Спеціальні потреби

Актуально

Депутати ВР схвалили бюджет-2011 за 33 хвилини

Верховна рада України

Як і обіцяли представники Партії регіонів, Україна отримала бюджет-2011 до Нового року. Його проголосували за рекордно короткий термін – 33 хвилини, до того ж без резолюції бюджетного комітету Верховної ради.

До другого читання документа депутати подали понад 2 тисяч поправок, однак документ постатейно не розглядався. Парламент обмежився виступами із загальною оцінкою фінансового плану наступного року.

Доходи державного бюджету України на 2011 рік очікуються у сумі 281.464.879,4 тисяч гривень (що трохи більше 35 мільярдів американських доларів), з них 42.883.686,5 тисяч гривень у спеціальному фонді.

Видатки затверджено на 321.948.850,3 тисяч гривень (40 мільярдів доларів). Граничний розмір дефіциту державного бюджету України – 38.843.000 тисяч гривень.

Депутати доручили Кабінету міністрів за наслідками виконання бюджету у першому кварталі внести проект закону про зміни до держбюджету в частині збільшення фінансування статей за соціальними видатками. Це означає, що вже весною бюджет можуть суттєво змінити з огляду на економічний стан країни
.
Загалом, за закон в цілому проголосували 279 народних депутатів з 298, зареєстрованих у сесійній залі. Попри критичні зауваження до документа з боку комуністів, ця фракція за виключенням двох депутатів проголосувала за бюджет. Фракції «БЮТ-Батьківщина» і велика частина НУНС участь в голосуванні не брали і не були присутні в залі.
Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що бюджет не є ідеальним, і що він є наслідком складаної економічної ситуації, що залишилася йому в спадок від попередників.

Опозиція була значно радикальнішою в оцінках і назвала бюджет 2011 року «бюджетом провалу».

Голова опозиційного уряду Сергій Соболєв по перше відзначив закритість при ухваленні цього документа, коли пропозиції депутатів не були враховані. «Це бюджет, який не дає ніякого прогресу країні, а це реально бюджет регресу», – сказав депутат.

Одна з проблем, на його думку, що «уряд вперше отримає право необмежених запозичень як в середині держави, так і за кордоном». «Ті обмеження, які встановлені в бюджеті, дають можливість брати десятки мільярдів доларів, не несучи відповідальність ні перед парламентом, ні перед країною», – зазначив Соболєв.

Також він відзначив, що для більшості країни цей бюджет надзвичайно економний на рівні соціальних виплат, ін. розкішний для «1% населення – це бюджет, коли ні в чому собі не відмовляй – це бюджет для адміністрації президента, для Кабінету міністрів, для чиновників вищого ґатунку».

Ще одна проблема, на думку опозиції, що бюджет на 2011 рік не враховує ні світову кон’юнктуру, ні світові ціни, які передбачаються, «зокрема всі економісти заявляють, що ціна на газ буде не менше 290-300 доларів за 1 тис. куб. метрів. В проекті бюджету закладені показники як мінімум на 50 дол. нижче» – зазначив прем’єр опозиційного уряду.

Всі новини дня

Чи вдасться Росії втягнути Білорусь у війну? Оглядачі реагують на ракетні обстріли України

Архівне фото: Путін та Лукашенко в Москві, лютий 2022 року

25 червня з шести бомбардувальників в повітряному просторі Білорусі, Росія випустила 12 ракет по Україні, повідомляє українська військова розвідка. В розвідці вважають - мета ударів - затягнути Білорусь у війну.

The New York Times вказує - запуск ракет з білоруського повітряного простору відбувся за лічені години до зустрічі російського президента Путіна з лідером Білорусі Лукашенком.

Білоруський опозиціонер Франак Вячорка зауважив - якщо інформація про ракетні удари підтвердиться, то такі удари продемонструють, що Росія контролює територію Білорусі. Удари прагнуть спровокувати Україну до контратаки в Білорусі, щоб залучити білорусів до війни. "Білоруське військо відмовляється воювати проти України", - написав політик у Twitter.

В NYT наводять думки західних та українських оглядачів, які вважають пряму участь Білорусі у війні не вирогідною, бо це може спровокувати внутрішні конфлікти в Білорусі.

А от новини "Вишеградської четвірки" радять не забувати про роль Лукашенка у нападах Росії проти України.

"Війна має завершитись не лише військовою поразкою Росії, але і зміною режиму Білорусі", - йдеться в дописі групи у Twitter.

Оглядачі групи вказують - поки Лукашенко при владі, залишається загроза нападів на країни Балтії та Польщу з території Білорусі, зокрема йдеться про загрозу об'єднання сил Білорусі та Калінінградської області Росії для можливого нападу на Сувальський коридор.

"Прямо із путінських сценаріїв стосовно Чечні". Так відреагував британський аналітик Семуель Рамані на повідомлення про напади а також про підготовки Росією терористичних нападів в білоруському Мазирі, щоб затягнути Білорусь.у війну.

Росія прагне переконати Білорусь вступити у війну, бо російські війська потерпають від значних втрат, вказує в коментарі Express UK аналітик Марк Войджер. В липні заплановані білоруські військові навчання і "вони викликають занепокоєння, адже, на жаль, Росія та її союзники постійно використовували військові навчання, щоб замаскувати свої агресивні дії".

Збитки російських авіакомпаній через війну перевищили спричинені пандемією COVID-19 – доповідь

Фото: літаки російського "Аерофлоту" в Шеремєтьєво, Росія, 1 березня 2022 року. (AP Photo/Павєл Головкін)

У першому кварталі 2022 року російські авіакомпанії зазнали рекордних за останні вісім років збитків. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода із посиланням на доповідь російської Асоціації експлуатантів повітряного транспорту (АЕПТ).

Згідно з документом, у травні вантажопотік скоротився на 75% у порівнянні з травнем 2021 року. Серед причин – санкції, запроваджені проти Росії через її повномасштабне вторгнення до України, а також закриті через війну аеропорти на півдні Росії.

За три місяці 2022 року сукупний збиток усіх авіакомпаній сягнув 61,1 мільярда рублів. При цьому збиток за той же період 2021 року оцінювався в 33,3 мільярда рублів, а 2020 року, коли через пандемію COVID-19 авіарейси були обмежені або скасовані, – 55,5 мільярдів рублів.

Після запровадження санкцій через напад Росії на Україну «вантажні перевезення практично зупинені, насамперед через закриття міжнародних перевезень». В АЕПТ не очікують відновлення вантажопотоку, «щонайменше до закінчення дії санкцій».

«Пасажирські перевезення також демонструють зниження обсягів, хоч і не настільки масштабне», йдеться у доповіді. На початку 2022 року фіксувалося збільшення пасажиропотоку: у січні було перевезено на 47%, а в лютому – на 30% більше пасажирів, ніж роком раніше.

Після російського вторгнення до України «ситуація діаметрально змінилася»: у березні пасажиропотік скоротився на 20%, у квітні на 28%, у травні – на 24% порівняно з минулим роком.

В АЕПТ не можуть прогнозувати, наскільки погіршиться фінансово-економічна стійкість авіакомпаній надалі, але сподіваються на підтримку російського уряду для забезпечення стабільної роботи авіатранспортної галузі країни.

Після вторгнення Росії в Україну США, Канада та більшість країн Європи закрили своє небо для російських літаків та припинили виконувати рейси до Росії. В результаті кількість прямих авіарейсів із Росії скоротилася на 62%: зараз звідти можна полетіти лише до 19 країн.

Обмежені польоти й усередині Росії. З початку війни Росавіація заборонила польоти до 11 аеропортів на півдні країни. З найпопулярніших південних напрямів зараз доступний лише Сочі.

Росія говорить неправду, коли заявляє, що санкції, а не її війна в Україні, поглибили світову продовольчу кризу 

Фото: В Румунії завантажують українське зерно. (AP Photo/Вадим Гирда)

Polygraph.info - ініціатива Голосу Америки з перевірки фактів

На нещодавньому Петербурзькому міжнародному економічному форумі президент Росії Володимир Путін намагався виправдати свою війну в Україні, виступаючи проти Заходу.

Небагато західних держав приєдналися до події, що зробило участь Китаю більш помітною. Президент Китаю Сі Цзіньпін виступив на форумі віртуально 18 червня, наголосивши на непохитній підтримці Пекіна Москві. Висвітлення звернення в китайських ЗМІ показало більше суперечливих оцінок наслідків російського вторгнення.

16 червня віце-прем’єр-міністр Росії Вікторія Абрамченко прокоментувала глобальну продовольчу кризу, яку загострила війна в Україні.

Абрамченко сказала, що пандемія COVID-19 спричинила потрясіння на світовому продовольчому ринку, і заявила, що масштабні санкції, введені проти Росії через її вторгнення в Україну, погіршили ситуацію.

На додаток до низки факторів, спричинених пандемією [COVID-19], існують додаткові фактори ризику, пов’язані з повітряною та морською блокадою [Росії]», – цитує Абрамченко китайська державна CGTN.

"Це означає, що ми не можемо постачати їжу по всьому світу в країни, які її вкрай потребують. Або ми все ще можемо доставити її, але лише за вдвічі дорожчою ціною", - додала вона.

CGTN підсумувала коментарі Абрамченка таким заголовком: "Західні санкції проти Росії погіршують глобальну продовольчу кризу: віце-прем'єр Росії".

Це неправда. Фактично, дані свідчать про те, що Росія створює продовольчу кризу, прагнучи зняти санкції. Хоча блокування вивезення продуктів харчування з Росії немає, Росія блокує експорт українського зерна і, за повідомленнями, краде його.

Росія та Україна не є найбільшими у світі виробниками пшениці, але на них припадає приблизно 20% та 10% її експорту відповідно. Експерти стверджують, що перебої в цих країнах вплинуть на глобальне постачання продовольства, а Росія робить багато, щоб перешкодити експорту українського зерна.

У травні виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі попередив - блокування російською стороною чорноморських портів України загрожує мільйонам життів у всьому світі.

"Дійсно, блокування цих портів в Одеській області буде оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, - сказав Бізлі. - І це призведе до голоду, дестабілізації та масової міграції по всьому світу”.

Жозеп Боррель, головний дипломат Європейського Союзу, заявив, що Росія винна у глобальній продовольчій кризі, а не санкції ЄС.

"Росія блокує український експорт, - цитує Борреля ABC News. - Не ми, а Росія руйнує порти, знищує запаси продовольства, руйнує транспортну інфраструктуру”.

Боррель сказав, що блокада Росією приблизно 25 мільйонів метричних тонн зерна, що знаходиться в українських портах, є "свідомою спробою (Росії) створити голод у світі". Він відкинув спроби Москви прив’язати продовольчу кризу до Заходу як «пропаганду».

Високі російські чиновники неправдиво стверджували, що вторгнення в Україну та морська блокада українських портів і експорт зерна не мають «нічого спільного з продовольчою кризою», як повідомляє Polygraph.info та інші.

Посол США Джим О'Браєн, голова Управління координації санкцій, також відкинув як «оманливі» твердження про те, що санкції США нібито завдають шкоди експорту продовольства.

"США не мають санкцій проти російських продуктів харчування та добрив, - сказав О'Браєн "Голосу Америки". - Росія порушила один із найпродуктивніших способів отримання зерна країнами. Раніше Україна експортувала близько 6 мільйонів тонн зерна на місяць, переважно у південні країни. А тепер це довелося припинити; у березні та квітні поставки значно скоротились".

Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс звинуватила Путіна у використанні голоду й нестачі їжі як зброї, щоб зняти санкції.

Інші аналітики поділяють думку, що Москва навмисно створює продовольчу кризу.

Виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, головний редактор Russia Today Маргарита Симонян, схоже, підтримала ідею про те, що глобальний голод допоможе Росії вийти з-під санкцій:

"На основі ідеї "люди хочуть їсти", ви знаєте, є дуже цинічний жарт, який з'явився в Москві, навіть не жарт, а просто крик. Я чула його кілька разів. Це так: «Вся наша надія на голод». Ось що це означає.

Це означає, що зараз почнеться голод, і вони схаменуться, знімуть санкції та подружаться з нами, бо зрозуміють, що з нами неможливо не дружити."

Коментар Симонян, провідної кремлівської пропагандистки, можна було б сприймати як просто риторику. Але окрім блокування українських портів, російські збройні сили націлили удари на ферми, сільськогосподарське обладнання та зерносховища в Україні.

Після того, як Росія знищила великий термінал для зберігання зерна в південному портовому місті Миколаєві на початку цього місяця, Боррель розкритикував спроби Москви перекласти провину на санкції:

"Ще один російський ракетний удар сприяє глобальній продовольчій кризі. Російські війська знищили другий за величиною зерновий термінал в Україні, в Миколаєві", - написав Боррель у Twitter.

"У світлі таких повідомлень дезінформація, що поширюється Путіним, щоб відкинути вину, стає все більш цинічною."

Супутникові знімки підтвердили попередні повідомлення про те, що Росія вкрала українське зерно та відправила його союзнику в Сирію.

Сполучені Штати стверджують, що є докази, що Росія прагне продавати награбовану пшеницю постраждалим від посухи країнам Африки, повідомляє The New York Times.

Санкції проти Росії не включають блокаду поставок зерна, яке Росія може вільно перевозити морем. За декількома винятками, санкції, запроваджені Сполученими Штатами, Європейським Союзом та іншими союзниками, не стосуються продуктів харчування, добрив і насіння.

Європейський Союз запровадив санкції на імпорт морепродуктів і лікерів (наприклад, ікри, горілки), а також деяких добрив з Росії.

Усе це не означає, що торгівля іншими товарами з Росії не постраждала.

Наприклад, хоча винятки дозволяють експортувати багато добрив з Росії, Bloomberg повідомляє що "багато перевізників вантажів, банків і страховиків" уникали торгівлі, побоюючись, що вони можуть "ненавмисно порушити правила". Це призвело до падіння експорту російських добрив цього року на 24%.

У результаті, як повідомляє Bloomberg, уряд США заохочує «сільськогосподарські та судноплавні компанії купувати та перевозити більше російських добрив».

Усе-таки подібні ускладнення є наслідками російської незаконної війни і не порівнюються з прямими атаками Росії на українське виробництво та експорт продуктів харчування.

На засіданні Ради Безпеки ООН 6 червня президент Європейської ради Шарль Мішель звернувся до посла Росії в ООН Василя Небензі.

Кремль використовує продовольство як невидиму ракету проти країн, що розвиваються, – сказав Мішель.

"Драматичні наслідки російської війни поширюються по всьому світу, і це підвищує ціни на продукти харчування, штовхає людей до бідності та дестабілізує цілі регіони. Росія несе виняткову відповідальність за цю продовольчу кризу. Тільки Росія, незважаючи на кампанію Кремля брехні та дезінформації."

8 червня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш також попередив про жахливі наслідки російської війни.

“За оцінками Всесвітньої продовольчої програми (WFP) хвилюючі наслідки війни можуть збільшити кількість людей, які страждають від серйозної продовольчої безпеки, на 47 мільйонів у 2022 році, – сказав він. - Насправді є лише один спосіб зупинити цю наростаючу бурю: російське вторгнення в Україну має припинитися".

Гутерріш сказав, що ведеться робота, щоб допомогти «безпечному та безпечному експорту продуктів харчування українського виробництва через Чорне море та безперешкодному доступу до світових ринків російських продуктів харчування та добрив».

«Ця угода є важливою для сотень мільйонів людей у країнах, що розвиваються, у тому числі в країнах Африки на південь від Сахари», – сказав він.

Канада зможе спрямувати конфісковані активи РФ на підтримку відбудови України 

Христя Фріланд, архівне фото 2019 року POOL via REUTERS/File Photo

Канада затвердила законодавство, яке дозволяє урядові конфіскувати підсанкційні російські активи а також продавати їх із подальшим спрямуванням надходжень від такого продажу на допомогу Україні. Відповідне рішення прийняв канадський Сенат у четвер, пише Reuters.

Згідно з новим законом про бюджет, Канада може спрямовувати надходження від продажу конфіскованих активів "на компенсацію жертвам значних порушень міжнародного миру та безпеки, значних та систематичних порушень прав людини та значної корупції".

Міністр фінансів Канади Христя Фріланд напередодні прийняття закону заявила: "Дуже важливо знайти кошти та відбудову України і я не бачу кращого джерела таких коштів, ніж конфісковані російські активи".

Згідно з інформацією Канадської поліції, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і до 9 червня, Канада заблокувала активів та угод, пов'язаних з російськими діячами, які підпадають під санкції, на суму 310 мільйонів доларів.

Канада, як і інші країни, запровадила низку санкцій проти Росії, через її агресію в Україні. Вона також надає безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Багато західних країн заморозили російські державні активи в рамках санкцій, включаючи приблизно 300 млрд доларів російських резервів. Щодо конфіскації таких активів, країни мають різний підхід. Міністр фінансів США Дженет Єллен заявила минулого місяця, що конфіскація не відповідатиме американському законодавству.

