Спеціальні потреби

Актуально

Волкер: Росія має два варіанти дій на Донбасі - кіпрської опції не дано

"Росія має два варіанти дій на Донбасі. Якщо вони хочуть створити заморожений конфлікт, як в Абхазії, Південній Осетії, чи Придністров’ї, то це буде їм багато коштувати. Однак, якщо захочуть, вони це зроблять попри великі витрати", - заявив спеціальний представник США щодо України Курт Волкер, відповідаючи на запитання на брифінгу в Державному департаменті.

"Альтернатива – це коли Росія виведе свої сили і сприятиме розміщенню миротворців ООН, що принесе всім мир і дозволить просуватись у втіленні Мінського процесу. Це – другий сценарій", - наголосив Волкер.

Волкер заперечив можливість перетворення ситуації на тривалий конфлікт. "Міжнародна спільнота не хоче ще одного Кіпру, - наголосив він. - Не знаю скільки років вже є миротворці на Кіпрі. Не думаю, що цього хоче і Україна. Вона хоче відновити суверенітет на власній території і тому має стимули для втілення Мінських домовленостей".

Саме виконання політичних аспектів Мінських домовленостей вимагають росіяни під час переговорів, - повідомив Волкер.

Цікаво чи на наступній зустрічі вони (росіяни - ГА) висунуть щось іще, але це (продовження закону про спец. статус - ГА) було те, чого вони прагнули
Курт Волкер

"Для росіян важливо бачити політичні кроки від України в рамках Мінського процесу. Наприклад, той факт, що Україна поновила закон про спеціальний статус 6 жовтня є важливим політичним кроком від України, який показав, що вона притримується введення спеціального статусу коли це буде можливо.

Цікаво чи на наступній зустрічі вони висунуть щось іще, але це було те, чого вони прагнули", - наголосив Волкер.

З питання введення миротворців, саме США запропонували Україні не висувати контрпропозицій до російської ініціативи, - заявив Волкер.

"Декілька років тому Україна запропонувала ідею залучення миротворців ООН на сході України. На той час, Росія була не готова розглядати таку можливість. Коли Росія виклала свої ідеї стосовно цього, Україна була готова висунути власну пропозицію", - поінформував Волкер.

"З того часу відбулись деякі зміни, було проведено обговорення, Сполучені Штати стали більш залученими до прямих перемовин з Росією і Росія проявила ініціативу, запропонувавши щось", - заявив Волкер.

США, за словами Волкера, запропонували Україні: "Давайте не висувати змагальних постанов. Давайте обговоримо принципову позицію; про те, що мають робити ефективні миротворчі сили, подивитись, чи можна досягти певної згоди, радше ніж конкурувати проектами постанов".

Тепер триває обговорення принципів та елементів, потрібних для майбутньої постанови РБ ООН.

Волкер може відвідати Луганськ та Донецьк, але тільки після їх визволення.

"Я з задоволенням відвідаю Луганськ та Донецьк, - повідомив Волкер, - але тільки тоді, як ми досягнемо миру, безпеки всього населення на сході України – російськомовного та україномовного і всіх, хто там є - ми втілимо Мінські домовленості і відновимо суверенітет України. Тоді я хотів би відвідати ці території, щоб подивитись як вони відновлюються".

Дивіться також: Час-Тайм. Адвокат українських політв'язнів розповідає про перспективи їхнього звільнення

Всі новини дня

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

У Литві відзначають посилення сил НАТО на східному фланзі - про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів колишній міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічус. Він також порівняв НАТО з Феррарі, яка задовго стоїть у гаражі.

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG