Спеціальні потреби

Портрет Путіна з гільз привезли у Вашингтон


Для виставки в столиці США організатори також розклали перед портретом колючий дріт, вони пояснюють і у цього є свій підтекст.

Одночасно з виступом Володимира Путіна у Нью-Йорку на Генасамблеї ООН – у столиці США – Вашингтоні відкрилася виставка «Обличчя війни». В експозиції всього одна картина – викладене з близько п’яти тисяч різнокаліберних гільз обличчя Володимира Путіна. Усі гільзи були привезені художницею Дарією Марченко із зони АТО. Сама художниця визнає, що це не лише її мистецьке, а й політичне висловлювання. Вона переконана, що пропагандистським заявам російського диктатора треба в тому числі протистояти сміливими арт-проектами.

Аби показ у Вашингтоні став можливим - художниці довелося отримати дозвільні документи на ввіз до США такого незвичайного портрету з гільз. Його авторка Дарія Марченко пригадує: ідея використовувати гільзи з’явилася у неї після того, як її хлопець приніс гільзи з Майдану.

«Коли я робила цей портрет, втрати України у війні ставали все більшими, й більшими. Все більше моїх друзів йшло туди (на фронт – авт.). І тоді я усвідомила, що у світі ці втрати недооцінюють. Саме кількість горя підказала мені, що треба використовувати багато гільз».

Для виставки у Вашингтоні організатори також розклали перед портретом колючий дріт, вони пояснюють і у цього є свій підтекст.

Дарія Марченко
Дарія Марченко

​«Ми зробили цей проект із метою показати кожному українцю, американцю, чи людині, яка працює в Конгресі інформацію про те, що Путін прийшов у ваш дім і він вже так просто не піде», - поділився співорганізатор виставки Олексій Сивак.

Після першої презентації проекту художниця Дарія Марченко отримала відгуки з усього світу. Їй писали люди з Алжиру, Нідерландів, Сирії, Росії. Серед останніх, визнає вона, були й такі, що погрожували, але це художницю не налякало.

За художнім задумом, залежно від гри світла – вираз обличчя Володимира Путіна міняється від схвильованого, до наляканого, а відтак – демонічного й навіть – смішного.

Дарія Марченко каже, сподівається, що почує про цей проект і його прототип. І тоді, хто зна, може таки та й зрозуміє, що це він власними діями визначає, яким його портрет залишиться в історії. Художниця переконана – це зовсім не наївна надія.

Портрет Путіна з гільз
Портрет Путіна з гільз

«Я думаю, що жоден диктатор ніколи нікому не розкаже, які думки насправді огортають його серед холодної, темної ночі. Але всі вони відчувають і можуть собі передбачити, яке їх чекає майбутнє», – пояснює вона.

У Вашингтоні проект залишиться ще на кілька днів. Наразі ж тривають переговори із музеями Італії, Великої Британії, й навіть Індії та Тайваню про те, щоб у майбутньому проект помандрував саме туди.

Дивіться також: Ветерани АТО, яких лікують у США, ідуть на поправку

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар», спеціальним кореспондентом і текстовим редактором ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачем і головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти. За першою – філолог-фольклорист. Диплом режисера документального кіно отримала як стипендіатка програми Fulbright в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» з весни 2014 року. Працює одночасно як відео-операторка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Фінікса та Нью-Джерсі.

XS
SM
MD
LG