Спеціальні потреби

Актуально

Росія повинна буде обирати між військом і соціальними виплатами - Тімоті Еш 

Архівне фото: російський нафтовий танкер в Новоросійську

«Група семи», Австралія, ЄС ведуть перемовини щодо подальшого обмеження ціни на російські енергоресурси. В грудні минулого року було введено перше таке обмеження. Тоді "Група семи" та союзники обмежили рівень ціни на російську нафту, що постачається морем, а Євросоюз ввів ембарго на купівлю російської нафти морем, із виключенням для Болгарії.

З 5 лютого, країни «Групи семи» планують запровадити обмеження ціни на російські нафтопродукти. Обмеження ціни на нафтопродукти має вступити в дію одночасно із ембарго ЄС на імпорт російських нафтопродуктів. ЄС пропонує встановити обмеження ціни на російський дизель на рівні 100 доларів за барель і окремо обмежити ціну на дешевші нафтопродукти на рівні 45 доларів за барель, повідомляє Bloomberg.

В березні країни планують переглянути цінове обмеження на нафту, яке зараз складає 60 доларів за барель.

Цінове обмеження працює, кажуть в уряді США, а також в ЄС. Міністр фінансів США Дженет Єллен під час візиту до Африки цього тижня заявила, що обмеження діє і Росія вже «почала непокоїтись» щодо надходжень. Вона також зауважила, що країни, які не приєднались до обмежень, можуть використати більш низьку ціну для перемовин про вигідні для себе поставки.

«Мета – стабілізувати світові ціни на енергоресурси і скоротити надходження Росії. Хоча цей захід – на ранній стадії втілення, Міністерство фінансів оцінює, що 17 найбільших країн – чистих покупців нафти в Африці можуть заощаджувати близько 6 мільярдів доларів щороку».

Ми поговорили з британським економістом Тімоті Ешем про те, як працює обмеження ціни на нафту і чого очікувати далі.

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Більше місяця тому «Група семи» та інші країни запровадили обмеження ціни на російську нафту, що перевозиться морем. Метою було зменшити надходження Росії від нафтоторгівлі, але забезпечити надходження нафти на ринок. Як ви думаєте, чи спрацювало це?

Тімоті Еш, провідний експерт із стратегії, BlueBay Asset Management: Виглядає, що так. Тут багато факторів, тому, може не обов’язково обмеження ціни, а ширші санкції проти Росії стримують покупців від купівлі російської нафти.

Відбувається кілька процесів: по-перше, війна в Україні і тиск на світові ціни на енергоресурси поставили світ на межу рецесії, а це, своєю чергою, зменшило попит на енергоресурси у світі. Тому загалом ціни знизились і це впливає на Росію. По-друге, санкції, як я сказав, зменшили бажання покупців нафти вести торгівлю з Росією. Різниця в ціні між «брент» та «юралз» – біля 48%. Це вражає. Росія отримує менше за нафту, бо ціни загалом пішли донизу – з 105-100 доларів за барель до вторгнення, до 75-80 доларів за барель зараз. І, власне, російська «юралз» торгується дешевше – 50 доларів за барель. Якщо так триватиме – вплив буде значний.

О.Б.: Скільки надходжень може втратити Росія через обмеження ціни на нафту та санкції?

Т.Е.: Загалом, якщо згадати, на початку війни багато хто казав, що Путін – геній і через ріст світових цін на енергоресурси Росія справді отримала значно більші нафтові надходження, через початковий шок для ринків. Тепер, завдяки поєднанню декількох речей, насамперед - зменшення світового попиту на нафту, є вплив на ціну.

Якщо ціна на нафту буде на поточному рівні, і триватиме розрив в ціні між «юралз» та «брент», то Росія втратить близько 100 -150 мільярдів доларів надходжень – близько 6-7% ВВП.

Стосовно обсягу – це особливо важливо щодо газу. Росія поки утримує обсяги експорту нафти навіть за нижчою ціною, але значно впали поставки газу до Європи, які складали близько 160 мільярдів кубометрів. Ймовірно, цей бізнес вимре, бо Європа не повернеться до значного імпорту російського газу. Цей бізнес коштує від 50 до 60 мільярдів євро на рік. Тому якщо ціна на нафту буде на поточному рівні, і триватиме розрив в ціні між «юралз» та «брент», то Росія втратить близько 100 -150 мільярдів доларів надходжень – близько 6-7% ВВП.

О.Б.: Як це позначиться на курсі рубля?

Т.Е.: В 2022 році багато говорили про зниження профіциту поточного рахунку в Росії. Цей профіцит швидко зникне. Також зменшення продажу нафти прискорить відтік капіталу – росіяни, мабуть, без оптимізму дивитимуться на свою економіку і виведуть кошти. Всі ці фактори, гадаю, тиснутимуть на курс рубля і Росія, з огляду на те, як працює бюджет, також захоче послабити рубль, щоб вартість надходжень за енергоресурси в рублях зберігалась. Тому, загалом, думаю буде тиск на курс рубля.

О.Б.: На перспективу, яким буде вплив обмежень ціни на нафту і планованого обмеження на нафтопродукти на ринки?

Т.Е.: Стосовно ринків. Позитив в тому, що дії Заходу з обмеження цін на російську нафту не дестабілізували світові ринки. Це позитивно, це підбадьорює, а для Росії, це дуже, дуже погано. Зменшується профіцит поточного рахунку, можливо навіть буде дефіцит, росте дефіцит бюджету. Росія повинна обирати на що витрачати кошти. Треба буде забирати гроші з соціальних витрат та економіки на військові витрати. Це ставить питання соціальної та політичної стабільності в Росії.

Гадаю, дивлячись вперед, якщо війна в Україні не зупиниться, а Росія не виведе свої війська і не буде широкої мирної угоди і санкції залишаться, то майбутнє Росії досить негативне – падіння росту, стагнація та рецесія. Думаю Путін – за сильну Росію, сильне військо. А падіння економіки означає слабку, біднішу економіку, менше здатність витрачати на зброю, адже Росія повинна буде забирати гроші зі споживчих витрат.

Дивіться також: Як працюють обмеження ціни на російську нафту? Пояснюємо.

Росія програє енерговійну із Заходом, кажуть експерти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:12 0:00

Всі новини дня

Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас під час виборів в країні. Архівне фото

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.

"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.

"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.

Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.

Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.

Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк 

Будинок зруйнований через ракетний удар у Львівській області, 9 березня 2023 року

Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.

Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.

Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.

Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.

Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.

«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.

Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».

Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.

Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.

Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.

Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.

Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».

У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».

Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.

Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.

Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.

Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.

Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.

Десантіс уточнює позицію щодо України і називає Путіна «воєнним злочинцем»

Рон Десантіс

Впливовий американський політик губернатор штату Флорида Рон Десантіс в інтерв’ю британській телепрограмі уточнив свою позицію щодо російської війни в Україні після того, як його попередні оцінки викликали критику зокрема від його однопартійців у Республіканської партії США.

Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці.

Десантіс, відповідаючи на запитання тележурналіста Пірса Морґана про те, що він раніше назвав російсько-українську війну далекою від сфери інтересів Америки «територіальною суперечкою», тепер сказав, що його оцінки «були неправильно охарактеризовані».

У тих попередніх оцінках, які політик надав американському тележурналісту Такеру Карлсону з каналу Fox News 14 березня, Десантіс розкритикував те, що він назвав «необмеженим чеком» адміністрації Байдена на допомогу Україні.

Раніше: МЗС України запрошує Десантіса в Україну, а політики в США просять його не ставати “зброєю Путіна”

Оцінки Десантіса підштовхнули дискусії стосовно того, яку політику мають вести США щодо Росії й Путіна, і якою має бути позиція Республіканської партії, в час, коли починається процес визначення претендентів на змагання за президентську посаду на виборах 2024 року.

Тепер Рон Десантіс в оприлюднених 22 березня уривках інтерв’ю для телепрограми «Пірс Морґан без цензури» гостріше скритикував Росію.

«Очевидно, що Росія вторглася - це було неправильно. Вони вторглися в Крим і захопили його 2014 - це було неправильно», - сказав він.

Вторгнення Росії в Україну Десантіс назвав великим прорахунком Путіна, який дорого коштуватиме.

Десантіс підкреслив, що російський президент «ворожий до США», і заявив, що Путіна треба притягати до відповідальності за злочини війни в Україні.

«Я вважаю, що він воєнний злочинець», - сказав Десантіс, зауваживши, що США не член договору щодо Міжнародного кримінального суду.

Далі у витягах з інтерв’ю Рон Десантіс також зауважує: «Я просто не думаю, що для нас є достатній інтерес, щоб розвивати більше залучення. Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці».

Дивіться також:

“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:21 0:00

Блінкен: агресія Росії проти України та авторитарне керівництво президента Путіна є «гострою загрозою» для інтересів США

Державний секретар США Ентоні Блінкен дає свідчення на слуханнях у підкомітеті з асигнувань Сенату щодо запропонованого президентом Байденом бюджетного запиту для Державного департаменту на 2024 фінансовий рік на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні, США, 22 березня 2023 року.

Держсекретар США Ентоні Блінкен у середу назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна «гострою загрозою» для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.

Про це Блінкен заявив на післяобідньому слуханні Комітету Сенату з міжнародних відносин, яке відбувалося в рамках виступів керівника американської дипломатії перед законодавцями, на яких він має обґрунтувати політику адміністрації президента США Джо Байдена та запропоновані витрати на міжнародні справи на наступний фінансовий рік, який починається 1 жовтня 2023 року. Державний департамент розраховує отримати у новому фінансовому році 63,1 мільярда доларів США.

«Цей бюджет підтримуватиме нашу безпекову, економічну, енергетичну та гуманітарну допомогу Україні, щоб гарантувати, що війна президента Путіна залишиться стратегічним провалом», – сказав Блінкен, виступаючи перед сенаторами.

Деякі з них виступали з гострою критикою політики Байдена в Україні. Зокрема, республіканець Джим Ріш з Айдахо звинуватив адміністрацію Байдена у тому, що вона «затягує» постачання зброї в Україну і додав, що потрібно брати «приклад з таких союзників, як Польща, і відправити F-16».

Чорноморська угода дала можливість Україні вивезти 24 мільйони тонн зерна

Сенатор-демократ Корі Брукер зі штату Нью-Джерсі запитав про те, що Державний департамент робить для того, щоб Росія дотримувалася домовленості про експорт українського зерна через Чорне море. Він нагадав, що Чорноморську угоду було продовжено 18 березня, але «лише на 60 днів».

Відповідаючи на це запитання Блінкен сказав, що угода про транспортний коридор була необхідна лише тому, що Росія блокувала український експорт зернових на світовий ринок і вона продовжує «гратися» з правилами, щоб зменшити кількість кораблів, що вивозять українське зерно.

«Росіяни продовжують маніпулювати та гратися з кількістю кораблів, яким дозволено пройти. Вони гралися в ігри, щоб зменшити кількість кораблів. Ми щодня наполягаємо в ООН, та в ООН разом з іншими, щоб переконатися, що ця угода виконується і вона є ефективною, результативною», – сказав Блінкен.

Він додав, що завдяки угоді Україна змогла експортувати 24 мільйони тонн зерна, «що дорівнює 8 мільярдам хлібин».

Блінкен також додав, що США є одним з найбільших донорів Світової продовольчої програми, більшість бюджету якої формується за рахунок внесків Америки. При цьому американські служби допомагають не лише нагодувати країни, де населення потерпає від нестачі продовольства, але і допомогти їм створити власні можливості для забезпечення продуктами харчування.

Блінкен: визнання Росії державою, що спонсорує тероризм, може потягти за собою небажані наслідки. Відео

Визнання Росії державою-спонсоркою тероризму може стати вагомим важелем у стримуванні інших держав, таких як Китай, надавати допомогу Москві для продовження її війни проти України. Таку думку висловив сенатор-республіканець Ліндсі Грем,

Більше

XS
SM
MD
LG