Генсек ООН попереджає про "реальний ризик" голоду в низці країн цього року

Генсек ООН Антоніу Гутерріш на конференції в Нью-Йорку, 8 червня 2022 року. (AP Photo/Мері Альтаффер)

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив на міжнародній конференції з продовольчої безпеки в п’ятницю, що світ зіткнувся з «реальним ризиком» множинного голоду в цьому році і що 2023 рік може бути ще гіршим.

Війна в Україні посилила проблеми, які назрівали роками: погіршення клімату, пандемія COVID-19, нерівномірне відновлення», – сказав Гутерріш у відеозверненні на конференції міністрів «Об’єднання для глобальної продовольчої безпеки» в Берліні.

За його словами, зростання цін на паливо та добрива суттєво впливає на фермерів у світі.

"Збір всіх видів врожаю буде ускладненим, включаючи рис і кукурудзу, що вплине на мільярди людей в Азії, Африці та Америці, - сказав Гутерріш. - Цьогорічні проблеми з доступом до їжі можуть стати глобальною нестачею продовольства наступного року”.

Він попередив, що жодна країна не застрахована від соціальних та економічних наслідків.

Вторгнення Росії 24 лютого в Україну призвело до перебоїв у каналах постачання. За даними Організації Об’єднаних Націй, більше 36 країн отримують половину або більше зернових поставок із Чорноморського регіону.

Окрім знищення та крадіжки частини українського зерна, російські військові блокують ключовий південний порт країни, Одесу, не даючи експортувати понад 20 мільйонів тонн українського зерна. Кремль також притримав продаж частини власного зерна та добрив на світових ринках, стверджуючи, що санкції Заходу перешкоджають їхньому експорту.

“Ніщо – ніщо – не заважає продовольству та добривам покинути Росію, – заявив про санкції держсекретар США Ентоні Блінкен. - І тільки одна країна блокує вихід з України продуктів харчування та добрив, і це Росія”.

Міністр закордонних справ Японії зазначив, що власна статистика Росії показує, що її експорт пшениці в травні цього року подвоївся порівняно з минулим роком.

"Незважаючи на це, Росія поширює дезінформацію про протилежне", - сказав Йосімаса Хаяші.

Припинення блокади

Гутерріш проводить інтенсивну приватну дипломатію з Росією та Україною, а також Туреччиною, де незабаром можуть бути проведені переговори про зерно між ворогуючими сторонами за участі США та Європейського Союзу. Мета — пакетна угода, яка дозволить Україні експортувати своє зерно не тільки по суші, а й через Чорне море, а також доставить російські продукти харчування та добрива на світові ринки.

Відкриття та безпечне функціонування Одеського порту є першочерговим пріоритетом.

“Ми маємо відкрити Одеський порт прямо зараз, – сказав на конференції керівник Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі. - Недотримання цього є оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці".

Зерно на елеваторах потрібно експортувати до того, як воно почне гнити. Його також потрібно перемістити, щоб звільнити місце для наступного врожаю зернових, збір якого розпочнеться у вересні.

Тим часом сусідня Румунія активізується, щоб допомогти Києву отримати зерно.

“Ми отримуємо українське зерно автомобільним, залізничним, морським транспортом і річкою Дунай, – сказав під час зустрічі міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску. - З початку вторгнення румунський чорноморський порт Констанца, який є найбільшим портом на Чорному морі, став головними воротами для українських зернових відвантажень у зовнішній світ”.

За його словами, Румунія працює над тим, щоб перетворити Констанцу в європейський продовольчий центр і збільшити свої переробні потужності. За його словами, у 2021 році через Констанцу було експортовано понад 25 мільйонів тонн зерна.

Африканський континент сильно постраждав від дефіциту зерна та добрив, оскільки багато з цих країн отримують велику кількість імпортного зерна з Чорноморського регіону.

"Моя країна, Демократична Республіка Конго, мала підняти податок на додану вартість на основні продукти харчування, субсидувати продукти, такі як паливо, щоб уникнути повстань внаслідок загального підвищення цін, - сказав міністр Планування Крістіан Мвандо Нсімба Кабуло. - Звичайно, це має величезні наслідки для національного бюджету моєї країни, і це ускладнює зусилля щодо підвищення стійкості”.

"Є прямий зв’язок між діями під час війни в Україні та стражданнями, які ми бачимо на півдні", - сказав глава гуманітарної служби ООН Мартін Гріффітс.

Найближчими днями очікуються оголошення про допомогу найбільш вразливим країнам, оскільки члени найбільших економік світу зустрінуться в Німеччині на саміті G-7.

Більше

XS
SM
MD
LG