - йдеться у звіті. Крім внутрішнього тиску, каталізаторами реформ можуть стати зовнішні фактори, такі як програма МВФ та прагнення країни вступити до ЄС, зазначається в звіті.

Саме боротьба проти корупції була в числі основних рекомендацій для України, а також деяких інших країн регіону, включаючи Болгарію, Грецію, Угорщину, Італію та Румунію, нагадали посадовці МВФ. Програма МВФ для України передбачає ряд заходів, спрямованих на подолання корупції.

В звіті МВФ зазначили досягнення України в цій сфері, зокрема, через створення НАБУ, введення вимог декларацій активів високопосадовців, створення посади бізнес-омбудсмена, очищення банківського сектору і введення вимоги визначати кінцевих бенефіціарних власників банків. Однак, в усіх цих сферах потрібно продовжувати важливі реформи, а також докладати більше зусиль задля того, щоб подолати уявлення про наявність безкарності, наголосили в МВФ.

Забезпечення верховенства права через судову реформу та реформу адміністрування сприятиме більш ефективному розподілу ресурсів та можливостей, зростанню якості державного управління через прозорість правил та процедур з найму державних посадовців, зробить державну владу більш прозорою та підзвітною.

Дивіться також: Вікно в Америку - як мікроби чистять воду і виробляють енергію.

Всі новини дня

Фіксований курс та чорний ринок. Що відбувається з гривнею?

На цій ілюстрації зображено банкноти долара США та української гривні, зробленої в Києві, Україна, 31 жовтня 2016 року. REUTERS/Валентин Огіренко

З початком війни курс гривні до долара зафіксовано. В воєнних умовах жорстке регулювання дозволило уникнути масштабної валютної кризи, говорять оглядачі. Однак, така політика змусила українців згадати, що таке чорний ринок валюти. Минулого тижня Нацбанк скасував деякі обмеження, включаючи ліміт націнки на продаж валюти банками.

Це наблизило банківський курс до вуличного, але українці за кордоном, а також експортери зіткнулись з "курсовими ножицями" – вони здають валюту по офіційному курсу, 29,25 грн за долар, а купують долар значно дорожче.

В інтерв'ю Forbes.ua заступник Голови Нацбанку Юрій Гелетій пояснив рішення Нацбанку небажанням витрачати "дефіцитні міжнародні резерви для впливу на ситуацію на готівковому ринку", а зосередитись на забезпеченні життєво необхідного імпорту.

Серед перших, хто виступив з критикою теперішньої політики Нацбанку стали представники ІТ-сектору. «Ми вже маємо відрив від фіксованого реального курсу і ця ситуація вона взагалі не стимулює експорт», - говорить Любомир Остапів, фінансовий консультант, ІТ.

Він вказує, що тепер «на жаль багато IT спеціалістів шукають способи, як взагалі не заводити валюту в Україну», адже через «курсові ножиці» їхній бізнес фактічно втрачає до тридцяти відсотків заробітку.

Британський економіст Тімоті Еш зауважує – нові курсові правила – вимушений хід Нацбанку. «Це надзвичайні заходи, бо Україна має ставити пріоритети, - говорить він, - однозначно потрібно тримати курс відносно стабільним і зберігати валюту, бо треба купувати зброю і платити за основні потреби України. Це можна зрозуміти».

​Він переконаний: і Нацбанк, і Зеленський розуміють важливість ринкового курсу. Еш вірить - як Україна змусила світ повірити в можливість своєї військової перемоги, хоч спершу аналітики прогнозували швидке падіння Києва, так само Україні вдасться і зберегти власну валюту від краху під час війни.

Експерт вважає фіксований курс - вірною політикою після початку війни, але, зауважує Еш, Нацбанк має визначитись щодо курсової політики в середньостроковій перспективі.

"Гадаю, вони хочуть мати конкурентний курс валюти в середньостроковій перспективі, - вказує економіст. - Потрібен конкурентний курс, але без ризику фінансової кризи, а це складний баланс. Вони цього прагнуть і поки що це їм вдається".

Остапів же сподівається на діалог з владою. Він вказує, що згідно з останніми опітуваннями, 91% ІТ-спеціалістів роблять пожертви на Збройні сили України.

