Спеціальні потреби

Рада залишила Литвина спікером і ратифікувала зону вільної торгівлі з СНД


На позачерговій сесії Верховної ради, скликаній у понеділок, обійшлося без сенсацій. Володимир Литвин залишився у кріслі спікера, а «мовний» закон – у підвішеному стані. Парламент також прогнозовано ратифікував закон про Зону вільної торгівлі в рамках СНД, внесений напередодні президентом.

«Регіонам» потрібен Литвин?

Попри подану спікером заяву про відставку, провладна більшість його бажання не задовольнила і висловила Литвину вотум довіри. За те, щоб він і далі керував парламентом, проголосували 266 народних депутатів.

У Партії регіонів висловлюють переконання, що Литвин – який досі пручався, не підписуючи «мовний» закон, та погрожував відставкою – тепер просто змушений буде поставити під документом свій автограф. Як заявив лідер фракції ПР Олександр Єфремов, у голови Верховної ради не залишилося юридичних підстав для відмови підписувати закон.

«Є певні юридичні процедури, які зобов’язані виконувати керівники, що займають такі посади. Незалежно від твоєї точки зору, чи ти згоден, чи не згоден, – але відповідно до посади, яку займаєш, ти зобов’язаний це зробити», – пояснив Єфремов журналістам у понеділок. Він навіть пригрозив Литвинові, у разі чого, кримінальною справою – за службову недбалість.

Відмовившись прийняти відставку Литвина, парламентська більшість відмахнулася також від вимоги скасувати «мовний» закон як такий, що був ухвалений у нелегітимний спосіб. Жодна постанова опозиції з подібною ідеєю не пройшла. Так само не захотіли провладні фракції переголосувати закон як належить – персонально, бюлетенями.
Литвину навіть вигідно було так гучно виступити проти цього закону про мову, подати у відставку. А тепер «регіонали» його відставку не приймають... Тобто це гра, і вона може продовжуватися».

Схоже на те, що ситуація зі скандальним законом зависла. Його не може підписати президент, доки не підписав спікер. А спікер божиться, що не підпише за жодних умов. Оглядачі кажуть, що у «пересварці» Партії регіонів з Литвином є елемент політтехнологій, і що така гра може затягтися, бо вигідна обом сторонам. Вибори на носі; за партійними списками Литвин до нового парламенту пройти не може і робить ставку на виборців у мажоритарному окрузі; звідси його демарш із відмовою підписати закон, – сказав Голосу Америки директор школи політаналітики Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

«Литвину навіть вигідно було так гучно виступити проти цього закону про мову, подати у відставку. А тепер «регіонали» його відставку не приймають... Тобто це гра, і вона може продовжуватися. Литвину це на користь, а «регіони» отримують можливість не доводити мовний конфлікт до загострення... Бо якщо закон потрапляє на стіл до Януковича, Янукович мусить приймати рішення. Відповідальність на ньому. А поки що «регіоналам» можна казати: ми обіцяли виборцям прийняти закон, і ми своє зробили; зараз закон іще не потрапив на стіл президенту, от коли потрапить, тоді президент буде його вивчати. Тобто оце затягування з мовним законопроектом насправді вигідне для «регіоналів» і особисто для Януковича», – вважає політолог.

Зона вільної торгівлі з СНД ратифікована, але чи буде торгівля вільною?

Окрім кадрових питань, Верховна рада на позачерговій сесії розглянула геополітичні. Парламент ратифікував закон про Зону вільної торгівлі в рамках СНД. «За» проголосувало 260 депутатських карток.

Рішення парламентської більшості оглядачі називають прогнозованим. Напередодні цей закон передав на ратифікацію до Верховної ради президент України Янукович. А двома тижнями раніше, на зустрічі в Криму, на якнайшвидшій ратифікації закону Україною наполягав президент Росії Путін.

Прийняте рішення не підтримав парламентський комітет із закордонних справ. Про це заявив перший заступник керівника комітету Тарас Чорновіл. Виступаючи з трибуни парламенту, депутат наголосив на бракові аналізу можливих негативних наслідків ратифікації договору – наприклад, того, чим може обернутися для України вимога про обов’язкове централізоване вирішення усіх торгових спорів в арбітражному суді СНД у Санкт-Петербурзі. Чорновіл також висловив сумніви у вигідності документа, в якому винятки та обмеження із зони вільної торгівлі суттєво перевищують винятки та обмеження в договорах Світової організації торгівлі.

У тому, що «вільна торгівля» в зоні СНД справді буде вільною, сумніваються також експерти. Як нагадує професор політологїі Олексій Гарань, коли договір у жовтні минулого року підписував у Санкт-Петербурзі прем’єр Азаров, тоді казали, що є домовленість про синхронну ратифікацію. Але росіяни ратифікували, а українська сторона довго не ратифікувала, кажучи, що там є невигідні моменти для України.

«Тобто Янукович явно з цим тягнув. А тепер раптом узяв і підписав. І невідомо, що тут вплинуло. Бажання прогнутися перед Путіним, з яким він бачився недавно в Криму? Бажання заробити очки у власного електорату, якому можна сказати, що – от бачите, ми працюємо над розвитком стосунків з Росією, іншими країнами СНД, ми відкриваємо ринки? Тобто мене як спостерігача здивувало, що позиція українського керівництва ніяк не пояснювалася економічно. Було затягування – а потім раптом ратифікація. Я не почув достатніх аргументів», – сказав Гарань Голосу Америки.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG