Спеціальні потреби

Актуально

Байден вирушає на 8 днів до Європи, щоб підтвердити «здатність демократичних країн згуртуватися»

Президент США Джо Байден у середу 9 червня відлітає до Європи, де впродовж восьми днів вестиме переговори з союзниками, а також побачиться з президентом Росії Володимиром Путіним.

Спочатку Байдена очікують у Великій Британії, де 11-13 червня у приморському англійському містечку відбудеться зустріч керівників країн Групи 7 (G7).

Розклад поїздки цілеспрямований: Наради Байдена із західноєвропейськими союзниками упродовж більшої частини тижня - для демонстрації єдності перед його самітом з Путіним.

Після триденного саміту G7 подружжя Байденів відвідає королеву Єлизавету Другу у Віндзорському замку недалеко від Лондона.

14 червня Джо Байден братиме участь у зустрічі глав держав та урядів 30 країн НАТО, і там же у Брюсселі він зустрінеться з керівниками Європейського Союзу.

У Washington Post Джо Байден написав, що хоче, аби його європейський візит підтвердив «здатність демократичних країн згуртуватися, щоб принести реальні результати нашим народам у світі, який швидко змінюється».

«Чи можуть демократичні союзи й установи, які значною мірою сформували минуле сторіччя, підтвердити свою здатність протидіяти сучасним загрозам і супротивникам? Я вважаю, що так. І цього тижня у Європі ми маємо нагоду це підтвердити», - йдеться в статті президента.

Серед провідних тем переговорів про глобальні проблеми буде питання відносин з Росією, яку США і Європа звинувачують у ворожих і підривних діях.

На переговорах Байдена 16 червня з Путіним у Женеві не очікують значних досягнень, але агентство Reuters передбачає, що Джо Байден напряму обговорити з російським керівником «стурбованість США кібератаками, які походять з Росії, тему агресії Москви проти України та низку інших проблем».

Агентство Associated Press вважає, що візит американського президента відбувається на тлі «зменшених очікувань» європейців щодо США.

Команда Байдена, здається, повторює помилки адміністрації Обами, яка зневажала вірних союзників, проводила театральне і контрпродуктивне “перезавантаження” з Росією...

«У центральній та східній Європі відчайдушно сподіваються пов’язати США тісніше зі своєю безпекою. Німеччина дивиться, щоб збереження військової присутності США на її території дозволяло б їй не нарощувати власні сили. Франція тим часом стала на позицію, що Сполученим Штатам вже не можна довіряти так як це було колись, і що Європейський Союз повинен проштовхувати власну стратегічну автономію», - підсумовують автори AP.

Агентство стверджує, що Байден застосовує «зовсім інший підхід до Росії на відміну від приязних поривів Трампа».

Але авторитетний британський коментатор Едвард Лукас напередодні в газеті Times висловив побоювання тих європейців, які в кроках президента Байдена бачать і загрозу «повторення помилок Обами».

«Команда Байдена, здається, повторює помилки адміністрації Обами, яка зневажала вірних союзників, проводила театральне і контрпродуктивне “перезавантаження” з Росією і зробила марний "розворот до Азії"», - припускає Едвард Лукас.

Лукас зауважує, що Західна Європа і США завжди мали виправдані взаємні претензії, але підкреслює, що «краще на протилежному боці Атлантики мати складного союзника, а ніж не мати ніякого».

Європейські коментатори звертають багато уваги на способи співпраці США і Європи у питаннях відносин з Китаєм, де комуністична влада виявляє щораз більшу готовність використовувати економічну силу на міжнародній арені зокрема для противаги демократичним цінностям.

«У питаннях кліматичних змін США мають на меті відновити до себе довіру після того, як Трамп вивів країну з міжнародної боротьби проти глобального потепління», - вказує АР.

Іншими провідними темами переговорів Джо Байдена у Європі будуть питання пов’язані з пандемією COVID-19 і зокрема із закликами до заможних країн, щоб вони активніше допомагали біднішим державам проводити вакцинацію.

Дивіться також: Олександр Новіков: НАЗК досягли угоди із міністерством юстиції США щодо використання "Закону про іноземну корупцію". Інтерв'ю

Всі новини дня

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:55 0:00

Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з Владіміром Путіним і закликав його вивести російські війська з України. Тим часом Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Деталі - від Богдана Цюпина.

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:15 0:00

Дипломати Євросоюзу остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Обмеження вводять щодо тієї нафти, яку транспортують морем. Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо раніше привітав таку домовленість.

У Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. Відео

В американському Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. В разі ухвалення ініціативи, Державний департамент буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій.

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Країни ЄС підтримали обмеження на російську нафту на рівні $60 за барель

Архівне фото: танкер в російському порту, 2009 рік

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що країни ЄС погодились обмежити ціну на російську нафту на рівні 60 доларів з барель.

У відеозверненні в соцмережах посадовиця відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Reuters повідомив, що посол Польщі в ЄС Анджей Садош у п'ятницю заявив, що Польща погодилася з домовленістю Європейського Союзу обмежити ціну на російську нафту, доставлену морем, на рівні 60 доларів за барель.

Варшава відмовлялася від схвалення угоди, щоб вивчити механізм коригування, щоб ліміт був нижчим за ринкову ціну. Польща виступала за те, щоб ліміт був якомога нижчим, щоб скоротити доходи Росії та обмежити здатність Москви фінансувати війну в Україні

Садос сказав, що механізм в остаточній угоді буде підтримувати максимальну ціну щонайменше на 5% нижче ринкової.

Обмеження ціни, ідея “Групи семи”(G7), що має на меті зменшити дохід Росії від продажу нафти, одночасно запобігаючи стрибку світових цін на нафту після того, як 5 грудня набуде чинності ембарго ЄС на російську нафту.

Після схвалення Польщею в п'ятницю ЄС розпочав процедуру письмового оформлення домовленості всіма 27 країнами ЄС, щоб офіційно дати зелене світло угоді, деталі якої будуть опубліковані в юридичному журналі ЄС у неділю.

Встановлення цінової межі G7 дозволить країнам, що не входять до ЄС, продовжувати імпортувати російську нафту морським транспортом, але це заборонить судноплавним, страховим і перестраховим компаніям обробляти вантажі російської нафти по всьому світу, якщо тільки вона не продається за ціною меншою обмеження ціни.

Оскільки ключові світові судноплавні та страхові компанії розташовані в країнах Великої сімки, через обмеження ціни Москві буде дуже важко продавати свою нафту за вищою ціною.

Першою пропозицією G7 минулого тижня було обмеження ціни на рівні 65-70 доларів за барель без механізму коригування. Оскільки російська нафта Urals вже торгувалась дешевше, Польща, Литва та Естонія наполягали на зниженні ціни.

У п'ятницю вдень російська нафта марки Urals коштувала близько 67 доларів США за барель.

Країни ЄС протягом кількох днів узгоджували деталі, причому ці країни додавали умови до угоди, включаючи те, що обмеження ціни буде переглядатися в середині січня та кожні два місяці після цього, згідно з дипломатами та документом ЄС, який бачили Reuters у четвер.

У документі також зазначено, що 45-денний «перехідний період» застосовуватиметься до суден, що перевозять російську нафту завантажену до 5 грудня та розвантажену в кінцевому пункті призначення до 19 січня 2023 року.

В статті використано інформацію Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG