Спеціальні потреби

«У Сибіру відпочивати й не збирався». Для чого Москва запроваджує санкції проти американців?


Президент Росії Володимир Путін спостерігає за військовим парадом у День Перемоги, присвячений 77-й річниці перемоги над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні, на Червоній площі в центрі Москви, Росія, 9 травня 2022 року. Sputnik/Mikhail Metzel.

«Я у чудовій компанії! Маю честь бути включеним. Я не планував найближчим часом відпочивати в Сибіру!» - так відреагував на внесення до санкційного списку Росії Президент Українського Конґресового Комітету Америки (УККА) Андрій Футей.

У суботу, 21 травня, МЗС Російської Федерації опублікував список з 963 американців, яким заборонено в’їзд до Росії через так зване "розпалювання русофобії". До цього списку, зокрема, включено президента США Джо Байдена, віцепрезидентку Камалу Гарріс, сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса та актора Моргана Фрімана.

Є там також і кілька лідерів української діаспори, серед яких - Футей.

«Це показує, що ми є ефективними і що у нас є впливова громада, яка дійсно може змінити ситуацію для добра в Україні. Ми захищаємо територіальну цілісність України (…). Сьогоднішнє оголошення Москви свідчить про те, що ми робимо ефективну роботу», - прокоментував він Голосу Америки.

Сприйняв як відзнаку роботи української громади включення до цього списку й виконавчий віце-президент УККА та директор Української національної інформаційної служби Михайло Савків.

«Ця відзнака підтверджує силу рішучості української громади припинити війну та виступати за міцне двостороннє стратегічне партнерство між Україною та Сполученими Штатами. Я поділяю цю честь з усією українською громадою!» - написав він у коментарі Голосу Америки.

Інший американець українського походження, Орест Дейчаківський, який вже на пенсії, сприйняв включення до списку як відзначення його 35 років роботи політичним радником у Комісії з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінській комісії), яка є урядовою установою США.

«Комісія колола очі Москві в радянські часи, а також після цього, особливо за правління Путіна, привертаючи увагу до їхніх незліченних порушень прав людини та демократії та, звісно, їх агресії проти інших країн, зокрема України», - прокоментував він Голосу Америки.

Також він звернув увагу, на «неохайність» списку, де він сам та пара його колег, які вже вийшли на пенсію, зазначаються як співробітники Гельсінської комісії. У списку є також три сенатори та один конгресмен, яких вже немає серед живих, - Джон Маккейн, Оррін Гетч, Гаррі Рід та Елсі Гастінгс.

«Для мене честь бути внесеним до списку, чесно кажучи, і я був би стурбований, якби мене не включили», - прокоментував на прохання Голосу Америки Девід Креймер.

Креймер є керуючим директором з глобальної політики в Інституті Джорджа Буша. Раніше він працював старшим директором з прав людини та демократії в Інституті міжнародного лідерства Маккейна, президентом Дому свободи, пропрацював вісім років у Державному департаменті США, у тому числі як помічник державного секретаря з питань демократії, прав людини та праці.

«Я не є прихильником нинішнього гнилого, корумпованого, авторитарного режиму Путіна, і я публічно висловлював свої погляди, тому не здивований, що мене включили. Я був здивований, побачивши там список людей, які померли», - написав він.

Як й будь-якого іншого року, пожартував він, на його плани щодо цьогорічної літньої відпустки це обмеження не вплине.

«Крім того, це нічого не означає. Наші санкції мають набагато більший вплив на приближених Путіна, ніж будь-які санкції, які вони накладають на американців. Вони роблять це, щоб показати, що вони щось роблять, але насправді це нічого не означає», - вважає він.

Не стало це несподіванкою й для Джулії Девис, дописувачки The DailyBeast та американської експертки з російської пропаганди. Колишня киянка, Девис заснувала Russian Media Monitor (Монітор російських медіа), проголошена мета якого, - «дивіться російські новини, щоб у вас не було такої необхідності».

«Пару років тому, коли гостям на державному [російському] телебаченні раптом заборонили згадувати моє ім’я, ймовірно, тоді я була «номінована» на цю «нагороду за досягнення». Це є підтвердженням того, що моя робота має значення, викликає дискомфорт у Кремля та порушує потік дезінформації», - вважає Девис.

У коментарі Голосу Америки вона написала, що до Росії вона все-таки збирається – «як тільки режим Путіна впаде під вагою його звірств — і це лише питання часу».

На її думку, цей список є «символічним кроком, спрямованим, в основному, на їхню аудиторію, що випливає з безсилля Кремля протидіяти західним санкціям».

Деякі експерти, включені до списку, до яких звернувся Голос Америки з проханням прокоментувати, робити це відмовилися, зокрема заявивши, що весь цей список - для внутрішньої аудиторії і лише для того, щоб показати світу, що вони можуть покарати Захід.

У заяві МЗС Росії з приводу оголошення санкцій йдеться, що РФ змушена запроваджувати санкцій у відповідь на попередні санкції США.

«[Санкції] націлені на те, щоб змусити правлячий американський режим, який намагається нав'язати решті світу неоколоніальний «світопорядок, заснований на правилах», змінити свою поведінку, визнавши нові геополітичні реалії», - йдеться у заяві.

«Росія не шукає конфронтації та відкрита до чесного діалогу, відокремлюючи американський народ, який незмінно користується у нас повагою, від влади США, що розпалює русофобію, та тих, хто їх обслуговує. Саме ці люди вносяться до російського «чорного списку», - стверджує МЗС РФ.

США та партнери запровадили тисячі санкційних заходів проти окремих осіб, компаній та секторів російської економіки.

Напередодні, 23 травня, під час дистанційного звернення до з’їзду Всесвітнього економічного форуму в Давосі президент України Володимир Зеленський закликав посилювати санкції проти Росії, включно із запровадженням ембарго проти російської нафти, блокуванням російських банків та відмовою від російського ІТ-сектору.

«Це має бути такий прецедент санкційного тиску, який ще десятиліттями переконливо працюватиме на підтримання миру. Потрібно створити прецедент повного виходу всіх іноземних бізнесів з російського ринку, щоб ваші бренди не асоціювалися з воєнними злочинами, щоб ваші офіси, рахунки, товари не використовувалися воєнними злочинцями у їхніх кривавих інтересах. Цінності повинні мати значення», – сказав він.

Дивіться також: Як буде, ймовірно, розпадатися РФ: аналіз американського дослідника Януша Бугайські. Відео

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Старша редакторка Української служби «Голосу Америки», ведуча, журналістка і продюсерка. Цікавиться політикою, відносинами України-США, соціальними питаннями та медициною, але найбільш любить розповісти гарну людську історію. Робить включення із місця подій, запускає нові проекти та програми, із 2017 року редагує та регулярно дописує до рубрики «Блоги» на веб-сайті служби. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.
XS
SM
MD
LG