Спеціальні потреби

Актуально

Президент Трамп оголосить сьогодні рішення щодо іранської ядерної угоди

Президент Дональд Трамп повідомив через Twitter у понеділок, що сьогодні о другій годині за місцевим часом у Вашингтоні (21:00 Київський час) оголосить, чи залишатимуться Сполучені Штати учасником міжнародної угоди щодо Ірану, яка полегшила режим санкцій проти Тегерана в обмін на обмеження іранських ядерних програм.

Іншими учасниками угоди є Велика Британія, Франція, Китай, Німеччина і Росія.

Європейські союзники активно закликали США зберегти угоду, але Ізраїль назвав її “брехливою”.

Трамп неодноразово заявляв, що угода, підписана адміністрацією Обами 2015 року, погана і вимагав її перегляду.

У понеділок у Вашингтоні перебував британський міністр закордонних справ Борис Джонсон, який, визнавши, що угода має недоліки, закликав “не виливати дитину разом з купіллю”.

Раніше із закликами до Трампа зберегти угоду зверталися президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Анґела Меркель.

“У цей делікатний момент було б помилкою відмовитися від ядерної домовленості і зняти обмеження, які вона накладає на Іран… Лише Іранові було б вигідно позбутися обмежень, накладених на його ядерні програми”, - написав Джонсон в американській газеті The New York Times.

Ізраїльський прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу у драматичному телевізійному виступі минулого тижня оприлюднив те, що він назвав таємними іранськими документами, які, за його словами, доводять подальші намагання Тегерана розробити ядерну бомбу.

Хоча міжнародні інспектори повідомляли, що Іран дотримується угоди, Трамп назвав заяви Нетаньягу підтвердженням його власних оцінок щодо іранських намірів.

Іран наполягає, що не порушував угоду і завжди заперечував, що хоче здобути ядерну зброю.

Загроза міжнародній системі ядерного стримування

Низка міжнародних посадовців та діячів висловлюють стурбованість загрозами міжнародній системі угод, спрямованих на стримування поширення ядерної зброї у світі.

Фахівці вказують, що через три роки вибігає чинність договору START між США та Росією, який обмежував розміри ядерних арсеналів двох країн.

У межах іншої угоди 1968 року, про "Непоширення ядерної зброї", свої запаси скорочували також Велика Британія та Франція.

Але проблемою для утвердження принципів непоширення цього виду зброї масового знищення стали дії Північної Кореї і таких країн як Пакистан та Індія.

Ударом по ідеї ядерного роззброєння також називають неспроможність учасників “Будапештського меморандуму”, який проголошував пошанування безпеки й територіальної цілісності України в обмін на її відмову від частини ядерних арсеналів СРСР.

Росія - ключовий підписант меморандуму захопила в України Кримський півострів та оголосила його своєю територією і відмовляється повернути під український контроль міжнародно визнані кордони на Донбасі.

США, Британія та Франція засудили російську агресію і запровадили проти Росії санкції, але заявляють, що “Будапештський меморандум” не зобов’язує обороняти Україну.

Дивіться також: Вашингтонці обговорюють українську стрічку про жінок на війні

Вашингтонці обговорюють українську стрічку про жінок на війні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:08 0:00





Всі новини дня

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднаймося для України».

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Американська мережа швидкого харчування Макдональдс оголосила про повний вихід з Росії через її війну проти України

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

У листопаді 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію, почавши так звану «зимову війну». Хоча фінська армія була набагато меншою, радянські загарбники зазнали великих втрат.

Більше

XS
SM
MD
LG