Спеціальні потреби

Актуально

Україна вимагає кандидатства в ЄС, остерігаючись альтернатив Макрона

Французький президент Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц біля освітлених кольорами українського прапора Бранденбурзьких воріт у Берліні 9 травня 2022 р.

Заяви представників Європейського Союзу щодо євроінтеграції України демонструють ще не узгоджене бачення перспективи, яку ЄС може запропонувати українцям.

У відповідь на зауваження президента Франції Еммануеля Макрона про ймовірно багаторічний шлях України до членства в ЄС та ідеї французького керівника про можливе залучення України до якоїсь новоствореної європейської структури український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наполіг на якнайшвидшому задоволенні прагнень українців.

Дмитро Кулеба дав зрозуміти, що Київ очікує, що вже в червні Україна сподівається отримати офіційний статус кандидата на членство в Євросоюзі.

«Якщо ми не отримаємо статусу кандидата, це означає лише одне: що Європа намагається нас обдурити. І ми не збираємося це проковтнути», - сказав український міністр в інтерв’ю газеті Financial Times.

Україна - це єдине місце у Європі, де люди вмирають за цінності, на яких заснований ЄС. Я думаю, що це треба поважати.

Президент Володимир Зеленський та керівник уряду і голова Верховної Ради демонстративно підписали подання на членство України в ЄС 28 лютого - на п’ятий день нового вторгнення Росії, коли російські війська наближалися до передмість української столиці, а президент Путін ймовірно сподівався свого переможного параду у Києві у символічний день 9 травня.

Але в 77 річницю звільнення Європи від німецького нацизму з київського Хрещатика звертався президент Зеленський, який заявив, що Україна воює за «нову перемогу» у «війні двох світоглядів».

Того ж дня Зеленський на відеопереговорах з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн повідомив про черговий формальний крок у процедурі вступу до ЄС - передачу до Євросоюзу другої частини анкети-опитувальника для отримання Україною статусу кандидата на членство у Європейському Союзі.

Також 9 травня інший чільний брюссельський посадовець, президент Європейської ради Шарль Мішель, перебував в Одесі, де заявив, що у червні Єврокомісія оприлюднить свої висновки стосовно поданих Україною документів, які потім будуть подані на обговорення 27 глав держав та урядів ЄС.

Президент Володимир Зеленський (всередині) з підписаною заявкою на вступ в ЄС. Ліворуч - голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, праворуч - прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Київ 28 лютого 2022 р.
Президент Володимир Зеленський (всередині) з підписаною заявкою на вступ в ЄС. Ліворуч - голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, праворуч - прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Київ 28 лютого 2022 р.

Євросоюзу доведеться визначатися, оскільки заклики України надати їй можливість пришвидшеного вступу в Євросоюз в умовах відчайдушної оборони від російської агресії, залишає європейським лідерам мало можливостей для відмовок чи гарних але порожніх обіцянок, які українці чули багато впродовж багатьох років.

«Ви знаєте, що ми знаємо, що ви і народ України воюєте за свою батьківщину, за майбутнє ваших дітей, за ваші свободи. Але ви також воюєте за наші спільні європейські принципи, цінності і демократична права», - сказав Шарль Мішель, звертаючись до Зеленського з Одеси, де в той день впали кілька російських ракет, принісши нові жертви й руйнування.

Фактично під завивання сирен тривоги європейський посадовець обіцяв допомогти відбудувати Україну як «сучасну, демоктичничну країну, що дивиться вперед і готова впевнено прийняти європейське майбутнє».

Пришвидшено чи на десятиліття?

Тим часом переобраний на другий президентський термін у Франції Еммануель Макрон висловив міркування, які напевне не дуже сподобаються тим українцям, які вважають, що їхня країна заслуговує на пришвидшений вступ до Євросоюзу.

Навіть якщо ми завтра надамо (Україні) статус кандидата, ми всі дуже добре знаємо, що процес вступу насправді забере кілька років, можливо кілька десятирічь.
Еммануель Макрон

Макрон, виступаючи 9 травня у Європейському Парламенті у Страсбурзі, визнав, що «Україна завдяки своїй боротьбі та відвазі вже стала щиросердним членом нашої Європи, нашої родини, нашого союзу».

Але далі він вважав за потрібне пригасити надмірний ентузіазм щодо європейських перспектив України.

«Навіть якщо ми завтра надамо їй статус кандидата, ми всі дуже добре знаємо, що процес вступу насправді забере кілька років, можливо кілька десятирічь», - сказав президент Франції.

Французький керівник натомість висловив ідею залучення України та інших європейських країн, зокрема Великої Британії, яка не так давно припинила членство в ЄС, до паралельної структури, яку Макрон попередньо назвав «Європейською політичною спільнотою».

Він сказав, що структура чи організація була б відкрита для європейських демократичних країн, які поділяють спільні цінності задля співпраці в галузі політики, безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій в інфраструктуру і навіть забезпечували б вільне пересування людей.

Така ідея Макрона викликатиме застереження в тих українців, які з сумнівами дивитимуться на альтернативи до повноправного членства в ЄС.

Україна вже має угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом і багато років брала участь у структурі Східне Партнерство ЄС разом з Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Грузією та Молдовою.

Проблематичність тієї структури проявилася в різних амбіціях окремих учасників.

Участь Білорусі в Східному Партнерстві була припинена 28 червня 2021 року після хвилі жорстоких репресій режиму Олександра Лукашенка, який проголосив себе переможцем виборів, які Євросоюз назвав сфальсифікованими.

Підписання ленд-лізу для України, реакції на парад в Москві – головне. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:40 0:00

Всі новини дня

Американські фермери скаржаться, що зросла собівартість вирощення їх продукції. Відео

Через війну, врожай в Україні цього сезону буде вдвічі менший ніж торік, прогнозують в українському уряді. Оскільки Україна провідний експортер зернових, світові ціни на пшеницю пішли в гору.

Війна Росії та загроза глобальної харчової кризи. Деталі форуму в Давосі, заяви Байдена в Японії. Відео

Війна Росії в Україні засвідчила, наскільки "економічні відносини з авторитарними режимами можуть створювати вразливість", - заявив генеральний секретар НАТО під час Світового економічного форуму в Давосі, де говорили про Україну, і загрозу глобальної харчової кризи через російську агресію.

80 сенаторів закликали Байдена пришвидшити схвалення заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО 

Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі виступає під час голосування за Закон Build Back Better на залі Палати представників у Капітолії США у Вашингтоні, округ Колумбія, 19 листопада 2021 року. Фото Джима Ватсона / AFP

Група із понад 80 сенаторів США від обох партій закликали президента Джо Байдена пришвидшити схвалення заявок Фінляндії та Швеції на членство в НАТО. Відповідного листа вони надіслали до Білого дому.

Очолили ініціативу сенаторка від Демократичної партії Джин Шагін та сенатор-республіканець Том Тілліс.

“Розширення членства зміцнить військовий і дипломатичний потенціал НАТО, коли Росія загрожує глобальній безпеці своїм вторгненням в Україну”, - написала у Твітері сенаторка Шагін.

“У Сенаті є велика двопартійна підтримка заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО. Саме тому сенаторка Шагін і я очолили зусилля, щоб закликати президента Байдена прискорити подання їхніх заявок на членство в НАТО”, - зазначив на своїй Твітер-сторінці сенатор від Республіканської партії Том Тілліс.

Законодавці офіційно висловили згоду на розширення НАТО та зобов’язалися співпрацювати з Білим домом та свої колегами у Сенаті, щоб забезпечити швидкий розгляд та затвердження заявок Фінляндії та Швеції.

«Як показало неспровоковане вторгнення Росії в Україну, НАТО разом із нашими демократичними партнерами у всьому світі є як ніколи єдине у протистоянні незаконним актам війни, які проводить президент Путін. Розширення НАТО за рахунок включення Фінляндії та Швеції дасть чіткий сигнал Володимиру Путіну та будь-якому лідеру, який спробує піти його шляхом, що вільний світ готовий захищати свої цінності та суверенітет. Ми також продовжимо підтримувати політику відкритих дверей НАТО, яка підтверджує, що нові члени вітаються до Альянсу", - написали в листі законодавці США.

У листі сенатори також зазначили: “Якщо ці два союзники зіткнуться з погрозами або актами агресії через їхнє потенційне приєднання до альянсу, Сполучені Штати повинні надати їм нашу повну підтримку”.

Як повідомляв Голос Америки, Фінляндія і Швеція офіційно подали заявки на членство в НАТО в середу, 18 травня. Очікується, що процес схвалення їхніх заявок може тривати кілька тижнів. У разі згоди представників усіх 30-ти країн-членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи. Наразі лише Туреччина висловила застереження щодо прийому цих двох країн в НАТО.

В РФ зростає критика "спецоперації", як і вимоги до агресивніших дій в Україні - ISW

Російські реактивні літаки Су-25 над Кремлем і собором Василя Блаженного під час репетиції прольоту, який є частиною військового параду з нагоди річниці перемоги над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Москва, РФ, 4 травня 2022 року.

Російські ветерани та військові коментатори критикують невдачі так званої "спецоперації" в Україні та закликають до подальшої масової мобілізації. Однак Кремль, навряд чи зможе мобілізувати нові сили в короткостроковій перспективі, - стверджують в американському аналітичному центрі Інститут вивчення війни, у Вашингтоні, ISW (Institute for the Study of War).

