Актуально
Свободу інтернету в Україні придушує російська окупація частини територій – "Дім свободи"
Російське вторгнення в Україну стало подією, що найбільше погіршила стан свободи інтернеті у світі, кажуть дослідники «Дому Свободи» (Freedom House), правозахисної організації з головним офісом у США.
У звіті Freedom on the Net за 2022 рік вони зауважують, що загалом стан справ з захистом прав людини в інтернеті погіршився у 28 країнах світу. Найбільших утисків свобода інтернету зазнає у Китаї, а Росія придушує свободу інтернету не лише на території своєї країни, але і на окупованих територіях України.
Докладніше про це журналістка Української Служби Голосу Америки Наталка Чурікова говорила з аналітиком «Дому Свободи» з питань технологій і демократії Ґрантом Бейкером.
Наталія Чурікова: Свобода інтернету, згідно вашого звіту, падає 12-й рік поспіль. Чому, на вашу думку, падіння свободи Інтернету настільки затягнулося?
Ґрант Бейкер: У звіті за 2022 рік ми зосередилися на фрагментації інтернету або ідеї, що уряди в усьому світі будують стіни навколо інтернету у своїх країнах. Це суперечить попередній уяві про інтернет, бо з моменту своєї появи він був побудований на децентралізованих протоколах, які дозволяли людям по всьому світу легко спілкуватися.
Зараз ми бачимо все більше зусиль, націлених на те, щоб обмежити цей потік інформації та потік даних, а також збільшити контроль над інфраструктурою інтернету в певних країнах. Це відгороджує людей один від одного, робить інтернет менш вільним.
Н.Ч.: Російське вторгнення в Україну стало однією з найбільших подій, які сприяли занепаду свободи інтернету у світі. Чи ви би сказали, що це була найбільша окрема подія, яка спричинила скорочення свободи інтернету у світі?
Ґ.Б.: Так, протягом цього звітного періоду, я думаю, можна з упевненістю сказати, що падіння свободи інтернету в Росії було найбільшим падінням цього року, зафіксованим у звіті.
Це було пов’язано з рішенням Росії заблокувати платформи соціальних мереж відразу після брутального вторгнення, а також нові закони, за якими людей можуть ув’язнити на термін до 15 років, якщо вони поширюють «неправдиву інформацію». Також йшлося про справжнє придушення незалежних ЗМІ та будь-яких ЗМІ, які ставлять під сумнів дії уряду.
Оцинка України також знизилась на три бали, але це зумовлено діями російського режиму та російських військових.
Також в Україні ми говоримо про шкоду інтернет-інфраструктурі, яка з початку вторгнення різними джерелами оцінюється по-різному. Я думаю, що від 15 до 30 відсотків загальної інфраструктури було пошкоджено.
Я хочу тут наголосити, що зусилля українського уряду та телекомунікаційних компаній були справді вражаючими –починаючи від надання Wi-Fi для бомбосховищ та співпраці телекомунікаційних операторів, які дозволяли людям користуватися послугами будь-якого доступного провайдера, якщо телекомунікаційного оператора було відключено через атаку на інфраструктуру.
Також треба відзначити співпрацю українського уряду зі Starlink, американським урядом та іншими учасниками для розміщення Starlink в Україні та надання доступу до інтернету.
Ми також виявили, що російські військові намагаються встановити контроль над інфраструктурою інтернету в місцях, які вони окупували за останні кілька місяців. Особливо в Херсоні, починаючи з кінця квітня, коли вони перенаправляли українські мережі через російські мережі, що позбавляло людей в Херсоні доступу до сайтів, заблокованих у Росії. Отже, оскільки Facebook заблокуваний у Росії, він також блокується через російські мережі.
Це – не нова стратегія, Росія вперше запровадила її в Криму, але це не увійшло до нинішнього звіту, бо відбулось раніше.
І остання причина того, що свобода інтернету в Україні знову занепала внаслідок військових дій Росії, полягала у підвищенні рівня насильства проти журналістів та користувачів інтернету. Російські військові вбили низку журналістів, у тому числі онлайн-журналістів, під час своїх жорстоких нападів.
Ми також бачили звіти правозахисних груп про випадки, коли в місцях, які окупували російські солдати, вони змушували людей віддавати мобільні телефони та пристрої. У разі відмови, вони відповідали насильством, у деяких випадках вбиваючи людей. Таким чином, це були події, які спричинили занепад в Україні.
Н.Ч.: Ви високо оцінили у звіті співпрацю українського уряду з інтернет-провайдерами. Але чи помічали ви ознаки цензури, які були б зрозумілі в країні, де ведеться війна, чи інтернет в Україні залишився вільним, як тільки він можне бути вільним у цих обставинах?
Ґ.Б.: До цього звіту і цьогорічного падіння Україна була визнана частково вільною. І на це була низка причин. Наприклад, концентрація власності у середовищі онлайн-медіа у руках власників з провладними зв’язками. Звісно, є й такі, що не пов’язані з владою, але йдеться про всю екосистему.
Також блокування російських сайтів протягом кількох років перед вторгненням. У контексті вторгнення, можливо, про це інакше потрібно було б говорити, чи виправдані ці обмеження чи ні. Але з точки зору цьогорічного звіту, знизили оцінку свободи інтернету в Україні дії російських військових та російської влади.
Н.Ч.: Ви вже згадували Starlink і співпрацю українського уряду з цією компанією, яка допомола підтримати інтернет-зв’язок в Україні під час війни. Але коли виникли суперечки навколо коментарів Ілона Маска, з’явилися скарги на падіння якості зв’язку.
Ви могли б прокоментувати цей випадок – що ви думаєте про контроль над інтернетом, який мають технологічні компанії? Бо раніше загрозу для свободи інтернету вбачали головним чином з боку урядів.
Ґ.Б.: Так, безумовно, я бачив повідомлення про проблеми з роботою Starlink, але це події зовсім свіжі і ми ще не мали часу по-справжньому в них розібратися.
Щодо ширшого питання, то свобода в мережі оцінюється в межах певної країни. Тож з моменту створення звіту ми враховували дії урядів, військових, технічнологічних компаній, злочинців, які можуть вплинути на свободу інтернету.
Звичайно, уряди, як правило, мають найбільшу вагу, тому що вони встановлюють правила і закони. Але протягом останніх кількох років ми бачили, що технологічні компанії в усьому світі відіграють більшу роль у створенні середовища, що впливає на свободу в інтернеті.
Н.Ч.: Чи ви вбачаєте в них зростаючу загрозу свободі інтернету?
Ґ.Б.: Я думаю, це залежить від політики, яку вони застосовують. Я думаю, що є випадки, коли вони зробили багато для підтримки свободи інтернету, а також були широко задокументовані випадки, коли вони заподіяли шкоду свободі інтернету.
На нашу думку, технологічні компанії могли б зробити більше для модерації вмісту та забезпечення модерації місцевою мовою, щоб вони могли визначати, чи вміст справді порушує їхні правила.
Але я думаю, що у випадку України, розгортання Starlink і допомога були безумовно позитивними.
Н.Ч.: І насамкінець, зважаючи на результати цього року та результати останніх 12 років, чи ви оптимістично дивитесь у майбутнє?
Ґ.Б.: Ми намагаємося залишатися оптимістами. Коли ми готували першу доповідь була ідея, що інтернет надасть поштовх свободі в усьому світі. Але ми дуже швидко побачили, що це не так, і авторитарні уряди мають засоби і продовжують обмежувати доступ до інтернету або маніпулюють контентом, або мстяться людям за їхні дії в інтернеті, і це шкодить свободі.
Але позитивним моментом є те, що цьогорічний звіт задокументував багато випадків стійкості з точки зору підтримки свободи інтернету. Реакція, яку ми спостерігали, була дуже гострою, найгострішою за всі роки.
Ми бачили протести проти відключення інтернету у всій країні або частині країни, часто у відповідь на виборчі протести, військові операції. Реакція суспільства призвела до того, що цього року ми бачили менше спроб відключення інтернету, ніж у попередні роки.
Також була сильна реакція на дійсно негативні події, наприклад торішнє розслідування Amnesty International про розгортання шпигунського програмного забезпечення Pegasus по всьому світу, яке справді викликало тривогу. Потужно відреагувало громадянське суспільство, яке підтримали технологічні компанії та демократичні діячі.
Тому є надія на появу і поширення таких стратегій стійкості. Тож я не можу передбачити наступного року, і так спад триває протягом 12 років, але я вважаю, що були деякі обнадійливі висновки, які ми можемо зробити цього року.
Всі новини дня
- Голос Америки
Американці бояться кібератак більше, ніж ядерної загрози чи тероризму - опитування Gallup
Кібертероризм - це головна "критична загроза" для інтересів США, яка переважає загрозу розробки ядерної зброї Ірану та Північної Кореї. Так вважають учасники опитування громадської думки Gallup.
На запитання про критичні загрози для Сполучених Штатів 84% опитаних відповіли, що це кібератаки й використання технологій для поширення розбрату й страху у суспільстві.
74% і 73% респондентів висловили занепокоєння розробкою ядерної зброї Іраном та Північною Кореєю, 68% назвали загрозою міжнародний тероризм.
Далі у переліку, на думку респондентів, ідуть "військова міць Китаю", "економічна міць Китаю", "конфлікт між Росією та Україною", "глобальне потепління чи зміна клімату" й "військова міць Росії".
При цьому значної різниці у поглядах демократів і республіканців у більшості з опитаних тем немає, окрім питання кліматичних змін, що турбує 85% прихильників демократів і 21% республіканців.
Опитування Gallup World Affairs проводили 1-23 лютого. У порівнянні з минулим роком, як відзначають дослідники, погляди на військову та економічну міць Китаю як на критичну загрозу для життєво важливих інтересів безпеки США залишаються підвищеними, натомість громадська думка про російську армію як про критичну загрозу трохи впала з 59% у 2022 році до 51% цьогоріч.
Окрім того, вперше з 2004 року менш як сім із 10 американців розглядають міжнародний тероризм як критичну загрозу. У 2015 році це занепокоєння досягло рекордного рівня у 84%.
Інше дослідження Gallup засвідчило, що 50% американців вважають Китай найбільшим ворогом своєї країни, а трохи більше третини - 32% опитаних - називали "ворогом країни" Росію, і лише 7% визначили найбільшим ворогом Північну Корею.
При цьому 68% американців мають сприятливу думку про Україну, що на шість процентних пунктів більше, ніж рік тому, і на 11 пунктів вище, ніж у 2020 році. Також, за даними опитування, американці стали краще знайомі з Україною: відсоток тих, хто не має позиції щодо України, знизився з 15% у 2005 році до 2% сьогодні.
Домовленість України з МВФ є сигналом і для Росії - експерт Тімоті Еш
Міжнародний валютний фонд оголосив про домовленість з Україною щодо нової програми підтримки обсягом 15,6 млрд дол. Дворічну програму узгоджено на робочому рівні, і її затвердження потребує схвалення на рівні виконавчої ради Фонду.
Для того, щоб фінансування стало можливим, наприкінці минулого тижня Фонд змінив правила, дозволивши схвалювати програми для країн "з надзвичайним рівнем непевності". За 77 років своєї історії МВФ не надавав позики країнам, що перебувають у війні, пише Bloomberg.
Програма - це сигнал, який Захід надсилає, зокрема, і Росії, що міжнародна спільнота готова підтримувати Україну в довгостроковій перспективі, каже Голосу Америки британський економіст Тімоті Еш.
"Гадаю, західні акціонери Фонду однозначно хотіли надіслати сигнал, зокрема, Росії, що Захід, МВФ і міжнародні установи задіяні на довгострокову перспективу. Вони віддані не лише тому, щоб Україна перемогла в конфлікті, але й у відбудові", - сказав Еш, провідний експерт зі стратегії в компанії BlueBay Asset Management.
Потреби України у фінансуванні значно більші, ніж 15,6 млрд дол, але програма МВФ допоможе залучити кредити й від інших, переконаний Еш.
"Вотум довіри від МВФ залучить інших державних кредиторів і, можливо, приватних інвесторів. Очевидно, що уряд США, ЄС та окремі країни Заходу виділили надзвичайний обсяг коштів – можливо до 80 мільярдів доларів за два роки. МВФ не буде нести цей тягар наодинці, все залежить і від допомоги інших кредиторів", - каже експерт.
Голова місії МВФ Гевін Грей висловив подібне сподівання, заявивши, що рішення "дозволить мобілізувати масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів України та партнерів під час тривання програми".
Грей зазначив, що на додаток до гуманітарних страждань, вторгнення Росії до України "має спустошливий вплив на економіку - дільність скоротилась на 30% у 2022 році, значну частину капіталу зруйновано, рівень бідності зріс".
У МВФ очікують на "поступове економічне відновлення в наступні квартали, під час відновлення діяльності, після значної шкоди для цивільної інфраструктури", однак вказують на ризики, пов'язані з можливою ескалацією бойових дій.
Міністр фінансів США Дженет Єллен привітала програму і сказала, що "амбітна програма МВФ з відповідними умовами, є критично важливою для підтримки зусиль України з реформ, включаючи зміцнення стандартів управління, зменшення ризиків корупції, а також для такої необхідної фінансової підтримки". Вона запевнила: "Сполучені Штати будуть з урядом та народом України стільки, скільки необхідно, перед лицем російської несправедливої, незаконної та аморальної війни".
"Важливим кроком підтримки МВФ для країни, що протистоїть російській агресії", назвав оголошення МВФ віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль подякував Фонду за домовленість. У мережі Telegram він заявив, що "в умовах рекордного дефіциту бюджету ця програма допоможе нам профінансувати всі критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність та посилити нашу взаємодію з іншими міжнародними партнерами".
“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео
“Україна отримає сучасні винищувачі та зможе розпочати тренування лише після узгодженого рішення країн НАТО”. Таку думку висловив сенатор-демократ, Дік Дурбін, у ексклюзивному інтерв’ю для Голосу Америки.
- Голос Америки
Діти полеглих героїв: десятки тисяч українських сімей переживають трагедію війни. Відео
Віталій Антощук, військовослужбовець української армії, загинув під час російського ракетного удару в Запорізькій області в травні.
На розмінування України після війни може піти близько десяти років – експерти. Відео
На розмінування України після війни, за оцінками низки експертів, може піти близько десяти років. США та інші країни уже зараз виділяють кошти для вирішення цієї проблеми на звільнених від російських окупантів територіях.
Форум