Спеціальні потреби

Актуально

"Чи хочуть росіяни війни?" Новий поспред України в ООН процитував російського поета та дорікнув РФ через відбілювання постаті Сталіна

Відзначаючи 5-ту річницю підписання Мінських угод, заступниця генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Розмарі ДіКарло заявила, що Мінський протокол та Мінський меморандум залишаються єдиною рамковою домовленістю, яка погоджена усіма, для перемовин та встановлення миру на Донбасі. Про це вона повідомила на засіданні Ради безпеки ООН у Нью-Йорку ввечері 18 лютого повідомляє UN News.

В той же час вона зазначила: «Сьогоднішнє тривожне повідомлення про серйозні порушення припинення вогню вздовж лінії зіткнення в районі Золотого, а також, як стверджується, застосування важкої техніки викликають тривогу і нагадують про те, що за відсутності постійної політичної волі існує реальна небезпека сповзання назад до насильства».

Засідання було скликане за ініціативою Росії, мета – обговорити виконання Мінських угод. Нагадаємо, за повідомленнями ЗСУ України, зранку 18 лютого російські бойовики атакували українські позиції поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний. У результаті один український військовий загинув і ще чотири зазнали поранень.

Українську делегацію на засіданні представляв заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця. Одним з кульмінаційних моментів його виступу стала демонстрація портрету 22-річного Максима Хітайлова, який був вбитий зранку 18 лютого. Під час цього Кислиця звернувся до свого російського колеги - Василя Небензі, зазначивши, що українського військовослужбовця вбили "кулями, які постачають росіяни".

Також Кислиця повідомив, що «Російська Федерація продовжує забезпечувати свої окупаційні сили озброєнням, регулярними військами і найманцями в такому обсязі, що вони тепер затьмарюють малі розміри багатьох європейських армій». За його словами, йдеться про близько 500 танків, приблизно тисячу бронетанкових бойових машин, і майже 800 артилерійських систем. Також Кислиця зазначив, що тільки в минулому році РФ направила на окуповану територію Донбасу більше 4 тисяч тон озброєння і боєприпасів.

Кислиця звернув увагу і на те, що керівником окупаційного «уряду» у Донецьку став колишній віце-губернатор Іркутської області РФ Володимир Пашков. У цьому зв'язку дипломат нагадав, що свого часу в Іркутській області народився поет Євген Євтушенко, який написав відомий вірш "Чи хочуть росіяни війни?" і процитував його російською.

Виступ Сергія Кислиці став, по суті, стартом нового етапу його кар’єри.

Потім український дипломат звернувся до постійного представника Росії при ООН Василя Небензі: «І знаєте що, Василю Олексійовичу? Я тут подумав, що відповіддю на питання «чи хочуть росіяни війни?» в умовах сьогоднішньої Росії стане парад 9 травня на Червоній площі, коли ми побачимо, чи винесуть портрети Сталіна його учасники? Того самого Сталіна, якого свого часу було винесено з Мавзолею, але, як видається, не з умів… Сьогодні, коли в Росії набирає оберти прославлення Сталіна, коли його ім'я відбілюється, коли ростуть як гриби пам'ятники цьому диктаторові й убивці, автора геноциду українського народу 1930-х років, я хочу закінчити свій виступ питанням в російському представникові: так чи хочуть росіяни війни?», - підсумував Кислиця.

Виступ Сергія Кислиці став, по суті, стартом нового етапу його кар’єри. В кінці грудня 2019-го Президент Володимир Зеленський призначив Кислицю постійним представником України в ООН. 20 лютого голова МЗС Вадим Пристайко планує передати вірчі грамоти Генеральному Секретарю ООН Антоніу Гуттерішу, після чого Кислиця офіційно розпочне виконувати свої обов’язки як голова місії.

Сергій Кислиця – досвідчений дипломат. Закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На початку 2000-х працював радником та радником-посланником в Посольстві України в США. Потім очолював Департамент міжнародних організацій МЗС. В березні 2014-го був призначений заступником Міністра закордонних справ. На цій посаді він брав участь у Женевській зустрічі (квітень 2014-го). Тоді Європейський Союз, США та Росія зобов’язалися підтримати Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ. Окрім того, з січня 2015-го Кислиця - представник України у Виконавчій Раді ЮНЕСКО. На цій посаді він, зокрема, опікувався питаннями моніторингу ситуації в Криму міжнародними організаціями.

Дивіться також: Як меморіал жертвам Голодомору у Вашингтоні знаходить відгук у людей різних національностей. Відео

Всі новини дня

Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Відео

Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Передовсім він зосереджений на підсиленні протиповітряної оборони.

Американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Відео

Тим часом американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Видання Нью-Йорк Таймс пише, що американські супутники з інфрачервоними сенсорами зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням.

Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео

Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:54 0:00

Президент Байден заявив, - упевнений, що в США буде фінансування для України стільки, скільки буде потрібно, незважаючи на деякі скептичні голоси в Конгресі США.

У США оприлюднили текст обвинувачень проти Трампа: 31 із 37 пунктів стосується Закону про шпигунство

Спеціальний прокурор Джек Сміт під час прес-конференції щодо оприлюдненого тексту обвинувачень проти Дональда Трампа. 9 червня 2023 р. AP Photo/Alex Brandon

Міністерство Юстиції США оприлюднило у п'ятницю текст обвинувачень проти колишнього президента США Дональда Трампа. 37 пунктів обвинувачень стосуються, зокрема, несанкціонованого зберігання секретних документів, надання неправдивих свідчень та змови з метою перешкодити правосуддю після того, як Дональд Трамп залишив Білий дім у 2021 році.

31 із 37 пунктів стосуються порушення Закону про шпигунство через зберігання документів щодо національної оборони.

Джек Сміт, спеціальний прокурор, який розслідує ймовірне неправильне поводження Дональда Трампа з секретними документами, заявив у п'ятницю, 9 червня, що порушення законів про захист інформації щодо національної оборони “ставить країну під загрозу”.

Йдеться саме про федеральні звинувачення колишньому президенту США Дональду Трампу, де 31 пункт щодо потенційно неправомірного поводження з секретними документами стосується Закону про шпигунство – інформує видання Forbes.

Цей закон забороняє навмисне збереження інформації про національну оборону.

Щодо інших звинувачень проти Трампа, то вони пов'язані з перешкоджанням правосуддю та наданням неправдивих заяв.

“Сьогодні було розкрито суть обвинувального акту, який звинувачує Дональда Трампа у тяжких порушеннях наших законів про національну безпеку, а також в участі у змові з метою перешкоджання правосуддю”, - заявив прокурор Сміт.

Обвинувачення будуть пред’явлені Трампу у вівторок

Обвинувачення будуть пред’явлені Дональду Трампу пізніше у вівторок, коли він постане перед судом у Маямі. Вони пов’язані із секретними документами, що були привезені до флоридського помешкання Трампа в Мар-а-Лаго після його президентського терміну.

“У нас в країні єдиний набір законів, і вони стосуються всіх”, — наголосив прокурор Сміт на прес-конференції.

Він також додав, що обвинувачені у цій справі мають вважатися невинними, доки їхня провина не буде доведена у суді. Та пообіцяв, що домагатиметься швидкого судового розгляду справи відповідно до суспільного інтересу і прав обвинувачених.

Як повідомляв Голос Америки, Федеральне журі присяжних південного американського штату Флорида ухвалило безпрецедентне рішення про висунення звинувачення проти колишнього президента США Дональда Трампа.

За інкримінований злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Суд у Нідерландах постановив повернути "скіфське золото" Україні. Росія обіцяє відреагувати 

Золота прикраса з другого століття нашої ери, експонат виставки «Крим – золото і таємниці Чорного моря» в історичному музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. (Фото AP/Пітер Деджонг)

Верховний суд Нідерландів поставив крапку у справі «Скіфського золота» –воно хоча і походить з Криму, але є «частиною культурної спадщини України» і має повернутися в Україну, повідомляють західні видання. Тим часом МЗС Росії заявило, рішення вищої судової інстанції Нідерландів «створює черговий небезпечний прецедент» і обіцяють «адекватну реакцію». Російський сенатор прочитав у рішенні суду в Нідерландах «визнання» Криму російським.

Що сталося?

Верховний суд Нідерландів розпорядився повернути в Україну цінну колекцію так званого «скіфського золота» та інших скарбів з Криму, які зараз зберігаються в музеї в Амстердамі.

Ця справа триває з того часу, як колекція – близько 300 творів мистецтва та історичних творів, які були позичені в чотирьох музеях Криму в рамках виставки під назвою «Крим: золото і таємниці Чорного моря», опинилася на виставці в Нідерландах у момент, коли Росія захопила український півострів у 2014 році.

Судова тяганина тривала багато років, поки Верховний суд не підтримав рішення Апеляційного суду від 2021 року, який визнав артефакти частиною української культурної спадщини, і відкрив шлях для Музею Алларда Пірсона, де перебувала колекція на той момент, повернути експонати в Україну, а не в Крим, який був анексований Росією.

"Хоча музейні експонати походять з Криму і тому також можуть розглядатися як кримське надбання, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться в рішенні суду, яке цитують західні ЗМІ.

Які аргументи представили сторони?

Кримські музеї, за якими стояла Росія, намагалися повернути бронзові мечі, золоті шоломи, дорогоцінні камені та інші артефакти, вимагали повернення предметів як частини своїх колекцій.

Уряд у Києві вимагав повернення колекції на підставі того, що вони належать Україні, а не конкретним музеям на конкретній території. Деякі експонати цієї колекції мають понад 2000 років.

Музей Амстердама вирішив зберігати експонати, поки суд не вирішить їхню долю.

У 2016 році Окружний суд Амстердама підтримав цей погляд і послався на конвенцію ЮНЕСКО від 1970 року, яка встановлює, що об’єкти є власністю суверенної держави і мають бути їй повернуті, а питання власності має вирішувати український суд.

Верховний суд у Гаазі постановив повернути колекцію в Україну, бо Нідерланди не визнали російську анексію Автономної Республіки Крим.

Якою є реакція Росії?

Після оголошення рішення Верховного суду в Гаазі російське Міністерство закордонних справ поширило заяву, що це рішення суду «не може бути залишене без адекватної реакції з нашого боку».

«Скіфське золото» є частиною культурної спадщини Криму, і жодні рішення ангажованих судів не можуть скасувати цей незаперечний факт. Історичну справедливість буде відновлено», – цитують у заяві речницю МЗС Росії Марію Захарову.

Російське МЗС порівнює справу про «скіфське золото» зі справою про збиття малайзійського боїнга у небі над Донбасом у 2014 році, і рішення в обох справах вважають несправедливими щодо Росії.

«Ми це бачили, зокрема, на прикладі рішення Окружного суду Гааги у кримінальній справі проти громадян, звинувачених у причетності до краху малайзійського боїнга в небі над Донбасом», – мовиться у заяві Захарової.

Вона додає, що нідерландська судова система «вже давно перестала відповідати стандартам неупередженого та справедливого правосуддя», а займається лише «обслуговуванням політичних замовлень власної, а тепер і київської, влади».

Тим часом віце-спікер Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту, Костянтин Косачов заявив, що в рамках свого рішення суд в Гааазі «визнав Крим частиною Росії». Про це він заявив у п'ятницю у своєму каналі у Telegram.

«В обґрунтуванні свого рішення Верховний суд Нідерландів визнав факт входження Криму до складу Росії! Юридично саме ця обставина стала вирішальною у цій справі», – пише Косачев у своєму телеграм-каналі.

Він наголошує, що у рішенні суду мовиться, що Крим ніби «погодився» відділитися від України й приєднався до Росії «в результаті референдуму». Косачев каже, що у майбутньому Росія буде спиратися на це формулювання суду в Нідерландах.

Насправді рішення суду лише констатувало факт анексії Криму, не згадуючи жодним чином ні про її «добровільність», ні про референдум. Натомість суд наголошує, що «Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії».

«У березні 2014 року автономна республіка Крим вийшла зі складу України та увійшла до складу Російської Федерації. ООН, ЄС і Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії», – мовиться у рішенні суду.

Нідерландські ЗМІ зауважують, що залишається незрозумілим, коли музейні експонати можуть повернути, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні.

Також вони відзначають, що судова справа недешево обійшлася музею в Амстердамі. Відповідно до судових документів, судові збори і витрати на зберігання обійшлися музею в понад 500 000 євро.

У матеріалі використані повідомлення Reuters, AP, DutschNews.

Більше

XS
SM
MD
LG