Актуально
Суперечки навколо Нобелівської премії миру. Чого не видно через західну оптику?
«Премією солідарності» назвав цьогорічну Нобелівську премію миру, вручену представникам правозахисної спільноти України, Білорусі та Росії російський правозахисник, голова правління правозахисного центру «Меморіал» Олександр Черкасов.
За його словами, Нобелівська премія миру 2022 року українській правозахисній організації «Центр громадянських свобод», правозахисник Олесь Біляцький з Білорусі, який заснував правозахисну групу «Весна», та очолюваній ним російськійорганізації «Меморіал», є премією громадянському суспільству, що бореться спільними зусиллями.
«Це – премія солідарності між громадянським суспільством Росії, Білорусі та України. Це – знак солідарності Європи та громадянських суспільств пострадянського простору. І цей момент солідарності є дуже важливим», – сказав Олександр Черкасов у розмові з Російською службою «Голосу Америки».
Росія, де «Меморіал», протягом останнього року майже ліквідоманий, Україна, що дає відсіч російській агресії та Білорусь, «де пересаджали майже всіх», перераховує Черкасов цьогорічних лауреатів.
«Це – премія громадянському суспільству, що бореться» – Черкасов
Так само і Нобелівський комітет у своєму коментарі наголошував, що лауреати Премії миру представляють громадянське суспільство у своїх країнах.
«Вони доклали видатних зусиль, щоб задокументувати військові злочини, порушення прав людини та зловживання владою», – сказала Беріт Райс-Андерсен, голова комітету.
Білоруський журналіст, автор книжки про правозахисника Олеся Білецького, Валерій Калиновський в інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки» також говорить про те, що в усіх трьох країнах премію дали тим, хто спільно бореться з тоталітарними режимами, які нині затвердилися на території Білорусі та Росії.
«Для мене те, що поєднали найкращих представників України, Білорусі та Росії, показує, що є зовсім інша альтернатива для цих народів, альтернатива в позитивних особистостях, рухах, які багато чого доброго роблять. І якби суспільство було налаштоване на них, щоб їхні принципи діяли, то не було б ніякої війни, не було б тиранії», – каже Валерій Калиновський, який працює в Білоруській службі «Радіо Свобода», яка через переслідування в Білорусі, не може працювати у Мінську.
Про те, що дуже радіють за колег, з якими багато років ведуть спільну правозахисну діяльність, говорять і в українському «Центрі громадянських свобод». Експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський розповів в Російській службі «Радіо Свобода», що «дуже важливо, що саме правозахисні організації отримали цю премію».
«Я розумію це головне послання – це те, що якби три країни були демократичними і права людини в них не порушувалися, то війни, можливо, і не було б», – каже Яворський.
Він наголошує, що вибір Нобелівського комітету, це – люди, які представляють сумління Білорусі та Росії – ув’язнений правозахисник Олесь Біляцький, який завжди боровся за демократичну Білорусь, «Меморіал», який розслідував порушення прав людини та злочини, які російський режим здійснював у Чечні.
«Якби світ більше уваги приділяв цим двом диктатурам, які на сьогоднішній день виросли у цих двох країнах, то я думаю, що цієї війни не було б. Тому, я думаю, таке сусідство для мене дуже важливе і почесне, бо це наші колеги, з якими ми служимо єдиної мети: щоб дотримувалися прав людини і наші країни були демократичними», – каже Яворський.
«Мені здається дещо дивним, що представники держави, яка є агресором, отримують Премії миру» – В'ятрович
Проте багатьом оглядачам таке сусідство лауреатів Премії миру здалося дивним. Вони вказують на те, що хоча, кожен з лауреатів є достойним цієї премії, нагородженням представників цих трьох країн однією премією, Нобелівський комітет продовжує втискати українців до радянської міфологеми про «три братні народи».
Український історик та політик Володимир В’ятрович в коментарі для «Голосу Америки» каже, що кожен з цьогорічних лауреатів цілком заслужив цю премію – і «Центр громадянських свобод», який почав свою діяльність у 2013 році, післся розгону українських студентів на Євромайдані, і особливо важливу роль зіграв після російського широкомасштабного нападу на Україну, коли він документує російські злочини і домагається відповідальності за їхнє вчинення.
Такий підхід Нобелівського комітету підігрує певною мірою російському імперському міфу про «триєдиність народу» – російського, українського і білоруськогоВолодимир В'яторвич
Так само і російський «Меморіал», який, як каже В’ятрович, є давнім і шанованим партнером українських істориків у дослідженні сталінських репресій, і, за його словами, «недаремно ця організація переслідується путінським режимом», і достойним лауреатом премії є і ув’язнений білоруський правозахисник Олесь Біляцький.
«Але разом з тим, викликає запитання та нерозуміння, чому ця премія є розділена на представників трьох держав. Бо, на жаль, такий підхід Нобелівського комітету підігрує певною мірою російському імперському міфу про «триєдиність народу» – російського, українського і білоруського. І ми це вже бачимо в заголовках далеко не проросійських західних газет, де пишуть, що «Україна, Росія та Білорусь» отримали Нобелівську премію миру», – каже український народний депутат та учасник оборони Києва від російських військ у лавах територіальної оборони.
«Це є дивний месидж з огляду на те, що Росія здійснює найбільшу воєнну агресію з часів Другої світової війни, Білорусь є тією країною, з території якої здійснюється ця агресія, і інформація, подана таким чином, грає на руку саме російській пропаганді, – наголошує В’ятрович. – Я впевнений, що варто було Нобелівському комітету зупинитися цього року на одному кандидаті. І я думаю, що саме українська організація її заслуговує найбільше. Тим більше, що минулого року її отримав також представник Росії. Мені здається дещо дивним, що представники держави, яка є агресором, яка веде війни по всьому миру, отримують Премії миру».
Невдоволення українців цьогорічним рішенням Нобелівського комітету, який вперше присудив премію представникам України, помітили і закордоном.
Боротьба за права людини виходить за національні рамки – оглядач Atlantic
Автор коментаря у впливовому американському часописі Atlantic, каже, що багато українців відреагували таким чином, бо на їхню думку, премія непрямо ставить знак рівності між країною, що піддається вторгненню, та двома країнами-агресорами.
«Заключні слова оголошення – «цьогорічні лауреати відновили та вшанували бачення миру та братерства між народами Альфреда Нобеля» – викликали особливу критику, нібито Росія, Білорусь та Україна повинні просто спробувати порозумітися. Ця критика свідчить про те, що премія була вручена країнам, а не борцям за права людини, які живуть і хочуть їх змінити», – пояснює реакцію українців автор коментаря Джордж Пекер.
Він наводить висловлювання радника президента Володимира Зеленського Михайла Подоляка, який написав у Twitter: «Нобелівський комітет має цікаве розуміння слова «мир», якщо представники двох країн, які напали на третю, разом отримують Нобелівську премію миру. Ні російські, ні білоруські організації не змогли організувати опір війні».
Але наприкінці своєї статті американський автор все ж доходить висновку, що боротьба за права людини виходить за національні рамки, і знаходить слова Олександри Матвійчук, з якою він мав довгу розмову навесні у Києві, про те, що українські правозахисники боряться «за людські цінності».
«Для нас не має значення українець ти чи ні», – цитує Бекер українську правозахисницю і додає у статті, що українські журналісти зараз скаржаться на самоцензуру і боязнь здатися непатріотичними.
«Поділ премії ставить українців у незручну ситуацію та псує їм радість» – естонський письменик
Але естонський письменник Рейн Рауд повертає дискусію в інший бік і намагається пояснити те, що може бути непомітним для західних лібералів. Для цього він знаходить паралелі, які б мали бути зрозумілі для них.
«Уявіть собі нагороду за антирасистську діяльність, розділену між двома білими антирасистами та одним кольоровим активістом? Або премію за феміністичну літературу, яку вручають двом чоловікам і одній жінці, усі хороші феміністи? Я впевнений, що це викликало б здивування», – каже він у серії твітів.
Аналогія між боротьбою з расизмом, фемінізмом і боротьбою з геноцидом за національне визволення, «безумовно, є очевидною – усі три є рухами пригноблених меншин за визнання їх рівними та визнання їхньої суб'єктності», каже він.
Але як російська пропаганда, так і західні прихильники лівих ідеологій, у дискусіях про війну відмовляють українцям у їхній суб’єктності, бо зображають їх як ставлеників США.
«І якщо на Заході люди звикли, що меншини самі визначають, що для них образливо, то чому б нам не надати таке ж право українцям?» – запитує естонський письменник.
Також, за його словами, наголошення фрази про «сприяння братерству між народами», взятої з висловлювання Альфреда Нобеля, «не могло статися у гірший момент». Бо в російській інтерпретації «братерство» – це «беззаперечне підпорядкування українців і білорусів російському пануванню та відмова від зв’язків із Заходом».
Тому, каже Рауд, це сусідство не є дуже зручним і для «Меморіалу», чи для Біляцького.
«Звичайно, вони не представляють свої уряди, так само як я не представляю свій колір шкіри чи свою стать, але можуть бути ситуації, коли стать і колір шкіри – і громадянство – мають значення», – каже він.
Тому Рауд повторює думку, яку висловлюють чимало українців – «кожен із трьох сам по собі був би чудовим вибором, але поділ премії ставить українців у незручну ситуацію та псує їм радість».
Всі новини дня
Труни, однотипні постери й російська пропаганда: у Вашингтоні провели "антивоєнний" мітинг
На вихідних поблизу Білого дому у Вашингтоні зібралися мітингувальники проти “нескінченних воєн”, які закликали, серед іншого, скоротити американську підтримку країн, постраждалих від війни, та загалом зменшити бюджет Міноборони США.
Щодо України, то учасники мітингу висловилися за переговори замість військового захисту. Кілька учасників по черзі розмахували російським прапором, виголошуючи тези російської пропаганди про те, що “ворогом є НАТО, а не Росія”.
Протестувальники тримали здебільшого однотипні, заготовлені організаторами постери із застереженнями проти війни з Іраном і Китаєм. Ці постери принесли на мітинг у великих чорних пакетах (як на фото) і роздали людям (на відео нижче видно, як частина людей відмовляється від пропозиції взяти постер).
Перехожим, які опинилися у цей день біля Білого дому, наполегливо роздавали постери. Деякі з них мали такі гасла: "Годуйте людей, а не Пентагон", "Україна. Націоналісти та фашисти, руки геть від Донецька та Луганська". Не всі погоджувалися брати участь у цьому.
Один з учасників протесту поділився із Голосом Америки джерелами, де черпає інформацію. “Найкращими гідами” для себе чоловік назвав Маркса і Леніна.
Інший мітингувальник запевнив, що має багато джерел інформації про війну, але не зміг згадати усі.
Організатори мітингу підготували муляжі трун з прапорами США, України та ще кількох країн. З цими домовинами вони пройшлися ходою біля Білого дому, а також заблокували ними вхід до Washington Post Building за «непохитну підтримку війни» газетою.
Протестувальники вимагали від журналістів видання висвітлити їх демонстрацію та пригадували війну в Іраку, критикуючи її висвітлення у ЗМІ.
Щодо ЗМІ, то мітинг знімали журналісти з Китаю та Росії, зокрема, телеканалу "Россия". Як уже писав Голос Америки, пропагандистські канали цих країн активно використовують подібні виступи та називають такі протести“справжніми голосами американського народу”. Хоча як свідчать опитування у США, найбільшими ворогами своєї країни американці вважають Китай та Росію.
Спростування та пояснення, чому подібний протест не є реальним відображенням настроїв американського суспільства, можна прочитати на сайті Української редакції Голосу Америки, у проєкті Поліграф.
Крім того, Голос Америки неодноразово писав про відсутність ознак готовності Росії до реальних перемовин. Аналіз про те, чому в Києві відкидають можливість перемовин із Москвою, Голос Америки писав в огляді "Чи варто Україні домовлятися з Росією?".
Організатори мітингу режисують ходу з "трунами" від Білого дому до будівлі пресвітеріанської церкви на Нью-Йорк авеню у Вашингтоні:
Участь у мітингу взяв і американський ІТ-інженер Дейв Трауб, який розповів Голосу Америки, що вважає справжнім соромом таку подію:
“Я прийшов сказати цим людям, що Україна - реальна, і війна реальна. Коли ви говорите “миріться з Росією”, то ви насправді кажете “здайте окуповані території для будь-яких звірств, які захоче зробити обвинувачений у воєнних злочинах Володимир Путін".
Здати Україну Росії - це неприйнятно. Українці цього не допустять. Навіть якщо ми припинимо допомогу, вони продовжуватимуть воювати.учасник мітингу Дейв Трауб
“Вони говорять деякі хороші речі, як, наприклад, вільна Палестина, економічна і соціальна справедливість… але здати Україну, щоб отримати ці речі, це не те, що потрібно робити. Просто ні, абсолютно ні”, - сказав Трауб.
Дейв Трауб прожив 12 років у Росії та має друзів як серед росіян, так і серед українців.
“Здати Україну Росії - це неприйнятно. Українці цього не допустять. Навіть якщо ми припинимо допомогу, вони продовжуватимуть воювати”, - сказав він.
Як повідомляв Голос Америки, у Вашингтоні та численних інших містах США упродовж року з часу вторгнення Росії до України регулярно відбуваються мітинги на підтримку України. Крім того, вашингтонські активісти практично щодня виходять з українськими прапорами до Білого дому (де відбувався і згаданий “антивоєнний мітинг”), щоб подякувати за надану підтримку та нагадати про злочини, які щодня здійснює російське військо в Україні.
Дивіться також: Мітинг біля Меморіалу Лінкольна у Вашингтоні до роковин повномасштабного вторгнення РФ в Україну
США стурбовані, що Китай може підтримати план, який не передбачає виведення військ РФ з України
США висловлюють стурбованість тим, що Китай у Росії може домовлятися про перемир'я в Україні, при якому російські війська залишаться на окупованих територіях. Про це повідомив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі у понеділок, 20 березня.
«Ми стурбовані тим, що натомість Китай повторюватиме заклики до припинення вогню, коли російські сили залишатимуться на суверенній території України», – сказав Кірбі. - «Будь-яке припинення вогню, яке не стосується виведення російських військ з України, фактично ратифікує незаконні завоювання Росією».
Кірбі наголосив, що війна в Україні може закінчитися дуже швидко, як тільки Путін виведе війська з України.
Раніше сьогодні Державний секретар США Ентоні Блінкен також заявив, що без виведення російських військ з України мирний план Китаю не передбачатиме відновлення українського суверенітету і не буде конструктивним.
Держсекретар США прокоментував візит Сі Цзіньпіна до Москви. Відео
Ентоні Блінкен: «Те, що президент Сі їде до Росії через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Путіна, дозволяє припустити, що Китай не відчуває відповідальності за притягнення Кремля до відповідальності за звірства, скоєні в Україні».
Американець Дейв Трауб пояснив, чому не підтримує організаторів “антивоєнного” мітингу у Вашингтоні
Американець Дейв Трауб, ІТ-інженер, взяв участь у “антивоєнному” мітингу у Вашингтоні, висловивши незгоду з організаторами та назвавши його “справжнім соромом”. Про це він сказав у коментарі Голосу Америки.
- Голос Америки
Вісім танків Leopard 2 з Норвегії - вже в Україні
Норвегія доправила в Україну вісім танків німецького виробництва Leopard 2. "Усі вісім Leo (Leopard) 2 знаходяться в Україні", - повідомила агенції AFP в електронному листі речниця Збройних сил Норвегії Стіне Барклай Гаасланд.
"Для України передача танків матиме вирішальне значення для спроможності вести наступальні операції та відвойовувати окуповані Росією землі", - йдеться у заяві підполковника Ларс Єнсен, голови бронетанкового батальйону Норвегії.
Норвегія має намір замінити передані ЗСУ Leopard 2A4 танки на більш сучасні Leopard 2A7, і нещодавно замовила 54. Окрім танків, Норвегія зобов'язалася надати Києву до чотирьох машин підтримки, боєприпаси та запчастини.
Раніше Голос Америки повідомляв, що Норвегія приєдналась до сімнадцяти країн Європейського Союзу у домовленості спільно закуповувати боєприпаси для допомоги Україні та поповнювати власні запаси за дворічною прискореною процедурою для 155-мм артилерійських снарядів і семирічного проекту із придбання кількох типів боєприпасів.
На початку березня Польща, яка проводить для українців навчання на німецьких танках, повідомила, що надішле Україні ще 10 Leopard 2. А минулого тижня речник Командування спеціальної підготовки збройних сил Бундесверу заявив, що українські військові майже завершили навчання на Leopard 2 у Німеччині, й скоро ці танки вже будуть в Україні.
При цьому німецький виробник зброї Rheinmetall веде "багатообіцяючі" переговори щодо будівництва танкового заводу в Україні "вартістю приблизно 200 мільйонів євро" (213 мільйонів доларів), щоб випускати до 400 танків Panther на рік, заявив президент фірми Армін Паппергер. Він додав, що очікує рішення щодо плану через два місяці, зазначивши, що таке місце може бути захищене від нападу Росії системою ППО.
У статті використано матеріали AFP
Форум