Спеціальні потреби

Актуально

У протистоянні з Росією Україні сприятиме не лише військова допомога - експерти

На Фото: Роберт Зелик, колишній заступник Держсекретаря США, 11-тий президент Світового банку

Щоб здобути перевагу у відносинах з Росією, США мають запропонувати Україні масштабну допомогу, але за умови, якщо українці об'єднаються. Таким чином можна було з закінчити війну в Україні, вважає колишній заступник Держсекретаря США, 11 президент Світового банку, дипломат та аналітик Роберт Зелик.

"Якось мірою, це буде свого роду План Маршалла, бо План Маршалла був створений для того, щоб об'єднати Європу, економічно і політично, щоб вистояти перед радянською загрозою. То ж це те місце, де США могли б взяти на себе ініціативу і отримати перевагу, фокусуючись на тому, щоб Україна як незалежна нація вижила”.

Роберт Зелик наголошує на важливості здійснення усього можливого, щоб Україна зберегла свою незалежність як демократію, і закликає США розширити економічну допомогу Україні на додаток до військової.

"Як ви бачите, зараз багато російських зусиль спрямовані на те, щоб підірвати політичну та економічну систему України, вони намагаються тиснути, вони близькі до вторгнення, ви бачите кібератаки. Думаю, одна з речей, яких бракує в американській стратегії, це шляхи, де ми могли б отримати перевагу, зосереджуючись на економічній та політичній силі України”, - аналізує дипломат.

Ідея Плану Маршалла для України звучала раніше. Так у 2017-му році колишній прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс закликав Захід до реалізації "плану Маршалла для України", який міг би гарантувати Україні значне економічне зростання та відтак зміцнити її у якості противаги негативному впливу та амбіціям Росії. Кубілюс закликав прив'язати інвестиції в Україну до виконання Києвом чітко окреслених вимог щодо реформування та ін.

Тоді ж британський економіст Тімоті Еш заявляв, що від запровадження "плану Маршалла для України" опиняться, передусім, українські олігархи. Економіст закликав офіційний Київ сфокусуватись на створенні сприятливих умов для бізнесу, адже саме це і забезпечить приток інвестицій.

У грудні минулого року колишній посол США у Росії Майкл Макфол у спільній статті з колишнім прем'єр-міністром України Олексієм Гончаруком пропонував адміністрації Байдена створити "Фонд розвитку Донбасу". На думку Макфола та Гончарука кошти з Фонду мають бути використані після завершення війни.

На думку авторів, такий "План Маршалла для східної України" самим фактом створення "дав би надію людям східної України, які страждають від жахливої окупації, та переміщеним осообам, що краще майбутнє можливе, якщо війна закінчиться".

"[...] успішна України стала би великим політичним головним болем для Кремля і очевидно значно вплинула би на внутрішньо політичну ситуацію у Росії, тому я завжди підтримував План Маршалла для України з боку ЄС, як найкращий шлях до змін у Росії", - твітував у січні Бен Аріс головний редактор Business News Europe.

На думку Аріса, процвітаюча Україна є найкращим заходом протидії Путіну.

"Якщо ми серйозні, то це має бути План Маршалла. "Північний потік-2" становить прекрасну нагоду: відмовтесь від транзиту газу, бо це ви бізнесу, який вмирає у будь-якому разі. Заваліть Україну значними коштами на відновлювальні джерела енергії та зробіть її провідним виробником водню у Європі. Вона може використати для цього наявні труби", - заявляв Аріс минулого року.

“Наша (американська - ред.) дипломатія зараз схильна бути реактивною, ініціативу здебільшого мають росіяни. На додаток до надсилання в Україну оборонної допомоги (я вважаю, це необхідно робити, щоб Україна могла себе захистити), я помітив, що європейці починають надсилати їм трохи економічної допомоги", - каже Зелик.

Як відомо, на початку лютого на тлі російської загрози Європейська комісія підтримала виділення Україні 1,2 мільярдів євро фінансової допомоги. Віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс заявив Ліга.нет, що цією підтримкою партнери хочуть дати сигнал інвесторам, що Україна фінансово стабільна і Євросоюз не покине її у кризові часи.

Це добрий момент, щоб Конгрес ініціював законопроект широкої економічної підтримки (України - ред.), але за умови, якщо українці об'єднаються.
Роберт Зелик

"І це міг би бути добрий момент, щоб і Білий дім пішов до Конгресу, до тих сенаторів, які відвідували Київ, і сказав: давайте ініціюємо законопроект широкої економічної підтримки (Україні - ред.), але за умови, якщо українці об'єднаються, бо зараз вони політично розділені, і якщо Україна проведе деякі реформи і антикорупційні заходи, які їм необхідні", - зазначив Роберт Зелик, який був президентом Світового банку з 2007 до 2012 років.

Про те, що у відносинах з Росією Захід мав би бути більш проактивним говорить і Джон Гербст, колишній посол США в Україні.

"Білий дім має бути сильнішим і більш проактивним. Ми останнім часом бачимо деякі тимчасові добрі кроки. Але ті кроки мають бути чіткими, ми маємо надіслати ті війська на схід НАТО, ми маємо надіслати більше зброї Україні. Адміністрація надсилає зараз протикорабельні ракети, але вони мають ще надсилати щось більше, ніж Стінгери, для повітряної оборони. Якщо ми це зробимо і натиснемо сильно на європейців - не просто їх консультувати, а натиснути у правильному напрямку щодо серйозних санкцій, тоді може не бути вторгнення”, - аналізує Джон Гербст, експет "Атлантичної Ради" у Вашингтоні.

Чи бути Україні в НАТО

Аналізуючи перспективи членства України в НАТО, Роберт Зелик, який працював заступником Держсекретарки США Кондолізи Райс, а пізніше - заступником глави Адміністрації президента Джорджа Буша, не покладає великих надій.

“На мою думку, перспективи того, що Україна потрапить в НАТО, є дуже-дуже низькою. Частково, бо я не думаю, що ми повинні запрошувати (в Альянс - ред.) країни, якщо ми не готові воювати і захищати їх. І я не впевнений, що американське суспільство погоджується на це. Але це не означає, що Україна повинна контролюватись Росією.

На мою думку, якщо Україна досягне успіху як економіка і демократія, вони можуть мати конструктивні відносини з Росією, Захід не намагається збудувати там нову Берлінську стіну.

Але починати треба з того, щоб не дозволити Росії підривати Україну. Звісно, в кінці кінців все залежатиме все одно від самих українців, вони повинні почистити свої деякі економічні і корупційні проблеми, які у них є, зробити так, щоб демократія працювала”, - розповідає Роберт Зелик.

Перспективи російського вторгнення

Війна в Україні, на його думку, найближчим часом малоймовірна.

“На мою думку, Путін буде обережним в питанні, чи починати зараз конфлікт. Принаймні, поки триватимуть Зимові Олімпійські ігри. Після Олімпіади, думаю, це залежатиме від того, в якому стані будуть переговори.

Моя думка - російські зусилля будуть більш спрямовані на те, щоб підірвати політичну систему в Україні, ви чуєте новини про шпигунство, варто цього очікувати також у кібер-просторі. Багато залежатиме від того, наскільки єдиною буле Україна. Думаю, з часом це можливо, що Росія вдасться до певних військових дій, спробує окупувати не всю країну, але якусь частину, може десь на півдні, біля Маріуполя чи Криму. Але їхня головна стратегія - дестабілізувати уряд в Києві і зламати волю людей”, - зазначив колишній заступник Держсекретаря США Роберт Зелик.

Путін розпочав свою війну проти Грузії на початку Олімпіади в Пекіні в 2008 році
Андерс Аслунд

Йому опонує Андерс Аслунд із Джорджтаунського університету. "Багато хто стверджує, що Путін не почне війну проти України під час Олімпійських ігор у Пекіні 4-20 лютого 2022 року. Я скептичний щодо цього. Путін розпочав свою війну проти Грузії на початку Олімпіади в Пекіні в 2008 році, але Китай став ще більш важливим", - зазначив експерт на своїй Твітер-сторінці.

Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк вважає, що рівень загрози вторнення в Україну наразі високий, але не вважає, що вона може відбутись у найближчий час.

"Ситуація загрозлива, і в жодному разі ми не кажемо, що немає загрози. Рівень цієї загрози дуже високий", - сказав Загороднюк напередодні під час прес-конференції у Вашингтонському аналітичному центрі "Аналітична рада".

Андрій Загороднюк наразі очолює Центр оборонних стратегій. Каже, їхні фахівці на основі доступних всіх даних не виключають посилення російської агресії у другій половині лютого.

"Ми не погоджуємось з заявами деяких експертів, які заявляють, що вторгнення може відбутись будь-якої хвилини, хоч завтра. Втім вони (росіяни - ред.) накопичують війська на певній відстані від українського кордону, і ми думаємо, що у наступні кілька тижнів чи місяців вони можуть бути у позиції принаймні почати це.

Багато аналітиків вважають, і ми також, що 20 лютого - це день особливої уваги, тому що це кінець білорусько-російських навчань, і приблизно в цей час, на нашу думку, вони будуть готові", - зазначив Загороднюк.

У статті використано матеріали "Європейської правди", Ліга.нет, The Washington Post.

Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG