Актуально
Новий орієнтир для України: подалі від НАТО, поближче до ОДКБ? - коментарі експертів
15 липня президент Віктор Янукович підписав закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», прийнятий Верховною радою 1 липня 2010 року. Законом проголошена, так звана, позаблоковість, що ставить хрест на колишній меті України – вступові до НАТО. Водночас, як виглядає, влада не бачить жодних перепон на шляху зближення з іншим військово-політичним союзом з центром у Москві – Організацією договору про колективну безпеку (ОДКБ). Це зокрема засвідчила заява радника президента України, депутата від Партії реґіонів Олександра Кузьмука про можливість формалізації стосунків з ОДКБ.
З проханням пояснити нову концепцію зовнішньої політики, задекларовану українською владою, Голос Америки звернувся до експертів. Своїми міркуваннями щодо «позаблокової України» поділилися політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач та президент Атлантичної ради України Вадим Гречанінов.
Володимир Горбач: «Головна загроза членам ОДКБ виходить від засновника ОДКБ»
«Першим бажанням нової влади було оголосити концепцію не позаблоковості, а нейтралітету – аби, так би мовити, виставити бар’єр на шляху євроатлантичної інтеграції України. Цей бар’єр хотіли виставити в інтересах Російської Федерації, яка відкрито проголошувала свою зацікавленість у тому, щоб Україна не приєднувалася до НАТО. Але оскільки концепція нейтралітету передбачає відсутність на території країни іноземних баз, то це прямо торкалося Чорноморського флоту самої Російської Федерації.
Тому хтозна – чи наша влада сама придумала, чи їм із Кремля порадили – але слово «нейтралітет» замінили на такий собі паліатив цього поняття: «позаблоковість». Щоб і вівці були цілі, і вовки ситі. Щоб, з одного боку, це передбачало, що Україна не може вступати до жодних військово-політичних блоків, а з іншого – могла залишити в себе чужоземний Чорноморський флот іще на десятиліття наперед.
При цьому визначення у міжнародному праві такого поняття, як позаблоковість, не існує. Що це таке – невідомо. І тому кожен може вкладати в цей термін свій довільний зміст. Ми з вами розуміємо, що це неможливість вступу до НАТО, як про це говорить Янукович і ті, хто коментує його рішення. Але можливо, будуть коментувати і в тому сенсі, що членство в ОДКБ – це можливо. Можливо, що саме таким чином будуть позаблоковість трактувати. Може бути багато сюрпризів, але треба розуміти, як воно є насправді.
Насправді позаблоковість – це поняття з минулого. Це термін із ХХ століття, який виник за часів «холодної війни». Тоді у світі існувало два протилежних блоки, що ворогували один з одним, було міжнародне напруження, світ стояв на порозі світової ядерної війни. Але все це залишилося в минулому. Немає сьогодні ні тих блоків, ні того напруження, ні такої поляризації світу на дві частини. Тому, власне кажучи, не залишилося місця і для концепції позаблоковості.
Північноатлантичний Альянс сьогодні змінюється: він не вважає себе блоком, спрямованим проти когось. І так само з Російською Федерацією ситуація зовсім інша, ніж була з Радянським Союзом. Тобто я думаю, що ця концепція позаблоковості та зміни в українському законі «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» спрямовані насамперед на те, щоб сподобатися росіянам і отримувати від них якісь додаткові економічні і політичні ресурси. Під політичними ресурсами я маю на увазі легітимізацію влади Януковича-Азарова всередині самої України.
Що ж до ОДКБ, то це це фальш-копія Північноатлантичного Альянсу, таке собі квазі-НАТО. В статуті ОДКБ теж є стаття про те, що напад на одну країну прирівнюється до нападу на весь ОДКБ. Проте реальна ситуація така, що загроза членам ОДКБ у військово-політичному плані більше виходить від власне головного члена ОДКБ, а не від якихось інших країн. І від цієї загрози жодна стаття ОДКБ не рятує», - зауважив Горбач.
Вадим Гречанінов: «Наша позаблоковість потрібна не нам, а Росії»
«Позаблоковість, відмова від НАТО, поглиблення стосунків з ОДКБ. Усе це якось не узгоджується між собою. З погляду логіки декларації суперечать одна одній.
Те, що російський Чорноморський флот залишається у нас до 2042 року, ні в якому разі не дозволяє нам бути позаблоковою державою. Минулі 19 років довели усім, хто ще сумнівався: хоч-не хоч, а Україна змушена – так воно природно виходить – перебувати у зоні політики Росії. І причина саме в тому, що тут, на нашій території, знаходиться російське оперативно-стратегічне об’єднання Чорноморський флот. Нехай він слабенький, – у Чорному морі всі слабенькі. Якби посилився хтось інший, посилився б і цей флот. Тому його треба розглядати, як достатньо серйозне військове об’єднання.
Це по-перше. А по-друге: заради кого Україна стає позаблоковою? Заради себе? Ні. Заради політики Росії. Наша позаблоковість потрібна не нам. Вона потрібна Росії. Для того, щоб за наш рахунок і за рахунок інших держав знову підняти свою велич, свою потугу.
Нині ми відмовляємось від НАТО. Це передова і поки що єдина у світі структура, яка може ґарантувати безпеку і, крім того, високий рівень життя. Адже в країнах НАТО дуже високий політичний, економічний, морально-етичний стандарт, чого немає в ОДКБ і немає в тих країнах, які входять до ОДКБ.
Я щороку відвідую штаб ОДКБ, коли буваю в Москві на конференціях, - нас туди запрошують. Я був там і минулого року. І що я можу сказати: так, ОДКБ «піднімається». Організація прагне копіювати НАТО: там уже з’явилися, окрім військових, професійні дипломати. ОДКБ – це 7 держав: Росія, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан. Не входимо ми, не входять Молдова, Грузія, Азербайджан, Туркменистан.
Це військова організація, в якій власних постійних військ зараз нема. Є штаб у Москві, який очолює відома людина, генерал-полковник Микола Бордюже. Все начебто до ладу. Але у мене завжди стоїть перед очима 1992 рік, 15 травня. Тоді у Ташкенті уклали договір про створення Ташкентського союзу – я був там присутній у складі військової делегації України. Пригадую, як у день підписання усі чекали на Єльцина. Відчиняються двері палацу, заходить Єльцин – п’яний, ледь стоїть на ногах. Потім під час засідання він заснув, потім прокинувся, після обіду знову випив – і ось в такій атмосфері підписувався Ташкентський договорі. Ми не підписали. І я гадаю, дуже правильно зробили.
Але минув час. І в 2003 році вони себе назвали вже Організацією Договору про колективну безпеку – замість Ташкентського договору – і заявили, що створюють певні збройні сили. Але нічого постійного там немає. Там поки прийняли таке рішення: якщо виникне потреба, то Росія виділить дивізію, Казахстан виділить бригаду, Білорусь виділить батальйон – сили, завданням яких є боротьба, в основному, з тероризмом.
Ось така ситуація. І така є сьогодні тенденція, що ми можемо піти на Схід, у минуле. А в майбутнє – цього наша влада не розуміє і не хоче. І я думаю, що витвереження у Януковича буде, воно прийде. І це, мені здається, вже відбувається зараз. Він бачить, що ми залізли не туди і віддали занадто багато.
Мені здається, президент починає розуміти, що заліз не туди. Що для позаблоковості потрібна армія удвічі більша і строк служби має бути не рік, а два. Де на це гроші знайти? Цих грошей нема. Ну а як же тоді забезпечити цю позаблоковість? Навіть теоретично неможливо пояснити. Як вони зараз будуть складати нову воєнну доктрину? Я не знаю. Адже там усе це має бути описано.
Так, створено відповідний комітет у Верховній раді. Так, комуністи кричать «ура!» - назад у минуле - це їх влаштовує. Але все це, я вам скажу, для нашої країни дуже погано. Чи втягнуть нас в ОДКБ? На жаль, можуть втягти.
І ще одне. Коли я був у них востаннє, у жовтні минулого року, я поставив їм запитання: скажіть, чому вас не визнає НАТО? Вони відповіли так: ми занадто слабкі, тому Альянс нас не визнає. А кілька місяців тому я говорив із одним високопоставленим натівцем. Я його запитав: чому ви не визнаєте ОДКБ? Він каже: це організація недемократичних держав, тому ми з ними не можемо взаємодіяти. Ось така була відповідь.
То куди ж ми йдемо? В організацію недемократичних держав?» - ставить риторичне питання Гречанінов.
Всі новини дня
Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах
Українська “Мавка” збирає повні зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами “Лісової пісні” Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США. Роботу над стрічкою команді українців вдалося завершити, попри повномасштабну війну. Зараз "Мавка", за словами продюсерів, найкасовіший український фільм.
24 травня відбулася прем'єра української стрічки "Мавка" у Вашингтоні. Подивитися фільм чимало глядачів прийшли у вишиванках. Українську сорочку вдягнув американець Аланте, який прийшов на український фільм вперше в житті. Перед прем'єрою він коротко ознайомився зі сценарієм "Лісової пісні" Лесі Українки, проте вимовити ім'я Мавки йому не вдається з кількох спроб, голову героїню він називає Маквою: "Мені сказали, що в літературній версії вона не повертається з... Ой, я спойлерю. Анімація, кохання, двоє героїв, вони закохуються."
У традиційному українському вбранні на екрані постають і герої фільму - Мавка та її коханий Лукаш. Анімаційна стрічка за мотивами "Лісової пісні" Лесі Українки вийшла у прокаті у США двома мовами: українською та англійською. Проте в англійській версії звучать українські пісні, серед яких - "Веснянка" від гурту "Дахабраха."
Чимало глядачів в американській столиці - українці. Софія Вілліс, глядачка “Мавки”, після перегляду розповіла, що з радістю побачила у фільмі багато українських елементів: "Я завжди захоплювалася костюмами, чудовим намистом, всім автентичним, не у стилі Голлівуду, а справжнім українським, геніальним українським, це нам сподобалося."
Через високу конкуренцію на кіноринку українські виробники на прокат в Америці не розраховували взагалі. Втім, фільм про Мавку придбали для показу у США. Крім Вашингтона, її вже показали у Нью-Йорку, Чикаго, Сан-Дієго, квитки на прем'єру в деяких містах розбирали за кілька годин після початку продажу.
В посольстві України у США радіють, що завдяки анімації американці дізнаються, зокрема, більше про творчість Лесі Українки: "Леся Українка менш перекладена, менш знана, але вона є справжньою європейкою в кращому значенні цього слова: людина, яка володіла вісьмома іноземними мовами, яка досконало знала європейську культуру. Тому, коли ми тут цим прекрасним мультфільмом сьогодні нагадуємо американцям, що ми є частиною європейської культури, коли ми знайомимо їх із нашою творчістю, то ми ще раз підкреслюємо, що Україна жива і буде вічно жити, бо вона має в серці те, що не вмирає," - розповіла радниця посольства України у США Катерина Смаглій.
Представниця компанії Ukrainian Films USA, що придбала права на дистрибуцію україномовної версії стрічки у США, Маріанна Агекян розповідає, що фільм був би успішним у світі навіть без підвищеної цікавості до України через повномасштабне вторгнення: "Усі, хто бачив якість цього фільму, тут неважливо, що він з України, - це просто дуже гарний анімаційний фільм, який можна показувати будь-де. Зараз "Мавку" представили в понад 90 країнах. Вона говорить різними мовами, її показали в Німеччині, Франції, навіть у Латинській Америці, Мексиці. Якщо подивитися, скількома мовами Мавка зараз розмовляє, це вражає."
На черзі - покази "Мавки" в Сіетлі, Філадельфії та ще низці міст США, а також фільм покажуть у Канаді. "Мавка" пройшла нелегкий шлях до великих екранів. Завершувати виробництво фільму українській команді довелося під час повномасштабної війни. Продюсерка анімаційного фільму Ірина Костюк розповіла, що деякі члени її команди перебували в окупації.
"Наш артдиректор був в окупації під Києвом, а багато наших аніматорів пішли в ЗСУ.
Наші аніматори працювали з бомбосховищ, з ванних кімнат з комп'ютерами
Наші аніматори працювали з бомбосховищ, з ванних кімнат з комп'ютерами та дистанційно, для того, щоб ми завершили. Як не дивно, ми завершили виробництво в заплановані терміни."
На створення фільму загалом пішло 8 років. Сюжет про кохання, проблеми навколишнього середовища та зникнення рідкісних видів тварин із повномасштабною війною набув нового значення. "Та сцена, де Мавка, будучи такою ніжною, закоханою, коли постає загроза її світу, стає на захист цього світу, будь-якою ціною жертвуючи своїм власним життям, - це такий новий сенс, я зараз заплачу... Новий сенс - це захист своєї території, коли чужинці заходять на твою територію, і якою б ніжною і гармонійною душею ти не була, ти всеодно береш ту іскру праведної люті й захищаєш свою територію будь-якою ціною,"- каже Костюк.
"Мавка" стала найкасовішим українським фільмом і найкасовішим анімаційним релізом, розповідають продюсери. Лише за перший тиждень показу в Україні вона зібрала 24,9 млн грн. "Щодо інших країн, у Франції ми були взагалі на другому місці серед новачків вікенду, десь ми займали навіть перше місце у прокаті... В кожній країні, де виходив фільм, якісь такі гучні здобутки "Мавки" є у кожній країні", - розповіла продюсерка.
Однак найбільшою несподіванкою для команди "Мавки" стало те, скільки країн її показують саме українською мовою, аби підтримати переселенців з України, які, дивлячись фільм, часто не стримують сліз: "Через повномасштабне вторгнення і через те, що велика аудиторія виїхала за кордон, наші партнери побачили цю можливість, і використали цю можливість в хорошому сенсі - показати українцям за закордоном "Мавку." І скільки ми отримали фідбеку від українців, це настільки зворушливо. В нас настільки вийшла важлива місія, якій ми дуже тішимося, радіємо. Вони пишуть, що на півтори години ніби опинилися вдома... Ти чуєш, як весь зал схлипує. І саме в цьому моменті, з тієї тиші, з тієї кімнати лунає цитата Лесі Українки: Ні, я жива, Я буду вічно жити, тому що в серці маю те, що не вмирає. Це взагалі, ефект не передати," - розповіла Ірина Костюк.
Дивіться також: "Путін не лише фашист, а ще й невіглас". Інтервʼю з філософом, режисером-документалістом Бернаром-Анрі Леві
В Туреччині переобрали Ердогана: якими можуть бути наслідки цих виборів для України та Європи. Відео
В Туреччині президента Реджепа Таїпа Ердогана переобрали на ще один пʼятирічний термін. Ердоган перебуває при владі з 2003 року, спочатку як прем'єр-міністр, потім - як президент. Про наслідки цих виборів для України та Європи розкаже наш європейський кореспондент Богдан Цюпин.
- Голос Америки
Данія збільшує військову допомогу Україні майже до розміру свого оборонного бюджету
Данія збільшить витрати на допомогу Україні на 2,6 мільярда доларів протягом цього і наступного року. Про це заявила прем'єр-міністерка країни Метте Фредеріксен, повідомляє Reuters.
На початку цього року Данія створила фонд розміром в один мільярд доларів для військової, цивільної та бізнес-допомоги Україні. Нові ж кошти, за даними данського суспільне мовлення Danmarks Radio, будуть призначені саме на військову допомогу.
Вдячність вже висловив президент України Володимир Зеленський. “Наша сила - в єдності”, - наголосив він.
“Цей значний внесок сприятиме подальшому зміцненню боєздатності Збройних сил України в короткостроковій та середньостроковій перспективі”, - відреагував на новину з Данії президент Зеленський.
Оборонний бюджет Данії складає близько 3,8 мільярда доларів. Експерти звертають увагу, що збільшена військова допомога Україна фактично покриває весь оборонний бюджет Данії (загальна сума допомоги складе близько 3,6 мільярда доларів).
“Данія була першою країною, яка пожертвувала весь свій інвентар CAESAR Україні. Тепер вона витрачає майже весь свій оборонний бюджет на озброєння Києва”, - пише у Twitter Майкл Вейс, журналіст, кореспондент Yahoo News.
А шотландський професор Філліпс П. О'Браєн додає, що Данія таким вчинком каже світові, що Україна захищає всю Європу.
Раніше цього тижня питання військової допомоги Україні обговорили глава Пентагону Ллойд Остін та виконувач обов'язків міністра оборони Королівства Данії Троелс Лунд Поульсен. За повідомленням Пентагону, міністр оборони США подякував данському колезі “за постійну підтримку Данією України та її постійні зусилля з розробки рішень, які підтримують оборону України”.
Данія має у своєму арсеналі 40 літаків-винищувачів F-16, 30 з яких - у робочому стані. Раніше країна оголосила про перехід авіації на літаки F-35.
Данія входить до міжнародної авіаційної коаліції, що тренуватиме українських пілотів на F-16.
- Голос Америки
"Ми ніколи не повинні забувати про ціну, сплачену за захист нашої демократії" - США відзначають День пам'яті
У понеділок у Сполучених Штатах відзначають 155-й День пам’яті, коли нація вшановує тих, хто втратив життя на службі країні.
Свято відзначають в останній понеділок травня, цього року воно припадає на 29 травня.
Президент Джо Байден в понеділок провів церемонію на Арлінгтонському національному кладовищі, де поховано близько 400 000 ветеранів.
Він поклав вінок до могили Невідомого солдата та виступить із промовою.
"Ми ніколи не повинні забувати про ціну, сплачену за захист нашої демократії, - виголосив Байден. - Ми ніколи не повинні забувати життя, які символізують ці прапори, квіти та мармур".
"Кожного року ми згадуємо і щороку це не легше", - додав він.
Ваша свобода встояла завдяки тим, хто за неї боровся. Наша свобода встоїть, завдяки тим, хто бореться за неїВолодимир Зеленський
Український президент Володимир Зеленський в День пам'яті привітав американців у відеозверненні. Він висловив подяку американцям і високо оцінив боротьбу американського народу за свободу.
"Ваша свобода встояла завдяки тим, хто за неї боровся. Наша свобода встоїть, завдяки тим, хто бореться за неї", - проголосив Зеленський.
Вперше День пам'яті у США широко відзначали в 1868 році, після закінчення громадянської війни в США. День пам'яті став федеральним святом понад століття потому, у 1971 році.
Після закінчення Війни за незалежність у 1783 році понад 646 000 американських військових загинули в боях, а понад 539 000 загинули від інших причин, не пов’язаних з бойовими діями, згідно з даними Military.com опублікованими у 2020 році.
У День пам’яті багато американців також відзначають неофіційний початок літа, святкуючи вихідні з барбекю та поїздками на пляж.
Міністр транспорту Піт Буттеджич на прес-конференції минулого тижня сказав, що ці подорожі у вихідні на День пам’яті "випробують систему".
"Більше американців планують поїздки та бронюють їх раніше, незважаючи на інфляцію. Цей літній сезон подорожей може стати рекордсменом, особливо в аеропортах", — сказала Пола Твідейл, старша віце-президентка AAA. Минулого року тисячі рейсів були скасовані або затримані на вихідних у День пам’яті.
Форум