Спеціальні потреби

У США – все менше жертводавців і все більше потребуючих допомоги

  • Голос Америки

У Сполучених Штатах значна частина тягаря опіки за нужденними лягає на плечі благодійних організацій. Такі установи покладаються, головним чином, на приватні пожертви. В умовах економічної кризи, збирати пожертви на доброчинні цілі стає все складніше, а потреба в допомозі благодійників зростає швидкими темпами.

Уперше у своєму житті Джамейка Ашер – бездомна. У квітні разом з чотирма дітьми її виселили з помешкання. Тепер родина живе у квартирі, яку безкоштовно надала благодійна організація. Випадок Джамейки не поодинокий. Сьогодні усе частіше чуєш про американців, які не можуть підтримувати свої сім’ї.

«Я не одна. У мене четверо дітей, яких треба виховувати. Це страшно. У мене було відчуття, що нема куди подітися», – каже Ашер.

Останні кілька років були дійсно складними як для зубожілих американців, так і для громадських організацій, які їм допомагають. До однієї з таких організацій «Армії спасіння» у Нешвілі надійшло у чотири рази більше прохань про допомогу, ніж звичайно. За 45 років роботи голова організації Чарльз Вайт такого ще не пам’ятає:

«Недавно до нас прийшов чоловік і каже: «Мені соромно іти до вас. Минулого року я допомагав «Армії спасіння», а тепер сам прошу помочі»».

У той час, як усе більше людей просять допомогти з житлом, роботою чи продуктами харчування, пожертви від громадян та урядова допомога доброчинним агентствам зменшується. Відділок «Армії спасіння» у Нешвілі недавно втратив федеральний грант на суму у 400 тисяч доларів. Навряд чи лише цим обійдеться.

Таша Кенард – голова «Харчового банку» у Нешвілі, що безкоштовно годує понад 400 тисяч мешканців Теннессі, також занепокоєна ситуацією:

«Федеральне і штатне фінансування скорочується. Донори також втомилися. Вони багато давали останні три роки, і дехто тепер у такому стані, що не може більше допомагати».

І це лякає. Адже зазвичай у цю пору року благодійні організації збирають найбільше пожертв на свої цілі. Нові реалії змушують агентства працювати ефективніше – робити більше, витрачати менше.

«Нам доводиться бути кмітливими. Ми уже навчилися тісніше співпрацювати з іншими. Наша організація зросла кардинально з точки зору нашої здатності допомагати громаді, і ми пишаємося цим», – каже Таша Кенард.

Завдяки допомозі благодійних організацій Джамейка Ашер змогла закінчити середню школу і піти на бухгалтерські курси. Зміни вона помітила і у дітях:

«Тепер вони навчилися шанувати те, що у них є і не приймати речі як щось належне. Думаю, що це місце нас зблизило, як родину».

Ще одна позитивна зміна у родині – діти навчилися бути терплячими. Це риса, яка для них і благодійних організацій, які їм допомагають, стане у нагоді, беручи до уваги надто повільні темпи оновлення економіки.

XS
SM
MD
LG