Спеціальні потреби

Актуально

«Взагалі нічого не будемо поставляти». Як у світі реагують на погрози Путіна?

Президент Росії Володимир Путін бере участь у пленарному засіданні на Східному економічному форумі у Владивостоці, Росія, середа, 7 вересня 2022 р. (Сергій Бобильов/Інформаційне агентство ТАСС, фотографія Host Pool через AP)

Всесвітня продовольча програма ООН повідомила, що до Ефіопії прибула перша партія зерна з України, яке було закуплене в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Ця угода дозволила відкрити українські чорноморські порти, які блокувала Росія, та доставити українські продукти харчування на світові ринки.

На фото зі складу ООН в Ефіопії можна побачити по маркуванню на мішку, що зерно походить з України, а закуплено було за гроші Американської програми закордонної допомоги USAID.

У повідомленні агентства ООН у Twitter мовиться, що зерно допоможе прогодувати протягом місяця понад 1,5 мільйона людей, які були переміщені через посуху та конфлікт.

У 2021 році Всесвітня продовольча програма ООН розподілила по всьому світу 4,4 млн. тонн продовольчої допомоги. Дві третини з них надійшли з України.

Також у середу президент України Володимир Зеленcький заявив у Twitter-повідомленні, що «Україна продовжує рятувати світ своїм зерном».

«На додачу до попередніх суден з українським збіжжям для Африки 28,6 тис. тонн української пшениці вже в найближчі тижні прибудуть до Сомалі. ООН прогнозувала голод у цій країні до кінця поточного року через війну РФ проти України», – написав президент Зеленський.

Але оглядачі побоюються, що Росія має намір гальмувати угоду, яка не лише дала можливість Україні експортувати своє зерно, але і позбавила Росію значного важеля впливу на світову політику через контроль над ринком харчових товарів.

Виступаючи у середу на економічному форумі на Далекому Сході, президент Росії Володимир Путін звинуватив Захід у тому, що той «обманув» Росію та скористався угодою на шкоду країн, що розвиваються.

За словами Путіна, лише два з 87 кораблів, що перевозли 60 тисяч тонн продовольства, відправилися до бідних країн у рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН. Путін назвав угоду «шахрайством».

«Те, що ми бачимо, – черговий відвертий обман», – сказав Путін. Він заявив, що зерно, замість того, щоб вивозитися до бідних країн, нібито вивозиться до Євросоюзу, при цьому Путін додав, що зв’яжеться з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, щоб обговорити можливе обмеження експорту українського зерна.

«Ми зробили все для того, щоб українське зерно було вивезене, – сказав Путін, виступаючи у Владивостоку. – Ми зробили це разом із Туреччиною. Якщо виключити Туреччину як країну-посередника, то практично все зерно, яке вивозиться з України, направлено не в бідні країни, що розвиваються, а в країни Євросоюзу».

Турецький президент взяв активну участь у переговорах під егідою ООН і його країна стала посередником при підписанні у липні угоди про експорт зерна. Згідно з даними ООН, Туреччина також була найбільшим покупцем зерна, яке надходило з України в серпні.

Згідно з цими даними, щонайменше 75% суден, які експортували зерно з часу укладення угоди в липні, були призначені для країн, що не входять до ЄС, серед них Південна Корея, Іран і Єгипет були іншими найбільшими країнами імпортерами українського зерна. За даними ООН, до країн ЄС вивозиться близько 23% зареєстрованих обстягів.

Угода, що допомогла відправити перші кораблі з зерном до країн, які найгостріше потерпають від відсутності продуктів харчування, розрахована на 120 днів. За цей термін планувалося вивезти минулорічний врожай, призначений на експорт, та звільнити місце для зерна нового врожаю.

В інтерв’ю агентству Reuters у середу радник президента України Михайло Подоляк заявив, що Росія не має підстав переглядати угоду щодо експорту українського зерна і умови угоди дотримуються. За його словами, угода не дає Москві жодної ролі у визначенні того, куди піде зерно.

«Такі несподівані та безпідставні заяви, скоріше, свідчать про спробу знайти нові агресивні теми для впливу на світову громадську думку і, насамперед, тиску на ООН», – зазначив радник президента Михайло Подоляк, якого цитує газета Wall Street Journal.

За даними, які наводить у своєму твіті міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, до Азії було направлено 54 судна приблизно з 1 млн тонн зерна, до Африки – 16 суден із 469 тисячами тонн, а до Європи – 32 судна з 853 тисячами тонн. А заяви Росії – «погрози та фейки, типові для російської політики».

Напередодні він нагадав, що ООН попереджає, що Сомалі перебуває на межі голоду. І в цей час «український корабель з 28,5 тис. пшениці вийшов з морського порту Південний і прямує до Сомалі».

⁦Україна є одним із провідних експортерів зерна у світі, і відновлення експорту з чорноморських портів допомогло знизити глобальні ціни на зерно, але слова президента Путіна знову змусили трейдерів хвилюватися.

Як повідомило агентство Bloomberg, ф'ючерси на пшеницю підскочили майже на 7% після того, як президент Росії Володимир Путін погрозив обмежити експорт зерна з українських портів.

Агентство зауважує, що Росія має проблеми з експортом власного високого врожаю пшениці. Поставки в липні та серпні впали на 22% порівняно з попереднім роком, незважаючи на більший урожай. Частково експерти пояснюють це падіння тим, що деякі банки та перевізники уникають мати справу з Росією, хоча продаж продуктів харчування звільнено від західних санкцій.

Bloomberg цитує експерта зі сировинних товарів американської компанії StoneX Арлана Судермана, який каже, що «Путін не зацікавлений в тому, щоб Україна отримала вигоду від великих продажів зерна» в той час, коли продаж російського зерна падає.

За даними ООН, з початку серпня з портів України було відправлено понад 2 мільйони тонн зерна та інших продуктів харчування до Туреччини, Іспанії, Китаю, Італії та Сомалі.

Речник Генерального секретаря ООН, виступаючи в Нью-Йорку в середу, сказав, що керівництво організації «вважає дуже важливим повернути на ринок» продукти харчування та добрива, і переговори з представниками Росії він оцінює як «конструктивні та професійні».

«Буквально сьогодні в Женеві відбулася зустріч між Російською Федерацією та ООН під егідою Ребеки Грінспан, голови ЮНКТАД (Конференції ООН з торгівлі та розвитку), щодо повної реалізації угоди, підписаної в Стамбулі та усунення вузьких місць у торгівлі продуктами харчування та добривами з Російської Федерації. Дискусія з російською делегацією була позитивною», – сказав речник Генсека ООН.

Він наголосив, що мета угоди полягає в тому, щоб «забезпечити надходження продовольства та добрив на світові ринки в обсязі та ціні, необхідних для запобігання глобальній продовольчій кризі» і додав, що ООН «наполегливо працює з усіма сторонами, щоб усунути вузькі місця».

Не лише зерно, Путін говорив і про енергетику і про війну

У промові Путін також пригрозив припинити всі постачання енергоносіїв до Європи, якщо Захід обмежить ціни на російську нафту. Країни «Групи семи» вирішили встановити ліміт на ціну російської нафти, а нині Вашингтон та його союзники намагаються залучити до неї інших покупців, зокрема Індію та Китай, які почали купувати більшу кількість російської нафти після запровадження західних санкцій.

Наприкінці минулого тижня Росія припинила на невизначений термін потік природного газу газопроводом Nord Stream до Європи, посилаючись на поламку. Європейські країни намагаються підтримати своїх споживачів, які потерпають від стрімкого зростання рахунків за електроенергію.

ЄС планував припинити імпорт російської нафти в грудні, а у середу Євросоюз заявив, що він не лише намагається скоротити свої закупівлі російського газу, але і планує запровадити обмеження ціни на російський газ. До вторгнення в Україну російський газ становив близько 40% поставок ЄС, нині ця частка впала до 9%.

Путін заявив у середу, що Росія не виконуватиме контрактні зобов’язання щодо поставок енергоресурсів, якщо буде запроваджено обмеження ціни.

«Ми просто не будемо виконувати [наші контракти]. Взагалі, ми не будемо нічого поставляти, якщо це суперечить нашим інтересам», – сказав він перед аудиторією з чиновників і бізнесменів. «Ми не будемо поставляти ні газ, ні нафту, ні вугілля, ні пальне. Ми нічого не будемо поставляти».

Говорячи про війну, Путін заявив на Далекому сході, що Росія нічого не втратила, а поляризація світу нібито пішла країні на користь, зміцнивши її суверенітет. Він заявив, що Росія не програє війну в Україні, а вторгнення він назвав «обов’язком», який потрібно «виконати до кінця».

Оглядачі зауважують, що економічні погрози Путіна в бік Заходу пролунали у той час, коли Москва зазнає невдач на полі бою в Україні, чиї війська перейшли у контрнаступ.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG