Спеціальні потреби

Франція вшановує колишнього президента д'Естена, який помер від ускладнення COVID-19


Валері Жискар д’Естен (ліворуч) і президент США Джиммі Картер з королевою Єлизаветою Другою у Букінгемському палаці в Лондоні у травні 1977 р.
Валері Жискар д’Естен (ліворуч) і президент США Джиммі Картер з королевою Єлизаветою Другою у Букінгемському палаці в Лондоні у травні 1977 р.

У Франції повідомили, що 2 грудня у 94-річному віці помер колишній президент Валері Жискар д'Естен, діяльність якого називають визначальною у формуванні сучасної Франції, а також Європейського Союзу.

В офіційному повідомленні сказано, що причиною смерті стали ускладнення хвороб спричинені коронавірусом. Минулого місяця він був у лікарні через проблеми з серцем.

Валері Жискар д'Естен народився 1926 року в німецькому місті Кобленц. У 18-річному він брав участь у визволенні Парижа від окупації німецьких нацистів підчас Другої Світової війни.

Він працював задля міцнішої Європи, більш тісного франко-німецького партнерства і допоміг стабілізації міжнародної політики й економіки, заснувавши Велику сімку.

Упродовж 65 років політичної кар'єри Валері Жискар д'Естен понад десять років був міністром в урядах Шарля да Ґолля і Жоржа Помпіду і сприяв, як сказано у некролозі Єлисейського палацу, «очищенню державних фінансів та розвитку економіки Франції». Він став президентом 1974 року.

«Упродовж його семирічного терміну на посаді Франція трансформувалася. Молоді люди отримали право голосувати з 18-річного віку. Жінкам закон дозволив припиняти небажану вагітність. Подружжя змогли за взаємною згодою розлучатися. Інваліди отримали нові права. Він працював задля міцнішої Європи, більш тісного франко-німецького партнерства і допоміг стабілізації міжнародної політики й економіки, заснувавши Велику сімку», - стверджує французька президентська адміністрація.

Після поразки на французьких президентських виборах 1981 року він тимчасово відійшов від політики, але потім став депутатом Європейського парламенту і був одним з творців засадничої Угоди Європейського союзу 2007 року.

Жискара д'Естена називають автором статті в хартії Євросоюзу, яка передбачає можливість країнам припиняти членство в ЄС і зрештою уможливила Брекзит.

Вихід Великої Британії Валері Жискар д'Естен назвав геополітичним «кроком назад» і казав, що відчував з цього приводу «великий жаль», але зауважував: «ми функціонували без Британії впродовж перших років Європейського Союзу… Отже повернемося до ситуації, яку ми вже знали».

Агентство Associated Press розповідає, що під час інтерв’ю у січні 2020 року він вражав «міцністю потиску руки і гостротою ока, пригадуючи подробиці його президентських зустрічей з президентом США Джиммі Картером і тодішнім єгипетським лідером Анваром Садатом».

«Він ніколи не припиняв плекати любов до нашої мови», - наголошує Єлисейський палац, називаючи Валері Жискара д'Естена автором есеїв, романів і мемуарів.

У 83-річному віці вийшов друком його роман «Принцеса і президент», що за словами колишнього президента частково був про принцесу Діану, з якою він, за його словами, обговорював написання історії про любов.

Цього року німецька журналістка подала позов на Валері Жискара д'Естена, стверджуючи, що під час інтерв’ю він неодноразово хапав її.

Адвокат колишнього президента сказав, що той не пам’ятає такого випадку.

Валері Жискара д'Естена звинувачували у французькій пресі в тому, що він, коли був міністром фінансів 1973 року, прийняв подарунок - діаманти від самопроголошеного імператора Центральної Африканської республіки Жана-Беделя Бокаси.

Його критикували за любов до розкошів і повідомляли, що на посаді у ЄС він вимагав платні - понад €20 000 на місяць і відшкодування особистих витрат.

Дивіться також: Як учні та студенти з України можуть безкоштовно вдосконалювати англійську з носіями мови? Відео

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG