Якщо ви шукаєте відомості про своїх рідних, які загинули за часів комуністичного терору, але не знаєте, як почати пошук, - допомогу вам запропонують у Галузевому держархіві Українського інституту національної пам'яті. Тут відкрили Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих.
Звертатися можна, як кому зручніше. Телефоном, електронною поштою, через сайт чи сторінку у Фейсбуці. Вам підкажуть, де шукати, як написати запит в архів, і де більша вірогідність знайти потрібну вам інформацію.
Як розповів «Голосу Америки» директор Галузевого держархіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик, часто люди бояться звертатися в архіви. За його словами, «Дехто сприймає архів як бюрократичну державну машину, яка невідомо де розташована, з якою незрозуміло як працювати, куди і як правильно писати. Ми, власне, поставили за мету допомогти людям подолати оцей страх розпочати пошук і підняти історичні документи, дізнатись інформацію про своїх (і не тільки своїх) репресованих родичів, людей, що загинули від депортацій, Голодомору, політичних переслідувань».
Ми, власне, поставили за мету допомогти людям подолати оцей страх розпочати пошук і підняти історичні документи, дізнатись інформацію про своїх
Директор архіву повідомив також, як справи з будівництвом у Києві централізованого Архіву таємних радянських спецслужб. Величезне приміщення під реконструкцію Інститут національної пам'яті отримав ще торік. Планувалося, що будівлю облаштують, а тоді перевезуть сюди на зберігання мільйони справ комуністичної доби, нині розпорошених по архівах різних силових відомств – розвідки і прокуратури, поліції і судів, Міноборони, МВС, СБУ.
Анонсувалося, що новий централізований архів постане вже наприкінці 2020-го і що він буде найсучаснішим: з читальними й конференційними залами, з відкритим доступом для кожного. Однак будівництво зупинилось: у зв'язку з епідемією коронавірусу Верховна Рада переглянула цьогорічний бюджет, і всі кошти, виділені на проект, були переорієнтовані на протидію COVID-19.
Як каже Ігор Кулик, «Суспільство вважає витрати на культурну сферу найменш важливими. Це показують опитування. А відтак і влада іде на поводі у цих настроїв, забираючи передусім кошти, виділені на культуру».
Водночас архівісти не поспішають полишати свою мрію про будівництво «Архіву, якого ще не було».
«Ми не здаємося і не кажемо, що це кінець. Це тільки пауза. Ми сподіваємось, що вона буде недовгою, і ми зможемо реалізувати цей проект», – сказав Кулик «Голосу Америки».
А тим часом у Галузевому держархіві Українського інституту національної пам’яті запевняють: інформацію про жертв комуністичних репресій готові надавати, у дистанційному режимі, вже зараз.
Дивіться також: Як карантин вплинув на навчання у США - розповіді українських студентів
