Спеціальні потреби

Українці розчаровані незалежністю чи рівнем життя?


Київ – Третина громадян не підтримує незалежності України. Про це свідчать результати соціологічного опитування. При цьому на заході країни рівень підтримки української самостійності сягає 90 відсотків, тоді як 60 відсотків опитаних на Донбасі заявляють, що не проголосували б за незалежність. Експерти кажуть про загальне розчарування, спричинене невисоким рівнем життя. Також вони зауважують, що для жителів східної частини України матеріальні цінності є важливішими.

Проголошення незалежності України, якби постав такий вибір, підтримав би 61 відсоток громадян. Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг». Водночас, за результатами опитування, 28 відсотків не підтримали б незалежності, ще 13 відсотків опитаних не визначилися. З серпня 2012 року ці показники практично не змінилися. Утім, у порівнянні з 1991 роком, коли створення самостійної української держави підтримали понад 90 відсотків виборців, помітно, що ідея незалежності набула негативних рис, зазначає перший президент України Леонід Кравчук. На його думку, це пояснюється тим, що 22 роки тому українці мали завищені очікування.

«Коли ми проголошували незалежність, навіть ті, хто її проголошував, не знали усіх нюансів у політиці, в економіці, у соціальній сфері. Тому люди , коли відчули на своєму житті проблеми, складнощі і побачили ті негативні процеси, які зараз визрівають і вибухають, – звичайно вони не такої незалежності хотіли, і вони негативно ставляться до незалежності. Але, попри все, більше половини людей хочуть господарювати самі у своїй хаті», – зауважує Кравчук.

Схід і захід борються за символи минулого – Копатько

Результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг» також вказують на різницю у сприйнятті незалежності в різних регіонах України. Якщо на заході незалежність підтримали б майже 90 відсотків респондентів, на півночі та в центрі – майже 70 відсотків, то півдні – менше половини, а на Донбасі – взагалі лише третина опитаних. Така розбіжність є наслідком різниці в історичному досвіді, вважає соціолог Євген Копатько.

«Ідея спільного життя на благо країни, мабуть, нині не є домінуючою. На заході України є прив’язка до мови, до території, до атрибутів української державності. На сході це менше проявлено. Різне ставлення до країни, різне ставлення до її історії, мабуть, і відобразилося у цих цифрах. У нас вийшло так, що в одній частині країни хтось вважає, що у них є монополія на історію, на правду, на мову. Такий собі громадянський конфлікт. Боротьба за історичне минуле, за символи минулого», – каже Копатько.

Ті, хто не підтримує незалежність, втрачати її не хочуть – Гарань

До загального розчарування результатами незалежності додається ще й соціальне напруження, спричинене діями нинішньої влади, зауважує політолог Олексій Гарань. За його словами, цей чинник має найбільший вплив саме на жителів півдня та сходу України.

«Це ситуація ще й з Януковичем. Раніше вони все списували на «помаранчевих», а зараз прийшов начебто їхній Янукович, а він все одно не виконує обіцянок. Водночас на сході не задоволені незалежністю, але поставте запитання, чи хочуть вони відділитися від України і приєднатися до Росії. Будь-яке опитування зафіксує це на рівні лише кількох відсотків. Тобто одна річ, коли люди відповідають в опитуванні, і інша річ, коли вони опиняються перед реальною ситуацією вибору», – зазначає Гарань.

Оцінки експертів сходяться на тому, що рівень підтримки незалежності України її громадянами для молодої країни, яка не має значних економічних та політичних досягнень, можна вважати задовільним.
Передрук з "Радіо Свобода"
XS
SM
MD
LG