Спеціальні потреби

Україна втратила $100 млрд від агресії Росії – звіт Андерса Аслунда, Atlantic Council


$100 млрд – саме стільки коштує Україні російська агресія – звіт Андерса Аслунда. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:30 0:00

Економічні втрати України від агресії Росії в Криму та на Донбасі склали щонайменше 100 мільярдів доларів. Ці збитки не включають гуманітарні та політичні втрати від агресії.

Такими оцінками поділився експерт аналітичного центру Atlantic Council Андерс Аслунд у своєму звіті “Ціна агресії Кремля в Україні".

Вартість втрачених активів в Україні становить більше 100 мільярдів доларів - приблизно 27 мільярдів втрачено в Криму і 73 мільярди – на Донбасі
Андерс Аслунд

В своїх підрахунках Аслунд спирався на методологію економіста Томаса Піккеті, який визначив, що загальна вартість усіх активів європейської країни приблизно в чотири рази перевищує її ВВП.

Крим та окупована частина Донбасу разом забезпечували 14% ВВП України. Таким чином, беручи за базу ВВП 2013 року, вартість втрачених активів в Україні становить більше 100 мільярдів доларів - приблизно 27 мільярдів втрачено в Криму і 73 мільярди – на Донбасі, стверджує науковець.

Найбільшими втратами в Криму, за оцінками експерта, стали нафтогазові ресурси. Їх запас оцінюється у 30-40 мільярдів доларів, зазначає Аслунд. Втрати банківської системи також порівняно легко оцінити - Україна втратила 1,8 мільярда доларів банківських активів в Криму і 4,4 мільярда на Донбасі.

Українські установи вже домагаються відшкодування втрачених активів. Зокрема, "Нафтогаз" вимагає відшкодування 7 мільярдів доларів за конфіскацію активів в Криму, наголосив Аслунд.

Дослідник відзначив різницю в правовому статусі Криму та Донбасу, що створює різні правові можливості для відшкодування. Багато позовів подано до Міжнародного арбітражу в Гаазі, в яких йдеться про порушення Росією двосторонньої угоди із захисту інвестицій. "Щонайменше, тут є правова основа, на яку можна посилатись", - зазначив Аслунд.

На Донбасі, де, зокрема, на території Луганська панує повний правовий хаос, правова ситуація з позовами про відшкодування є складнішою, наголошує дослідник.

Уряд України має якомога швидше створити базу даних втрачених активів, наголосили учасники презентації звіту. Потрібно реалістично оцінити їх цінність, розслідувати всі правові можливості для повернення втрат від Російської Федерації, використовувати всі правові можливості в цій сфері.

Приватні особи понесли великі втрати на Донбасі та в Криму. Навіть, якщо житло залишилось неушкодженим, його вартість впала на 80% в Криму та на 50% на Донбасі в результаті агресії Росії, наголосив Пол Томас, президент компанії IRE USA Inc.

"Для приватних осіб юридичний шлях – через Європейський суд з прав людини. Я думаю, що з часом буде якийсь консолідований позов. Про таку можливість дещо йдеться в новому законі про реінтеграцію Донбасу”, - стверджує Ірина Паліашвілі, Голова Правового Комітету Американсько-Української ділової ради.

На обговоренні також запропонували створити міжнародну комісію з питань компенсації збитків, нанесених росіянами усім постраждалим – як в Україні, так і в інших країнах.

В своїй презентації від уряду України, заступник голови адміністрації президента Дмитро Шимків навів наступні приклади економічних втрат України від російської агресії:

Втративши Крим, Україна втратила:

  • 3,6% ВВП;
  • 1,5% експорту;
  • 80% нафтогазових покладів (1,62 трильйона кубометрів) на чорноморському шельфі;
  • 10% портової інфраструктури, включаючи 4 мільйони тон зерна. Заборона для суден проходити через Керченську протоку;
  • 4-4,5 мільйона, які українці щороку витрачали на відпочинок в Криму;

Втративши Донбас, Україна втратила:

  • 15% ВВП;
  • 25% промисловості;
  • 23% товарного експорту;
  • 100 із 150 українських шахт опинились на окупованій території, створивши складнощі з постачанням антрациту;
  • Активи банків 4,3 мільярда доларів;
  • Активи залізниці та інше.

До втрат холдингу System Capital Management, що належить Ринату Ахметову, привернув увагу директор міжнародних та інвестиційних відносин холдингу Джок Мендоза-Вілсон.

Компанії Ахметова втратили близько 17 відсотків свого бізнесу, зазначив Мендоза-Вілсон. "Ми втратили 23 підприємства по інший бік лінії зіткнення. Їх просто забрали підтримувані Росією сепаратисти. Найбільше втратив”Метінвест - Єнакіївський металургійний завод, вугільну шахту в Краснодоні, Харцизький трубний завод", - наголосив представник SCM.

"Чимало з цього вже не відновити навіть за умови мирної угоди та повернення українського бізнесу на окуповані території", - наголосив він.

"Вугільні шахти вимагають постійного інвестування у викачування води, дегазифікацію вугільних пластів. Якщо не вкладати в це, то якість шахти, можливість її комерційної експлуатації швидко зменшується. Ми були б здивовані, якщо у довготерміновій перспективі ці об’єкти могли б приносити прибуток. Ми не віримо, що за ними правильно доглядають", - сказав Мендоза-Вілсон.

SCM докладає зусиль, щоб, якщо і не отримати своє вугілля та шахти назад, то хоча б не дати заробити на цьому новим власникам: "Ми написали трейдерам вугілля в портах Середземного моря. Близько 30 з них могли бути отримувачами вкраденого в нас вугілля. Ми їм пояснили в листах ризик отримання вкраденого вантажу. Це необхідно, бо, щоб вдаватися до правових заходів, треба довести зловмисний намір. Їм треба пояснити, що вони ризикують. Якщо вони проігнорують, то це вже буде зловмисним наміром. 557 тисяч тон цього вугілля пішло в країни ЄС, які запровадили проти Росії санкції. Найгірші порушники – давайте будемо їх називати та шельмувати – Польща та Румунія", - зазначив представник SCM.

Дивіться також: Соцмережі Фейсбук загрожує розслідування через компанію Cambridge Analytica

Соцмережі Фейсбук загрожує розслідування через компанію Cambridge Analytica. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:40 0:00

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Ведуча програми «Студія Вашингтон», журналіст та редактор. Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG