Спеціальні потреби

Актуально

"Головне, щоб дії Росії не призвели до нових загроз" - експерти про підсумки та наслідки переговорів Заходу з Москвою

На фото: Фрагмент будівлі Білого дому у Вашингтоні, США

За підсумками зустрічі в рамках Ради НАТО-Росія, що відбулася напередодні в Брюсселі, не було досягнуто зобов'язань щодо деескалації, а члени Альянсу одноголосно заявили про підтримку політики відкритих дверей, що передбачає можливість вступу України та Грузії до НАТО.

У Кремлі вважають, що переговори Росії зі США та НАТО пройшли здебільшого невдало, а у сторін збереглися розбіжності щодо принципових питань. Про це у четвер заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

"Це погано, це можна лише зарахувати в мінус двох раундів, що відбулися", - констатував Пєсков.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг охарактеризував переговори як непрості, але важливі і необхідні. Столтенберг визнав, що сторони залишаються із серйозними розбіжностями, а знайти спільні підходи до їхнього вирішення – складне завдання.

На прес-брифінгу після завершення брюссельської зустрічі глава американської делегації заступниця Держсекретаря Венді Шерман наголосила:

«Сполучені Штати та наші союзники по НАТО були єдиними у нашій відповіді - ключові пропозиції Росії нездійсненні». Вона заявила, що НАТО не має наміру переглядати політику відкритих дверей або повертатися до кордонів 1997 року.

США варто зосередити увагу на "посиленні єдності союзників та готуватись до дій на випердження, військово та за допомогою санкцій"
Деніел Фрід

У Росії наголошують на тому, що її вимоги щодо нерозширення НАТО є наріжними. Заступник міністра закордонних справ Росії Рябков заявив у понеділок, що Захід "грає з вогнем" але також наголосив, що Росія не має наміру атакувати Україну, а заявлені нею вимоги не треба сприймати як спробу домовитись під загрозою застосування сили щодо України.

У середу після зустрічі Ради НАТО-Росія у зовнішньополітичному відомстві РФ сказали, що "історії" про те, що безпека у Європі та Євро-Атлантиці має бути НАТО-центричною "рано чи пізно прийде кінець". "Вона може виглядати по-різному. Ми за те, щоб вийти із цієї ситуації, використовуючи мирні засоби, знову ж, на основі розумного балансу", - сказав заступник міністра закордонних справ Росії Грушко.

Сьогодні ж постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич підкреслив відсутність прогресу у ключових питаннях, а Рябков заявив, що не бачить підстав для нових зустрічей із США та НАТО у найближчі дні. Відповідаючи на питання про можливість розміщення військової інфраструктури Росії на Кубі чи Венесуелі, він заявив, що не хоче "нічого не підтверджувати, (...) не виключати". При цьому він наголосив: "Ми не хочемо цього, дипломати повинні домовитись".

Результат переговорів був передбачуваний із самого початку, вважає керівник Центру міжнародної безпеки Національного дослідницького Інституту світової економіки та міжнародних відносин РАН, академік Олексій Арбатов. На думку експерта, слова якого наводить Російська служба "Голосу Америки", те, що сторони не дійшли згоди з жодного принципового питання, - теж закономірно.

Однак головна інтрига не в цьому, а в тому, що буде тепер – чи продовжиться діалог у якихось інших форматах: Рада Росія – НАТО, Женева, чи настане нова пауза, під час якої може статися що завгодно – аж до озброєного конфлікту?
Олексій Арбатов

«Однак головна інтрига не в цьому, а в тому, що буде тепер – чи продовжиться діалог у якихось інших форматах: Рада Росія – НАТО, Женева, чи настане нова пауза, під час якої може статися що завгодно – аж до озброєного конфлікту? – додав академік. – Це зараз найважливіше питання. Мені, звичайно, хотілося б, щоб, розійшовшись практично по всіх пунктах, сторони таки почали «збирати каміння», і в найближчий період відновили діалог у Женеві, Відні та Раді НАТО-Росія. Потрібно спробувати знайти інші точки дотику – там, де це можливо. Дискусії, що минули, показали, що точки дотику все-таки є. Вони стосуються насамперед військової транспарентності, розрядки та контролю над озброєннями. Але мені зараз, з урахуванням жорстких політичних заяв з обох боків, важко уявити, що найближчим часом справді відновиться ділове, спокійне обговорення всіх цих військових та навколо-військових тем».

У свою чергу, керівник програми «Російська внутрішня політика та політичні інститути» Московського центру Карнегі Андрій Колесніков не зміг оцінити причини, з яких Путін дав команду своїм підлеглим піти на такі переговори. Як йому видається, можливо, російський президент хотів досягти «хоч би якогось мінімального ефекту».

«І з погляду дискусій з приводу розміщення ракет середньої та меншої дальності в Європі певний поступ є, принаймні, готовність до контактів у цій сфері виявилася, – вважає він. – Але мені здається, що це надто дрібний результат за таких високо піднятих ставок. Путін, ймовірно, розраховував, що НАТО, США та Захід загалом підуть йому назустріч у нібито важливих для нього питаннях. Мабуть, він таки хоче продовжити тримати в постійній напрузі Захід. Виникає питання – а навіщо, власне? Але тут відповідь треба шукати вже у політичній психології нашої еліти та самого президента. Тому що насправді важко зрозуміти, в ім'я чого потрібно психологічно ставити світ на межу Третьої світової», – наголосив Андрій Колесніков.

Директор Московського центру Карнегі Дмитро Тренін пише, що "тиждень російсько-західної дипломатії на майданчиках Женеви, Брюсселя та Відня дозволив сторонам розпочати відвертий та змістовний, хоч і гранично жорсткий діалог". Експерт називає нульовою імовірність того, що США виконають російські вимоги.

Ймовірно, йтиметься про широкий набір заходів – від продовження силового тиску та розміщення у тих чи інших регіонах нових систем озброєнь до набагато тіснішої взаємодії з союзною Білорусією та більш тісної координації з китайськими партнерами
Дмитро Тренін

На думку Треніна, у умовах відсутності дипломатичного рішення має логічно послідувати "подальше загострення цієї кризи з виходом із неї вже на силовій основі". Він відзначає, що Путін прагнув ясності і тепер, отримавши її, може рухатись до реалізації стратегічних цілей російської політики у Європі "іншими засобами".

"Ймовірно, йтиметься про широкий набір заходів – від продовження силового тиску та розміщення у тих чи інших регіонах нових систем озброєнь до набагато тіснішої взаємодії із союзною Білоруссю та більш тісної координації з китайськими партнерами. Важливо, щоб такі заходи відповідали на існуючі загрози безпеці Росії та не провокували виникнення нових загроз", - пише Тренін.

Між тим Андрій Колесніков говорить, що зараз неможливо уявити, наскільки Москва готова до реальних військових дій.

«Тобто про деякі символічні дії, які відповідають словам, які вимовляють наші переговорники, – уточнив він. – Нагадаю, (заступник міністра закордонних справ) Олександр Грушко сказав, що якщо НАТО займатиметься стримуванням Росії, ми займемося контр-стримуванням, якщо залякуванням – то контр-залякуванням. Схоже, ми спостерігаємо зараз заходи з контр-залякування».

Старший аналітик компанії RAND Семюель Шарап на сторінках видання Financial Times пише, що все більше занепокоєний можливістю "руйнівної війни". Для її запобігання, пише експерт, на додачу до заходів стримування, необхідна креативна дипломатія.

"Якщо ми зможемо отримати відчутне скорочення російських збройних сил у відповідь, союзники також повинні прямо говорити про фактичну політику НАТО щодо членства України в НАТО. "Хоча Україна вільна прагнути до членства, альянс наразі не пропонує їй членства. Це фактично точне твердження", - пише експерт, вказуючи, що така позиція НАТО не стала би "значною поступкою".

Колишній координатор санкційної політики Держдепу США та експерт аналітичного центру "Атлантична Рада" Деніел Фрід, говорячи про подальші кроки США щодо можливої нової ескалації Москви щодо України, вказав, що США варто зосередити увагу на "посиленні єдності союзників та готуватись до дій на випердження, військово та за допомогою санкцій".

У статті використано матеріали Російської служби "Голосу Америки", Інтерфакс, Financial Times.

Всі новини дня

Українці під обстрілами покидають Херсон, уряд евакуює лікарні – ЗМІ

Українці масово виїжджають з Херсона, рятуючись від постійних обстрілів російської артилерії.

Сотні українців покидають нещодавно звільнений Херсон, рятуючись від російських обстрілів, пишуть кореспонденти західних видань.

Крім потягів української залізниці, яка відновила маршрути до Херсона після окупації міста, і вивезла близько сотні дітей, літніх та хворих, українці масово виїжджають з міста вантажівками, мікроавтобусами та легковими автомобілями. Як пише кореспондент агентства Associated Press (AP), колони машин розтягнулися на кілометри, вийшовши за околиці міста, яке було лише на початку листопада звільнено з-під російської окупації, що тривала понад вісім місяців.

«Сумно, що ми залишаємо свій дім. Зараз ми вільні, але мусимо виїхати, тому що йде обстріл, є загиблі серед населення», – наводить слова місцевого жителя Євгена Янкова кореспондент AP.

Місто, яке російські війська залишили на початку листопада, вони тепер обстрілюють з артилерійських гармат з лівого берега Дніпра, вражаючи цивільні будинки, лікарні та об’єкти інфраструктури.

У результаті п’ятничних обстрілів було вбито 15 людей і 35 поранено, цитує телеканал CNN Кирила Тимошенка, одного з керівників адміністрації президента України. Також, за його словами, було відключено електропостачання, яке вдалося відновити лише у суботу.

Щоденник New York Times повідомляє, що після того, як російські війська у четвер і п'ятницю обстріляли місто та околиці 49 разів, було ухвалено рішення про евакуацію херсонських лікарень. Про це у розмові з NYT повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Пацієнтів дитячої лікарні перевезли до Миколаєва, а 100 пацієнтів обласного психіатричного закладу переправили до Одеси.

У п’ятницю «Голос Америки» повідомив, що ЄС готує передачу в Україну сотні генераторів та трансформаторів з країн ЄС та з резервів Комісії, які будуть спрямовані передусім на Херсонщину.

Європейська комісія готує для передачі Україні 200 середньогабаритних трансформаторів і великий автотрансформатор із Литви, один трансформатор середнього розміру із Латвії. Також ЄС надасть Україні з резервів Євосоюзу в Румунії 40 потужних генераторів, кожен яких може забезпечити безперебійним живленням середню лікарню.

Також міністерка закордонних справ Франції повідомила, що скоро до України прибудуть 100 генераторів з її країни. Американське агентство міжнародної допомоги USAID відправило в Україну понад 1000 генераторів і працює над новими поставками.

Україна, що пережила Голодомор, дбає про те, щоб люди не помирали з голоду у світі, вказують учасники форуму в Києві

«Колись нас хотіли знищити голодом, тепер – темрявою і холодом» – президент Зеленський.

Лідери демократичних країн та офіційні особи ЄС та США, які долучилися до вшанування жертв Голодомору 1932-33 років Україні, заявили про свою солідарність з Україною на тлі триваючої російської агресії та зростаючої інтенсивності російських обстрілів українських жилих будинків, лікарень та об’єктів інфраструктури.

Президент України Володимир Зеленський звинуватив Москву у використанні проти неї тієї ж тактики «геноциду», яку сталінський СРСР застосовував в 1930-х роках.

«Колись нас хотіли знищити голодом, тепер – темрявою і холодом», – написав президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі, – Нас неможливо зламати».

Іноземні лідери у своїх заявах висловлювали солідарність з українцями і також порівнювали події 90-літньої давності з намаганням Росії знищити українську ідентичність сьогодні.

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола написала, що і «через 90 років після Голодомору українці знову борються за збереження свого життя, своєї ідентичності та свободи».

«Так само, як ми є з Україною, борючись за наші цінності сьогодні, ми пам’ятаємо всіх тих, кого радянський режим залишив помирати з голоду», – написала очільниця Європарламенту у Twitter.

Нова очільниця уряду Італії Джорджия Мелоні заявила, що Росія продовжує завдавати страждань українцям, спрямовуючи свої атаки проти найвразливіших – «людей похилого віку та дітей».

«У день 90-х роковин Голодомору, голодної смерті мільйонів українців сталінським радянським режимом, наші думки повертаються до мільйонів українців, переважно людей похилого віку та дітей, позбавлених електрики, воду та опалення посеред зими від російських бомбардувань, які навмисно атакують цивільну інфраструктуру», – мовиться у заяві, яку оприлюднив заяву в суботу офіс Мелоні.

Державний секретар Ентоні Блінкен зазначив, що «90 років тому мільйони українців загинули від голоду під час Голодомору, навмисно спричиненого радянською політикою».

«Зараз Кремль веде жорстоку війну, щоб підкорити український народ, але не переможе. Ми будемо з Україною. Слава Україні!» – пише Ентоні Блінкена у своєму Twitter-акаунті та додає до нього нову заяву Білого дому, другу, присвячену річниці Голодомору цього року.

«Згадуючи біль і жертви Голодомору, Сполучені Штати також підтверджують нашу відданість народу України сьогодні та нашу непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України», – мовиться у заяві Білого дому.

У листопаді 1932 року радянський лідер Сталін надіслав озброєні загони, щоб конфіскувати в українських селян все зерно, включно з насінням, необхідним для посіву наступного врожаю.

Мільйони українських селян померли від голоду 1 1932-33-му роках від того, що історик Єльського університету Тімоті Снайдер називає «очевидно навмисним масовим вбивством». Історик Гарвардського університету Сергій Плохій вважає, що спираючись на статистичні дані, можна говорити, що рамки Голодомору потрібно розширити на 1934-й рік, бо люди в Україні продовжували тоді масово помирати з голоду.

«Історія має значення. Якщо люди закривають очі на минулі звірства, немає меж для вчинення нових у майбутньому», – написала у Twitter прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас, чия країна першою у світі визнала Голодомор геноцидом ще у 1993 році.

«90 років Голодомору-геноциду. Радянська Росія заморила голодом мільйони українців. Сьогодні Росія веде геноцидну війну проти України», – додала очільниця естонського уряду.

Україна посилає 60 суден зерна для найбідніших країн у світі

Міністерство закордонних справи України звинуватило Москву у відродженні тактики 1930-х років – використанню голоду як зброї, та намаганнях зірвати зернову угоду, що дозволяла вивезти тонни українського зера та інших продуктів харчування до найбідніших країн світу.

«Підриваючи роботу Чорноморської зернової угоди, Кремль використовує продовольство як зброю для реалізації своєї агресивної політичної програми. Низка країн і регіонів опинилися на межі голоду через війну Росії проти України. Агресія Росії проти України свідчить про те, що непокаране зло та невизнані історичні помилки повертаються в наш час у ще гірших масштабах», – мовиться у заяві МЗС України.

У день вшанування жертв Голодомору у Києві відбувся також саміт харчової безпеки, на якому президент Зеленський оголосив ініціативу Києва Graine from Ukraine, «Зерно з України», в рамках якої Україна залучила близько 150 мільйонів доларів від ЄС та понад 20 країн для експорту зерна до таких країн, як Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі та Ємен.

«Ми плануємо відправити щонайменше 60 суден з українських портів до країн, які найбільше стикаються з загрозою голоду та посухи», - сказав Зеленський під час саміту, для участі в якому до Києва прибули прем’єр-міністри Бельгії, Польщі та Литви та президентка Угорщини. З промовами, які транслювали на відео, виступили президенти Німеччини та Франції та голова Єврокомісії та НАТО.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Москва вдалася до перевіреної тактики, але світ цього разу відреагував на її дії.

"Зараз світ зіткнувся з черговим штучним голодом. Ми разом працюємо над тим, щоб забезпечити повні поставки з України в країни Африки та Азії», – сказав Моравецький в суботу під час візиту до Києва.

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Як московські пропагандисти змінюють тактику: інтерв’ю з керівником організації StopFake та директором Могилянської школи журналістики Євгеном Федченком.

Перспективи схвалення додаткового фінансування для України - конгресмен-демократ Раджа Крішнамурті. Відео

Вже наступного тижня Конгрес повертається до роботи після Дня Подяки, і матиме місяць, аби дати раду незавершеним законодавчим ініціативам до Різдвяних свят.

Українська ініціатива "Зерно з України" отримала потужну міжнародну підтримку

На саміті продовольчої безпеки в Києві, низка країн оголосила про підримку ініціативи Зеленського щодо відправки українського зерна до неужденних регіонів Африки та Азії

20 країн приєднались до ініціативи "Зерно з України", про початок якої оголосив президент України Володимир Зеленський на Міжнародному саміті продовольчої безпеки в Києві в суботу.

"Ми запрошуємо до цієї гуманітарної ініціативи, гуманітарної програми інші держави та соціально відповідальний бізнес. І радий сьогодні оголосити, що у день старту до Grain from Ukraine приєдналися 20 країн. І буде більше", – зазначив він.

Зеленський звинуватив Росію в перешкоджанні втіленню Зернової ініціативи - домовленості, досянутої за посередництва ООН, яка дозволила розблокувати експорт українського зерна через порти Чорного моря. Він вказав, що наразі 80 кораблів із зерном затримуються в Босфорі.

В рамках програми "Зерно з України" планується надіслати 60 кораблів із зерном, повідомляє Guardian з посиланням на дані українського уряду. Метою програми - забезпечити продовольством щонайменше 5 мільйонів людей, переважно в країнах Африки та Азії.

Оголошення відбулось в день, коли в Україні вшановують пам'ять жертв Голодомору.

До саміту в Києві в режимі онлайн звернулись президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Франції Еммануель Макртон а також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ а також директорка американської Агенції з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер.

"Попри жорстокий напад Путіна, Україна допомагає доставляти зерно мільйонам людей, які відчайдушно потребують їжі по всьому світу", - заявила Пауер.

Вона вказала, що цією ініціативою Україна об'єднала світ як країна-лідер.

"В той час, як світ відзначає роковини Голодомору, жахливого штучного голоду, який забрав життя мільйонів невинних людей, Україна об’єднала світ – не як жертва, не як країна, яка вижила, а як країна-лідер", - каже Пауер.

Фон дер Ляєн підтвердила, що ЄС фінансуватиме експорт двох кораблів з 40 000 тонн зерна з України в рамках ініціативи. Ця поставка відбудеться на додаток до 28 млн тонн, поставлених в рамках "ліній солідарності" - наземних шляхів експорту українського зерна, організованих ЄС а також Чорноморської зернової ініціативи.

"Через 90 років після Голодомору, ми вшановуємо пам'ять українських жертв, - заявила фон дер Ляєн. - Вони померли у мовчанці, від голодної смерті, а світ не прийшов їм на допомогу. Ми не дозволимо цьому трапитись знову.

Сьогоні разом з Україною ми допомагаємо відвернути голод у світі і ми підтримуємо Україну, яка оплакує невинні жертви Голодомору".

США та Франція заявили, що нададуть в рамках ініціативи по 20 мільйонів доларів, Велика Британія - 6 млн, Швеція - 9,5 млн, Австрія 3,9 млн та Канада - 30 млн, повідомляє видання Politico. Про внесок обсягом 10 млн євро заявила Бельгія, 4 млн євро планують надати Нідерланди і 15 млн євро - Німеччина. Японія оголосила про плани профінансувати постачання українського зерна до Сомалі на суму 14 млн доларів, повідомляють ЗМІ.

На саміті в Києві були присутні прем'єр-міністри Бельгії, Польщі та Литви а також президентка Угорщини.

Прем'єр-міністр Бельгії під час свого візиту оголосив про надання Україні нової допомоги.

"Після інтенсивних бомбувань у ці дні, ми підтримуємо народ України, більше ніж будь-коли. - твітує посадовець. - З наближенням холодних зимових місяців, Бельгія надає нову гуманітарну та військову допомогу".

Більше

Відео - найголовніше

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00
XS
SM
MD
LG