Спеціальні потреби

Актуально

Для втілення своєї політики Байден, як і Трамп, буде активно використовувати президентські укази

Новообраний президент США, Джо Байден

За тиждень після складання присяги 20-го січня 2017 року, президент США Дональд Трамп тимчасово обмежив імміграцію з семи мусульманських країн, які, за його словами, були осередками тероризму. Цей крок був широко розкритикований захисниками прав іммігрантів і заблокований в судах. Надалі наступні президентські укази Трампа також оскаржувались у судах.

Це був приклад зміни державної політики силою президентських дій - указів, прокламації та меморандумів - в обхід Конгресу та законодавчого процесу. Трамп відчутно покладався на дану тактику, і новообраний президент Джо Байден пообіцяв чинити так само.

Заборона на імміграцію запроваджена Трампом пізніше зазнала змін і була підтримана у Верховному суді США. Однак, швидше за все, її буде скасовано після присяги Байдена 20-го січня. Це один із багатьох очікуваних кроків нової демократичної адміністрації США, заявив Джон Вуллі, співдиректор Проекту американського президентства (American Presidency Project) у Каліфорнійському університеті, що у Санта-Барбарі.

"Оскільки майже будь-яке розпорядження може бути скасовано подальшим указов, ми можемо бути вельми впевнені, що Джо Байден буде дуже активним з точки зору використання виконавчих наказів", - заявив він.

Президентські укази в історії

Перший президент США Джордж Вашингтон першим вдався до дії, яка пізніше отримала назву президентський указ, надавши інструкції урядовим відомствам.

Під час Громадянської війни Авраам Лінкольн звільнив рабів проголошенням про емансипацію, яке складалося з двох окремих президентських указів.

Франклін Рузвельт за чотири терміни перебування при владі підписав більше президентських указів, ніж будь-який президент США - понад 3700. Одні були спрямовані на те, щоб вивести країну з Великої депресії, інші - на мобілізацію нації під час Другої світової війни. Чимало з них були простими адміністративними розпорядженнями.

На середину листопада 2020-го року, Трамп видав 195 президентських указів - приблизно нарівні з нещодавніми президентами.

Повноваження щодо таких одноосібних дій не прописані в Конституції США, де просто сказано, що президент відповідає за виконавчу гілку влади, пояснив політолог Кеннет Майер, політолог з Університету Вісконсин-Медісон.

"Вони є природним застосуванням широких повноважень виконавчої влади", - сказав він.

Деякі укази були спрямовані на національну безпеку, включно із підписаним Рузвельтом указов про утримання американців японського походження у таборах під час Другої світової війни. Цей указв пізніше широко критикувався.

Президент Джордж Буш видав суперечливі розпорядження щодо сприяння збору розвідданих у війні з тероризмом, дозволивши безпідставні прослуховування міжнародних розмов, що часом торкалось і громадян США.

Дії Трампа

Трамп використав повноваження президента в обхід Конгресу, щоб вийти з Паризької угоди - угоди про боротьбу з глобальним потеплінням. Він повідомив Організацію Об'єднаних Націй про відповідне рішення в листопаді 2019 року, розпочавши однорічний зворотний відлік. Рішення набрало чинності 4-го листопада цього року. Байден обіцяє його скасувати.

"Поділ влади, конституційні питання нині щодня у центрі уваги ЗМІ", - сказав Кім Веле, професор університету Балтиморського університету.

Дії президента також потрапляли до заголовків у попередні епохи, як наприклад, коли президент Гаррі Трумен видав указ про расову інтеграцію американських військових у 1948 році.

Деякі президентські дії викликають конфлікт з іншою гілкою влади, як наприклад, коли Трумен націоналізував металургійні заводи в 1952 році під час корейської війни.

"Це була спроба захопити приватну промисловість з метою обслуговування військових дій", - сказав Веле. "Суд сказав, що це не нормально".

Найближчі дії Байдена

Зараз стоїть питання, як Байден використає свої повноваження президента для боротьби з іншою національною кризою, COVID-19, хворобою, спричиненою коронавірусом. Будь-які вагомі кроки можуть бути оскаржені.

Інше питання - як суди реагуватимуть на оскарження президентських указів у царині екологічної політики, які Байден пообіцяв. Президент Теодор Рузвельт обійшов Конгрес, підписавши низку розпоряджень про створення національних лісів та заповідників. Ці накази, кажуть аналітики, важко змінити.

Барак Обама підписав розпорядження про створення декількох заповідних природних регіонів. Трамп змінив деякі накази, заявивши, що території повинні бути відкритими для комерційного використання.

Трамп використовує свої останні два місяці перебування на посаді, щоб залишити по собі спадок, використовуючи інші повноваження президента: призначаючи лояльних до себе осіб на ключові посади а також за допомогою "несамовитого видання нормативних актів ..., щоб перешкодити змінам, просто викликати затримку", каже політолог Вуллі. За його словами, Трамп може уповільнити, але не зупинити зусилля Байдена спрямовані на зміну курсу.

Окрім приєднання до Паризької кліматичної угоди та Всесвітньої організації охорони здоров'я після своєї інавгурації, Байден пообіцяв припинити будівництво стіни на півдні кордону США та посилити захист тих, хто незаконно в'їхав до країни ще дитиною. Програма, відома як DACA, була запроваджена президентським меморандумом при Обамі, і Трамп безуспішно намагався її закінчити.

"Я очікую, що Байден, як і інші президенти до нього, покладатиметься на односторонні дії", - сказав Майер, особливо якщо республіканці збережуть контроль у Сенатом США.

Результати другого туру виборів у штаті Джорджія у січні, де визначиться доля двох сенаторських крісел, можуть призвести до погіршення рівноваги між партіями в Конгресі, але незалежно від їх результатів, напруга між трьома гілками влади у США - Конгресом, президентстом та судами - імовірно збережеться.

Дивіться також: Аналітики у США про те, як Революція Гідності змінила бачення України на Заході


Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG