Спеціальні потреби

Актуально

Саймон Островський: Кремль та сепаратисти мають різні погляди на майбутнє Донбасу

Саймон Островський: ставлення до України на захоплених територіях погіршується
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:30 0:00

Саймон Островський - американський журналіст російського походження, автор безлічі репортажів з України . У квітні 2014 побував у полоні проросійських сепаратистів. Він постійно відвідує окуповані території. Нещодавно Саймон побував в студії Голосу Америки, де спілкувався з Тетяною Ворожко.

Саймон Островський записав для телеканалу Vise News інтерв'ю з сотнями жителів підконтрольних терористам територій. За його словами, ставлення до України погіршується.

«Ті люди, які готові говорити відкрито, кажуть, що їх не влаштовує українська влада, і вони вважають, що Україна почала цю війну. Але треба розуміти, що Схід України, це не те місце, де можна безпечно говорити все, що забажаєш. І тому, можливо, є багато людей, які не погоджуються з такою позицією, але для них небезпечно про це говорити журналісту. Хоча ми зустріли в селі Широкине одну хоробру стареньку, яка не те що нам, журналістам, сказала, що хоче, щоб сепаратисти звідти пішли. Вона це сказала Басуріну Едуарду, який є спікером так званих збройних сил ДНР».

А ще більше людей, розповідає Саймон, виїхали на територію України або в Росію.

«Багатьом людям там вже немає чого робити, тому що економіка не працює. Частково це через війну. Частково це через політику центральної влади України, яка запровадила економічну блокаду проти регіонів під контролем сепаратистів. Тому там важко вижити. Там дуже важко. Магазини напівпорожні. Багато з них зачиняються. Дуже багато людей харчуються виключно подачками, які привозять міжнародні організації, той же Ахметов зі своїм фондом, щось завозиться комерсантами і із Росії, і з України».

Немає чогось об'єднуючого

За спостереженнями журналіста, більшість тих, хто бере в руки зброю, люди з радикальним поглядами, але далеко не всі.

«Найдивніше, що немає чогось об'єднуючого. Дуже багато людей ультраліві. Інші - ультраправі. Треті хочуть піти в якісь язичницькі слов'янські корені. І вважають, що це правильно. А четверті, православна армія і за Христа воюють. Єдине, що їх об'єднує це їх радикалізм і готовність взяти в руки зброю. І мені здається, багато хто знаходить для себе різні приводи, щоб це зробити. Але основне бажання тут взяти в руки зброю. Якщо б її не було, її і не брали б. Є і інші, які воюють на Донбасі. Це ті, кому платять, щоб вони там були, професійні найманці. Є і регулярні війська російської армії, яким наказали туди прийти. Вони там знаходяться не за власною волею. Ну і не проти своєї волі. Просто виконують наказ».

Островський каже, що на підконтрольних бойовикам територіях усе тримається у суворій таємниці і важко визначити хто є хто.

«Я, можливо, спілкувався з людьми з російської армії, але я цього не знаю, тому що найбільше, що тобі скаже людина там, це те, що він з Росії і те, що він волонтер. Природно, що він тобі не скаже, що йому платять. Очевидно, що він не скаже, що він кадровий офіцер і на службі в РФ, тому що всі знають, що ця інформація заборонена, про неї не можна говорити, правила там дуже чіткі. Але ми знаємо, що російські солдати там є».

Кремль використовує їх в якості важеля

Хоча кадрових російських військових та сепаратистів об’єднує спільний ворог, настрої та цілі в них, на думку Островського, сильно відрізняються. Росія не бажає аби ці території стали незалежними чи увійшли до складу Росії. Кремль їх використовує в якості важеля для впливу на Україну і Захід, вважає журналіст.

«Коли Кремль щось не влаштовує, вони можуть підігріти ситуацію на Донбасі і змусити вже силою про щось домовлятися. Але мені здається, що насправді це не дуже ефективний геополітичний інструмент тому, що Росія втратила дуже багато впливу, який вона мала, через цей конфлікт в Україні насправді. Вона не бере участі у багатьох міжнародних організаціях. Наприклад, її вигнали з Великої вісімки. Мені здається, що ці дипломатичні та економічні важелі, які Росія мала, були більш ефективними, ніж ось цей новий, який є в Росії. Але тепер в Росії лишився тільки він. Тому, напевно, вони за нього будуть триматися».

Але місцевих сепаратистів не влаштовує роль важеля тиску та вони мають більш радикальні погляди, ніж в Кремлі.

Вони хочуть завоювати більше територій

«Вони дійсно хочуть продовження війни, вони хочуть завоювати більше територій. Вони хочуть повну незалежність», каже журналіст.

Саме бажанням місцевих лідерів самопроголошених республік бути гравцями, а не лише інструментом в цьому конфлікті, Саймон Островський пояснює тої факт, що йому та іншим західним журналістам вдається працювати та об’єктивно висвітлювати події на Донбасі.

«Російські журналісти там працюють, але для влади ДНР, ЛНР російські журналісти теж не підконтрольні їх точці зору, тому що федеральні ЗМІ тримають кремлівську лінію, яка більш стримана, ніж та радикальна позиція розширення територій, яку, в основному, поділяють повстанці. Де факто, Донецька та Луганська влада дозволяють кореспондентам відвідувати їх території і видають їм акредитацію. Донецька влада все-таки хоче, щоб їх голос був почутий. І тому навіть якщо їм не подобається те об'єктивне репортерство, які ми робимо, вони хочуть бути на порядку денному. І тому вони терплять західних журналістів».

Всі новини дня

Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео

Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:57 0:00

Лідери ЄС схвалили план відправки Україні 1 млн артилерійських боєприпасів протягом наступних 12 місяців. «ЄС підтримує Україну в її невпинному прагненні до свободи», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Ми будемо стояти з Україною стільки, скільки буде потрібно» – наголосив він.

США ввели санкції проти режиму Лукашенко. Тіхановська закликає не ототожнювати білорусів з урядом. Відео

Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти режиму Лукашенка, зокрема за придушення продемократичного руху у Білорусі, і підтримку російської війни в Україні.

З українських портів відбули ще три кораблі з зерном та благодійна пшениця для Ємену

18 березня 2023 року Чорноморську зернову угоду було вдруге продовжено ще на 120 днів. Фото: REUTERS/Viacheslav Musiienko/File Photo

Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.

USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.

Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.

“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.

Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.

Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу

Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.

На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.

Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.

Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.

18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.

З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.

Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.

У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.

«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео

«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:41 0:00

«Як вам добре відомо, пане Президенте, Канада буде продовжувати міцно стояти пліч-о-пліч з Україною, чого б це не вимагало», – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

Байден і Трюдо підписали угоду, яка ускладнить перетин кордону між США і Канадою для шукачів притулку

Президент США Джо Байден із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо у Оттаві, Канада, 24 березня, 2023 р. REUTERS/Blair Gable

У ході свого першого президентського візиту до Канади Джо Байден підписав угоду із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо, спрямовану на те, щоб шукачі притулку не могли перетинати сухопутний кордон США та Канади через неофіційні пункти пропуску.

Як повідомляє Reuters, очікується, що у ході візиту Байден і Трюдо обговорять міграцію, погіршення безпеки та гуманітарну ситуацію на Гаїті, війну в Україні, торгівлю та боротьбу зі зміною клімату.

«У нас немає більшого друга і союзника, ніж Сполучені Штати», – цитує агенція Джастіна Трюдо.

Підписана міграційна угода, що буде згодом опублікована офіційно, дозволяє обом країнам відмовляти шукачам притулку в неофіційних пунктах перетину кордону.

Нова домовленість розширює Угоду про безпечну третю країну (STCA - Safe Third Country Agreement), яка дозволяє США та Канаді повертати шукачів притулку в обох напрямках, але раніше не поширювалась на неофіційні пункти перетину. Тепер вона поширюється на весь кордон.

За домовленістю, біженці з інших країн повинні подати заяву на надання притулку тій країні, куди вони прибули першою. Відтак Канада може відхиляти запити шукачів притулку без розгляду їхніх петицій, якщо вони прибувають через неофіційні пункти пропуску з інших країн через США.

Велика кількість незадокументованих мігрантів намагаються перетнути американсько-канадський кордон через неофіційні пункти пропуску, включаючи Roxham Road, ґрунтову дорогу між Квебеком і штатом Нью-Йорк.

Цю дорогу називають “політичним головним болем для Трюдо”, оскільки десятки тисяч заявників на отримання статусу біженця намагалися перетнули кордон зі США саме тут, - пише видання CBC.

Угода набуде чинності опівночі на початку суботи, 25 березня. Колишній посол США в Канаді Брюс Гейман заявив, що обидві країни “захочуть ще більше зблизитися, оскільки світ стає все більш невизначеним”.

Водночас деякі експерти застерігають про складність виконання нової домовленості, оскільки кордон між Канадою і США є найдовшою у світі неконтрольованою межею, - пише Reuters.

«Я кажу іншим світовим лідерам, з якими зустрічаюся - нам пощастило, що на півночі від нас є Канада. Усі наші цінності однакові. Час від часу ми погоджуємося і не погоджуємося в чомусь, але немає фундаментальної різниці в демократичних цінностях, які ми поділяємо”, - цитує Байдена під час візиту CBC.

Водночас видання відзначає, що між двома країнами були й напружені моменти: “Роки Трампа були випробувальним часом для канадських чиновників. А рішення Байдена скасувати трубопровід Keystone XL, просувати протекціоністську політику, як-от "купуй американське". Призупинення постачань деяких вакцин також викликали подразнення в перші дні його президентства”.

Раніше цього тижня Канада продовжила ще на рік програму міграційної підтримки українців.

Шон Фрейзер, міністр імміграції, біженців та громадянства Канади оголосив, що уряд країни продовжить дію канадсько-українського дозволу на екстрені поїздки (CUAET).

Українці та члени їхніх сімей можуть до 15 липня 2023 року подавати документи (за межами Канади) на отримання візи CUAET. Власники візи матимуть змогу поїхати до Канади до 31 березня 2024 року. А власники CUAET, які вже перебувають у Канаді, матимуть можливість до 31 березня 2024 року безоплатно продовжити або змінити свій тимчасовий статус.

Послуги з поселення залишаться доступними для українців та членів їхніх сімей після прибуття в Канаду, а також триватиме надання одноразової тимчасової фінансової підтримки.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG