Спеціальні потреби

Актуально

"Доки Крим не повернуто Україні, а на Донбасі триває війна". В новій резолюції законодавці США підтримали санкції проти Росії

Конгресмен Стів Коен

Палата Представників США одноголосно затвердила резолюцію, в якій висловила підтримку НАТО і режиму санкції стосовно Росії. Проект резолюції було внесено до порядку денного лише цього тижня.

Палата Представників затвердила резолюцію через день після рішення Сенату висловити підтримку Альянсу. Рішення було затверджене переважною більшістю голосів – 97 проти 2.

В резолюції Палати Представників США наголошується, що НАТО «є найбільш важливою і ключовою ланкою з безпекою між США та Європою».

"Палата Представників, за підтримки обох партій, затвердила мою резолюцію з підтримки НАТО та наших союзників на Балканах, перед якими стоїть постійна загроза російської агресії. Щоб не говорив Трамп, Палата Представників та Сенат об’єднані у підтримці НАТО", - наголосив один із співавторів резолюції конгресмен Стівен Коен.

Резолюція висловлює підтримку з боку США країнам, яким загрожує агресія Росії, включаючи країни, які не є членами Альянсу, зокрема Україні, Грузії та Молдові, наголосив конгресмен.

Санкції мають залишатись доки Крим буде повернено Україні і доки на Донбасі триває війна
Конгресмен Стівен Коен

"Резолюція підтримує НАТО та країни-члени НАТО, які перебувають під загрозою агресії з боку Росії, зокрема, Естонію, Литву, Латвію ... , а також такі країни, як Грузію, Молдову і Україну", - заявив конгресмен виступаючи в Палаті Представників.

"В резолюції засвідчується наша підтримка санкціям. Санкції мають залишатись доки Крим буде повернено Україні і доки на Донбасі триває війна. Ми продовжуємо підтримувати країни Балтії, повітряний простір яких страждає від російської агресії", - додав Коен.

Дивіться також: Час-Тайм. Саміт НАТО в Брюсселі. Головні заяви. Оцінки експертів

Час-Тайм. Саміт НАТО в Брюсселі. Головні заяви. Оцінки експертів
please wait

No media source currently available

0:00 0:15:00 0:00

Всі новини дня

Демократи в Конгресі хочуть вивести військо з Саудівської Аравії та ОАЕ після рішення ОПЕК+, що йде на користь Росії

Будівля Конгресу США у Вашингтоні

Рішення ОПЕК+, об'єднання країн - основних постачальників нафти у світі, куди входить і Росія, – різко скоротити видобуток нафти в листопаді викликало активне обговорення серед політиків у США.

У провладній Демократичній партії США різко критикують позицію ОАЕ та Саудівської Аравії, які є членами ОПЕК+ . Конгресмени-демократи Том Маліновські, Шон Кестен та С'юзан Уайльд ініціювали подання до Конгресу, в якому закликали вивести із Саудівської Аравії та ОАЕ війська США.

Конгресмени назвали рішення ОПЕК+ "ворожою дією проти Сполучених Штатів і чітким сигналом, що [Саудівська Аравія та ОАЕ] обрали сторону Росії у війні проти України".

"Обидві країни давно покладаються на американську військову присутність у Перській затоці. Ми не бачимо причин, чому американські війська та підрядники мають продовжувати надавати ці послуги країнам, які активно працюють проти нас", - йдеться в ініціативі.

"Якщо Саудівська Аравія та ОАЕ прагнуть допомагати Путіну, вони мають просити оборону у нього", - додали політики.

Законодавці від опозиційної Республіканської партії на тлі цього рішення, поновили критику Байдена за буцімто недостатню увагу до стимулювання внутрішнього видобутку.

Президент США Джо Байден назвав рішення ОПЕК+ короткозорим, особливо з огляду на нестабільність на енергоринку, яку викликала війна Росії в Україні.

Для того, щоб стримати зростання цін всередині країни, США вивільнять в листопаді ще 10 мільйонів барелів нафти зі Стратегічного резерву. Байден також закликав американські компанії зменшити розрив між оптовими та роздрібними цінами на нафтопродукти, мовиться в заяві.

В середу ОПЕК+ вирішив скоротити продаж нафти на світовому ринку на 2 мільйони барелів щодня, починаючи з листопада.

Як повідомляв Голос Америки, ЄС та "Група семи" планують встановити цінові обмеження на російську нафту.

Олександра Матвійчук: Нобелівська премія миру – відзнака всьому українському народу. Відео

«В першу чергу (Нобелівська премія миру) - відзнака всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір, як такий. І ми зараз платимо за це досить високу ціну», - заявила голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Путін поговорив з президентом Туреччини про Україну та «останні події» 

Президент Туреччини Ердоган та президент Росії Путін під час зустрічі у Самарканді

Президент Туреччини Таїп Ердоган провів телефонну розмову з російським колегою Володимиром Путіним про покращення двосторонніх відносин. Ердоган ще раз підкреслив готовність Анкари зробити свій внесок у мирне вирішення війни в Україні, повідомили в офісі Ердогана в п'ятницю, 7 вересня.

