Актуально
Каталонська дилема для українців

Україна разом іншими країнами офіційно заявила, що не визнає одностороннього проголошення незалежності Каталонії. Київські урядовці та політики також вказують на відмінність ситуації з Каталонією та анексованим Росією Кримом.
Коли каталонський регіональний парламент у Барселоні 27 жовтня ухвалив рішення про відокремлення, українське Міністерство закордонних справ оприлюднило заяву про підтримку “суверенітету й територіальної цілісності Іспанії у межах міжнародно визнаних кордонів”.
На побутовому рівні чимало українців, зокрема тих, які живуть в Іспанії, або пов’язані з Каталонією, часом розходяться з оцінками процесів, що ціюї осені стали головною новиною у Європі.
Роздвоєні почуття
“Для мене це не несподіванка”, - каже про каталонський незалежницький рух журналістка Христина Грищук, яка відчуває спорідненість з каталонцями після навчання у Барселоні.
Христина розповідає, що спочатку здивувалася, коли 2012 року їй поставили умовою вивчення каталонської мови, але з повагою відреагувала на побажання господарів.
“Подібно як у нас у Львові, де іноземцям можуть наполегливо рекомендувати вивчати українську”, - розмірковує вона.
2012 рік, наприкінці якого Христина починала навчатися у північно-східному регіоні Іспанії, був позначений новою активізацією каталонського руху.
Восени того року у Барселоні на велетенську маніфестацію під смугастими червоно-жовтими прапорами вийшли понад півтора мільйона каталонців.
На тлі фінансово-економічної кризи, що вразила Іспанію та інші південні країни Європи болючіше, ніж північ континенту, чимало каталонців скаржилися, що їхній регіон змушений вносити до іспанського бюджету несправедливо багато.
У листопаді 2012 року регіональні вибори привели до каталонського парламенту більшість представників партій, які заявляли про прагнення до незалежності.
За словами Христини Грищук її симпатія до каталонського патріотизму виросла на повазі до мирної наполегливості, свідком якої вона стала: “Я думала, які вони молодці! Як вони захищають свою мову, традиції!..”
Але в той час як Христина вважає, що українці, і зокрема ті, які живуть в Іспанії повинні визначатися в дискусіях про долю Каталонії, не поспішати з висновками закликає Андрій Якубув, активіст української громади у Валенсії.
Іспанія, ще сама визначається з собою
Перш ніж ставати на якийсь бік Андрій пропонує спочатку уважніше придивитися до Іспанії та її 17-ти регіонів (і два автономні міста), які мають місцеві парламенти, самобутню культуру й історію, і принаймні три місцеві мови на додаток до найпоширенішої іспанської/кастільської.
Андрій Якубув застерігає про загрозу ізоляції в колах, де поширюється думка лише однієї сторони дискусії: “Деякі українці, які опинилися в Каталонії, просто переказують шаблони, пропаговані гучною меншістю”.
“Оскільки в Каталонії відбулося те, що називають референдумом, якимось дивним чином українці згадують: а в Україні також був референдум за незалежність. Тут поєднуються речі і складається якась емпатія. Але це не те саме”, - наполягає Андрій.
На його думку зараз ми спостерігаємо за болісним вирішенням питань співжиття регіонів Іспанії, що затягнулося на кілька століть.
“Ми мали унітарність, яка не вирішила каталонське питання. Ми мали автономію (роки Другої іспанської республіки), яка також його не вирішила, - каже Андрій, - а останні 40 років ми маємо квазіфедеративну структуру Королівства Іспанії”.
40 років іспанській демократії
Каталонія, можливо, ефективніше ніж інші регіони скористалася самоврядуванням, яке гарантує іспанська Конституція 1978 року.
Іспанія - порівняно молода європейська демократія, яка почала ставати на ноги після смерті 1975 р. диктатора генерала Франціско Франко.
Багато каталонців досі використовують приклади жорстокості франкістського режиму, як аргумент на користь незалежності.
На відміну від країни Басків, іншого регіону Іспанії з помітним сепаратистським рухом, Каталонія економічно потужніша, і досі спрямовувала самостійницькі настрої у мирну розбудову автономних прав.
Андрій Якубув сподівається, що теперішня криза, яку він вважає, насамперед, конституційною, буде вирішена саме конституційним способом.
“Іспанія, мабуть, так і не досягла успіху у створенні міцної політичної нації, але, безумовно, вона утвердилася як правова держава. Вона має міцні демократичні інституції, відповідні юридичні механізмами та політичну незалежність державних службовців усіх рівнів”, - каже Андрій, бажаючи деяких таких успіхів і для України.
Перешкодою для вирішення протистояння політиків Барселони з політиками у Мадриді на думку активіста є те, що вони "варяться" у своїх окремих реальностях, і українцям в Іспанії, вважає він, неправильно дивитися на ситуацію, замкнувшись лише одній з тих реальностей.
В понад 46 мільйонній Іспанії українська громада невелика - приблизно 90 тисяч, і дуже молода. Більшість українців прибули туди як трудові мігранти в дев’яностих роках.
Христина та Андрій радять українцям більше подорожувати Іспанією, пізнавати її багатокультурність, а діаспорянам - бути активнішими в політичному житті країни.
“Як мінімум треба мати повагу до того, що вони роблять, - каже Христина, - Вони мають право полемізувати зі своєю владою й оголошувати вимоги до неї”.
Дивіться також: З якими настроями каталонці готуються до виборів?
Всі новини дня
Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.
Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».
Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».
«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.
При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».
HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.
Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.
Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.
Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.
У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.
Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.
- Голос Америки
РФ видала орден на арешт американського сенатора Ліндсі Грема, після його візиту до України

Міністерство внутрішніх справ Росії в понеділок видало ордер на арешт Ліндсі Грема, американського сенатора від Республіканської партії.
Речник Кремля Пєсков звинуватив Грема, що під час візиту до Києва, американський сенатор привітав військову допомогу США Україні і, буцімто, пов'язав це з тим, що "росіяни вмирають". А екс-президент Росії Мєдвєдєв назвав сенатора "старим дурнем", і звинуватив його у тому, що він підтримує загибель росіян.
Однак у повному відео ремарок, які оприлюднив Офіс президента України, такого зв'язку не видно, пише Reuters.
Грем під час візиту до України в п'ятницю назвав військову допомогу Україні "добре витраченими грошима" і згадав боротьбу американців за свободу: "Були часи в Америці, коли і ми боролись до останньої людини - ми готові були померти за свободу".
Грем у повідомленні для Reuters відповів на звинувачення Росії: "Як і звичайно, російська пропагандистська машина важко працює" і наголосив, що говорив із Зеленським про те, що Україна перебрала американське гасло: "Воля або смерть" і для Сполучених Штатів є гарною інвестицією звільнення України від російських воєнних злочинців".
Грем звернувся до Медведєва: "Якщо ви хочете, щоб росіяни не помирали в Україні, виведіть сили, припиніть воєнні злочини".
Радник українського президента Михайло Подоляк написав у Twitter в неділю, що найкраща інвестиція - це у "повну і безперечну перемогу України".
Після візиту до Києва Грем поділився переконанням в перемозі України: "Я ніколи не був таким оптимістичним про здатність українців перейти в наступ і забрати свою територію у росіян", - твітував американський політик в п'ятницю.
В статті використано матеріали Reuters, AP.
Ердоган далі президент - болісні місця між Туреччиною і Європою залишаються

Західні лідери зокрема керівники ЄС, президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський, а також російський президент привітали Реджепа Таїпа Ердогана з переобранням на ще один п'ятирічний термін на посаді президента Туреччини.
Багато глав держав та урядів поспішили привітати турецького президента негайно після закінчення другого туру голосування, підтвердивши важливість відносин з Туреччиною.
З 1952 року Туреччина - член НАТО і вже багато років є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, але уряд Ердогана має подекуди непрості відносини з союзниками і є кілька місць, де розбіжності особливо помітні.
Російська війна проти України
Український президент Володимир Зеленський, привітавши Ердогана з перемогою, підкреслив, що сподівається «на подальше зміцнення стратегічного партнерства на благо наших країн, а також посилення взаємодії для безпеки й стабільності Європи».
З перших днів лютневого російського вторгнення 2022 року багато українців були особливо вдячні за турецькі безпілотні літаки Байрактар і навіть складали про них пісні.
Туреччина відіграла роль в низці спроб переговорів України з Росією, а також в укладенні міжнародної угоди про гарантії безпеки обмеженого, але життєво важливого для України морського експорту українського збіжжя.
Проте, засудивши російське вторгнення в Україну, уряд Ердогана не приєднався до міжнародних санкцій проти Росії, а натомість турецько-російська торгівля впродовж минулого року значно зросла.
Президент Путін, як сказано у кремлівському повідомленні про привітання, назвав турецького президента «дорогим другом» і підкреслив, що перемога Ердогана на виборах є «чітким свідченням» підтримки його «незалежної міжнародної політики».
У привітанні з Москви нагадали про чинні великі російсько-турецькі проєкти такі як спорудження з участю Росії атомної електростанції Аккую і створення осередку в Туреччині для транспортування російського газу.
Замороження з ЄС
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також президент Ради ЄС Шарль Мішель, привітавши Ердогана з новим президентським терміном, не вважали за потрібне згадувати, що Туреччина є кандидатом на членство в Європейському Союзі.
Туреччина ще 1987 року подала заявку на вступ до Європейської економічної спільноти, яка 1993 року перетворилася на ЄС.
1999 року ЄС офіційно надав Туреччині статус кандидата, але затяжний процес переговорів про членство заморожений з 2018 року і зараз нема ознак його можливого поновлення.
Європейський парламент у червні минулого року схвалив постанову, яка проголошує, що Туреччина «постійно віддалена від цінностей і стандартів ЄС».
«Без чіткого поступу реформ щодо ЄС парламент не бачить можливостей відновлення переговорів про вступ Туреччини», - йдеться в постанові з наголосом на дотриманні «демократичних передумов щодо прав людини і засадничих свобод і поваги до міжнародного права та добросусідських відносин».
НАТО - шведське питання
Туреччина затягувала ратифікацію вступу в НАТО Фінляндії, і досі разом з Угорщиною відмовлялася ратифікувати членство Швеції, хоча більшість союзників зробили це майже рік тому.
Деякі європейські коментатори натякали, що після завершення виборів у Туреччині сподіваються на позитивне рішення Анкари стосовно членства Швеції в НАТО.
Але досі позиція уряду Ердогана з вимогами до Швеції видати в Туреччину підорюваних, як каже турецький уряд «терористів» була дуже жорсткою.
«Безвідповідальні вето в НАТО і підвищення напруженості з країнами ЄС викликають стурбованість на майбутнє», - сказав на минулій літній сесії Європейського парламенту доповідач щодо Туреччини іспанський депутат Начо Санчес Амор.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, привітавши Ердогана з перемогою на виборах, не згадав про жодні проблеми, наголосивши, що він прагне подальшої співпраці «і приготування до саміту НАТО у липні».
Розділений Кіпр і тертя з Грецією
1974 року Туреччина висадила війська на півночі острова Кіпр, де переважають етнічні турки-кіпріоти, і та частина фактично відокремлена та не підпорядковується уряду Республіки Кіпр.
Анкара каже, що захищає етнічних турків від уряду в Нікосії, в якому переважають етнічні греки, і багаторічні міжнародні спроби спрямовані на возз'єднання острова зайшли у безвихідь.
Республіка Кіпр стала членом Європейського Союзу 2004 року, але закони ЄС не діють на частині острова, які не контролює уряд в Нікосії.
Історично складні відносини Туреччини з сусідньою Грецією і Кіпром періодично супроводжуються спалахами напруженості довкола статусу низки невеликих островів, а також з суперечками щодо контролю над зонами економічної діяльності в морі.
"Я злітав на F-16 з місць на Близькому Сході, де не проїхав би машиною" – екс-пілот F-16 Ден Гемптон. Інтерв'ю
Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів "найсмертоносніший пілот F-16" американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.
- Голос Америки
Ердоган оголосив про перемогу на виборах

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган здобув перемогу у другому турі президентських виборів. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Туреччини, оприлюднені у день голосування, 28 травня.
За результатом підрахунку 99,49 % відсотка голосів Реджеп Таїп Ердоган переміг із 52,1 % голосів проти 47,9 % у його суперника Кемаля Киличдароглу.
Ердоган особисто оголосив про свою перемогу. "З Божою допомогою, будемо гідні вашої довіри", - цитує президента Deutsche Welle з посиланням на інформаційну агенцію AFP.
Деякі представники опозиції у Туреччині вже привітали Ердогана із перемогою, а Киличдароглу заявив, що продовжуватиме боротьбу після того, як перші результати показали, що він програв на, за його словами, "найбільш несправедливих виборах за останні роки".
На противагу прагненням до світської демократії Кемаля Киличдароглу, Ердоган планує завершити свою багаторічну політику: перехід Туреччини від демократії західного типу до "поміркованої ісламської країни з особливими місцем у світовій політиці", кажуть оглядачі.
За даними турецької ЦВК, активність виборців у другому турі становила близько 85,6 %, що на два пункти менше, ніж у першому турі голосування. Як повідомляв Голос Америки, другий тур виборів президента у Туреччині відбувся вперше в історії.
69-річний Ердоган править країною протягом двох десятиліть. У 2003-2014 роках він був прем'єр-міністром, після чого став першим обраним народом, а не парламентом, президентом. Відтепер, у разі визнання перемоги, він продовжить своє правління на третє десятиліття, - нагадує DW.
Опоненти Ердогана закидали йому надмірне зближення з Росією. Із перемогою турецького президента привітали лідери Єгипту, Катару, ОАЕ, а також російський президент Путін.
Форум