Спеціальні потреби

Актуально

"Нова небезпечна доктрина Путіна щодо України" - WSJ

"США та Європа мають рішуче відреагувати на інтенсифікацію російської гібридної війни", - закликає Адріан Каратницький з аналітичного центру Atlantic Council в статті "Нова небезпечна доктрина Путіна щодо України", опублікованій в газеті The Wall Street Journal.

На міжнародній арені, Путін не зміг добитись послаблення санкцій, а нещодавнє призначення «яструба» Курта Волкера на посаду спецпредставника щодо України означає, що США провадитимуть прагматичну і тверду стратегію.

«На зустрічі з Путінми санкції не обговорювались, нічого не буде зроблено до вирішення проблем Сирії та України», - заявив президент Трамп у Twitter.

Агресія Путіна консолідувала думку громадськості, пише експерт, адже, за даними нещодавнього опитування, 92% мешканців підконтрольної Києву території вважають себе українцями – порівняно з 75% десять років тому.

За перші п’ять місяців 2017, кількість нападів на лікарні, школи, фабрики та інші цивільні об’єкти різко збільшились, призвівши до 44 жертв
Адріан Каратницький

Для Путіна це – неприйнятно. Росія сплачує велику економічну ціну через західні санкції, а в зубожілих регіонах України, які вона контролює, наростає невдоволення.

У відповідь Путін нарощує агресію. Він вдався до військових нападів на цивільні цілі, замовних вбивств, кібератак з метою зашкодити економіці України, а також до намагань економічно і, частково, політично інтегрувати окуповані території до Росії, вказує Каратницький.

За перші п’ять місяців 2017, кількість нападів на лікарні, школи, фабрики та інші цивільні об’єкти різко збільшились, призвівши до 44 жертв.

Швидкість "націоналізації", означає, що вона планувалась задовго до того – в день націоналізації, російські управляючі одразу перебрали контроль.
Адріан Каратницький

​Росія посилює інтеграцію окупованого Донбасу, визнавши в Росії паспорти ДНР/ЛНР з 18 лютого. В травні було конфісковано 40 основних приватних українських компаній, розташованих на окупованих територіях. "Націоналізація" – воєнний злочин в рамках Женевської конвенції – прискорилась після неофіційного ембарго на торгівлю з регіоном, стверджує аналітик. Однак, швидкість "націоналізації", означає, що вона планувалась задовго до того. В день націоналізації, російські управляючі одразу перебрали контроль, зазначає він.

Подібно до того, як вона просувала сепаратизм в грузинській Абхазії та Південній Осетії, Росія збільшує втручання до внутрішнього політичного життя на решті України, включаючи кібератаки і використання "п’ятої колони", відзначає Каратницький.

Очевидно, Путін намагається зірвати Мінський процес, хоча сам і звинувачує Україну в нестачі прогресу в мирному врегулюванні, підсумовує експерт.

Дивіться також: Демократи у Палаті представників винесли на розгляд нову версію законопроекту про санкції щодо Росії та Ірану

Всі новини дня

Голова МАГАТЕ прагне «узгодити принципи не нападати» на ЗАЕС

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі, який 29 березня відвідує Запорізьку атомну електростанцію, висловив сподівання, що Росія та Україна домовляться про принципи безпеки.

«Очевидно, що військова активність зростає в усьому цьому регіоні», — сказав Ґроссі агенції France-Presse, додавши, що під час його візиту «ідея полягає в тому, щоб узгодити певні принципи, певні зобов’язання, зокрема не нападати на підприємство».

Візит Рафаеля Ґроссі є його другим відвідуванням станції і першим після того, як МАГАТЕ запровадило постійну присутність на цьому майданчику у вересні 2022 року.

Напередодні гендиректор МАГАТЕ зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Президент під час зустрічі наголосив, що «без негайного виведення російських військ і персоналу із ЗАЕС та прилеглих територій будь-які ініціативи з відновлення ядерної безпеки та захищеності приречені на невдачу».

Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну.

Розробники штучного інтелекту просять піврічну паузу та ініціюють співпрацю з політиками

Серед підписантів листа - Ілон Маск

Бізнесмени, інформатики та філософи (загалом понад 110 осіб) написали відкритого листа із закликом впровадити шестимісячного мораторію на розробку систем штучного інтелекту та експериментів із ним. Серед підписантів - засновник компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск та співзасновник компанії Apple Стів Возняк, а також, наприклад, Йошуа Бенжіо - канадський вчений-інформатик, відомий винаходами у сфері штучних нейронних мереж і професор та письменник Юваль Харарі й інші.

Лист закликає технологічні компанії негайно припинити навчання будь-яких систем штучного інтелекту, потужніших за GPT-4. Ця пауза, кажуть співавтори, потрібна для перевірок “за участі усіх ключових учасників” ринку. Якщо таку паузу не буде застосовано “добровільно”, підписанти проситимуть уряди втрутитися та ввести мораторій.

У відкритому листі вказано, що штучний інтелект може спричинити значні зміни. Крім того, підписанти зазначили, що наразі не існує належного рівня відповідального управління таким ресурсом. На їх думку, такі рішення не можна делегувати технічним керівникам проектів, що займають невиборні посади.

“В останні місяці лабораторії штучного інтелекту вийшли з-під контролю за розробкою та розгортанням все більш потужних цифрових розумів, яких ніхто, навіть їхні творці, не можуть зрозуміти, прогнозувати або надійно контролювати”, - йдеться у листі.

“Ми повинні запитати себе, чи можемо ми дозволити машинам заповнювати наші інформаційні канали пропагандою та неправдою”, йдеться в листі.

Паралельно розробники штучного інтелекту повинні співпрацювати з політиками, йдеться у листі.

Раніше Ілон Маск та інші підписанти відверто висловлювали свою стурбованість щодо штучного інтелекту і загроз, які він може становити для людства. Маск був співзасновником і найбільшим донором OpenAI - некомерційної дослідницької лабораторії, створеної у 2015 році. У 2018 році він вийшов з правління компанії і припинив її фінансування. Нещодавно Маск критично оцінив рішення компанії відкрити комерційне відділення та прийняти мільярди доларів інвестицій від Microsoft.

Серед інших питань: Чи повинні ми розвивати нелюдські уми, які з часом можуть перевершити, перехитрити та замінити нас? Чи варто ризикувати втратою контролю над нашою цивілізацією?

“Потужні системи штучного інтелекту слід розробляти лише тоді, коли ми будемо впевнені, що їхній ефект буде позитивним, а ризики – керованими”, - впевнені автори листа.

Згідно з листом, його вимоги не означають призупинення розвитку штучного інтелекту в цілому, а просто відхід “від небезпечної гонки все більших і непередбачуваних моделей чорного ящика з надзвичайними можливостями”.

Байден та Нетаньягу обмінялись різкими заявами щодо судової реформи в Ізраїлі

Президент США Джо Байден відповів на питання журналістів в Північній Кароліні, 28 березня 2023 року

ЄРУСАЛИМ (AP) — Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу в середу відхилив припущення президента Джо Байдена про те, що прем’єр «відмовиться» від суперечливого плану реформи правової системи, заявивши, що країна приймає власні рішення.

Обмін заявами став рідкісним публічним свідченням розбіжностей між двома близькими союзниками та сигналізує про зростання тертя між Ізраїлем та США через судову реформу Нетаньягу, які він відклав після масових протестів.

На запитання журналістів у вівторок увечері, що він сподівається, що прем’єр-міністр зробить із законодавством, Байден відповів: «Я сподіваюся, що він від нього відмовиться». Президент додав, що уряд Нетаньягу «не може йти цим шляхом» і закликав піти на компроміс щодо плану, який викликав хвилю протестів у Ізраїлі. Президент також обережно відреагував на припущення посла США Томаса Найдеса про те, що Нетаньягу незабаром буде запрошено до Білого дому, сказавши: «Ні, не найближчим часом».

Нетаньягу відповів, що Ізраїль є суверенним і «приймає рішення волею свого народу, а не ґрунтуючись на тиску з-за кордону, в тому числі з боку найкращих друзів».

Пізніше в середу Нетаньягу у більш примирливому тоні сказав, що хоча «Ізраїль та Сполучені Штати час від часу мали розбіжності», альянс між ними «непорушний».

"Ніщо не може цього змінити", - сказав він у своєму виступі на саміті Державного департаменту США за демократію.

Обмін різкими заявами стався через день після того, як Нетаньягу закликав зупинити розгляд законопроектів свого уряду, щоб «уникнути громадянської війни» після двох днів масових протестів, коли десятки тисяч людей вийшли на вулиці Ізраїлю.

"Сподіваюся, що прем’єр-міністр діятиме так, щоб спробувати знайти якийсь справжній компроміс", – сказав Байден журналістам, покидаючи Північну Кароліну та повертаючись до Вашингтона.

Ізраїльські організатори протесту закликали до демонстрації на підтримку Байдена біля будівлі посольства США в Тель-Авіві в четвер, тоді як союзники Нетаньягу подвоїли свою критику.

Ітамар Бен-Ґвір, близький соратник Нетаньягу та міністр поліції, сказав армійському радіо Ізраїлю, що Ізраїль «не ще одна зірка на американському прапорі».

"Я очікую, що президент США зрозуміє цю тезу", - сказав він.

У розмові з громадським радіо Kan міністр освіти Йоав Кіш сказав, що «друг не може намагатися нав’язати іншому політику щодо внутрішніх проблем».

Нетаньягу мав кілька публічних суперечок із тогочасним президентом США Бараком Обамою щодо політики Ізраїлю щодо палестинців та іранської ядерної проблеми. У 2015 році він без координації з Білим домом виступив проти планів ядерної угоди між світовими державами та Іраном.

Німрод Горен, старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу, зазначив, що відносини США та Ізраїлю раніше мали кризові точки – наприклад, через недіючу угоду про обмеження ядерного потенціалу Ірану. Навпаки, за його словами, зараз Білий дім, схоже, «ставить під сумнів компетентність Нетаньяху як прем’єр-міністра, а також те, чи він надійний і відповідальний».

Нетаньягу та його релігійні та ультранаціоналістичні союзники оголосили про судову реформу в січні всього за кілька днів після формування свого уряду, найбільш правого в історії Ізраїлю.

Ця пропозиція спровокувала в Ізраїлі найгіршу внутрішню кризу за десятиліття. Керівники бізнесу, провідні економісти та колишні керівники служби безпеки виступили проти плану, кажучи, що він штовхає країну до диктатури.

Це також викликало критику з боку прихильників Ізраїлю в США, зокрема американських єврейських організацій, а також членів Конгресу від Демократичної партії. Опитування Pew, опубліковане в травні минулого року, виявило зростання розколу між сторонами щодо Ізраїлю та палестинців, причому демократи, особливо молоді виборці, дедалі частіше висловлювали прихильне ставлення до палестинців.

Цей план надасть Нетаньягу, якого судять за звинуваченнями в корупції, та його союзникам останнє слово у призначенні національних суддів. Це також дало б парламенту, який контролюється його союзниками, повноваження скасовувати рішення Верховного суду та обмежило б можливість суду переглядати закони.

Критики кажуть, що закон зосередить владу в руках коаліції в парламенті та порушить баланс стримувань і противаг між гілками влади.

Нетаньягу сказав, що він «прагне отримати широкий консенсус» на переговорах з лідерами опозиції, які почалися у вівторок.

Яір Лапід, лідер опозиції в ізраїльському парламенті, написав у Twitter, що Ізраїль був найближчим союзником США протягом десятиліть, але «найрадикальніший уряд в історії країни зруйнував це за три місяці».

США непокоїть можлива участь спортсменів з РФ та Білорусі у Олімпійських іграх

У вівторок президент МОК Томас Бах рекомендував міжнародним федераціям та організаторам змагань, допустити спортсменів з російськими та білоруськими паспортами в якості нейтральних спортсменів

США занепокоєні, через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх, заявив речник Держдепу США Ведант Пател на брифінгу для преси у вівторок.

"Ми продовжуємо консультуватись з Олімпійським та паралімпійським комітетами США та іншими країнами, які поділяють наші переконання, і розглядаємо рекомендації МОК міжнародним федераціям щодо можливої участі російських, або білоруських спортсменів", - сказав Пател у відповідь на прохання прокоментувати позицію МОК, щодо можливої участі спортсменів цих країн в міжнародних змаганнях.

"Нас продовжують серйозно турбувати прямі зв'язки олімпійських та паралімпійських спортсменів з військом і органами безпеки Росії та Білорусі, а також механізми втілення рішення МОК, які не було озвучено в сьогоднішній новині", - додав речник.

У вівторок президент МОК Томас Бах рекомендував міжнародним федераціям та організаторам змагань допустити спортсменів з російськими та білоруськими паспортами в якості нейтральних спортсменів. Він, однак, зазначив, що ця рекомендація не стосується Олімпійських ігор 2024 року і відповідну рекомендацію буде видано окремо. Бах у своїй заяві від імені МОК засудив вторгнення Росії до України і назвав його "зухвалим порушенням Олімпійського перемир'я, яке діяло на той момент, та Олімпійського статуту".

Україна та низка інших країн виступають проти участі російських та білоруських спортсменів в міжнародних змаганнях. Олімпійський комітет розкритикував рекомендацію МОК і назвав її "днем ганьби". Російський Олімпійський комітет назвав рекомендацію МОК дискримінаційною.

«США дійсно розуміють - якщо вони припинять нам допомагати, то ми не переможемо», Зеленський в інтерв’ю АР

Президент Зеленський на позиціях українських військових в Сумській області поблизу кордону з Росією 28 березня 2023 р.

Президент України Володимир Зеленський підкреслив вирішальне значення міжнародної підтримки і особливо допомоги Сполучених Штатів для успіху української протидії російській агресії.

Володимир Зеленський скористався інтерв’ю американському інформаційному агентству Associated Press (AP), щоб наголосити зокрема на важливості захисту міста Бахмут в Донецькій області, де зараз відбуваються запеклі бої.

Обсяги допомоги Україні
Обсяги допомоги Україні

На думку українського президента Москва використала б захоплення міста для переконування міжнародної спільноти у тому, що Україна мусить йти на «неприйнятні» компроміси.

«Це буде для нього (Путіна) перемога. Він її продаватиме. Він продасть ту перемогу Заходу, своєму суспільству, Китаю, Ірану, всім іншим країнам, Бразилії, Латинській Америці», - цитує AP Володимира Зеленського.

Агентство також передає, що Зеленський в інтерв'ю сказав про його стурбованість тим, що на хід війни можуть вплинути «пересування політичних сил у Вашингтоні».

«Сполучені Штати дійсно розуміють, якщо вони припинять нам допомагати, то ми не переможемо», - сказав президент.

У зверненні до українців напередодні Володимир Зеленський окремо дякував активістам в різних країнах, які сприяють міжнародній підтримці України.

«Я хочу сьогодні подякувати кожному й кожній, хто за покликом свого серця у різних країнах, на різних майданчиках, різними словами, але однаково чесно й сильно нагадує світу, що російська агресія може закінчитися значно швидше, ніж про це іноді говорять. Швидше, якщо світ буде швидшим, якщо світ буде рішучішим», - сказав президент 28 березня.

AP повідомляє, що інтерв’ю з українським президентом відбувалося у потязі в дорозі з міста Суми до Києва.

У викладі інтерв’ю агентство зауважує, що у Києві очевидно знають, що серед американських політиків є діячі, які висловлюють сумніви щодо доцільності надання масштабної допомоги Україні.

Кореспондентка АР з Зеленським.
Кореспондентка АР з Зеленським.

В статті підкреслено, що «Зеленський не згадав ім’я Трампа, чи будь-кого з інших політиків - республіканців, з якими йому можливо довелося б мати справу, якби вони перемогли б на виборах 2024 року», але сказав, що він «турбується».

Агентство згадує про ймовірного суперника Дональда Трампа, губернатора штату Флорида Рона Десантіса, який нещодавно назвав російську війну проти України «територіальною суперечкою», що не має вирішального значення для інтересів США.

Десантіс згодом сказав, що його висловлювання «були неправильно охарактеризовані» і підкреслив, що вважає російську війну вторгненням, а президента Путіна назвав «ворожим до США» і «воєнним злочинцем».

Володимир Зеленський окремо наголосив, що прагне розмовляти з китайським президентом Сі Цзіньпінем, який нещодавно здійснив триденний державний візит до Москви, який називають виявом підтримки Путіна.

«Я хочу розмовляти з ним (з Сі Цзіньпінем). Бо у мене були з ним контакти до повномасштабної війни. Але увесь цей рік, більше року, я не мав. І я справді чекаю, коли наші команди знайдуть вирішення», - сказав український президент.

Більше

XS
SM
MD
LG