Актуально
- Голос Америки
Наживо з українським перекладом: Слухання у Сенаті США "Санкції проти Росії, наступні кроки"
У комітеті з питань банківських справ, житлового сектору та житлово-комунального господарства Сенату США проходять слухання на тему "Санкції проти Росії, наступні кроки".
Всі новини дня
Чи погодяться європейські компанії сплачувати за російський газ в рублях?
Попри роз'яснення речника Європейської Комісії, що оплата в рублях за газ стане порушенням санкційного режиму, деякі європейські компанії все ж заявляють про можливість відкриття рахунків в рублях в російському "Газпромбанку", який відповідає за газові виплати.
На проплаті в рублях за газ поставлений до Європи наполягає російський "Газпром". Таким чином, вказують експерти опитані Голосом Америки, Кремль прагне підтримати курс рубля, що постраждав від санкцій.
Хоча роз'яснення видані Єврокомісією в понеділок не містять прямої заборони на таку виплату, у вівторок речник Єврокомісії заявив, що виплати за газ в рублях "виходять за рамки" санкційного режиму, запровадженого Європою проти Росії у відповідь за її агресію в Україні.
У вівторок італійська газова компанія ENI заявила, що відкриє другий рахунок в рублях в "Газпромбанку". Однак, в своїй заяві компанія стверджує - відкриття рахунку в рублях є "запобіжним заходом", а компанія не сприйняла нові зміни до контракту, запропоновані "Газпромом" і контракт передбачає виплату в євро.
Німецька компанія Uniper заявила про намір сплачувати за російський газ в євро, а RWE наголосила на тому, що її ії відповідатимуть законодавству Німеччини та Європи, повідомляє Financial Times.
Фінська державна компанія Gasum вказала у вівторок, що Росія може відключити газ Фінляндії, яка відмовляється робити проплату в рублях.
Як писав Голос Америки, наприкінці минулого місяця, "Газпром" призупинив поставки газу Болгарії та Польщі, після того, як компанії цих країн відмовились сплачувати за газ в рублях. В Євросоюзі назвали такі дії Росії "невиправданими та неприйнятними", а також - "ще однією спробою використати газ як інструмент шантажу". Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила із потужною заявою, в якій засвідчила «єдність та солідарність з країнами-членами ЄС».
Президент США Джо Байден у своєму виступі в квітні також назвав дії Росії "шантажем", а у твіті вказав, що погрозами Росія не доб’ється усунення санкцій. "Ми не дозволимо їм залякуванням чи шантажем вийти з санкцій, - йдеться у твіті. - Ми не дозволимо їм уникнути наслідків за агресію".
Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі
Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.
Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.
Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.
Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.
Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.
Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.
Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:
«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».
Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.
Австрія не приєднується
Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.
«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.
Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.
Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.
- Голос Америки
Пентагон прокоментував ситуацію в Маріуполі
Дії солдатів, які продовжували чинити опір, будучи заблокованими на заводі "Азовсталь", викликають захоплення, - заявив речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.
"Без сумніву, цивільні, які застрягли там на заводі, які врешті змогли вибратися, солдати, які продовжували чинити опір - так мужньо і вміло - це викликає захоплення, якщо лише подумати, як довго вони змогли протриматися. Президент Зеленський назвав їх героями. Я думаю, що ми усі можемо із цим погодитися", - сказав Кірбі під час брифінгу у Пентагоні у вівторок, 17 травня.
Раніше цього дня з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів, - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.
Російські війська продовжили блокаду металургійного заводу "Азовсталь", повідомив Генштаб ЗСУ у своєму оперативному інформаційному зведенні станом на 18:00 за київським часом: "У Маріуполі ворог основні зусилля зосереджував на блокуванні наших підрозділів в районі заводу “Азовсталь”.
Українська влада не розголошує кількості бійців, що залишаються на сталеливарному заводі, останньому форпості українського опору в Маріуполі, після того, як 264 солдати були вивезені в понеділок, 16 травня, на територію, окуповану російськими силами.
В екслюзивному інтерв`ю "Голосу Америки" мер Маріуполя Вадим Бойченко підтвердив, що на території заводу не залишилось цивільних.
У своєму щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський сказав, що "операція з порятунку оборонців Маріуполя розпочата нашими військовими, розвідниками", але не став повідомляти подробиць.
"Що це означає, важко зараз сказати, і я хочу бути обережним і не коментувати наміри Росії чи їхній процес планування, але ми вже давно говорили про значення Маріуполя як великого економічного порту на Азовському морі, а також географічно відповідного з точки зору бойових дій на сході", - сказав речник Пентагону.
За його словами, "росіяни хочуть спробувати оточити українські війська, які знаходяться на Донбасі та на сході, і щоб мати можливість звільнити сили для цього з півдня, Маріуполь був важливим для них", про що Пентагон неодноразово наголошував.
"Знову ж таки, я дозволю українцям говорити самим про свою місію. Але це очевидно, що росіяни досі мають намір оточити і окупувати Донбас і східну частину країни. Я утім хочу додати, що у них досі цього не вийшло. Не говорячи про Маіуполь, на Донбасі досі тривають бої, сторони обмінюються ударами. Це дуже, як ми кажемо у Пентагоні, кінетична боротьба. Там ще багато чого відбувається, і українці досі чинять дуже жорсткий опір у містах і селах по всьому Донбасу", - сказав речник Міністерства оборони США.
Дивіться також: Дружини військових "Азовсталі" закликають світову спільноту прийти їм на допомогу. Відео
Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
Турецький президент вкотре повторив, що Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Свою позицію Ердоган пояснив тим, що не довіряє фінам і шведам.
- Ксенія Туркова
- Голос Америки
«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео
В Україні, кожного року, у понад тисячі дітей діагностують онкологію. Через війну темпи діагностування ракових захворювань значно сповільнилися. Про те, як вплинула війна на онкохворих дітей, і з якими проблемами держава ще зіштовхнеться - розповідає засновниця фонду «Таблеточки»
Facebook Forum