Спеціальні потреби

На виборчу кампанію в Україні витратять понад 3 мільярди доларів

  • Олена Пронічева

Кандидати у депутати не шкодують грошей напередодні виборів. Можливість «пройти» за мажоритарним округом заохочує майбутніх парламентарів використовувати будь-які засоби, щоб отримати заповітне крісло. Експерти зазначають, що загалом на виборчу кампанію витратять приблизно 2,5 – 3 мільярди доларів.

«За різними підрахунками на вибори піде від 2,5 до 3 мільярдів доларів. В принципі, це не є так багато. Третину з цих ресурсів витратять на телебачення, іншу третину на «польову» роботу», – заявив голова Комітету «Рівні можливості» Олександр Чекмишев.

«Звичайно, партія може інвестувати у кандидата, якого висунула, але подекуди ці витрати суттєво перевищують його (кандидата) можливості».
Громадська ініціатива «Звідки?» вирішила для порівняння підрахувати витрати кандидатів у депутати у трьох виборчих округах: 222-му у Києві, 73-му у Закарпатській області та 42-му у Донецькій області. Таким чином, активісти хотіли показати реальну картину фінансування виборів в Україні. В результаті отримали, що претенденти у парламент витрачають набагато більші суми, за доступні в оприлюднених деклараціях.

«Найбільш фінансово спроможними є близькі до партії влади суб’єкти виборчого процесу. Найпопулярнішими інструментами впливу на виборців залишається реклама та медіа, на другому місці – благодійність та подарунки», – підсумовує координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Втім, не тільки провладні кандидати проводять фінансово затратні кампанії. За проведеним дослідженням, витрати кандидата від партії “УДАР” Рени Назарової “як мінімум, в 4 рази перевищують її прибутки за минулий рік”. Так само, найбільш витратним кандидатом серед 3-х округів виявився Іван Балога, який висувається від партії “Єдиний центр”. За його рахунок і виділення коштів 26-ти церквам у Закарпатській області, і встановлення вікон та дверей у школах, і дарування холодильників, газових плит в різних селах області.

«Звичайно, партія може інвестувати у кандидата, якого висунула, але подекуди ці витрати суттєво перевищують його (кандидата) можливості», – каже Ольга Айвазовська. До того ж, саме фінансування партій не є прозорим в Україні, а виборче законодавство передбачає лише вибіркову перевірку надходження, обліку та використання ресурсів виборчих фондів. Тому громадським активістам залишається широке поле для діяльності. Хоча порахувати всі гроші, витрачені на агітацію, неможливо, кажуть в ініціативі «Звідки?».

Активісти можуть рахувати гроші, витрачені на рекламу в ЗМІ, так як існує зафіксована ціна, а також гроші на поліграфію. Крім цього, є ще «джинса» (замовні матеріали), чорний піар, благодійність кандидатів напередодні виборів тощо. Відслідкувати все це – дуже важко, говорять дослідники.

На думку експертів ініціативи «Звідки?», відсутність механізмів перевірки фінансових операцій в партіях, у кандидатів призвела до існування підкупу виборців, недобросовісної анонімної агітації, фінансування членів виборчих комісій «в конвертах» та інших методів досягнення своєї мети.

Кампанія «Звідки?» – ініціатива ряду громадських та міжнародних організацій, яка спрямована на інформування громадськості про політичне фінансування в Україні. До складу кампанії входять Громадянська мережа «Опора», Комітет «Рівність можливостей», МГО «Інтерньюз-Україна», Комітет виборців України, Лабораторія законодавчих ініціатив під керівництвом Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG