Спеціальні потреби

Актуально

Новий орієнтир для України: подалі від НАТО, поближче до ОДКБ? - коментарі експертів

15 липня президент Віктор Янукович підписав закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», прийнятий Верховною радою 1 липня 2010 року. Законом проголошена, так звана, позаблоковість, що ставить хрест на колишній меті України – вступові до НАТО. Водночас, як виглядає, влада не бачить жодних перепон на шляху зближення з іншим військово-політичним союзом з центром у Москві – Організацією договору про колективну безпеку (ОДКБ). Це зокрема засвідчила заява радника президента України, депутата від Партії реґіонів Олександра Кузьмука про можливість формалізації стосунків з ОДКБ.

З проханням пояснити нову концепцію зовнішньої політики, задекларовану українською владою, Голос Америки звернувся до експертів. Своїми міркуваннями щодо «позаблокової України» поділилися політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач та президент Атлантичної ради України Вадим Гречанінов.

Володимир Горбач: «Головна загроза членам ОДКБ виходить від засновника ОДКБ»

«Першим бажанням нової влади було оголосити концепцію не позаблоковості, а нейтралітету – аби, так би мовити, виставити бар’єр на шляху євроатлантичної інтеграції України. Цей бар’єр хотіли виставити в інтересах Російської Федерації, яка відкрито проголошувала свою зацікавленість у тому, щоб Україна не приєднувалася до НАТО. Але оскільки концепція нейтралітету передбачає відсутність на території країни іноземних баз, то це прямо торкалося Чорноморського флоту самої Російської Федерації.

Тому хтозна – чи наша влада сама придумала, чи їм із Кремля порадили – але слово «нейтралітет» замінили на такий собі паліатив цього поняття: «позаблоковість». Щоб і вівці були цілі, і вовки ситі. Щоб, з одного боку, це передбачало, що Україна не може вступати до жодних військово-політичних блоків, а з іншого – могла залишити в себе чужоземний Чорноморський флот іще на десятиліття наперед.

При цьому визначення у міжнародному праві такого поняття, як позаблоковість, не існує. Що це таке – невідомо. І тому кожен може вкладати в цей термін свій довільний зміст. Ми з вами розуміємо, що це неможливість вступу до НАТО, як про це говорить Янукович і ті, хто коментує його рішення. Але можливо, будуть коментувати і в тому сенсі, що членство в ОДКБ – це можливо. Можливо, що саме таким чином будуть позаблоковість трактувати. Може бути багато сюрпризів, але треба розуміти, як воно є насправді.

Насправді позаблоковість – це поняття з минулого. Це термін із ХХ століття, який виник за часів «холодної війни». Тоді у світі існувало два протилежних блоки, що ворогували один з одним, було міжнародне напруження, світ стояв на порозі світової ядерної війни. Але все це залишилося в минулому. Немає сьогодні ні тих блоків, ні того напруження, ні такої поляризації світу на дві частини. Тому, власне кажучи, не залишилося місця і для концепції позаблоковості.

Північноатлантичний Альянс сьогодні змінюється: він не вважає себе блоком, спрямованим проти когось. І так само з Російською Федерацією ситуація зовсім інша, ніж була з Радянським Союзом. Тобто я думаю, що ця концепція позаблоковості та зміни в українському законі «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» спрямовані насамперед на те, щоб сподобатися росіянам і отримувати від них якісь додаткові економічні і політичні ресурси. Під політичними ресурсами я маю на увазі легітимізацію влади Януковича-Азарова всередині самої України.

Що ж до ОДКБ, то це це фальш-копія Північноатлантичного Альянсу, таке собі квазі-НАТО. В статуті ОДКБ теж є стаття про те, що напад на одну країну прирівнюється до нападу на весь ОДКБ. Проте реальна ситуація така, що загроза членам ОДКБ у військово-політичному плані більше виходить від власне головного члена ОДКБ, а не від якихось інших країн. І від цієї загрози жодна стаття ОДКБ не рятує», - зауважив Горбач.

Вадим Гречанінов: «Наша позаблоковість потрібна не нам, а Росії»

«Позаблоковість, відмова від НАТО, поглиблення стосунків з ОДКБ. Усе це якось не узгоджується між собою. З погляду логіки декларації суперечать одна одній.

Те, що російський Чорноморський флот залишається у нас до 2042 року, ні в якому разі не дозволяє нам бути позаблоковою державою. Минулі 19 років довели усім, хто ще сумнівався: хоч-не хоч, а Україна змушена – так воно природно виходить – перебувати у зоні політики Росії. І причина саме в тому, що тут, на нашій території, знаходиться російське оперативно-стратегічне об’єднання Чорноморський флот. Нехай він слабенький, – у Чорному морі всі слабенькі. Якби посилився хтось інший, посилився б і цей флот. Тому його треба розглядати, як достатньо серйозне військове об’єднання.

Це по-перше. А по-друге: заради кого Україна стає позаблоковою? Заради себе? Ні. Заради політики Росії. Наша позаблоковість потрібна не нам. Вона потрібна Росії. Для того, щоб за наш рахунок і за рахунок інших держав знову підняти свою велич, свою потугу.

Нині ми відмовляємось від НАТО. Це передова і поки що єдина у світі структура, яка може ґарантувати безпеку і, крім того, високий рівень життя. Адже в країнах НАТО дуже високий політичний, економічний, морально-етичний стандарт, чого немає в ОДКБ і немає в тих країнах, які входять до ОДКБ.

Я щороку відвідую штаб ОДКБ, коли буваю в Москві на конференціях, - нас туди запрошують. Я був там і минулого року. І що я можу сказати: так, ОДКБ «піднімається». Організація прагне копіювати НАТО: там уже з’явилися, окрім військових, професійні дипломати. ОДКБ – це 7 держав: Росія, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан. Не входимо ми, не входять Молдова, Грузія, Азербайджан, Туркменистан.

Це військова організація, в якій власних постійних військ зараз нема. Є штаб у Москві, який очолює відома людина, генерал-полковник Микола Бордюже. Все начебто до ладу. Але у мене завжди стоїть перед очима 1992 рік, 15 травня. Тоді у Ташкенті уклали договір про створення Ташкентського союзу – я був там присутній у складі військової делегації України. Пригадую, як у день підписання усі чекали на Єльцина. Відчиняються двері палацу, заходить Єльцин – п’яний, ледь стоїть на ногах. Потім під час засідання він заснув, потім прокинувся, після обіду знову випив – і ось в такій атмосфері підписувався Ташкентський договорі. Ми не підписали. І я гадаю, дуже правильно зробили.

Але минув час. І в 2003 році вони себе назвали вже Організацією Договору про колективну безпеку – замість Ташкентського договору – і заявили, що створюють певні збройні сили. Але нічого постійного там немає. Там поки прийняли таке рішення: якщо виникне потреба, то Росія виділить дивізію, Казахстан виділить бригаду, Білорусь виділить батальйон – сили, завданням яких є боротьба, в основному, з тероризмом.

Ось така ситуація. І така є сьогодні тенденція, що ми можемо піти на Схід, у минуле. А в майбутнє – цього наша влада не розуміє і не хоче. І я думаю, що витвереження у Януковича буде, воно прийде. І це, мені здається, вже відбувається зараз. Він бачить, що ми залізли не туди і віддали занадто багато.

Мені здається, президент починає розуміти, що заліз не туди. Що для позаблоковості потрібна армія удвічі більша і строк служби має бути не рік, а два. Де на це гроші знайти? Цих грошей нема. Ну а як же тоді забезпечити цю позаблоковість? Навіть теоретично неможливо пояснити. Як вони зараз будуть складати нову воєнну доктрину? Я не знаю. Адже там усе це має бути описано.

Так, створено відповідний комітет у Верховній раді. Так, комуністи кричать «ура!» - назад у минуле - це їх влаштовує. Але все це, я вам скажу, для нашої країни дуже погано. Чи втягнуть нас в ОДКБ? На жаль, можуть втягти.

І ще одне. Коли я був у них востаннє, у жовтні минулого року, я поставив їм запитання: скажіть, чому вас не визнає НАТО? Вони відповіли так: ми занадто слабкі, тому Альянс нас не визнає. А кілька місяців тому я говорив із одним високопоставленим натівцем. Я його запитав: чому ви не визнаєте ОДКБ? Він каже: це організація недемократичних держав, тому ми з ними не можемо взаємодіяти. Ось така була відповідь.

То куди ж ми йдемо? В організацію недемократичних держав?» - ставить риторичне питання Гречанінов.

Всі новини дня

Розблокування українських портів – у центрі уваги розмови держсекретаря США Блінкена та голови МЗС України Кулеби – Держдеп

держсекретарь США Ентоні Блінкен та голова МЗС України Дмитро Кулеба

Державний секретар США Ентоні Блінкен «засудив звірства Росії в Україні» та поїнформував українського колегу, міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу, про нові заходи, яке світове співтовариство готове ухвалити для розблокування українських портів, повідомив прессекретарь Державного департаменту Нед Прайс.

На брифінгу для журналістів у середу, 6 липня, він сказав, що напередодні зустрічі міністрів закордонних справ G20 на Балі та за підсумками самітів G7 і НАТО, голови дипломатичних відомств США та України обговорили «тверду рішучість Альянсу та партнерів підтримувати Україну, яка захищає свій суверенітет і територіальну цілісність від неспровокованої агресії Росії».

Також держсекретар, за словами Прайса, «надав оновлену інформацію щодо багатосторонніх зусиль щодо розв’язання військового блокування Росією експорту сільськогосподарської продукції з українських портів».

Ентоні Блінкен також обговорив безпекову допомогу США Україні та повідомив про «подальшу бюджетну підтримку України, підтвердивши непохитну відданість Сполучених Штатів демократичному, вільному та процвітаючому майбутньому України», - сказав Прайс.

Саміт країн-членів НАТО та держав-партнерів відбувся в іспанському Мадриді 28-30 червня.

Зустріч міністрів закордонних справ G20 розпочинається 7 липня на острові Балі, в Індонезії.

Різниця між рівнем підтримки України демократами та республіканцями зростає. 4 висновки опитування громадської думки США

Українці вперше взяли участь в Параді на День незалежності у Вашингтоні 4 липня, 2022 р.

Результати соціологічного опитування оприлюднив університет Меріленду

Готовність американців платити ціну за підтримку України в її війні з Росією залишається високою. Спад цієї готовності у травні не став тенденцією: червневі показники вищі, ніж у травні, хоча й далі відстають від березневих, коли підтримка була найвищою.

Готовність американців платити ціну за підтримку України в її війні з Росією залишається високою

Про це свідчить останнє соціологічне дослідження щодо критичних проблем, результати якого оприлюднив університет Меріленду. В опитуванні, проведеному наприкінці червня, взяло участь 2208 респондентів. І як зазначає директор соціологічної служби університету професор Шіблі Теламі, результати дослідження «особливо примітні, якщо взяти до уваги підвищення цін на нафту та зростання інфляції, з якими зіткнулися американці від початку війни».

«І це має бути музикою для вух президента Джо Байдена, оскільки його адміністрація вклала значні кошти у підтримку України, зміцнення та розширення Північноатлантичного альянсу (НАТО) і у протидію Росії», - зауважив Теламі.

Соціолог звертає увагу на чотири ключові результати останнього дослідження.

По-перше, американці далі готові підтримувати Україну, навіть якщо це означатиме вищу вартість енергоресурсів та посилення інфляції. Серед респондентів, які брали участь у червневому опитуванні, 62% заявили, що готові терпіти більш високі ціни на електроенергію. Цей показник вищий, ніж у травні (59%), хоча й нижчий, ніж у березні (73%).

американці далі готові підтримувати Україну, навіть якщо це означатиме вищу вартість енергоресурсів та посилення інфляції

Подібним чином, 58% висловили готовність, заради допомоги Україні, миритися зі зростанням інфляції (у травні таких було 52%, а у березні 65%).

Готовність американців, заради захисту України, ризикувати життям солдатів армії США залишається низькою – 32%, хоч цей показник піднявся до березневого рівня після падіння в травні.

Другий ключовий результат дослідження, на який звертають увагу соціологи, полягає у значній відмінності між демократами та республіканцями у ступені готовності заплатити ціну за підтримку України.

«Розрив між ними поволі зростає; причому демократи висловлюють набагато більшу готовність платити ціну», - коментує отримані дані директор соціологічної служби Мерілендського університету.

Як зазначає професор Теламі, «у той час як 78% відсотків демократів готові миритися з вищими цінами на енергоносії, лише 44% республіканців кажуть те саме». Щодо готовності заплатити вищою інфляцією, то з цим згодні 72% демократів і лише 39% республіканців.

Що стосується готовності ризикувати, заради захисту України, життям американських солдатів, то у червні за це висловились 37% демократів і 22% республіканців.

Третім визначальним результатом дослідження, з погляду соціологів, стало уявлення американців про те, хто перемагає, а хто зазнає поразки у російсько-українській війні.

Хоча більшість респондентів кажуть, що наразі ані Росія, ані Україна не перемагають і не зазнають поразки, певну перевагу опитані вбачають на боці України.

На думку американців, Україна радше досягає перемоги, ніж зазнає поразки

На думку американців, Україна радше досягає перемоги, ніж зазнає поразки (27% до 20%), тоді як Росія терпить більше невдач, ніж успіхів (29% до 20%). Такої ж думки дотримуються як демократи, так і республіканці.

Незважаючи на те, що адміністрація Байдена виступала проти запровадження безполітної зони над Україною, американська громадськість дедалі більше підтримує цю ідею, - попри занепокоєння можливим посиленням конфронтації з Росією.

підтримка американцями «закриття неба» над Україною зросла

Згідно з результатами опитування, підтримка американцями «закриття неба» над Україною зросла з 56% у березні до 59% у травні та 65% у червні.

Ця тенденція вийшла за межі партійних ліній: дедалі більше республіканців (від 52% до 54% і до 57%) та демократів (від 61% до 64% і до 72%) підтримують запровадження безполітної зони, якщо війна триватиме.

Таким чином, результати дослідження засвідчують: готовність американців платити ціну за підтримку України залишається міцною.

«Це гарна новина для адміністрації Байдена, яка визначила своїм пріоритетом підтримку України», - пише професор Теламі. Як він зазначає, якби втома від війни в американському суспільстві зростала, це мало б політичні наслідки, вигідні Путіну.

«Адже лідери в демократичних країнах зазвичай чутливі до ставлення своєї громадськості», - висновує соціолог.

Динаміка настроїв в американському суспільстві, представлена в опитуванні університету Меріленда, простежується і в інших соціологічних дослідженнях у США.

Згідно з висновками впливового дослідницького центру Pew Research Center, більшість американців підтримуютть дії, вжиті адміністрацією Байдена у відповідь на російське вторгнення, включно із запровадженням суворих економічних санкцій проти Росії та відправкою військового обладнання і зброї в Україну. За даними травневого опитування Pew Research Center, більше дорослих американців схвалюють (45%), ніж не схвалюють (34%) реакцію адміністрації Байдена на російське вторгнення в Україну.

Що означає захоплення закордонних кораблів російськими силами у Маріуполі – експерти

Архів. Чоловік гуляє з портовими кранами на задньому плані в торговому порту Маріуполя, Україна, 23 лютого 2022 р. (Фото AP/Сергій Гриць, файл)

Два іноземні кораблі захопили у Маріуполі сили, які називають себе ДНР, заявивши, що тепер торговельні судна є «державною власністю», повідомило агентство Reuters, яке ознайомилося з листами до власників цих кораблів. Таким чином, вперше після захоплення російськими військами у травні українського порту на Азовському морі, сили, які контролює Росія, вдалися до конфіскації іноземної власності. На думку оглядачів, такі кроки матимуть серйозні наслідки для безпеки мореплавства в Чорноморському регіоні навіть після закінчення бойових дій у регіоні.

У середу агентство Reuters повідомило, що власники 2 кораблів, які плавають під прапорами Панами та Ліберії, отримали листи, в яких повідомляється, що їхні кораблі були «піддані насильницькому привласненню без будь-якої компенсації».

Згідно з повідомленнями, одним із суден, захоплених силами, які контролює Росія, є балкер Smarta, який належить компанії Smarta Shipping, зареєстрованій у Ліберії. Про це російські сили повідомили компанію електронним листом 30 червня. Компанія Smarta Shipping підтвердила, що нещодавно була поінформована про «примусове відчуження рухомого майна з примусовим переведенням у державну власність» урядом так званої Донецької народної республіки (ДНР). Компанія назвала захоплення незаконним і таким, що «суперечить усім нормам міжнародного права».

Як повідомляє Reuters, представник МЗС України заявив, що йому відомо про оголошення «російської окупаційної влади в Донецьку про створення «національного» флоту з кораблів, які вони вкрали в Маріуполі».

Український правник, колишній заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов говорить, що дії Росії «порушують ст.46 #Гаазької конвенції 1907 року та звичаєве право».

Загроза мореплавству в Чорному морі через контрабанду Росії

Smarta прибула до Маріуполя за кілька днів до вторгнення, 21 лютого, для завантаження вантажу – корабель мав відвезти українську сталь. За даними компанії, судно потрапило під обстріл 20 березня, його частина була пошкоджена. У квітні Smarta Shipping повідомила, що український екіпаж судна, що складався з 19 осіб, російські військові силою вивезли до Донецька. Їх звільнили лише майже через місяць.

Другим кораблем є прибережне вантажне судно Blue Star 1 під прапором Панами.

Як повідомляє MarEx, електронна версія найбільшого спеціалізованого журналу, присвяченого морському транспорту, The Maritime Executive, близько десятка комерційних суден опинилися в пастці в Маріуполі, коли в лютому почалося російське вторгнення. Тоді влада, контрольована Росією, погрожувала привласнити ці кораблі для власних потреб. Видання говорить, що нові завдання потенційно можуть включати крадіжку та експорт сталі зі зруйнованого комбінату «Азовсталь». Ці крадіжки вже відбуваються, і це підтвердили російські державні ЗМІ, на які посилається морське видання.

У травні російське державне агентство ТАСС повідомило, початковий вантаж у майже 2700 тонн української сталі буде відправлено з Маріуполя до російського порту Ростов-на-Дону. Жодної комерційної операції чи оплати вантажу не згадувалося. З цього видання MarEx зробило висновок, що йдеться про відвантаження сталі найближчого виробника – маріупольського гіганта «Азовсталь», який був зруйнований і захоплений після місячної облоги. Український власник і оператор «Азовсталі», компанія «Метінвест», звинуватила російські сили в розкраданні його продукції з маріупольського порту.

За даними MarEx, італійське судно «Царевна», що входить до складу флоту відомого судновласника Фрателлі Косуліча, є серед суден у Маріуполі, які так звана «ДНР» погрожувала захопити або придбати за зниженою ціною. На початку червня власник підтвердив, що його «шантажували» з вимогою продати судно за «смішною ціною». Коли почалася війна, на кораблі було 15 000 тонн сталевих плит українського виробництва. Як повідомляє видання, в інтерв’ю італійській газеті Il Giornale Косуліч сказав, що «новиною є те, що росіяни забирають усе, корабель і вантаж».

MarEx пише, що одночасно зі сталлю російські війська крадуть зерно з окупованої території України. З посиланням на український уряд видання говорить, що українським виробникам пропонують «мінімальну компенсацію, або взагалі жодної». MarEx наводить слова радника українського мера Маріуполя Петра Андрющенка, який заявив 4 липня, що російські окупанти планують переправити вкрадене зерно через Маріупольський морський порт.

«Наші джерела повідомляють про схему вивозу металопрокату та зерна з Маріуполя через Сирію. Все вкрадене малими суднами класу річка-море вестимуть до пунктів перевантаження (де-факто великих вантажних платформ із кранами), що стоять в «нейтральних» водах в районі Керчі. Там з малих суден йде перевантаження на великі судна, що й прямують до Сирії», – написав Андрющенко у телеграм-каналі.

MarEx говорить, що численні незалежні розслідування відслідковували те, що схоже було на поставки українського зерна з окупованих Росією портів до Сирії. Місцевий уряд вже є під численними жорсткими санкціями та йому загрожують нові покарання за незаконну діяльність, відзначає MarEx.

Також видання зауважує, що Туреччина також розслідує принаймні один можливий випадок викраденого українського зерна, доправленого до турецького порту на борту російського судна.

Політолог і частий коментатор у західних ЗМІ Самюель Рамані вважає, що захоплення іноземних суден силами, які контролює Росія, може «стати тенденцією», якщо інші країни будуть розслідувати російську контрабанду і арештовувати російські судна з українським товаром.

«Загроза безпеці на морі, яку становить захоплення Донецькою Народною Республікою кораблів під іноземними прапорами, залишається поза увагою. Такого роду конфіскації можуть посилитися, якщо захоплення Туреччиною судна з контрабандним російським зерном стане постійною тенденцією», – написав він у твітер-повідомленнні.

З посиланням на дані Міжнародної морської організації (IMO), що працює під егідою ООН, Reuters повідомляє, що понад 80 суден під іноземними прапорами застрягли в українських портах. Деякі з цих терміналів перебувають під контролем Росії.

У статті використано інформацію агентства Reuters, MarEx.

Білий дім: Хочемо переконатися, що Україна в найсильніший позиції для переговорів з Росією

Прессекретарка Білого дому Карін Жан-П’єр виступає під час щоденного пресбрифінгу в Білому домі у Вашингтоні, США. 13 червня 2022 р. REUTERS/Elizabeth Frantz

У Білому домі наголосили, що, як і в попередні місяці, продовжуватимуть надавати Україні допомогу у протистоянні російській агресії, аби, у тому числі, посилити її переговорну позицію.

«Те, що ми робимо впродовж минулих кількох місяців, надаючи допомогу, ми хочемо переконатися, що Україна - у найсильнішій позиції, щоби коли з'явилася можливість провести ці переговори, вони могли це зробити», - сказала речниця Білого дому Карін Жан-П’єр під час брифінгу у середу, 6 липня.

Вона підкреслила, що у Вашингтоні чітко бачать, що це Путін, хто «не має бажання вести переговори».

«Наш підхід не змінився. Ми збираємося і надалі підтримувати Україну. Ми будемо продовжувати допомагати Україні боротися за свою демократію, боротися за свою територіальну цілісність», - сказала речниця Білого дому.

Відповідаючи на питання журналіста, вона сказала, що у Білому домі усвідомлюють, що бойові дії можуть бути тривалими, але це не означає перевагу росіян.

«Бойові дії на Донбасі можуть бути тривалими. Ми про це говорили впродовж певного часу, і ми бачимо здобутки та втрати з обох сторін. Але це не означає, що росіяни змогли досягнути своїх цілей, і це не означає, що українці припинили боротися. Вони вже показали свою хоробрість. Вони продовжуватимуть боротися за свою демократію», - сказала Жан-П’єр.

Вона підкреслила, що США надали більшу допомогу Україні у сфері безпеки, ніж будь-яка інша країна. Сполучені Штати виділили близько 7,6 мільярдів доларів США на безпекову допомогу Україні з початку правління адміністрації Байдена, включаючи приблизно 6,9 мільярдів доларів з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Про те, що Сполучені Штати не будуть підштовхувати Україну до мирних переговорів з Росією, навіть якщо адміністрація Байдена вважатиме, що це було б правильно, сказав координатор Ради з нацбезпеки США і стратегічних комунікацій Джон Кірбі у неділю, 3 липня.

«Президент Зеленський, – сказав Кірбі, – він може визначати, як вирішується перемога, коли і на яких умовах. І [що] ми збираємося зробити, це продовжувати переконуватися, що він зможе досягти успіху на полі бою, щоб він міг досягти успіху за столом. Але навіть президент Зеленський вам скаже, що зараз не час для таких дискусій», - сказав Кірбі в інтерв'ю Майку Емануелю на «Fox News Sunday».

У статті використано інформацію Fox News.

Як волонтери-переселенці з Донеччини відзначають визнання борщу культурною спадщиною ЮНЕСКО. Відео

Організованим варінням борщу у молодіжному центрі Дніпра, відзначили волонтери-переселенці з Донеччини, визнання борщу культурною спадщиною українців. Рішення ЮНЕСКО викликало у них бажання поділитися своїми рецептами. Що додають до борщу на Донеччині розповість Ярослава Мовчан.

Більше

XS
SM
MD
LG