За даними Управління комунікацій Туреччини, у розмові також обговорювалися останні події в Україні після вторгення Росії на початку цього року.

Зокрема, на свої сторінці Twitter, Управління комунікацій Туреччини оприлюднило коментар президента Ердогана щодо телефонної розмови з Путіним, з яким він виступив після п’ятничної молитви. "Він зокрема подякував за наше посередництво та сказав: "Я вітаю з успішним посередництвом", - прокоментував Ердоган.

Туреччина, яка є членом НАТО, має тісні стосунки як з Україною, так і з Росією. Наразі Туреччина намагається збалансувати обидва напрямки відносин під час війни, не приєднується до західних санкцій проти Москви, одночасно критикує російське вторгнення та поставляє Києву військові безпілотники.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, у заяві, яку МЗС Туреччини видало у суботу, 1 жовтня, мовиться, що Анкара відкидає російську анексію.

Разом з ООН, Туреччина виступила посередником у липневій угоді щодо розблокування експорту українського зерна з чорноморських портів, що досі залишається єдиним значним дипломатичним проривом у семимісячному конфлікті.

Відносини Туреччини з Росією є складними, оскільки дві країни тісно співпрацюють у постачанні енергоресурсів, водночас перебуваючи у суперечках щодо Сирії, Лівії та Азербайджану.

В статті використано матеріали Reuters.

"Відзнака всьому українському народу" - в "Центрі громадянських свобод" відреагували на Нобелівську премію

Українську правозахисну організацію «Центр громадянських свобод» відзначили Нобелівською премією миру 2022 року.

"Це було доволі неочікувано для мене і для нашої команди отримати Нобелівську премію миру", - каже Олександра Матвійчук, Голова "Центру громадських свобод" в коментарі Мирославі Гонгадзе, Голос Америки.

"Ми розцінюємо це не просто як відзнаку правозахисної роботи «Центру громадянських свобод», яку ми ведемо в Україні і в усьому регіоні. В першу чергу (розцінюємо це) як відзнаку всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір як такий. За право жити і будувати країну, в якій права кожної людини захищені, влада підзвітна, правосуддя незалежне, а поліція не розганяє мирні студентські демонстрації. І ми зараз платимо за це досить високу ціну", - додала Матвійчук.

Центр здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам дотримання прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо, пише "Радіо Свобода".

Нагороду також отримали білоруський правозахисник Алесь Беляцький та російська правозахисна організація «Меморіал». У Нобелівському комітеті вказують: «Лауреати Нобелівської премії миру 2022 року представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали видатних зусиль, щоб задокументувати військові злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії».

В статті використано матеріал "Радіо Свобода".

Установа ООН призначила слідчого з порушень прав людини в Росії

Архівне фото: Зала засідань Ради з прав людини ООН

ЖЕНЕВА, 7 жовтня (Reuters) – У п’ятницю правозахисний орган ООН проголосував за призначення нового незалежного доповідача щодо ймовірних порушень прав людини в Росії, звинувативши Москву у створенні «атмосфери страху» через репресії та насильство.

17 членів проголосували «за», шість «проти», 24 утрималися. Цей крок є першим випадком, коли Рада з прав людини, яка існує 16 років, призначила спеціального експерта для перевірки дотримання прав людини одним з членів так званої «п’ятірки», які займають постійні місця в Раді Безпеки. «Ми хочемо, щоб сьогодні було ясно, що ми не забули тих, хто бореться за свободу вдома, у той час як (президент Росії Володимир) Путін чинить репресії проти російського народу та за кордоном», – посол Великої Британії при ООН у Женеві Саймон Менлі, сказав Reuters відразу після голосування.

Майже 50 країн подали позов, включаючи Великобританію, країни ЄС, за винятком Угорщини, а також Сполучені Штати, Україна, Японія та Колумбія. Проти проголосували Китай, Венесуела, Куба, Еритрея, Болівія та Казахстан

Цей крок є наслідком цьогорічного посилення російських законів щодо покарання людей, які, на думку Москви, дискредитують збройні сили або поширюють фейкову інформацію, а також примусового закриття правозахисних груп, зокрема «Меморіалу», який у п’ятницю отримав Нобелівську премію миру.

Посол Росії в ООН у Женеві Геннадій Гатілов заявив, що позов містить «потік неправдивих звинувачень».

"Цей проект резолюції є ще одним прикладом того, як західні країни використовують цю раду для досягнення своїх політичних цілей", - сказав він.

Посланник Китаю Ян Чжилунь звинуватив західні країни, які внесли проект, у подвійних стандартах щодо прав людини, вказавши на проблеми з расизмом і мігрантами вдома.

Рада, що складається з 47 членів, глибоко розділена, де зростає хор країн на чолі з Росією та Китаєм, які виступають проти будь-яких дій проти конкретних країн, що, на їх думку, є політичним втручанням.

П'ятнична перемога стала полегшенням для західних країн після провалу рішення стосовно Китаю в четвер.

Більше

XS
SM
MD
LG