Хоча ця новина може породити думки про істот на кшталт чудовиська Франкенштейна, але насправді цей крок веде до нових видів пального, кращих методів очищення води, дієвіших вакцин, тощо.
Винахідники назвали своє творіння першою штучною клітиною, хоч правильніше було б говорити про внесення зміни у вже існуюче життя – перетворення однієї існуючої бактерії в іншу.
Біолог Крейґ Вентер каже, що це перша клітина, повністю контрольована синтетичною хромосомою, яку почали з генетичного коду в комп’ютері, чотирьох пляшок з хімікатами і розміщення у відповідному порядку понад мільйона пар генів. В результаті отримано велику молекулу і вставлено її в іншу клітину. І молекула почала перетворювати цю клітину в абсолютно новий організм.
Водночас піонер створення карти геному Вентер зазначив, що проект його команди прокладає шлях до досягнення значно важчої мети: проектування організмів, що працюють відмінно від того, для чого їх створено природою:
«Населення світу становить майже 7 мільярдів. За 30-40 років людей буде 9 мільярдів. Ми не маємо знарядь для рівного розподілу їжі, чистої води, медикаментів, енергії для семи мільярдів… Нам потрібні нові наукові знаряддя, і біологія є одним з них для знайдення нових джерел енергоносіїв, харчів, медикаментів».
Вентер вже співпрацює з енергетичною компанією Екксон в надії перетворити водорості на пальне.
Але новостворена клітина породжує серйозні етичні проблеми.
Представниця компанії «Біоетік інтернешенел» Дженіфер Міллер каже, що важко називати технології завжди поганими чи завжди добрими, але їх застосування вимагає постійного нагляду.
Засновниця і виконавчий директор організації «Біоетік інтернешнл», Міллер занепокоєна, що потрапивши в хибні руки – наприклад, до біо-терористів,- подібні технології можуть стати надзвичайно небезпечними. До того ж, на її погляд, існують і інші непевності:
Адміністрація президента Обами також занепокоєна. Після оголошення Крейґа Вентера Барак Обама уповноважив президентську комісію з вивчення біо-етичних питань, розробити рекоментації щодо усіх дій, яких слід вжити уряду, щоби запевнитись, що Америка скористається наслідками цього відкриття, з одночасним накресленням етичних кордонів і означенням можливих ризиків.
Кілька років тому дослідники успішно трансплантували цілий генетичний код, тобо геном, з одного виду бактерії до іншого, спромігшись повністю змінити природу бактерії. Наступним кроком вони створили менший геном, використовуючи фрагменти створених в лабораторних умовах ДНК. Фактично, оголошення команди Вентера, яка поєднала ці два процеси, означає, що синтетичне ДНК , вживлене в клітину, спроможне змінити її природу.
Вчені вибрали два види простих бактерій. Спочатку вони синтезували геном однієї з бактерій, яка, маючи мільйон складових, була вдівічі більшою від геному попередньо створеної ними бактерії. Відтак вони вживили цей геном в живу клітину бактерії іншого виду, хоча і близького до синтезованої.
Спочатку нічого не сталось. Команда почала шукати причину. Було створено комп’ютерну програму для перевірки фрагментів ДНК, змонтованих разом. Виявилось, що помилка в генетичному коді зробила синтезовану клітину недієвою, і це призупинило поступ проекту на три місяці. Помилку було виправлено і трансплант запрацював.
Реагуючи на повідомлення команди Вентера, наукове співтовариство привітало її досягнення, але водночас вказало, що нове життя створено не з нічого, але за використанням клітини іншого організму.
