Спеціальні потреби

"Головне, щоб дії Росії не призвели до нових загроз" - експерти про підсумки та наслідки переговорів Заходу з Москвою


На фото: Фрагмент будівлі Білого дому у Вашингтоні, США

За підсумками зустрічі в рамках Ради НАТО-Росія, що відбулася напередодні в Брюсселі, не було досягнуто зобов'язань щодо деескалації, а члени Альянсу одноголосно заявили про підтримку політики відкритих дверей, що передбачає можливість вступу України та Грузії до НАТО.

У Кремлі вважають, що переговори Росії зі США та НАТО пройшли здебільшого невдало, а у сторін збереглися розбіжності щодо принципових питань. Про це у четвер заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

"Це погано, це можна лише зарахувати в мінус двох раундів, що відбулися", - констатував Пєсков.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг охарактеризував переговори як непрості, але важливі і необхідні. Столтенберг визнав, що сторони залишаються із серйозними розбіжностями, а знайти спільні підходи до їхнього вирішення – складне завдання.

На прес-брифінгу після завершення брюссельської зустрічі глава американської делегації заступниця Держсекретаря Венді Шерман наголосила:

«Сполучені Штати та наші союзники по НАТО були єдиними у нашій відповіді - ключові пропозиції Росії нездійсненні». Вона заявила, що НАТО не має наміру переглядати політику відкритих дверей або повертатися до кордонів 1997 року.

США варто зосередити увагу на "посиленні єдності союзників та готуватись до дій на випердження, військово та за допомогою санкцій"
Деніел Фрід

У Росії наголошують на тому, що її вимоги щодо нерозширення НАТО є наріжними. Заступник міністра закордонних справ Росії Рябков заявив у понеділок, що Захід "грає з вогнем" але також наголосив, що Росія не має наміру атакувати Україну, а заявлені нею вимоги не треба сприймати як спробу домовитись під загрозою застосування сили щодо України.

У середу після зустрічі Ради НАТО-Росія у зовнішньополітичному відомстві РФ сказали, що "історії" про те, що безпека у Європі та Євро-Атлантиці має бути НАТО-центричною "рано чи пізно прийде кінець". "Вона може виглядати по-різному. Ми за те, щоб вийти із цієї ситуації, використовуючи мирні засоби, знову ж, на основі розумного балансу", - сказав заступник міністра закордонних справ Росії Грушко.

Сьогодні ж постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич підкреслив відсутність прогресу у ключових питаннях, а Рябков заявив, що не бачить підстав для нових зустрічей із США та НАТО у найближчі дні. Відповідаючи на питання про можливість розміщення військової інфраструктури Росії на Кубі чи Венесуелі, він заявив, що не хоче "нічого не підтверджувати, (...) не виключати". При цьому він наголосив: "Ми не хочемо цього, дипломати повинні домовитись".

Результат переговорів був передбачуваний із самого початку, вважає керівник Центру міжнародної безпеки Національного дослідницького Інституту світової економіки та міжнародних відносин РАН, академік Олексій Арбатов. На думку експерта, слова якого наводить Російська служба "Голосу Америки", те, що сторони не дійшли згоди з жодного принципового питання, - теж закономірно.

Однак головна інтрига не в цьому, а в тому, що буде тепер – чи продовжиться діалог у якихось інших форматах: Рада Росія – НАТО, Женева, чи настане нова пауза, під час якої може статися що завгодно – аж до озброєного конфлікту?
Олексій Арбатов

«Однак головна інтрига не в цьому, а в тому, що буде тепер – чи продовжиться діалог у якихось інших форматах: Рада Росія – НАТО, Женева, чи настане нова пауза, під час якої може статися що завгодно – аж до озброєного конфлікту? – додав академік. – Це зараз найважливіше питання. Мені, звичайно, хотілося б, щоб, розійшовшись практично по всіх пунктах, сторони таки почали «збирати каміння», і в найближчий період відновили діалог у Женеві, Відні та Раді НАТО-Росія. Потрібно спробувати знайти інші точки дотику – там, де це можливо. Дискусії, що минули, показали, що точки дотику все-таки є. Вони стосуються насамперед військової транспарентності, розрядки та контролю над озброєннями. Але мені зараз, з урахуванням жорстких політичних заяв з обох боків, важко уявити, що найближчим часом справді відновиться ділове, спокійне обговорення всіх цих військових та навколо-військових тем».

У свою чергу, керівник програми «Російська внутрішня політика та політичні інститути» Московського центру Карнегі Андрій Колесніков не зміг оцінити причини, з яких Путін дав команду своїм підлеглим піти на такі переговори. Як йому видається, можливо, російський президент хотів досягти «хоч би якогось мінімального ефекту».

«І з погляду дискусій з приводу розміщення ракет середньої та меншої дальності в Європі певний поступ є, принаймні, готовність до контактів у цій сфері виявилася, – вважає він. – Але мені здається, що це надто дрібний результат за таких високо піднятих ставок. Путін, ймовірно, розраховував, що НАТО, США та Захід загалом підуть йому назустріч у нібито важливих для нього питаннях. Мабуть, він таки хоче продовжити тримати в постійній напрузі Захід. Виникає питання – а навіщо, власне? Але тут відповідь треба шукати вже у політичній психології нашої еліти та самого президента. Тому що насправді важко зрозуміти, в ім'я чого потрібно психологічно ставити світ на межу Третьої світової», – наголосив Андрій Колесніков.

Директор Московського центру Карнегі Дмитро Тренін пише, що "тиждень російсько-західної дипломатії на майданчиках Женеви, Брюсселя та Відня дозволив сторонам розпочати відвертий та змістовний, хоч і гранично жорсткий діалог". Експерт називає нульовою імовірність того, що США виконають російські вимоги.

Ймовірно, йтиметься про широкий набір заходів – від продовження силового тиску та розміщення у тих чи інших регіонах нових систем озброєнь до набагато тіснішої взаємодії з союзною Білорусією та більш тісної координації з китайськими партнерами
Дмитро Тренін

На думку Треніна, у умовах відсутності дипломатичного рішення має логічно послідувати "подальше загострення цієї кризи з виходом із неї вже на силовій основі". Він відзначає, що Путін прагнув ясності і тепер, отримавши її, може рухатись до реалізації стратегічних цілей російської політики у Європі "іншими засобами".

"Ймовірно, йтиметься про широкий набір заходів – від продовження силового тиску та розміщення у тих чи інших регіонах нових систем озброєнь до набагато тіснішої взаємодії із союзною Білоруссю та більш тісної координації з китайськими партнерами. Важливо, щоб такі заходи відповідали на існуючі загрози безпеці Росії та не провокували виникнення нових загроз", - пише Тренін.

Між тим Андрій Колесніков говорить, що зараз неможливо уявити, наскільки Москва готова до реальних військових дій.

«Тобто про деякі символічні дії, які відповідають словам, які вимовляють наші переговорники, – уточнив він. – Нагадаю, (заступник міністра закордонних справ) Олександр Грушко сказав, що якщо НАТО займатиметься стримуванням Росії, ми займемося контр-стримуванням, якщо залякуванням – то контр-залякуванням. Схоже, ми спостерігаємо зараз заходи з контр-залякування».

Старший аналітик компанії RAND Семюель Шарап на сторінках видання Financial Times пише, що все більше занепокоєний можливістю "руйнівної війни". Для її запобігання, пише експерт, на додачу до заходів стримування, необхідна креативна дипломатія.

"Якщо ми зможемо отримати відчутне скорочення російських збройних сил у відповідь, союзники також повинні прямо говорити про фактичну політику НАТО щодо членства України в НАТО. "Хоча Україна вільна прагнути до членства, альянс наразі не пропонує їй членства. Це фактично точне твердження", - пише експерт, вказуючи, що така позиція НАТО не стала би "значною поступкою".

Колишній координатор санкційної політики Держдепу США та експерт аналітичного центру "Атлантична Рада" Деніел Фрід, говорячи про подальші кроки США щодо можливої нової ескалації Москви щодо України, вказав, що США варто зосередити увагу на "посиленні єдності союзників та готуватись до дій на випердження, військово та за допомогою санкцій".

У статті використано матеріали Російської служби "Голосу Америки", Інтерфакс, Financial Times.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG