Спеціальні потреби

Актуально

Каталонська дилема для українців

Україна разом іншими країнами офіційно заявила, що не визнає одностороннього проголошення незалежності Каталонії. Київські урядовці та політики також вказують на відмінність ситуації з Каталонією та анексованим Росією Кримом.

Коли каталонський регіональний парламент у Барселоні 27 жовтня ухвалив рішення про відокремлення, українське Міністерство закордонних справ оприлюднило заяву про підтримку “суверенітету й територіальної цілісності Іспанії у межах міжнародно визнаних кордонів”.

На побутовому рівні чимало українців, зокрема тих, які живуть в Іспанії, або пов’язані з Каталонією, часом розходяться з оцінками процесів, що ціюї осені стали головною новиною у Європі.

Роздвоєні почуття

“Для мене це не несподіванка”, - каже про каталонський незалежницький рух журналістка Христина Грищук, яка відчуває спорідненість з каталонцями після навчання у Барселоні.

Христина Грищук навчалася в університеті Барселони і досі пов’язана з Каталонією
Христина Грищук навчалася в університеті Барселони і досі пов’язана з Каталонією

Христина розповідає, що спочатку здивувалася, коли 2012 року їй поставили умовою вивчення каталонської мови, але з повагою відреагувала на побажання господарів.

“Подібно як у нас у Львові, де іноземцям можуть наполегливо рекомендувати вивчати українську”, - розмірковує вона.

2012 рік, наприкінці якого Христина починала навчатися у північно-східному регіоні Іспанії, був позначений новою активізацією каталонського руху.

Восени того року у Барселоні на велетенську маніфестацію під смугастими червоно-жовтими прапорами вийшли понад півтора мільйона каталонців.

На тлі фінансово-економічної кризи, що вразила Іспанію та інші південні країни Європи болючіше, ніж північ континенту, чимало каталонців скаржилися, що їхній регіон змушений вносити до іспанського бюджету несправедливо багато.

У листопаді 2012 року регіональні вибори привели до каталонського парламенту більшість представників партій, які заявляли про прагнення до незалежності.

За словами Христини Грищук її симпатія до каталонського патріотизму виросла на повазі до мирної наполегливості, свідком якої вона стала: “Я думала, які вони молодці! Як вони захищають свою мову, традиції!..”

Але в той час як Христина вважає, що українці, і зокрема ті, які живуть в Іспанії повинні визначатися в дискусіях про долю Каталонії, не поспішати з висновками закликає Андрій Якубув, активіст української громади у Валенсії.

Іспанія, ще сама визначається з собою

Перш ніж ставати на якийсь бік Андрій пропонує спочатку уважніше придивитися до Іспанії та її 17-ти регіонів (і два автономні міста), які мають місцеві парламенти, самобутню культуру й історію, і принаймні три місцеві мови на додаток до найпоширенішої іспанської/кастільської.

Андрій Якубув живе і навчається у Валенсії.
Андрій Якубув живе і навчається у Валенсії.

Андрій Якубув застерігає про загрозу ізоляції в колах, де поширюється думка лише однієї сторони дискусії: “Деякі українці, які опинилися в Каталонії, просто переказують шаблони, пропаговані гучною меншістю”.

“Оскільки в Каталонії відбулося те, що називають референдумом, якимось дивним чином українці згадують: а в Україні також був референдум за незалежність. Тут поєднуються речі і складається якась емпатія. Але це не те саме”, - наполягає Андрій.

На його думку зараз ми спостерігаємо за болісним вирішенням питань співжиття регіонів Іспанії, що затягнулося на кілька століть.

“Ми мали унітарність, яка не вирішила каталонське питання. Ми мали автономію (роки Другої іспанської республіки), яка також його не вирішила, - каже Андрій, - а останні 40 років ми маємо квазіфедеративну структуру Королівства Іспанії”.

40 років іспанській демократії

Каталонія, можливо, ефективніше ніж інші регіони скористалася самоврядуванням, яке гарантує іспанська Конституція 1978 року.

Іспанія - порівняно молода європейська демократія, яка почала ставати на ноги після смерті 1975 р. диктатора генерала Франціско Франко.

Багато каталонців досі використовують приклади жорстокості франкістського режиму, як аргумент на користь незалежності.

На відміну від країни Басків, іншого регіону Іспанії з помітним сепаратистським рухом, Каталонія економічно потужніша, і досі спрямовувала самостійницькі настрої у мирну розбудову автономних прав.

Андрій Якубув сподівається, що теперішня криза, яку він вважає, насамперед, конституційною, буде вирішена саме конституційним способом.

“Іспанія, мабуть, так і не досягла успіху у створенні міцної політичної нації, але, безумовно, вона утвердилася як правова держава. Вона має міцні демократичні інституції, відповідні юридичні механізмами та політичну незалежність державних службовців усіх рівнів”, - каже Андрій, бажаючи деяких таких успіхів і для України.

Перешкодою для вирішення протистояння політиків Барселони з політиками у Мадриді на думку активіста є те, що вони "варяться" у своїх окремих реальностях, і українцям в Іспанії, вважає він, неправильно дивитися на ситуацію, замкнувшись лише одній з тих реальностей.

В понад 46 мільйонній Іспанії українська громада невелика - приблизно 90 тисяч, і дуже молода. Більшість українців прибули туди як трудові мігранти в дев’яностих роках.

Христина та Андрій радять українцям більше подорожувати Іспанією, пізнавати її багатокультурність, а діаспорянам - бути активнішими в політичному житті країни.

“Як мінімум треба мати повагу до того, що вони роблять, - каже Христина, - Вони мають право полемізувати зі своєю владою й оголошувати вимоги до неї”.

Дивіться також: З якими настроями каталонці готуються до виборів?

З якими настроями каталонці готуються до виборів? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:20 0:00

Всі новини дня

Росія продовжила виробляти передові керовані ракети попри західні санкції - NYT

Наслідки російського удару по Запоріжжю, внаслідок якого загинули мирні жителі, 5 грудня 2022. REUTERS/Dmytro Smolienko

Деякі з крилатих ракет, які Росія використовувала під час обстрілу України, були виготовлені за кілька місяців після запровадження західних санкцій. Про це повідомляє видання The New York Times із посиланням на британських аналітиків Conflict Armament Research.

Експерти вивчили уламки крилатих ракет Х-101, знайдених після масованого удару 23 листопада, який призвів до масштабних відключень електроенергії в Україні. Виходячи з маркування на зброї, аналітики дійшли висновку, що одна з ракет була виготовлена цього літа, а іншу виготовили не раніше жовтня.

За висновками експертів, Росія продовжила виробляти передові керовані ракети, незважаючи на західні санкції, які мали на меті позбавити її необхідних для цього компонентів. Це означає, що Москва знайшла способи придбати напівпровідники та іншу техніку, або ж у Росії були значні запаси компонентів до початку війни, пише The New York Times.

У ході чотирьох попередніх дослідницьких поїздок до Києва аналітики виявили, що майже все передове російське військове спорядження, яке вони досліджували, було збудоване з використанням західних напівпровідників.

На початку серпня співробітники та партнери британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) з’ясували, що в зброї, яку Росія використовує проти України, переважають мікрочіпи іноземного виробництва.

Після початку війни США посилили правила отримання дозволів на експорт до Росії мікроелектроніки, авіоніки та деталей для повітряних суден із використанням американських технологій.

Напередодні видання The Wall Street Journal із посиланням на неназваних американських офіційних осіб повідомило, що США таємно модифікували новітні ракетні пускові установки HIMARS, які передали Україні, щоб їх не можна було використовувати для обстрілу Росії ракетами великої дальності, зокрема ATACMS, радіус дії яких становить близько 300 кілометрів.

Адміністрація Джо Байдена вважає цей запобіжний захід необхідним для зменшення ризику ширшої війни з Москвою, пише видання.

США утрималися від постачання Україні ракет великої дальності ATACMS. При цьому, за даними The Wall Street Journal, модифікації гарантують, що Україна не зможе використовувати пускові установки HIMARS, надані США, для стрільби ракетами ATACMS, якщо Київ придбає їх з інших джерел, зокрема в інших країн, які придбали зброю у США. Також Україна не зможе використовувати ці пускові установки, щоб стріляти іншими типами ракет більшої дальності, якщо Києву якимось чином вдалося б їх виробити чи придбати, заявили посадовці.

Як пише WSJ, Пентагон відмовився коментувати зміни, пославшись на «міркування оперативної безпеки». Українські військові від коментарів також відмовилися.

США раніше передали Києву 20 систем HIMARS.

Поставлені Україні системи HIMARS вражають цілі на відстані до 80 кілометрів. Наведення ракет відбувається по GPS, що дозволяє точково бити по цілях, у тому числі вночі. Поява цих систем створила для російської армії серйозні проблеми на фронті, зазначали експерти.

Цього місяця Міністерство оборони Сполучених Штатів повідомило, що уклало з корпорацією Lockheed Martin контракт виробництва додаткових реактивних систем залпового вогню HIMARS.

За даними відомства, Lockheed Martin отримала стимулюючий контракт із фіксованою ціною у розмірі 430,9 мільйона доларів на виробництво HIMARS для задоволення термінової потреби у підтримці армії та різних партнерів із іноземних військових продажів. Пентагон не уточнює, які саме партнери маються на увазі і кому будуть передані нові системи.

США привітали Україну із Днем ЗСУ. Зеленський вручив державні нагороди воїнам на передовій у Слов’янську

Олександр, танкіст 24-тої окремої механізованої бригади ЗСУ біля Бахмута, 1 грудня 2022. REUTERS/ Leah Millis

Посольство США в Києві привітало українців із Днем ЗСУ. "У День Збройних сил України ми вшановуємо воїнів-героїв України, які борються за свої родини, свої домівки та своє вільне майбутнє", - йдеться у повідомленні.

"Світ знає, за що ви боретесь: за ваші родини, ваші домівки та ваше майбутнє у вільній, демократичній та процвітаючій Україні. Я бачу, як вас вітають визволені українці після ваших перемог, як вони підіймають прапор країни, який вони тримали в серці протягом усієї окупації. І, дивлячись на ці світлини, я знаю, що Україна переможе", - заявила американська посолка Бріджит Брінк.

Президент України Володимир Зеленський привітав українських військовослужбовців із Днем Збройних сил України у відеозверненні на в’їзді до Слов’янська Донецької області.

"Дорогі захисники, три десятиліття, вісім років, 9 місяців, 285 днів ви бороните нашу державу, рідну землю. І вдень, і вночі, в мороз, в будні та свята. Щодня, завжди ми будемо пам’ятати про ваш подвиг, завжди будемо допомагати вашій роботі і вклонятись вашій силі", - Зеленський також закликав згадати всіх, хто віддав своє життя за Україну, і вшанувати їхню пам'ять хвилиною мовчання.

Зеленський також вручив воїнам державні нагороди, зокрема, присвоїв звання Героя України, повідомляє Офіс президента України.

Канада надасть Україні $11 млн на розмінування

Залишки від російських снарядів, зібрані українськими саперами, у Харкові. 29 листопада 2022. REUTERS/Vitalii Hnidyi

Канада надасть Україні фінансування для розмінування територій. 15 мільйонів канадських доларів (11 мільйонів доларів США) буде виділено для закупівлі обладнання для виявлення та знешкодження наземних мін та боєприпасів, що не розірвалися.

"Українська влада зараз оцінює, що міни виявлені на 30% території країни", - сказала міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.

Канада уже надає спецзахист для саперів, а також фінансує передові системи розмінування з дистанційним керуванням для очищення великих територій, наприклад сільськогосподарських угідь.

У серпні Державний департамент США схвалив допомогу на суму 89 мільйонів доларів, щоб допомогти Україні оснастити та навчити 100 команд з розмінування та знешкодження боєприпасів, що не розірвалися.

"Ми ніколи не похитнулися у нашій відданості світу, вільному від мін", - написала Жолі у Twitter, нагадавши про 25-ту річницю Оттавської конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництво і передачу протипіхотних мін та про їхнє знищення.

Раніше про домовленість щодо збільшення допомоги Канади у розмінуванні українських територій повідомляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

У статті використано матеріали Reuters

ЄС і США хочуть уникнути торговельної війни довкола субсидування «зелених» технологій

Емануель Макрон після переговорів з Джо Байденом сказав, що дискусії у Вашингтоні зокрема торкалися можливих негативних наслідків американського «Закону про зниження інфляції» для Європи і висловив упевненість, що проблеми будуть подолані. 1 грудня 2022 р.

Чільні представники Європейського Союзу і Сполучених Штатів Америки кажуть, що готові працювати над тим, аби уникнути проблем у торгівлі між партнерами внаслідок економічної політики, яка впливає на умови промислової конкуренції.

Я ніколи не мав намірів виключити ти, хто з нами конкурує. Таких намірів не було.
Джо Байден

Йдеться про масштабні пропозиції уряду президента Джо Байдена відповідно до ухваленого Конгресом у серпні, «Закону про зниження інфляції» (Inflation Reduction Act «IRA»).

Акт передбачає податкові та інші заохочення на $430 мільярдів, що мали б сприяти розвитку галузей для збереження довкілля, а також можливість зменшення цін для американців.

Європейці стурбовані тим, що фінансові стимули створять переваги для американських підприємств і несправедливо знизять конкурентоспроможність європейських.

«Є ризик, що IRA може призвести до несправедливої конкуренції, може закрити ринки і зруйнувати ті ланцюги постачання, які вже зазнали випробувань КОВІДом», - сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн цього тижня в Бельгії.

Урсула фон дер Ляєн звернула увагу на гасло «Купуй американське!», яке в основі цієї ініціативи США, і на те, що вони назвала «податковими знижками, які можуть призвести до дискримінації», а також «субсидіями виробникам, що можуть призвести до перегонів у субсидіях».

«Дозвольте мені заявити чітко: конкуренція - це добре. Вона підштовхує нововведення, посилює ефективність і забезпечує просування вперед, і таким чином знижує вартість чистих технологій. Конкуренція між Європою і Сполученими Штатами може підштовхнути промисловість і там, і там до покращення, оновлення і швидших перетворень», - підкреслила президентка Єврокомісії, зауваживши, що «ми не лише створимо добре оплачувані робочі місця у Європі та США, але ми також знизимо глобальні ціни чистих енергетичних технологій».

Слабка Європа… не відповідає інтересам американської адміністрації.
Еммануель Макрон

Але вона наголосила, що це можливо лише при конкуренції «на рівних умовах» і закликала працювати зі США, а також «змінити наші власні правила, щоб сприяти інвестиціям» в переході економіки Європи на чисті технології.

Ці питання були порушені під час державного візиту французького президента Емануеля Макрона до США на початку грудня.

Макрон сказав в інтерв’ю американському телеканалу CBC News, що американські субсидії «вбивчі», для європейських галузей, бо вони «в 2-3 рази вищі ніж у Європі».

Французький президент наголосив, що особливо в умовах російської війни в Україні «слабка Європа… не відповідає інтересам американської адміністрації і навіть американського суспільства».

Американський президент Джо Байден погодився з можливістю «поправок», які б знизили загрозу дискримінації.

«Я ніколи не мав намірів виключити ти, хто з нами конкурує. Таких намірів не було», - сказав Байден.

Еммануель Макрон сказав, що його переговори з Байденом підтвердили повну тотожність позиції «щодо української ситуації», і що розмови про IRA були «дуже плідні й глибокі».

«Ми подолаємо їх (побічні наслідки IRA)», - заявив французький лідер.

Дивіться також:

Що означає обмеження цін на російську нафту: пояснює аналітик Едвард Чоу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:35 0:00

Український «Щедрик» знову пролунав у легендарному концертному залі «Карнегі Гол» у Нью-Йорку. Відео

Український «Щедрик» пролунав на сцені одного з найпрестижніших концертзалів світу Карнегі Гол у Нью-Йорку. За 100 років після того, як його вперше представили американській публіці у цьому ж залі.

Більше

XS
SM
MD
LG