Спеціальні потреби

Актуально

Поставки українського зерна дають надію, але не вирішують продовольчу кризу

Фото: корабель Rojen з вантажес кукурудзи вийшов з порту Чорноморська, 5 серпня 2022 року

БЕЙРУТ (AP) — Корабель, що доставляє кукурудзу в північний порт Лівану Тріполі, зазвичай не викликає ажіотажу. Але він привертає увагу через те, звідки він прибув: український порт на Чорному морі.

Razoni, завантажений понад 26 000 тонн кукурудзи для корму курей, виходить із краю російської війни, яка загрожувала постачанню продовольства в таких країнах, як Ліван, де найвища у світі продовольча інфляція — приголомшливі 122% — і майже вся пшениця залежить від Чорноморського регіону.

Бойові дії призвели до того, що 20 мільйонів тонн зерна залишилося всередині України, і відхід Razoni в понеділок ознаменував перший великий крок для того, щоб доставити це продовольство на ферми та у пекарні, щоб нагодувати мільйони бідних людей, які голодують в Африці, на Близькому Сході та в деяких частинах Азії.

«Насправді початок перевезень — велика справа, — сказав Джонатан Хейнс, старший аналітик компанії Gro Intelligence з обробки даних і аналітики. - Ці 26 000 тонн у масштабі 20 мільйонів тонн, які заблоковані, — це ніщо, абсолютно ніщо. Але кожна відправлена партія збільшить довіру».

Малий масштаб означає, що початкові поставки, що залишають житницю світу, не знизять ціни на продовольчі товари або не полегшать глобальну продовольчу кризу найближчим часом. Крім того, більшість захопленого зерна призначена для годування тварин, а не для їжі, кажуть експерти. Це посилить наслідки війни для найуразливіших людей у світі за тисячі миль у таких країнах, як Сомалі та Афганістан, де голод незабаром може ще погіршитись і де інфляція підштовхнула вартість їжі та енергії до недосяжних для багатьох рівнів.

Для фермерів Лівану поставка, яка очікується цими вихідними, є ознакою того, що зерно може знову стати доступнішим, хоч і за вищою ціною, сказав Ібрагім Тарчічі, голова Асоціації фермерів Бекаа.

Але він сказав, що це не вплине на його країну, де роки ендемічної корупції та політичного розколу змінили життя. З 2019 року економіка скоротилася щонайменше на 58%, а валюта знецінилася настільки сильно, що майже три чверті населення зараз живе в бідності.

"Я думаю, що криза триватиме доти, доки операційні витрати зростатимуть, а купівельна спроможність падатиме", - сказав Тарчічі.

Обвал елеватора в порту Бейрута, 31 липня 2022 року
Обвал елеватора в порту Бейрута, 31 липня 2022 року

Цього тижня частина величезного зернового елеватора в порту Бейрута обвалилася, через два роки після вибуху, який забрав життя понад 200 людей і поранив тисячі.

Не дивлячись на те, що поставки є символічними, ці поставки не зменшили занепокоєння на ринку. Через посуху та високі витрати на добрива, ціни на зерно зросли більш ніж на 50% з початку 2020 року, до пандемії COVID-19. І хоча Україна є головним постачальником пшениці, ячменю, кукурудзи та соняшникової олії в країни, що розвиваються, на неї припадає лише 10% міжнародної торгівлі пшеницею.

Немає також гарантій, що найбідніше населення світу, яке сподівається на українську пшеницю, яке надають агентства ООН, як-от Всесвітня продовольча програма, найближчим часом зможуть отримати до неї доступ. До війни половина зерна, яке ВПП закуповувала, походила з України.

Безпечний прохід Razoni був гарантований чотиримісячною угодою, яку ООН і Туреччина уклали з Україною та Росією два тижні тому. Зерновий коридор через Чорне море завдовжки 111 морських миль та 3 морські милі завширшки, усіяний дрейфуючими вибуховими мінами, що сповільнює роботу.

Ще три кораблі вирушили в п'ятницю, прямуючи до Туреччини, Ірландії та Сполученого Королівства. Усі кораблі, які відпливли досі, застрягли там із початку війни майже півроку тому.

Згідно з угодою, частина — не вся — експортованої їжі буде надходити до країн, які відчувають нестачу продовольчої безпеки. Це означає, що людям в Африці можуть знадобитися тижні, щоб побачити зерно з нових поставок і навіть більше, щоб побачити вплив на ціни, сказав Шон Ферріс, кенійський радник із питань сільського господарства та ринків Католицької служби допомоги. партнер у розподілі Всесвітньої продовольчої програми.

У Східній Африці тисячі людей загинули тоді, як Сомалі та сусідні Ефіопія та Кенія зіткнулися з найсильнішою посухою за чотири десятиліття. Ті, хто вижив, розповідали, як ховали своїх дітей, коли тікали до таборів, де практично немає допомоги.

Після того, як Росія вторглася в Україну, Сомалі та інші африканські країни звернулися до нетрадиційних зернових партнерів, таких як Індія, Туреччина та Бразилія. За словами Ферріса, ціни на найважливіші продукти харчування можуть почати падати через два-три місяці, оскільки ринки імпортних продуктів харчування пристосуються та покращаться місцеві врожаї.

Хто буде першим у черзі за зерном з України, може залежати від гуманітарних потреб, але це також залежить від існуючих домовленостей і комерційних інтересів, зокрема від того, хто готовий заплатити більше, сказав Ферріс.

"Україна - це не благодійна організація, - сказав він. - Вона намагатиметься отримати найкращі пропозиції на ринку”, щоб підтримати свою крихку економіку.

ВПП цього тижня заявила, що планує придбати, завантажити та відправити з України 30 000 тонн пшениці на зафрахтованому ООН судні. У ньому не було сказано, куди прямуватиме судно чи коли може відбутися ця подорож.

У Лівані, де група гуманітарної допомоги Mercy Corps каже, що ціна на пшеничне борошно зросла більш ніж на 200% з початку війни з Росією, люди стояли в довгих, часто напружених чергах біля пекарень за субсидованим хлібом протягом останніх днів.

Уряд схвалив позику Світового банку в розмірі 150 мільйонів доларів США для імпорту пшениці. Це тимчасове рішення на шість-дев’ять місяців, перш ніж він може бути змушений повністю скасувати субсидії на хліб.

Хоча ситуація важка для мільйонів ліванців, приблизно 1 мільйон сирійських біженців, які втекли від громадянської війни через кордон, стикаються зі стигматизацією та дискримінацією, намагаючись купити хліб.

Сирієць, який живе на півночі Лівану, сказав, що йому часто потрібно три-чотири рази прийти до пекарені, перш ніж він знайде когось, хто готовий продати йому хліб, причому пріоритет надається ліванцям. Він описав черги з 100 людей, які чекали, і лише жменьці дозволено кожні півгодини купити невеликий обсяг хліба.

«Ми чуємо всілякі грубі коментарі, тому що ми сирійці. Ми їх зазвичай просто ігноруємо, але іноді цього занадто багато, і ми вирішуємо піти додому з порожніми руками», — сказав він на умовах анонімності зі страху репресій.

Всі новини дня

Більшість американців не відчувають досягнень адміністрації Байдена й не вірять обом партіям - опитування

Будівля Капітолію у день виступу президента США Джо Байдена із промовою "Про стан справ у країні", Вашингтон, 7 лютого 2023. REUTERS/Elizabeth Frantz

Шість з десяти американців вважають, що президент США Джо Байден досяг "не дуже багато" чи "мало або нічого" за час свого президентства, свідчить опитування напередодні звернення президента до Конгресу "Про стан справ у країні".

В дослідженні громадської думки телеканалу ABC і видання The Washington Post респондентів запитували про те, чи вони вбачають прогрес в ініціативах американського лідера - від розбудови інфраструктури країни й підвищення доступності електромобілів до створення робочих місць. Лише 36% опитаних заявили, що Байден досяг "багато" за два роки у Білому домі.

Але загалом результати опитування свідчать, що більшість американців також мають мало довіри й політичним опонентам Байдена - Республіканській партії, пише WP.

Зокрема, спікеру Палати представників Кевіну Маккарті у прийнятті правильних рішень щодо майбутнього країни "значну" або "достатню" довіру мають лише двоє з 10 американців, а загалом також 72% кажуть, що їм бракує довіри до республіканців у Конгресі, у порівнянні із 68% – Байдену та 70% – демократам у Конгресі.

Раніше Голос Америки повідомляв, що промова президента США перед Конгресом у вівторок може ознаменувати неофіційний початок президентської кампанії 2024 року, адже, за очікуваннями, Байден може оголосити про свої плани змагатись за переобрання найближчими тижнями.

Традиційно виступ "Про стан справ у країні" дає главі держави чи не найбільшу телевізійну аудиторію та можливість звернутись до своїх виборців й опонентів.

Посолка України у США Маркарова і співак Боно - серед почесних гостей на виступі Байдена перед Конгресом

Звернення президента США Джо Байдена із промовою "Про стан справ у країні" 1 березня 2022. Jim Lo Scalzo/Pool via AP

Посолка України у США Оксана Маркарова стане однією з почесних гостей під час виступу президента США Джо Байдена "Про стан справ у країні" перед Конгресом 7 лютого.

Як очікується, перед тем, про які, ймовірно, говоритиме Байден - стан економіки, соціальні видатки та російська війна в Україні. Трансляцію промови о 9 вечора за Вашингтоном (3 ночі за Києвом) вестиме українська служба Голосу Америки.

За традицією президент США запрошує гостей, які сидять у ложі першої леді. Їхня присутність може посилити тезу, яку він висловлює у своїй промові. Серед гостей цього року - посолка України у США Оксана Маркарова "на знак визнання постійної підтримки США з боку України майже через рік після того, як Росія почала свій неспровокований напад", повідомляє Білий дім.

Як вважає директор Центру США та Європи в Інституті Брукінгса Констанца Штельценмюллер, Байден матиме можливість задати тон подальшої підтримки Києва з боку США та НАТО.

"Мені здається, союзники стоять перед вибором, й ані адміністрація, ані європейці поки що не визначилися, – сказала вона. - Чи мають вони йти шляхом обачності [...] і уникнути ескалації з боку Путіна? Чи вони мають дати Україні можливість зробити великий ривок, щоб запобігти весняному наступу Росії, який може анулювати їхні територіальні завоювання, і дозволити Україні взяти свою територію під повний контроль?"

У своєму виступі Байден, ймовірно, також торкнеться таких тем, як контроль над зброєю, імміграція, охорона здоров'я, реформа поліції.

Серед інших гостей, у ложі першої леді буде вокаліст гурту U2 Боно, активіст у боротьбі з ВІЛ/СНІДом і бідністю. "Працюючи разом з іншими активістами, він відіграв ключову роль у формуванні громадської та двопартійної політичної підтримки для створення PEPFAR (Надзвичайного президентського плану допомоги хворим на СНІД), програми, оголошеної президентом Бушем у його промові "Про стан справ у країні" двадцять років тому, яку просував тоді ще сенатор Байден".

У Facebook знали, що дані користувачів могли використати розробники з РФ і Китаю для шпигунства - сенатори США

Засновник і керівник Facebook Марк Цукерберг під час слухань у Палаті представників Конгресу США щодо впливу соцмережі на фінансовий сектор країни, 23 жовтня 2019. AP Photo/Andrew Harnik

Двоє американських сенаторів звернулися до засновника Facebook Марка Цукерберга з листом з питаннями про доступ російських розробників до потенційно конфіденційної інформації користувачів сервісу. Співробітники соціальної мережі знали, що дані можуть бути використані для шпигунства, стверджується в зверненні.

Текст листа, підписаного демократом Марком Ворнером та республіканцем Марко Рубіо, цитується у повідомленнях їхніх офісів. У ньому йдеться про події 2018 року. Тоді соціальна мережа розповіла про передачу частини персональних даних користувачів виробникам електроніки у Китаї.

Сенатори заявляють, що ця інформація могла бути доступна розробникам програмного забезпечення з країн підвищеного ризику, зокрема Китаю, Росії, Ірану та Північній Кореї.

Доступ до даних, йдеться у зверненні, отримали 92 тисячі розробників із Китаю та 42 тисячі розробників із Росії. Сенатори запитали Цукерберга, чи змогла його компанія ідентифікувати цих розробників, зв’язатися з ними і з’ясувати, яку інформацію вони могли зібрати.

Документи, на які посилаються сенатори, були опубліковані в рамках судового розгляду справи проти соціальної мережі, який триває. Він пов’язаний із можливим недбалим поводженням з особистими даними після викриттів щодо компанії Cambridge Analytica.

Як нагадує «Голос Америки», у 2018 році стало відомо, що Facebook надав доступ до ключових інтерфейсів розробникам із китайських компаній – виробників мережевого обладнання, таких як Huawei, OPPO та TCL.

В результаті китайські компанії отримали доступ до широкої інформації про користувачів соцмережі, в тому числі до даних профілю, ідентифікаторів користувачів, їхніх фотографій та навіть особистих повідомлень.

Чого очікувати від виступу Байдена у Конгресі "Про стан справ у країні"?

Звернення президента США Джо Байдена із промовою "Про стан справ у країні" 1 березня 2022. Shawn Thew/Pool via AP

Президент США Джо Байден виступить у вівторок із традиційною промовою "Про стан справ у країні". Трансляцію промови о 9 вечора за Вашингтоном (3 ночі за Києвом) вестиме українська служба Голосу Америки.

Серед тем, про які, ймовірно, говоритиме Байден - стан економіки, соціальні видатки та російська війна в Україні. Зазвичай промова "Про стан справ у країні" готується тижнями за участі багатьох спічрайтерів і посадовців адміністрації. Торік промова Байдена прозвучала лише через кілька днів після вторгнення Росії в Україну і була зосереджена на поясненні відповіді США.

Звернення до виборців

Лише три місяці тому республіканці перебрали контроль над більшістю у Палаті представників США, й ця промова може ознаменувати неофіційний початок сезону президентської кампанії 2024 року, адже, за очікуваннями, Байден може оголосити про свої плани змагатись за переобрання найближчими тижнями.

Ця промова може надати Байдену доступ до найбільшої телевізійної аудиторії за весь рік. За даними Nielsen, торік цю промову по американському телебаченню дивилося приблизно 38,2 мільйона людей.

Виступ також дасть президенту можливість заручитись більшою підтримкою серед демократів, деякі з яких стурбовані, зокрема, його віком. У листопаді Байдену виповнилося 80 років, а в разі переобрання йому буде 82 на початку другого терміну.

Присутні на виступі

Промову президент виголошує під час спільного засідання Конгресу. Запрошують всіх представників Сенату, де більшість мають демократи, і Палати представників, де більшість - за республіканцями. Також присутні урядовці з Кабінету Байдена, представники Пентагону та Верховного суду.

Президент запрошує й інших гостей, які сидять у ложі першої леді. Їхня присутність може посилити тезу, яку він висловлює у своїй промові. Серед них цього року - посолка України у США Оксана Маркарова "на знак визнання постійної підтримки США з боку України майже через рік після того, як Росія почала свій неспровокований напад", повідомляє Білий дім.

Серед інших, у ложі першої леді буде вокаліст гурту U2 Боно, активіст у боротьбі з ВІЛ/СНІДом і бідністю. "Працюючи разом з іншими активістами, він відіграв ключову роль у формуванні громадської та двопартійної політичної підтримки для створення PEPFAR (Надзвичайного президентського плану допомоги хворим на СНІД), програми, оголошеної президентом Бушем у його промові "Про стан справ у країні" двадцять років тому, яку просував тоді ще сенатор Байден".

Представники Конгресу також запрошують своїх гостей. Зокрема, голова Комітету Палати представників у закордонних справах Майкл Маккол повідомив, що він запросив Рою Рахмані, яка була першою посолкою Афганістану в Сполучених Штатах, щоб надіслати сигнал підтримки жінкам Афганістану.

"Черговий наступник"

Єдина людина з уряду, яка не прийде на виступ президента Байдена, це так званий "черговий наступник" (designated survivor), представник або представниця Білого дому. Цю людину розміщують у безпечному місці, і їй буде доручено взяти на себе управління країною, якщо у Конгресі станеться катастрофа, що забере життя чи зашкодить здоров'ю президента та іншим його наступникам за Конституцією - віцепрезиденту й спікеру Палати представників.

Відповідь республіканців

За традицією, після виступу президента "Про стан справ у країні" слово дається представникам опозиції для короткого звернення до народу.

Цього року Республіканська партія обрала для відповіді губернатора Арканзасу Сару Гакабі Сандерс, яка була прессекретаркою Білого дому за президентства Дональда Трампа.

Росія намагається відновити великий наступ в Україні від початку січня - розвідка Міноборони Британії

Українські військовослужбовці ведуть вогонь з реактивної системи залпового вогню БМ-21 "Град" по російських позиціях на передовій поблизу міста Мар'їнка, Донецька область, Україна, 7 лютого 2023 року. REUTERS/Marko Djurica

Росія, ймовірно, намагається відновити великі наступальні операції в Україні з початку січня 2023 року, зазначено нині в оцінці стану бойових дій в Україні розвідки Міноборони Британії.

Британські експерти вважають, що оперативна мета Кремля "майже напевно полягає в захопленні решти контрольованих Україною частин Донецької області".

При цьому "російським військам вдалося отримати лише кілька сотень метрів території на тиждень. Це майже напевно тому, що Росії зараз не вистачає боєприпасів і маневрених одиниць, необхідних для успішного наступу. Старші командири, ймовірно, розробляють плани, які вимагають від недоукомплектованих, недосвідчених підрозділів досягати нереалістичних цілей через політичний і професійний тиск", - зазначено у повідомленні розвідки.

Тим часом нині представник опозиційної Лейбористської партії Джон Гілі закликав Лондон розробити нову стратегію для нарощування військового виробництва та перегляду закупівель, щоб краще підтримувати Київ і дати сигнал Москві, що ситуація може стати тільки гіршою.

"Те, що зараз вимагається від британського уряду... це не просто ситуативні оголошення про військову допомогу... а довгостроковий план, який веде нас до 2023 року і далі для військової, дипломатичної, економічної, гуманітарної допомоги, яку ми готові надати Україні", – сказав Гілі Reuters.

Більше

XS
SM
MD
LG