"Знищення майже усієї батальйонної тактичної групи РФ під час невдалої переправи через річку (ред. Сіверський Донець) 11-го травня шокувало російських військових спостерігачів і спонукало їх поставити під сумнів компетентність російського командування".
Інститут вивчення війни, у Вашингтоні (американський аналітичний центр)

"Всеросійські офіцерські збор" закликали Володимира Путіна та Кремль офіційно оголосити війну Україні та запровадити в РФ часткову мобілізацію. Російська недержавна асоціація ветеранів та діючих співробітників Збройних сил, правоохоронних органів та силових структур опублікувала відповідне звернення у четвер, 19-го травня. Як йдеться у тексті, Москва тепер не лише "денацифікує" Україну, але й веде війну за "історичні території Росії та існування у світовому порядку". Члени об’єднання зокрема, вимагають від Кремля мобілізувати усі регіони, що межують з країнами НАТО та Україною, продовжити строки військової служби до двох років, а також встановити смертну кару для дезертирів.

Як стверджують в аналітичному центрі Інституту вивчення війни така заява створює інформаційні умови для оголошення часткової мобілізації в РФ. За три тижні до повномасштабного вторгнення в Україну, "Всеросійські офіцерські збори" закликали Путіна визнати незалежність т.з. "ДНР" та "ЛНР". Таким чином організація створила умови для того, що РФ називає "спеціальною воєнною операцією", стверджують в ISW.

На наступний день після звернення "Всеросійських офіцерських зборів", 20-го травня, Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив про формування 12-ти нових підрозділів Західного військового округу до кінця року, як відповідь на розширення НАТО.

"Ці підрозділи можуть укомплектувати щойно мобілізованим персоналом, оскільки незрозуміло, як іще Кремль може створити особовий склад для нових підрозділів", - пишуть в Інституті вивчення війни.

За оцінками Інституту, російська мобілізація навряд чи створить боєздатні сили через поспішне навчання. Водночас, РФ продовжує ставити у пріоритет виснаження власних боєздатних резервів для підтримки бойових дій на Сході України, зокрема під Северодонецьком.

Окрім того, американський аналітичний центр стверджує, що в РФ зростає невдоволення призовом на військову службу. Новий напад на призовний пункт зафіксували 23-го травня. Невідомий кинув коктейль Молотова в пункт призову в Удмуртській області, повідомляє ISW із посиланням на російські Telegram-канали. Інцидент стався на наступний день після того, як 19-го травня російський призовник обстріляв з пневматичної рушниці інший пункт призову в Желєзногорську-Ілімському (Іркутська область). Раніше український Генштаб повідомляв, що всього від початку повномасштабної війни зафіксовано 12 нападів на призовні пункти РФ, 5 із них – за останні кілька тижнів.

Також, як приклад зростаючої критики Кремля щодо війни в Україні, ISW наводить заяву губернатора Калінінградської області Антона Аліханова. Під час відео-конференції з Путіним 35-ти річний російський посадовець сказав, що т.з. "спецоперація в Україні" створила негаразди для постачання будматеріалів та загалом знизила обсяги будівництва в області.

"З огляду на негативні та агресивні дії сусідів, які можуть перекрити транзит, потрібно розширювати можливості залізничної переправи, щоб регіон міг існувати навіть в умовах перекриття транзиту через Литву", - сказав Аліханов.

Відповідаючи губернатору Калінінградської області Путін заявив, що "посилання на нашу спецоперацію було дуже недоречним". Такий коментар Аліханова аналітики ISW Вашингтону назвали "рідкісним визнанням економічної вартості війни від російського посадовця".

Український Генштаб також повідомляє, що російські військові все частіше скаржаться на керівництво за неефективність наступальних дій. Одним із прикладів стратигічного провалу "Всеросійські офіцерські збори" назвали невдалі переправи через річку Сіверський Донець.

"Знищення майже усієї батальйонної тактичної групи (БТГ) РФ під час невдалої переправи через річку (ред. - Сіверський Донець) 11-го травня шокувало російських військових спостерігачів і спонукало їх поставити під сумнів компетентність російського командування", - стверджують в ISW.

Тим часом, в Міністерстві оборони Великої Британії повідомили, цитує ISW, що Росія зазнала аналогічних втрат протягом перших трьох місяців війни в Україні, як і Радянський Союз протягом дев'яти років в Афганістані. В британському міністерстві стверджують, що поєднання поганої тактики та поганої протиповітряної оборони, а також відсутності оперативної гнучкості та методи російського командування призвели до повторних помилок і невдач, які продовжують спостерігатися на Донбасі. У доповіді стверджують, що російське суспільство чутливо сприймає велику кількість жертв. На думку міністерства, зростаючі втрати російських військових в Україні буде важче приховати в майбутньому, що спричинить зростаюче невдоволення серед населення РФ.

Дивіться також: Єнс Столтеберґ в Давосі: "Росія в Україні своїх цілей не досягла".

Єнс Столтеберґ в Давосі: "Росія в Україні своїх цілей не досягла". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:08 0:00

Західна допомога менш ніж на половину покриває місячний дефіцит бюджету – Міністр фінансів України

Дівчина їде на велосипеді перед зруйнованими внаслідок обстрілу будинками в Бородянці, Україна, вівторок, 24 травня 2022 р. (AP Photo/Натача Писаренко)

Попри надання міжнародної фінансової допомоги у безпрецедентних розмірах, Україні бракує грошей на щоденне функціонування країни – виплати зарплат та пенсій, заявив міністр фінансів України Сергій Марченко.

Місячний дефіцит бюджету, що складає близько 5 мільярдів доларів нині лише менш, ніж на половину покриває допомога західних країн та фінансових інституцій, решту уряд позичає в Національного банку та скорочує витрати, сказав міністр.

«У травні ми отримали лише 1,2 мільярди доларів. До кінця місяця ми плануємо отримати до 2 мільярдів доларів допомоги, але не 5 мільярдів, які ми потребуємо», – сказав Сергій Марченко, відповідаючи на запитання під час розмови, організованої онлайн американським центром Атлантична Рада.

Минулого місяця Міжнародний валютний фонд створив спеціальний адміністративний рахунок, через який до бюджету України щомісячно мало надходити 5 мільярдів доларів для того, щоб виконати всі соціальні і гуманітарні зобов’язання перед громадянами України.

«Нашим головним завданням є забезпечити функціонування уряду, продовження виплат пенсій та зарплат, особливо в медичній та освітній сфері. І нам це вдається робити, незважаючи на війну», – сказав міністр Марченко.

Нині, за його словами, уряд скорочує витрати і покриває дефіцит за рахунок Національного Банку України через випуск військових облігацій. Міжнародні партнери схвалили такі дії уряду, проте, як каже Марченко, ніхто не зацікавлений у «розкручуванні гіперінфляції» в Україні через друк незабезпечених грошей.

Днями на засіданні уряду прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна у найближчі місяці розраховує отримати фінансову допомогу у розмірі 9 мільярдів євро від Євросоюзу та 9 мільярдів доларів від США.

За словами Марченка, уряд, який внаслідок війни втратив значну частину податкових та 70% митних надходжень, поки працює над забезпеченням своїх фінансових потреб на найближчий час – від трьох місяців до кінця року. Про далекосяжні плани післявоєнного відновлення економіки поки не йдеться.

Загальні збитки української економіки від війни, яку веде проти України Російська федерація, оцінюються нині в розмірі щонайменше 600 мільярдів доларів. Світовий банк прогнозує, що економіка України може скоротитися на 45 відсотків у 2022 році.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Києву знадобиться значна фінансова допомога для оборони, стабілізації економіки та, зрештою, для відновлення країни. А перемога України потрібна не лише їй, але і Заходу, якщо він не хоче стикнутися з агресивними діями Росії проти Сполучених Штатів та їхніх союзників по НАТО у Східній Європі.

Американці менш налаштовані допомагати Україні через інфляцію

Тим часом, згідно з новим опитуванням, американці, занепокоєні зростанням інфляції, все менше підтримують дії, спрямовані на покарання Росії за вторгнення в Україну, якщо це відбувається за рахунок економіки США, повідомляє агентство Associated Press.

Посилаючись на дослідження, проведене у співпраці з соціологічним центром NORC, у повідомленні мовиться, що хоча широка підтримка санкцій США щодо Росії не похитнулася, баланс думок щодо пріоритету санкцій над економікою змінився. Зараз 45% дорослих американців кажуть, що більшим пріоритетом нації має бути якомога ефективніше введення санкцій проти Росії, тоді як трохи більше - 51% - вважають, що такі санкції не мають іти на шкоду для економіки США.

У квітні ці цифри були прямо протилежні, а у березні, невдовзі після того, як Росія напала на Україну, очевидна більшість – 55% заявляла, що більшим пріоритетом має бути якомога ефективніше введення санкцій проти Росії.

Дослідники вважають, що зростання витрат на газ, продукти та інші товари створюють фінансові труднощі для мільйонів людей і це веде до зменшення їхнього бажання фінансово підтримувати Україну. Це може бути тривожним знаком для президента Джо Байдена, який минулої суботи схвалив додаткові 40 мільярдів доларів на допомогу Україні. Опитування показує, що загальний рейтинг схвалення дій президента Байдена досяг найнижчої точки за час його президентства.

Дивіться: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00

також:

Більше

XS
SM
MD
LG