«Люди активно підтримують державу, заводили сюди свої доходи, тримали гроші в українських банках, в тому числі, в останні 3-4 місяці, активно підтримуючи фінансово оборону України».

Найбільшою проблемою, вказує Остапів, є множинний валютний курс.

«Ми всі розуміємо, що правильна відповідь - це плаваючий ринковий курс, - говорить аналітик. - На жаль, в умовах воєнного часу буде утопія зараз говорити, що Нацбанк може на нього піти, тому потрібні якісь половинчасті рішення, які будуть враховувати інтереси і експортерів, і IТ галузі, і імпортерів, які забезпечують критично необхідний імпорт для країни».

Вже незабаром Україна може отримати значну міжнародну допомогу, що означатиме приплив валюти до країни і зміцнення курсу. В США прийняли закон про 40 млрд дол допомоги Україні. З них 7,5 млрд доларів – грант в бюджет країни. Євросоюз пообіцяв виділення EUR 9 млрд макрофінансової допомоги до кінця року, а Німеччина та Канада надають приблизно по мільярду доларів через спеціальний рахунок МВФ.

Дивіться також: Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео

Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:43 0:00

Розстрілюють корів, нищать техніку. Росія свідомо знищує аграрний потенціал України – Майкл Блейзер

Окрім того, що російська агресія створила гуманітарну кризу в самій Україні, вона наблизила світ до голоду в глобальних масштабах, про це говорили учасники вебінару під назвою «Світова продовольча катастрофа, що розвивається. Перед обличчям найбільшої глобальної кризи продовольчої безпеки. Війна в Україні».

Російська війна в Україні не лише зробила нужденними близько дев’яти мільйонів українців, яких вона позбавила даху над головою та засобів для існування, вона ще й посилила ті негативні тенденції, які вже існували – вплив пандемії ковіду та зміни клімату, які загрожують життю мільйонів людей. Особливо відсутність надходження продуктів харчування з українських портів відчують у регіоні Африки та Близького Сходу, наголошували учасники онлайн-дискусії, яку організувала Американсько-Українська ділова рада (USUBC), що об'єднує понад 200 компаній, які працюють в Україні.

За словами Майкла Блейзера, голови ради директорів компанії AgroGeneration, яка працює в Україні в Харківській області, звідки він походить, зараз посівні роботи проходять в умовах постійних обстрілів. На його думку, попри «справді героїчні зусилля співробітників нашої компанії», вони очікують, що врожай зменшиться наполовину. Навіть якщо би війна закінчилася зараз, збитки компанії дорівнювали б її дворічному виробництву, сказав Блейзер.

Але війна триває і росіяни намагаються знищити аграрний потенціал України, переконаний він: «У сусідньому селі вони розстріляли 200 корів - всі 200 корів, які були на фермі - також вони прицільно нищать сільськогосподарську техніку».

Як каже Блейзер, нині близько 22 мільйонів тонн української пшениці, готової до експорту, заблоковані Росією в українських портах. Якщо цю пшеницю не вивезуть зараз, наступний врожай не буде, де зберігати. Він додає, що навіть якби Росія погодилася «якимось чудом» на те, щоб розблокувати українські порти, розмінування акваторії Чорного моря тривало б щонайменше місяць і потребувало залучення міжнародної допомоги.

Але Росія вустами заступника міністра закордонних справ Андрія Руденка заявляє, що Москва дозволить вивезти цю пшеницю лише у випадку, якщо з Росії знімуть усі санкції.

«Росія перетворює на зброю постачання продуктів харчування точно так само, як до цього вони перетворили на зброю постачання нафти і газу», – переконаний Блейзер. Також він нагадує, що ту пшеницю, до якої Росія має доступ на окупованих територіях, вона просто «краде», вивозячи на територію Росії та експортуючи звідти.

Росія може спровокувати голод в Африці та Азії

Майкл Блейзер навів розрахунки аналітичної компанії Eurasia Group, яка, спираючись на свій аналіз, вважає, що в зоні продуктової небезпеки опиняться 53 країни та «існує 95% ймовірність того, що кількість людей, які страждають від продовольчої небезпеки, зросте приблизно на 142-243 мільйони до 1,9 мільярдів листопада з приблизно 1,6 мільярдів у середині травня».

Російська агресія проти України розпочалася у той час, коли у світі збільшувалася кількість людей, які залишалися без доступу до основних продуктів харчування, а світ боровся з нищівними наслідками епідемії ковіду.

«Але вже на початку цієї епідемії експерти говорили, що більше людей загинуть від голоду, ніж від ковіду, і їхні прогнози виявилися справедливими», – сказав Маршал Матц, колишній радник Комітету Сенату з питань сільського господарства, який брав участь у розробці американського законодавства у сфері харчування.

«Для мене очевидно, що напад на Україну, який стався на додачу до ковіду та наслідків зміни клімату, таких як повені та посухи, дуже небезпечно перехилив терези до голоду в світових масштабах», – сказав Маршал Матц.

До війни разом Україна та Росія постачали на світові ринки близько 30% пшениці та ячменю. Тридцять шість країн імпортують понад 50% пшениці з Росії та України, включно з Пакистаном, Сомалі, Ліваном, Туреччиною, Демократичною Республікою Конго, Руандою, Суданом та Бурунді. Наприклад, Судан імпортує 86-87% пшениці з Росії та України і є особливо вразливим до припинення поставок з регіону Чорного моря.

Недоотримує харчі з України і Всесвітня продовольча програма, яка допомагає забезпечити продуктами харчування близько 90 мільйонів найбільш нужденних людей по всьому світу, адже основну частину своїх запасів пшениці та олії закуповує саме в Україні, наголошували учасники вебінару.

Запрошена до розмови представниця міністерства сільського господарства США Брук Джеймісон сказала, що адміністрація президента Джозефа Байдена усвідомлює, що російська агресія буде мати далекосяжні наслідки. За оцінками американського міністерства сільського господарства, через триваючу війну виробництво пшениці в Україні прогнозується на рівні 21,5 мільйона тонн у 2022-2023 році, що на 11,5 мільйона менше, ніж у 2021-2022 році. Також вона сказала, що напад Росії знищив частину зернозберігаючих потужностей в Україні, а приблизно чверть з них опинилися на окупованих Росією територіях.

«Це надзвичайна ситуація, яка вимагає надзвичайної відповіді», – сказала представниця сільськогосподарського відомства. Серед заходів, які вже були здійснені адміністрацією, – збільшення постачання продуктів харчування до найбільш нужденних країн, зменшення бар’єрів на шляху міжнародної торгівлі та відмова від створення надмірних запасів харчових продуктів, до чого американці закликають і інші країни.

Що стосується України, то, за її словами, США готуються не лише допомогти Україні пройти через нинішні труднощі, але і відбудувати її аграрний потенціал у майбутньому.

Дивіться також: Країни Заходу розмірковують над тим, як створити безпечний коридор, щоб розблокувати порт Одеси. Відео

Україні пропонують стратегію культурного стримування проти російської пропаганди 

Музей Григорія Сковороди після російської атаки 7 травня 2022 року. REUTERS/Ricardo Moraes 

Щоб протистояти проросійському наративу у світі, Україна має запропонувати проукраїнську альтернативу, - заявила під час прес-конференції у Центрі аналізу європейської політики у Вашингтоні Вівіан Волкер, виконавча директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії при Державному департаменті.

“Що Україна має робити, це використовувати потенціал свого наративу, розповідати про унікальні якості української культури та ідентичності. Ілюструвати недоліки у путінській розповіді про Україну. Я це сприймаю як свого роду стратегію стримування”, - зазначила вона на заході із назвою "Культура - головна ціль російської війни в Україні".

Стратегія культурного стримування

За її словами, така стратегія передбачає подолати ідеологію не атаками у культурному просторі, а наданням “достовірного альтернативного наративу”.

“Ми - дипломати, науковці, журналісти, експерти - ми маємо серйозну відповідальність створити умови для достовірності українського наративу у світовому інформаційному просторі”, - додала представниця Держдепу.

Щоб цього досягти, Вівіан Уолкер рекомендує дотримуватись кількох правил.

По-перше - базуватись на реальних фактах, щоб не потрапити у пастку несвідомого повторення неправдивого наративу про Україну. До прикладу, вона закликає експертів та журналістів припинити використовувати фразу “українська криза” у контексті повноцінного російського вторгнення в Україну.

“Тому що фраза “українська криза” передбачає, що відповідальність за кризу лягає на Україну, не на Росію. Ми повинні вважати на небезпеку використання цієї фрази”, - зазначила пані Волкер.

А по-друге - уважно підходити до визначення ролі України у так званому геостратегічному протистоянні між Росією та США за владу і глобальний простір, про що часто наголошують в російській пропаганді.

“Ми маємо говорити про це (війну в Україні - ред.) не лише як боротьбу між двома супер-державами, але як це є насправді - про боротьбу між двома країнами в одному регіоні. Це допоможе поставити Україну у глобальному просторі як значущого конкурента - як на полі бою, так і в інформаційному просторі”, - сказав Вівіан Волкер.

Директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії нагадала, що уряд США вже допомагає у зусиллях протистояти російському наративу. Зокрема, через мовлення американських ЗМІ в Україні - “Голосу Америки” та “Радіо Свобода”.

“Що тут може запропонувати американський уряд, це інституції державного мовлення - які перебувають при Агенстві США із глобальних медіа. Радіо Свобода і Голос Америки вже здавна встановили доступ до населення і висвітлюють не лише історії про американське життя чи західну перспективу. … Це може бути місце, де можна презентувати справжню інформацію про Україну”, - зазначила пані Волкер.

Культура як зброя

Посолка України у США Оксана Маркарова наголосила, що Росія використовує культуру на війні як інструмент зброї. Вона згадує нещодавній випадок на Каннському фестивалі, зі сцени якого російський режисер Кирило Серебренніков закликав міжнародну спільноту зняти санкції з деяких російських олігархів.
Посолка України у США Оксана Маркарова
Посолка України у США Оксана Маркарова

“Це питання значно ширше, ніж про Україну. Щоб мати хоча б шанс на мир, якийсь шанс на іншу Росію, ми маємо бути дуже чесними та відвертими про те, чим є російська культура, які напади здійснюються на українську культуру, і як росіяни використовують російську культуру в якості зброї”, - зазначила українська посолка у США.

“Досі є люди, які проштовхують цей наратив - скасувати Путіна, але не Пушкіна. Мені абсолютно очевидно, що ці люди, на жаль, не читали Пушкіна. Якби вони читали деякі його роботи, вони б розуміли, що все, що робить Путін - воно все там є, в його творах. Можете це назвати пропагандою чи переслідуванням не лише проти України, а будь-якого сусіда Росії”, - додала Маркарова.

Культурний елемент в нинішній війні відіграє не меншу роль, ніж військовий, - переконаний Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.

“Десятиліттями Росія використовувала культуру, щоб встановлювати, пропагувати, поширювати дуже ксенофобські, провоєнні сентименти, повідомлення і наративи, якими утискали сусідні країни, пробували відібрати ідентичності інших країн чи громад, які (як Росія вважала) належать до сфери її геополітичних інтересів”, - ділиться досвідом Шейко.

Чи готовий світ до українського наративу?

Прийшов час дозволити українцям бути почутими - закликає гендиректор Українського інституту.

“Сьогодні замість пропагування російської культури, яка довела свою бездієвість у цій війні, нічого не зробила, що не допустити цієї війни, необхідно бути сильним голосом проти цієї війни. Прийшов час дати голос тим, хто історично у міжнародних культурних відносинах був недостатньо присутній і недооцінений. І на мою думку українці - через їхню сміливість, через неймовірну солідарність і підтримку світу, українці заслуговують на те, щоб їх почули”, - заявив Володимир Шейко.

Він звертає увагу, що міжнародна спільнота часто не готова чути український наратив, так як в багатьох західних університетах студентів навчають через призму російського бачення.

З ним погоджується українська посолка у США Оксана Маркарова. Вона розповідає про труднощі, з якими зіткнулися українські дипломати, втілюючи ініціативу Першої Леді України встановити україномовні аудіогіди в американських університетах та музеях.

“Ми можемо знайти кошти на виставки чи культурні заходи, але, наприклад, - от зараз Перша Леді України впроваджує ініціативу встановлення україномовних аудіогідів. Україна бере на себе весь переклад, всі технічні моменти. Втім виявилось, що це дуже важко - достукатись до музеїв. Попри те, що ми їх запевняємо, що самі зробимо всю роботу, ви можете самі перевірити якість запису, ми готові виконати всі ваші вимоги. Нам вдалось це зробити лише в деяких музеях, але ми досі не потрапили у найбільші музеї США, чия аудиторія для нас дуже важлива”, - розповіла дипломатка.

Маркарова зізнається, що під час перекладу аудіогідів в музеях, українці виявили, наскільки багато в американських музеях є помилок на користь російського наративу.

Оксана Маркарова: “Наприклад, Київська Русь показується як територія сучасної Росії. Хоча там мова йде про території, як то Київ, які ніколи не були в складі Росії, хіба що коли були окуповані Російською імперією чи в складі Радянського союзу”.

На думку представниці Держдепу Вівіан Волкер, Росія відчуває загрозу в сильній українській ідентичності, саме тому десятиліттями продовжує атакувати культурний простір України.

Вівіан Волкер: “Одна з причин, чому українська культура та ідентичність перебувають під російськими атаками, бо вони є надзвичайною загрозою для Росії. Тому що це справжня історія про націю, її ідентичність, її історію, що протистоїть видуманому наративу про російський світ, який намагається уособлювати моральну, етичну, духовну вищість. А її просто напросто не існує. Це міф. Тоді як українська ідентичність та історія має щось дуже потужне, вона легітимна”.

Перед вторгненням у лютому цього року, російський президент Путін у своїй промові безпідставно заявив, що Україна ніколи не мала справжньої державності, і що вона є частиною російської «власної історії, культури, духовного простору». За даними ЮНЕСКО, за час повномасштабного вторгнення в Україну Росія знищила понад 120 культурних та історичних об'єктів України - памятники, музеї, архіви, церкви, школи, театри, бібліотеки.

За даними української сторони, росіяни серед іншого знищили чернігівський архів Служби безпеки України, де зберігалися записи нацистського періоду, які висвітлюють діяльність КДБ в Україні. Посолка України у США Оксана Маркарова заявила, що Державний департамент США допомагає Україні у питанні збереження цінних експонатів і діджиталізації архівних документів.

"Хоробрість українського народу надихнула увесь світ" - Ллойд Остін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:59 0:00

Пентагон коментує хід війни на Донбасі та поблизу Харкова

Архівне фото: Обстріл заводу в Соледарі, Донбас, 24 травня 2002 року. (Photo by Аріс Мессеніс/ AFP)

Попри величезну перевагу в силі, російські війська, що атакують Донбас, досягнули лише "поступового прогресу". Про це заявив високопосадовець Пентагону під час брифінгу для преси 26 травня.

Більшість з 110 операційних батальйонних тактичних груп, які Росія розмістила в Україні, перебувають на півдні а решта груп розділено і проводять бойові дії на Донбасі, зауважили в оборонному відомстві США.

В Пентагоні відзначили, що тактика Росії з початку війни не змінилась і полягає в обстрілах артилерією з метою послабити ціль з наступним заходом військ. Незважаючи на постійну тактику, "вони мають кількісну перевагу і тому, гадаю, ми продовжуємо бачити це поступове просування", додав посадовець Пентагону.

В британському Міноборони вказують - Україна не дозволяє Росії отримати повний контроль над Донбасом.

"Росія створює тиск на Сєвєродонецькому "кармані", хоча Україна утримує контроль декількох секторів оборони і не дозволяє Росії отримати повний контроль на Донбасі", - йдеться в повідомленні. В британському відомстві зауважують - російські сухопутні сили продовжать спроби оточити Сєвєродонецьк та Лисичанськ, після того, як вони нещодавно захопили декілька селищ на північний захід від Попасної.

Голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай повідомив в соцмережах, що 95% території Луганської області окуповано, ситуація на Донбасі "надзвичайно погана". Він заперечив повідомлення про буцімто оточення Сєвєродонецька.

Посадовець Пентагону зауважив, що просування Росії на Донбасі "компенсується здобутками України на інших полях бою, найбільш очевидно - навколо Харкова".

Коментуючи ситуацію в регіоні голова Харківської обласної військової адміністраці Олег Синєгубов заявив: "Зарано розслаблятись". Він вказав, що "ворог тероризує цивільне населення".

Російські посадовці ще не коментували розвиток подій навколо Харкова, пише кореспондент Голосу Америки Джефф Сельдін. Але, зазначає він, в соцмедійних повідомленнях російські військові заявляють про "тривалий успіх проти українських сил, включаючи на Донбасі".

Україна сподівається рішення США щодо «обіцяних» ракетних систем

Російський танк на вулиці міста Попасна в Луганській області 26 травня 2022 р.

Українські представники посилили заклики до західних партнерів про якомога швидше постачання Україні важких озброєнь і зокрема ракетних систем залпового вогню (РСЗВ) на тлі запеклих боїв на Донбасі, де російські війська використовують те, що українські представники називають перевагою росіян у ракетно-артилерійських озброєннях.

Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення.
Дмитро Кулеба

«Теперішній наступ окупантів на Донбасі може зробити цей регіон безлюдним. Попасну, Бахмут, Лиман, Лисичанськ, Сєвєродонецьк вони хочуть перетворити просто на згарище», - сказав президент Володимир Зеленський у зверненні оприлюдненому в ніч з 26 на 27 травня.

Радник українського президента Михайло Подоляк поширив у Twitter відеозапис вибухів у результаті обстрілу російськими «вогнеметними системами», що він подає як приклад застосування «найважчої неядерної зброї проти українців, змушуючи людей горіти живцем».

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підтвердив, що Україна сподівається отримати системи ракетного залпового вогню від США.

«Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення. Принаймні це те, що вони нам кажуть. Наше єдине прохання до них у тому, щоб це рішення було схвалене якомога швидше. Бо для нас кожен день означає втрачені життя, втрачені кілометри нашої землі», - сказав Кулеба у відео в Twitter.

Американський телеканал CNN також повідомляє, що адміністрація Байдена розглядає рішення про надання Україні сучасних ракетних систем залпового вогню американського виробництва.

«Але адміністрація Байдена впродовж тижнів вагалася, чи надсилати такі системи через стурбованість в Раді національної безпеки, що Україна може використати ті системи для наступальних ударів всередині Росії», - йдеться у повідомленні CNN з посиланням на неназваних офіційних представників.

Ті ж неназвані представники сказали телеканалу, що «іншим міркуванням, яке турбує в адміністрації Байдена, є те, чи можуть США дозволити собі віддати багато потужної зброї з власних арсеналів».

CNN повідомляє, що надання ракетно-артилерійські систем Україні розглядає також Велика Британія, яка хотіла б вирішувати це питання узгоджено з американцями.

Критика Німеччини

Український посол в Берліні Андрій Мельник знову гостро розкритикував уряд Німеччини, найбільшої країни ЄС, за затягування з наданням військової допомоги Україні.

Німецький канцлер Олаф Шольц виступив 26 травня на Всесвітньому Економічному форумі у Давосі з півгодинною промовою, в якій засудив Росію за «імперіалізм» і наголосив, що Москва повинна зазнати поразки в Україні.

Але українські представники та інші критики німецького уряду вказують, що, скориставшись гаслами, канцлер змовчав про те, що критики називають затримуванням обіцяної Україні допомоги, зокрема коли йдеться про бронетехніку й важкі озброєння.

Навіть ні слова про суперечки щодо німецьких танків і важких озброєнь для Києва, нічого про тривалі відмови.
Bild

«Треба, щоб Путін не виграв цю війну. І я переконаний, що він її не виграє», - заявив Канцлер з трибуни у Давосі, додавши, що «сьогодні захоплення Росією усієї України виглядає ще віддаленішим, ніж на початку війни, завдяки вражаючим оборонним зусиллям української армії і населення».

На тлі дискусій у політичних колах про те, чи повинна Україна йти на поступки Росії, Шольц також сказав: «Важливо дати Путіну чітко зрозуміти. Не буде продиктованого миру. Україна на це не погодиться. І ми також не погодимося».

Німецька газета Bild назвала ті заяви такими, що не мають значення, оскільки, як пише часопис, не пролунало «навіть ні слова про суперечки щодо німецьких танків і важких озброєнь для Києва, нічого про тривалі відмови».

Bild також цитує українського посла Андрія Мельника про те, що у військовому плані «Берлін залишив Україну напризволяще».

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав у Давосі 25 травня: «Ті країни, які затягують питання щодо надання Україні важких озброєнь повинні зрозуміти - кожен день, який вони витрачають, вирішуючи, зважуючи різні доводи, про те, робити це чи ні, людей вбивають: солдатів, цивільних. Знищують міста і села».

Підсумки форуму в Давосі для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:15 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG