Спеціальні потреби

Обама сильний санкціями, Путін - слабкостями Обами - оглядачі про зустріч президентів


Президенти США та Росії зустрінуться у ході Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку про це у четвер заявили у Кремлі. Інформація також отримала підтвердження у Білому домі.
Напереодні зустрічі чимало оглядачів та ЗМІ намагаються спрогнозувати, якими будуть її наслідки для США та Росії. Головна увага при цьому приділяється конфліктам в Україні та Сирії.
Журналіст видання New York Times Дейвід Герценгорн дійшов висновку, що сам факт зустрічі свідчить, що у Білому домі відмовились від спроб ізолювати Росію.
"Обама обрав контакт, а не ізоляцію", - пише репортер, коментуючи новину NYT про зустріч президентів.
Раніше, чимало оглядачів писали, що останні дії Росії у Сирії значно посили вагу Кремля на міжнародній арені і поставили США у дуже програшну ситуацію. Той факт, що за таких умов Обама пішов на зустріч із Путіним тепер багатьма сприймається, як фактичну перемогу Росії.

"Сирійський гамбіт Путіна починає працювати. Повертайся з морозу до хати, Владе!", - кепкує з приводу новини про зустріч президентів аналітик Brookings Institution Анна Тобурн.

Нова стаття у NYT проливає світло на головні теми зустрічі Обами та Путіна. Ними стануть Україна та Сирія.

Повідомляється, що Обама, зокрема, вимагатиме у Москви виконувати Мінські угоди.

"Президент США переконаний, що було би безпвідповідально не спробувати досягнути прогресу за допомогою зустрічі високого рівня", - цитує стаття анонімне джерело у Білому домі.


Раніше висловлювались побоювання, що Україну буде принесено у жертву заради покращення позиція США на Близькому Сході.

Наприклад екс-посол США у Росії Майкл Макфол твітував: "Саме Україна, а не Сирія має бути головною темою на порядку денному зустрічі Путіна та Обами".

Вже зрозуміло, що США на зустрічі будуть дотримуватись послідовної позиції як по Сирії, так і по Україні. Втім критики президента США Барака Обами - переконані зустріч не лише не допоможе ні Україні, ні Сирії, але і стане черговим приниженням для США.

З такою позицією на сторінках видання The National Interest зокрема виступив професор US Naval War College Том Ніколс.

"Зустріч з Путіним створить більше проблем, ніж вирішить. Нам необхідно відмовитись від чисто американської ідеї, що особисті зустрічі завжди корисні: саміти це не панацея, це не те саме, що виїзд за місто для пари, яка намагається полагодити стосунки... Путіну та Обамі нема про що говорити, окрім розпачу Білого дому з приводу того, що світ відмовляється стояти на місці поки Обама не звартає увагу на зовнішню політику. Росіянам точно зустріч не потрібна, вони і без неї чітко знають, що роблять. Можливо зухвалі кроки Кремля це і ненаймудріша політика, але вже той факт, що у них є хоч якась політика дає їм перевагу над американцями", - пише Ніколс.
Дослідник іде навіть далі у своїй критиці закордонної політики Обами. У серії твітів Ніколс висловлює думку - Росія повільно, але впевнено, ставить США перед фактом завершення їх гегемонії.

"Росія добре завчила урок «холодної війни»: Захід відповідає на великі кризи та провокації, але не надто вправний у виснажливій щоденній боротьбі. Саме тому Росія щодо США веде себе так ніби варить жабу, діє повільно та розмірено, привчає нас до нового світового порядку потрошку піднімаючи температуру. Така ситуація підходить і Білому дому, бо у Обами уникають будь-яких проблемних ситуацій, які вимагають реальних дій", - твітував Ніколс.
Натомість у Білому домі у четвер, коментуючи майбутню зустріч президентів, звернули увагу на те, що США підходять до неї з позиції сили. Речник Білого дому зокрема на прес-конференції приділив велику увагу занепаду російської економіки та девальвації рубля.
Саме з таких позицій сторони підходять до зустрічі. На боці США - успіх санкцій, на боці Росії - ефектні військові кроки на міжнародній арені.

Дивіться також: Всупереч "правилам" українці не хочуть авторитаризму - професор США

  • 16x9 Image

    Олексій Кузьменко

    Коли я представляю себе людям, яким хочу сподобатись, кажу, що вільно сідаю на шпагат. Після цього додаю (якщо ще є кому), що я журналіст-розслідувач. Обидві тези – майже правда. У відповідь мене, буває, питають, чи я пишу про спортивну гімнастику.

    Журналіст, синхронний перекладач у команді Української служби. Людина з фантастичною пам’яттю щодо того, хто винен мені гроші, а також усіляких фактів, які мене цікавлять. Затятий фізкультурник, бігун, колекціонер кіно-плакатів та власник низки музичних інструментів, на яких не вмію грати.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG