Спеціальні потреби

Актуально

Женевські домовленості – погляд з Москви

17 квітня, після переговорів США, Євросоюзу, Росії та України був схвалений документ про деескалацію конфлікту в Україні. Так звані "Женевські угоди" по-різному оцінили в різних країнах світу. Пропонуємо вашій увазі думки двох російських політологів .

На думку професора московської Вищої школи економіки Юлія Нісневіча, в досягнутій угоді є «обнадійливі моменти». «Інакше не можу їх назвати, подивимося , як вони ( пункти комюніке ) будуть виконуватися », зазначив Нісневіч.

Підстави засумніватися в ефективності угоди дає, за словами експерта, російська сторона. Аналітик посилається на виступ Володимира Путіна в прямому ефірі, що проходив паралельно Женевським переговорам.

«З нього стало зрозуміло, що президент у нас, вибачте, періодично бреше. Раніше він публічно заявляв, що в Криму ніяких наших військовослужбовців не було, а зараз визнав, що «зелені чоловічки» - це спеціальні війська Росії. Але ж є такий вираз : одного разу збрехав , хто тобі повірить?»

Ключовим моментом угоди політолог вважає той факт, що Росія підписалася під умовою домогтися роззброєння незаконних формувань і звільнення всіх захоплених адміністративних будівель. Окрім того, на його погляд, важливо , що контроль за дотриманням угоди покладено на ОБСЄ.

«Щоправда, на жаль, у нас тепер є сумний досвід виконання будапештських угод 1996 року, коли вони були легко порушені Росією. Але якщо так станеться і зараз, то це буде повною зневагою до будь-яких власних зобов'язань (з боку Москви)».

Позиція Росії щодо українського питання, на думку Нісневіча, не зазнала кардинальних змін. Політолог звертає увагу на те, що Путін поки не відкликав мандата на введення військ на чужу територію, через що загроза війни зберігається.

«Можливо, на переговорах цього особливо не вимагали, хоча не знаю. От якби (Путін) його відкликав, це означало б кардинальну зміну. Але, мабуть, є речі, які миттєво не можна змінити. Подивимося чи дійсно Росія займе якусь більш зважену позицію чи все це гра », каже експерт.

На думку заступника директора московського Інституту країн СНД Ігоря Шишкіна , ніяких змін у російській політиці стосовно України не відбулося.

«Говорити про це просто немає підстав , - вважає він. - Всі ті принципи, які Росія раніше висувала , знайшли своє відображення в женевському комюніке».

За словами Шишкіна, російська сторона незмінно говорила про необхідність роззброїти незаконні збройні формування .

«Ця вимога звучала не один місяць. Далі: Росія завжди заявляла, що проблему потрібно вирішувати мирним шляхом - шляхом переговорів. Наступний пункт, на якому наполягала Росія , це врахування інтересів і думок населенню півдня і сходу України . Все це увійшло в комюніке ».

Відсутність згадки в женевському документі про федералізм, як основу майбутнього державного устрою України, на чому Росія раніше акцентувала увагу, заступник директора Інституту країн СНД не вважає принциповим.

«Як цілком справедливо сказав міністр закордонних справ Лавров, абсолютно неважливо, які терміни вживаються . Головне - реальний зміст. А в Женеві було досягнуто домовленості про конституційну реформу, яка надасть регіонам право визначати своє внутрішнє життя. Це те, чого домагалася Росія», підсумовує Шишкін.

Сформульовані в Женеві принципи, каже експерт, допоможуть вирішенню проблеми, якщо будуть виконані українською стороною.

На думку Юлія Нісневіча, ситуація проясниться в найближчі дні.

«Якщо дійсно почнуть звільняти будівлі, почнеться роззброєння незаконних збройних формувань, значить напруга спадатиме. Якщо цього не відбудеться, то напруга буде тільки наростати. Ситуація, залишається вибухонебезпечною», підкреслює професор московської Вищої школи економіки.

Всі новини дня

Фільм “20 днів у Маріуполі” отримав нагороду на фестивалі Sundance

Відеокадр з фільму "20 днів у Маріуполі". В кадрі - Євген Малолєтка (Sundance Institute via AP)

Документальний фільм “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова отримав глядацьку нагороду на найбільшому в Америці фестивалі незалежного кіно Sundance.

"Для нашої команди, це не досягнення, це честь. Це привілей представляти українську документалістику і використовувати цю платформу, щоб привернути увагу до складнощів, стійкості та хоробрості українського народу, особливо мешканців Маріуполя", - написав Чернов в Instagram.

Чернов разом із колегами з Associated Press Євгеном Малолєткою та Василисою Степаненко виявилися єдиними журналістами, які задокументували, що відбувалося у Маріуполі перші 20 днів з моменту повномасштабного вторгнення.

"Коли я робив цей фільм, то сподівався, що люди зможуть побачити ширший контекст — це розповідь про місто, про людей. Це багато болю, але і надії. Я сподіваюсь, що це надихне міжнародну аудиторію робити більше і не забувати — адже скоро рік з моменту повномасштабного вторгнення і дев’ять років цій війні", - згадує Чернов в інтерв'ю Голосу Америки.

«Напівзаходами війну не виграєш». Законодавці США про наступні поставки зброї Україні

Архівне фото. Реактивний винищувач F-16 ВПС США злітає з авіабази під час CRUZEX, багатонаціональних повітряних навчань, організованих ВПС Бразилії, у Наталі, Бразилія, 21 листопада 2018 року. REUTERS/Пауло Вітакер

Бюджет США прийнятий в грудні минулого року, передбачає майже 45 мільярдів доларів допомоги Україні. Рішення підтримати Україну, включаючи шляхом надання танків та, можливо іншої наступальної зброї, узгоджене з іншими партнерами по НАТО, свідчить про те, що Захід єдиний у своїй підтримці України і розрахунок Москви на те, що партнери «втомляться» від цієї підтримки, не виправдався, кажуть конгресмени, з якими поспілкувався "Голос Америки".

Деякі зі співрозмовників «Голосу Америки» заявили, що поставки зброї відбуваються згідно з тим, які потреби висловлює Україна та тим, як оцінюють ці потреби американці. Тому, скажімо, танки надходять зараз, а не на початку російського вторгнення. Також деякі із законодавців кажуть, що на часі обговорювати не лише поставки танків, але і літаків.

У розмові з «Голосом Америки», Тім Кейн, сенатор-демократ зі штату Вірджинія, каже, що запит надходив від України і саме у Києві вирішують, яка зброя потрібна збройним силам України.

«Це питання залежить від українських Збройних сил. Тут, ми слухаємо їх і не беремо на себе ініціативу. Ми не кажемо їм, як це робити, але ми ведемо з ними активні перемовини. Нещодавній бюджет в якому було закладено 45 мільярдів доларів на додаткову військову та іншу допомогу Україні показує, що ми з ними, але ми не ухвалюємо рішення, що саме їм потрібно», – говорить сенатор Кейн.

Його колега сенатор-республіканець Мітт Ромні заявив в коментарі "Голосу Америки": "Я не можу почати описувати військову стратегію, яку повинні застосувати українські лідери. Західні країни об’єднуються, щоб надати зброю, про яку просить Україна. Але стратегія захисту України від російської агресії – в руках українських військових".

Його колега, сенатор-демократ зі штату Делавер Кріс Кунс вважає, що було дуже важливим показати, що Україну в її протидії майбутньому контрнаступу Росії підтримує весь альянс НАТО, включно з ключовими європейськими країнами.

«Я вважаю важливим те, що Сполучені Штати і Німеччина, а також низка інших партнерів по НАТО та в Європі надають не тільки передові бойові танки «Леопард» та «Абрамс», але й «Страйкери» і «Бредлі». Уся ця бронетехніка у поєднанні забезпечить значно більші можливості для України. Я сподіваюсь, це допоможе протистояти ймовірному контрнасту Росії, який може статися незабаром», – сказав сенатор Кунс.

Він наголосив, що наполягає на тому, щоб ці нові системи були доставлені в Україну «якомога швидше». Я думаю, що це дає сигнал Москві, що Захід продовжує рішуче підтримувати Україну в її боротьбі з російською агресією», – сказав сенатор Кунс.

Коментуючи закиди щодо того, що США довго вагалися, чи надавати Україні наступальну зброю, сенатор-демократ від штату Нью Джерсі Боб Менендес зауважив, що йдеться про ухвалення оптимального рішення для перемоги України, і «ніхто не зробив для цього більше, ніж Сполучені Штати».

«Коли ми вживаємо слово “вагатися”, ми насправді маємо на увазі процес аналізу. Ми не говоримо, що ви попросите і усе одразу отримаєте. Ми маємо проаналізувати, чи кожне прохання є найкращим проханням для досягнення спільної мети. А мета полягає в тому, щоб Україна перемогла», – каже Менендес у розмові з «Голосом Америки».

Винищувачі після танків? Майбутнє підтримки України від США. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

На думку Джин Шагін, сенаторки-демократки з Нью-Гемпширу, надання наступальної зброї «підтверджує, що Москва увесь цей час була неправа» щодо витривалості та спроможності України та Заходу чинити опір.

«Вони помилилися і недооцінили волю українців захищати свою країну. Вони помилялися й недооцінювали відповідь альянсу та зобов’язання, які ми маємо щодо підтримки України та їхньої боротьби за демократію. Тож, сподіваюся, цей крок знову надішле сигнал Володимиру Путіну, що ми не збираємося відступати. Ми й надалі будемо підтримувати Україну», – запевнила сенаторка.

Конгресмен-демократ Майк Квіглі зі штату Іллінойс, який нещодавно побував в Україні, разом зі своїми колегами, сенаторами-демократами Тімом Кейном та Джин Шагін вважають, що на часі говорити про поставки Україні винищувачів. Тому що це дозволить Україні швидше закінчити війну та зберегти життя цивільних громадян, яких продовжує обстрілювати Росія.

«Я підтримую надання Україні винищувачів. Тому що, напівзаходами війну не виграєш. І я не кажу, що ми зараз діємо у півсили. Але коли тут із візитом були депутати Верховної Ради, це було дуже потужно. Тоді, п’ять жінок показали нам сповіщення на своїх телефонах, що в цей момент йде ракетний удар. У них є діти, вони дуже сильні. І одна з них сказала щось, що мене дуже вразило, - вона сказали, зараз зброя – це і є гуманітарна допомога», – вважає Квіглі.

Загалом, за даними Пентагону Сполучені Штати виділили на безпекову допомогу Україні понад 27,8 мільярда доларів з початку правління адміністрації Байдена.

З 2014 року Сполучені Штати виділили для захисту України понад 29,9 мільярда доларів та понад 27,1 мільярда доларів «з початку неспровокованого та жорстокого вторгнення Росії 24 лютого 2022 року».

Чехія: на президентських виборах переміг генерал у відставці Петр Павел

Петр Павел під час виборчої кампанії, 14 січня 2023 року

На президентських виборах у Чехії переміг колишній очільник Військового комітету НАТО, генерал у відставці Петр Павел.

За нього проголосували понад 58 відсотків виборців, а за його опонента – колишнього прем'єра Андрея Бабіша – майже 42 відсотки виборців.

«Я хотів би подякувати тим, хто проголосував за мене, а також тим, хто не проголосував, але прийшов на вибори, тому що вони дали зрозуміти, що шанують демократію та піклуються про цю країну. Я бачу, що на цих виборах перемогли такі цінності як правда, гідність, повага та смирення», – сказав Павел, якого цитує агенція AFP.

Як повідомляє агенція Reuters, Андрей Бабіш визнав поразку на виборах і привітав Петра Павела з перемогою у своїй промові перед прихильниками.

Петро Павел – кадровий військовий, перший в історії Чехії та країн колишнього радянського блоку голова Військового комітету НАТО (у 2015–2018 роках). Займає жорстку позицію до російського повномасштабного вторгнення в Україну, виступає за західну орієнтацію Чехії, при цьому апелює і до патріотичних почуттів. Його підтримують переважно прихильники правих, консервативних та ліберальних поглядів.

Експертна думка: Марк Еспер - про нинішню американську політику стосовно України і про те, що він вважає помилками уряду Байдена. Відео

Надати Україні літаки та ракети далекого радіусу дії “Атакамс” закликав колишній міністр оборони США Марк Еспер. Він проаналізував нинішню американську політику стосовно України і те, що він вважає помилками уряду Байдена. Деталі - в сюжеті Ярини Матвійчук.

Як у штаті Оклахома реагують на військові навчання українців на системах ППО Патріот. Відео

Українські військові продовжують військові навчання на системах ППО Патріот в Оклахомі. Їхньому приїзду в США передували політичні баталії. Детальніше про те, як Оклахома реагує на військові навчання українців - в сюжеті Дарії Вершиленко.

Більше

XS
SM
MD
LG