Спеціальні потреби

Актуально

На Далекому Сході загинув ще один російський олігарх. Західні експерти ведуть рахунок загадкових смертей

Керуючий директор Корпорації розвитку Далекого Сходу і Арктики (ERDC) загинув через кілька днів після участі у Східному економічному форумі у Владивостоці. На фото президент Росії Володимир Путін на форумі 6 вересня 2022 р. (Фото агентства новин ТАСС Host Pool Photo через AP)

У середу видання The Hill, яке є серед улюблених джерел новин для членів Конгресу та Білого дому, повідомило про трагічну смерть російського бізнесмена на Далекому Сході. Видання вказує, що останнім часом загадкові смерті російських топ-менеджерів та магнатів стали частим явищем. The Hill нарахував близько десятка таких випадків, що сталися з початку цього року.

Керуючий директор Корпорації розвитку Далекого Сходу і Арктики (ERDC) і довірена особа президента Росії Володимира Путіна з питань розвитку Арктики загинув, випавши з катера у водах Японського моря неподалік Владивостока.

Одна з ключових фігур енергетичного бізнесу регіону, Іван Печорін, загинув ще 10-го вересня, а 12-го його тіло знайшли поблизу мису Ігнатьєва, повідомляється на сайті його компанії. Печорін був учасником Східного економічного форуму, що проходив у Владивостоку з 5-го по 8-ме вересня, і в якому брав участь президент Росії Володимир Путін.

Як повідомляють російські видання, Печорін займався розвитком авіації на Далекому Сході, пасажирськими авіаперевезеннями, модернізацію інфраструктури аеропортів та будівництвом нових злітно-посадкових смуг.

Як звертають увагу американські журналісти, 39-літній Печорін був уже другою жертвою серед топ-менеджерів цієї компанії, після того як у лютому від раптового інсульту у віці 43 років помер його колишній бос Ігор Носов.

Раніше у вересні у Москві загинув віце-президент нафтової компанії «Лукойл» Равіль Маганов. Щодо його смерті були суперечливі повідомлення – російські ЗМІ писали, що 67-річний топ-менеджер випав із вікна лікарні, а в самій компанії зазначили, що Маганов помер «після тяжкої хвороби».

Його колишній колега по «Лукойлу» Олександр Суботін помер від серцевого нападу, як повідомили слідчі, у підвалі власного будинку неподалік Москви. Російські ЗМІ писали, що 44-річний мільярдер звернувся до «шамана Магуа», щоб той позбавив його від похмілля, і помер в ході сеансу.

За підрахунками американського політолога Іана Бреммера, смертельні хвороби, нещасні випадки та раптові самогубства з початку року забрали життя щонайменше 13-тьох російських топ-менеджерів, мільйонерів та мільярдерів, переважно пов'язаних з нафтогазовою галуззю.

Перед тим, як стало відомо про загибель Печоріна, політолог, який спеціалізується в області зовнішньої політики США і який є президентом і засновником впливової консалтингової компанії Eurasia Group, опублікував у своєму твіті список загиблих з датами, посадами, місцем та обставинами загибелі.

«Для тих, хто веде облік вдома, 12 смертей російських олігархів цього року «викинувся з вікна/вистрілив собі 7 разів у голову», – написав Бреммер у своєму твіті.

Список починає 60-річний шеф транспортного відділу «Газпрому» Леонід Шульман, який наклав на себе руки вдома у січні, а вже в лютому в гаражі свого будинку самогубством покінчив його колега і майже ровесник 61-річний менеджер з питань безпеки Олександр Тюляков. Біля обох знайшли передсмертні записки.

З роботою в «Газпромі» пов’язані п’ять смертей топ-менеджерів цього року. У квітні в Москві у його розкішній квартирі знайшли мертвим співвласника кількох фірм, пов'язаних із медичним бізнесом, доларового мільйонера та успішного підприємця 51-літнього Владислава Аваєва. Але цей колишній віце-президент «Газпромбанку», за версією слідства, перед смертю застрелив ще і свою 13-літню доньку та вагітну дружину.

Зірвався зі скелі під час прогулянки околицями Сочі 37-річний Генеральний директор курорту «Красная Поляна» Андрій Круковський. Як зазначає Бреммер у своєму списку, цей курорт належав «Газпрому».

Трагічно обірвалося життя гендиректора та засновника компанії «Астра-Шиппінг» 61-річного Юрія Воронова. На початку липня підрядника «Газпрому», виявили у басейні біля будинку у котеджному селищі в Ленінградській області з вогнепальним пораненням голови.

Не всі російські мільйонери зі списку Бреммера помирали цього року в Росії. Народженого в Україні у 1955 році під прізвищем Толстошея, 66-річного Михайла Вотфорда, наприкінці лютого було знайдено в гаражі його розкішного особняка в графстві Суррей. На початку 2000-х нафтогазовий мільйонер переїхав до Британії, взяв британське громадянство та зайнявся нерухомістю. Як повідомляла британська преса, його смерть не викликала підозр у поліції, але мотив самогубства залишився нез’ясованим.

У квітні нечуваним варварством вразила жителів іспанського курортного містечка Льорет-де-Мар смерть 55-річного Сергія Протосені, колишнього заступника директора російської газодобувної компанії «Новатек». Його було знайдено повішеним у дворі його вілли. Поруч з його тілом були ніж і сокира. А в самому будинку у ліжках із численними рубаними та різаними ранами виявили тіла його 53-річної дружини Наталі та 18-річної доньки Марії.

У серпні випав з вікна своєї розкішної квартири у Вашингтоні народжений у Ризі у 1970 році американський інвестиційний банкір Ден Рапопорт, який починав у російському нафтогазовому бізнесі, а в 2016 році переїхав жити в Україну. Його тіло знайшли на вулиці в районі Джорджтаун. З початку російської агресії, бізнесмен відкрито критикував війну у соцмережах та у коментарях для ЗМІ.

Як кажуть російські журналісти, для багатьох впливових і багатих росіян, які не підтримують війну в Україні, раптові загадкові смерті серед найбагатших людей Росії, служить попередженням і залякуванням.

Головна редакторка російського видання «Новое время» Євгенія Альбац говорить, що російська еліта, пов’язана зі світом багатьма різноманітними зв’язками - бізнесом, нерухомістю, університетами для дітей - війну не підтримує, але говорити про це вони боїться.

«За шість місяців війни я не зустріла ні однієї більш чи менш відомої чи високопоставленої, чи багатої людини, яка б відверто підтримувала б війну», – каже вона у статті, присвяченій півріччю війни.

Журналісти Financial Times, які на початку вересня поговорили з російськими олігархами, що потрапили під санкції, а також з високопоставленими банкірами та нинішніми та колишніми керівниками великих компаній, кажуть, що ті налаштовані проти війни. Вони обурені тим, що вона зруйнувала те, що вони будували впродовж десятиліть, і розчаровані, що Захід покарав їх за події, які, як вони кажуть, не залежали від них.

В інтерв'ю газеті один впливовий росіян каже, що для того, «щоб здійснити палацовий переворот і повалити царя, треба спочатку опинитися у палаці. Але нікого з цих людей там немає».

Колишній посол у Росії Майкл Мафол вважає, що насправді ті олігархи, що потрапили під санкції зараз, розбагатіли колись через близькість до Путіна у 1990-х, а нині його покинули. Вони не мають на нього впливу. А ті, що залишилися поруч з ним, є багатими і впливовими саме тому, що близькі до нього і тиснути на нього через це вони не можуть.

Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG