Спеціальні потреби

Як планують кандидати в президенти США викорінити тероризм? - експерти

  • Голос Америки

Теракт у Нью-Йорку, 18 вересня, 2016

Експерти аналізують пропозиції Дональда Трампа і Гілларі Клінтон щодо боротьби з тероризмом

На тлі зростаючого занепокоєння громадськості щодо тероризму кандидати в президенти Гілларі Клінтон і Дональд Трамп намагаються представити себе прихильниками жорсткої політики в питаннях національної безпеки.

Для Трампа це означає тверду позицію з проблем імміграції - «гарячої теми» в кампанії, яка стала домінуючою в дебатах про тероризм.

Трамп більше не виступає зі спірними пропозиціями про заборону на в'їзд мусульман в США, які він висунув після терактів в Парижі в листопаді минулого року.

Замість цього він говорить про «ретельну перевірку» іммігрантів з мусульманських країн для захисту країни від терористів.

Він також виступає проти прийняття біженців з Сирії і попереджає, що план Клінтон довести їх число до 65 тисяч може привести до появи «троянського коня» терористів на американській землі.

«Почекайте, і ви побачите це в найближчі роки», - сказав Трамп на останніх президентських дебатах минулого тижня.

Клінтон засудила заклик Трампа заборонити мусульманам в'їзд в країну, але її план підтримує ідею проведення «скрупульозних перевірок» біженців з Сирії та інших країн.

«Я не дозволю, щоб у нашу країну в'їжджав хтось, що становить загрозудля нас», - сказала вона в ході других президентських дебатів.

Але тепер, коли Трамп більше не виступає за заборону на в'їзд мусульман, деякі люди вважають, що різниця між двома кандидатами «не настільки велика», - говорить Майкл О'Генлон, старший науковий співробітник у вашингтонському Інституті Брукінґса.

ЗАХИСТ США

Побоюючись збільшення випадків доморощеного тероризму, обидва кандидати закликають до зусиль щодо припиненню радикалізації мусульман на території США.

Трамп каже, що хоче створити «Комісію з радикального ісламу», яка буде «виявляти в нашому суспільстві мережі, що підтримують радикалізацію».

На адресу Трампа звучать звинувачення, що його антимусульманська риторика сприяє зростанню злочинів на ґрунті ненависті, спрямованих проти американських мусульман. На дебатах минулого тижня Дональд Трамп визнав, що ісламофобія є проблемою. Разом з тим, відповідаючи на запитання американського мусульманина, він сказав: «Мусульмани повинні повідомляти про проблеми, коли вони їх помічають. Якщо вони не хочуть цього робити, то наша країна опиняється в дуже складній ситуації»

Клінтон бачить в американських мусульман, які схильні підтримувати демократів, важливу складову в захисті країни від доморощеного тероризму. В ході кампанії вона зустрічалася з лідерами мусульманської громади.

«Ці американці, можливо, є нашою першою, останньою і найкращою лінією захисту від доморощеної радикалізації і тероризму», - сказала вона в грудні минулого року.

Серед іншого її «Всеохоплюючий план щодо боротьбі з ІДІЛ і загрозою радикального джихадизму» закликає до «активізації розвідувальної роботи», щоб правоохоронні органи отримали перевагу у виявленні і припиненні терористичних змов, а також створення «робочої групи щодо «одиноких вовків» для виявлення та припинення діяльності окремих прихильників радикальних поглядів.

БОРОТЬБА З «ІСЛАМСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ»

Для перемоги у боротьбі з «Ісламською державою» і Клінтон, і Трамп виступають за співпрацю з коаліцією європейських і близькосхідних країн, використання безпілотників і спецпризначенців в нападах на позиції терористичного угрупування в Іраку і Сирії, а також за встановлення зони вільної від польотів на півночі Сирії.

Але у них є розбіжності з інших питань. Зокрема - Клінтон хоче озброїти сирійських повстанців, які борються з режимом президента Башара Асада, проти чого виступає Трамп. З іншого боку, Трамп підтримує посилення військової присутності на місцях. Клінтон виступає проти відправки сухопутних військ.

О'Генлон каже, що і Клінтон, і Трамп «вважають, що їм потрібно робити трохи більше, ніж робить Барак Обама», але «ніхто з них не хоче масштабного військового втручання».

Але фахівець з питань тероризму Макс Ейбрамс вважає, що розбіжності між кандидатами насправді глибші, ніж багато хто вважає, і вони пояснюються тим, як кожен з них розглядає саме явище тероризму.

Клінтон, на думку Ейбрамса, вважає, що суть феномену полягає у «моделі образи», яка передбачає, що джерелом тероризму є почуття несправедливості.

На відміну від неї, Трамп схиляється до «моделі можливостей», згідно з якою тероризм процвітає в умовах, де є можливості для його зростання, пояснює експерт.

ЗМІНА РЕЖИМУ

На думку Ейбрамса і інших критиків, Клінтон є неоконсерватором, «яструбом» у закордонній політиці, що підтримує застосування сили для повалення недемократичних режимів і встановлення на їх місці демократичної влади.

«У кожному разі зміни режиму, - в Іраку, Сирії та Лівії, - Гілларі була набагато більшим прихильником зміни режиму, ніж Дональд Трамп», - говорить Ейбрамс, професор політології в Північно-Східному університеті в Бостоні.

Але О'Генлон відкидає ідею, що Клінтон підтримує доктрину «зміни режиму», як інструменту американської закордонної політики.

«Клінтон ніколи не проявляла великого ентузіазму, навіть коли голосувала за війну в Іраку», - каже О'Генлон, додаючи, що хоча вона підтримувала повалення лівійського диктатора Муаммара Каддафі, вона не була настільки завзятим прихильником усунення Госні Мубарака в Єгипті.

Зі свого боку, Трамп вважає, що явна схильність Клінтон до «будівництва націй та змін режиму» є причиною нестабільності на Близькому Сході. У своїх заявах Трамп дійшов до того, що звинуватив Клінтон і Обаму в «створенні» угруповання «Ісламська держава».

Клінтон тепер шкодує, що голосувала за вторгнення в Ірак в 2003 році, але продовжує підтримувати військове втручання США в Лівії в 2011 році.

Коментуючи заяви Трампа, що її рішення призвели до нестабільності, вона заявила в листопаді минулого року, що «зовсім не ясно, чим все закінчиться» у цих країнах.

Можливо, Близький Схід був далекий від того, щоб вважатися оазисом стабільності в 2009 році, але «багато політиків поміняли б нинішню ситуацію, яка в деяких випадках перебуває на межі анархії, на диктатуру певних людей, які, за загальним визнанням, були дуже одіозними особистостями», вважає політолог Колін Кларк з корпорації RAND.

Дивіться також: У боротьбі за контроль Сенату та Палати представників демократи фокусуються на Дональді Трампі

XS
SM
MD
LG