Спеціальні потреби

Актуально

Війна дронів: експерт аналізує прогалини у російських військах і загрози для України від іранських дронів

Дрон виробництва Туреччини "Байрактар"

Якщо Росія та Іран домовляться про поставку дронів для російських військ, їх ймовірно спрямують проти важливих цілей в Україні, зокрема проти далекобійних артилерійських систем, складів боєприпасів, систем протиповіряної оборони. Про це в ексклюзивному інтервю "Голосу Америки" розповів Семюель Бендетт, аналітик Центру військово-морського аналізу США, який входить до Програми центру дослідження Росії.

Бендетт з 2014 року вивчає розвиток російських військових технологій, досліджує розробки російської робототехніки, дронів та штучного інтелекту. Крім того, він також є головним співробітником в аналітичному Центрі нової американської безпеки.

В інтерв'ю "Голосу Америки" експерт розповідає про історію використання іранських дронів у світі, яких саме типів дронів потребує Росія, він також аналізує вразливі місця у дронних російських військах.

Семюель Бендетт також аналізує переваги та недоліки безпілотників у ЗСУ, чому про турецькі "Байрактари" тепер майже не чути в новинах, і куди Україна могла б піти на "шоппінг" за дронами.

Ярина Матвійчук: Напередодні Білий дім заявив про те, що Іран ймовірно планує постачати Росії дрони та безпілотні літальні апарати. Президент Путін наступного тижня відвідує Тегеран. На вашу думку, чи питання дронів буде на порядку денному?

Семюель Бендетт, аналітик Центру військово-морського аналізу, член програми дослідження Росії. Головний співробітник Центру нової американської безпеки
Семюель Бендетт, аналітик Центру військово-морського аналізу, член програми дослідження Росії. Головний співробітник Центру нової американської безпеки

Самюель Бендетт: Цілком можливо. Безперечно, Росія та Іран підтримують надзвичайне військове співробітництво, ця співпраця триває десятиліттями. І якщо ця угода дійсно буде укладена, її, очевидно, потрібно обговорити на найвищому рівні. Цілком можливо, що ця тема буде на столі переговорів разом із такими питаннями як Сирія, де Росія та Іран зберігають значний вплив та присутність.

Я.М.: Сам факт, що росіяни потребують іранських дронів, що це взагалі означає для російської армії? Для нинішньої війни в Україні?

С.Б.: Це дуже цікаве запитання, і я впевнений, що воно спантеличило багатьох спостерігачів, зокрема, й мене.

Проблема в тому, що зараз і російські, і українські військові виснажені. Вони втратили багато обладнання, втратили солдатів. І, звичайно, було багато втрат у їхніх арміях дронів, військових безпілотниках, якими користуються обидві сторони.

І Росія, і Україна ведуть майже щоденний підрахунок кількості втрачених безпілотників. Росія заявляє, що збила тисячу п’ятсот українських дронів, Україна заявляє, що збила близько шестисот російських безпілотників. Тож, звичайно, були значні втрати.

Росія дуже хоче мати дрони-камікадзе. Ці системи мали дуже значний ефект у війні в Нагірному-Карабасі.

А тепер питання - які прогалини Росія намагається заповнити, звернувшись до свого міжнародного партнера. Звісно, якщо ця угода буде укладена. Росія дуже хоче мати дрони-камікадзе. Ці системи мали дуже значний ефект у війні в Нагірному-Карабасі в 2020 році.

В Україні ми не бачимо багато таких дронів. І тому Росія справді хоче мати більше дронів-камікадзе, щоб полювати на українські важливі об'єкти.

Росії також не вистачає значної кількості бойових дронів, особливо тих, які можуть літати на маленькі відстані. Ось і те, чого Іран мав дуже багато.

За останні кілька десятиліть Іран розробив цілий ряд безпілотників великої і середньої дальності, малої дальності, дрони-камікадзе, радари, вони насправді мають багато технічних можливостей, які Росія хотіла б мати.

Я.М.: Новина з Білого дому про можливі поставки Іраном безпілотників до Росії. Наскільки це тривожна новина для українських збройних сил? Чого їм варто очікувати?

С.Б.: Якщо ця угода справді відбудеться, і якщо Росія отримає від Ірану дрони-камікадзе, то я думаю, українці будуть дуже стурбовані тим,

Іранські безпілотники - бойові та дрони-камікадзе - змогли залітати на територію, де знаходились американські ППО в Саудівській Аравії та ОАЕ
Самюель Бендетт, Центр військово-морського аналізу

що ці дрони можуть вражати їхні важливі цілі - далекобійну артилерію, реактивні системи залпового вогню, інші системи, які запускають ракети проти Росії, склади боєприпасів, засоби управління.

Іранські безпілотники пролітали значні відстані через Аравійську пустелю, щоб вразити цілі на півночі Саудівської Аравії та в ОАЕ.

Насправді іранські безпілотники - бойові та дрони-камікадзе - змогли залітати на територію, де знаходились американські ППО в Саудівській Аравії та ОАЕ. Тому, безумовно, деякі з цих безпілотників були перевірені в боях.

Якщо ці безпілотники справді будуть придбані у великих кількостях, сотнями, як повідомляють в новинах, то це точно викликає занепокоєння.

Я.М.: Що взагалі відомо про використання іранських безпілотників у військових конфліктах? Наскільки вони успішні?

С.Б.: Іран - одним з перших у світі розробив власні національні військові сили безпілотних літальних апаратів. Вони розробляють та керують цими безпілотниками вже понад три десятиліття. Більшість із них використовуються на Близькому Сході.

Іран подарував або передав деякі свої дрони своїм поплічникам і союзникам, таким як клан Гуті в Ємені. І, звичайно, є Хезболла - союзник Ірану в Лівані. Хезболла зараз має одні з найбільших сил безпілотників у світі, багато з них постачаються з Ірану.

Іранські безпілотники використовувались також в Іраку, в Сирії проти союзників США.

Втім Іран не мав великого успіху у експорті своїх дронів за межі Близького Сходу. Зокрема, іранський військовий дрон не дуже добре показав себе в Ефіопії через механічні несправності.

Іран прагне розвивати не лише військову чи економічну співпрацю зі своїми союзниками та партнерами, а й дронну дипломатію. Вони фактично запустили виробництво своїх безпілотників у Таджикистані. Деякі їхні безпілотники будуть вироблятися на таджикських підприємствах.

Якщо Росія придбає кілька сотень іранських БЛА, це створить багато головного болю для українських ППО.

Іран також експортував деякі свої дронні технології у Венесуелу. Тобто Венесуела має свої військові дрони, але з допомогою Ірану. Венесуельські безпілотники не використовувалися в бойових діях, але вони є в Латинській Америці.

Не всі дрони мають обов'язково бути успішними. Часто вони є демонстрацією сили та головним болем для країн, на які вони націлені.

Отже, якщо Росія дійсно придбає кілька сотень іранських БЛА, це створить багато головного болю для українських систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби та захисту важливих об'єктів.

Я.М.: Як Росія може розрахуватися з Іраном? Це буде суто грошова транзакція чи політична угода?

С.Б.: Думаю, що це поєднання обох. Це може бути фінансовий транфер, можливо, в рублях. Росія може постачати сировину в Іран. Росія може надавати технічну допомогу іранським військовим. Можлива додаткова співпраця та підтримка іранської ядерної програми. Іран і Росія підтримують політичні амбіції один одного. Росія може підтримати деякі політичні кроки Ірану згодом, в ООН чи глобально.

Ця співпраця дуже важлива як для Москви, так і для Тегерану, і обидві країни дуже зацікавлені в продовженні цієї співпраці.

Я.М.: Ми також чули від Білого дому, що Іран почне тренувати російських військових, ймовірно, вже цього місяця. Якщо ця угода буде укладена, як багато часу може піти на експорт дронів та тренування, допоки дрони з'являться в Україні?

С.Б.: Навчання є частиною цього процесу. Іранська технологія безпілотних літальних апаратів, очевидно, дещо відрізняється від російської, але самі росіяни знайомі з керуванням різними типами безпілотних літальних апаратів. Швидше всього, російським військовим не знадобиться багато часу, щоб зрозуміти, як використовувати іранські безпілотники, бо вони загалом з технологією добре знайомі.

Тож поки вони з'являться на полі бою, мине максимум пару тижнів. Це не займе багато часу.

Я.М.: Давайте поговоримо про українські безпілотники. На початку війни весь світ говорив про турецькі "Байрактари", вони показали великий успіх. Зараз про них менше чути. Чи росіяни навчились від них ховатися?

С.Б.: Ми мало чуємо про "Байрактари", тому що, я думаю, більшість з них насправді були збиті російськими системами протиповітряної оборони та системами радіоелектронної боротьби.

Перед війною російські військові та їхні підприємства оборонної промисловості активно обговорювали "Байрактари", казали, що вони не будуть загрозою для російської армії, зокрема мовляв, через російські новітні системи протиповітряної оборони.

То ж коли "Байрактари" почали активно збивати російські цілі, це було причиною великого сорому для них. Тому, ймовірно, багато ресурсів пішло на полювання саме за "Байрактарами".

Зрештою, вони літають не дуже високо і не надто швидко. Тому вони насправді є відносно легкою ціллю для модернізованої системи ППО. Тож більшу частину байрактарів, ймовірно, знищили росіяни.

Я.М.: Яку роль взагалі відіграють безпілотники для українських військ? Які з них є найуспішнішими у використанні?

С.Б.: Безпілотники і дрони є абсолютно органічною і невід’ємною частиною цього конфлікту. Дрони є ключовими обладнанням для обізнаності на полі бою. Як для українців, так і для росіян.

Українці - одними з перших у світі почали збирати кошти через волонтерів для постачання цивільних дронів китайського виробництва DJI для українських сил на фронті.

Українці - одними з перших у світі почали збирати кошти через волонтерів на цивільні дрони для армії.

Дрони DJI - одні з найпоширеніших безпілотників у цьому конфлікті, для обох сторін. Дрони Мавік - дуже прості у використанні, ними легко керувати, щоб навчитися ними користуватися, не потрібно багато часу.

Такі невеликі дрони не дуже далеко літають, і не дуже високо. Але вони надають важливі тактичні дані. Солдатам не потрібно зазирати за ріг чи за пагорб, щоб побачити, що відбувається всього за кілька миль від них. Натомість вони запускають DJI Mavic

Сотні й сотні цих безпілотників є на війні в Україні. Звичайно, недоліком є те, що це цивільні безпілотники, їх легко можна відстежити.

Використання безпілотників в українській війні не припинятиметься, а лише зростатиме.

Я.М.: Яких нових дронів потребують Збройні сили України? І де їх можна було б придбати?

С.Б.: Я думаю, що Україна точно дивиться на американські безпілотники, які вона хоче отримати. Насправді не так багато країн, які виробляють військові дрони, які можна було б використовувати в такому конфлікті.

Існує лише кілька країн - це США, Ізраїль, Китай, Туреччина, Іран і Росія також виробляє власні бойові безпілотники для свого війська, але в дуже невеликій кількості.

То ж Україна шукатиме, щоб десь купити військові дрони, вона не знайде багато продавців. Сполучені Штати є одним із джерел, де Україна могла б отримати безпілотники. Ізраїль також. Однак Ізраїль перебуває в нестабільному становищі через свої відносини як з Україною, так і з Росією, і поки він не збирається постачати свої військові дрони в Україну.

І якщо Сполучені Штати не постачатимуть Україні безпілотники «Сірий орел», тоді українцям та ЗСУ доведеться продовжувати збори коштів і купувати інші військові дрони.

Я.М.: Українці дуже об'єдналися у кампанії зі збору коштів на дрони із Туреччини. Зараз знову збирають фінанси на дрони-камікадзе із Польщі. Втім про подібні ініціативи не чути в Росії. Ви досліджуєте питання Росії, яка там ситуація із допомогою армії?

С.Б.: Ми чуємо про подібні речі від росіян, але це трохи інші зусилля. Крім волонтерів, які доставляють на фронт безпілотники, військове обладнання, прилади нічного бачення, тепловізори чи навіть одяг, ми також чуємо про регіони Росії. Регіональні уряди Росії фактично використовують кошти із місцевих бюджетів, які призначені для соціального розвитку, економічного розвитку російського населення, ці кошти використовують для поставок військового обладнання на фронт, зокрема безпілотники Maverick, цими коштами підтримують добровольчі батальйони, куди входять сотні солдатів.

Дуже важливою є солідарність, коли українське населення, діаспора, союзники та друзі можуть разом зібрати достатньо коштів для спільної мети.

Я.М.: Цей збір коштів, солідарність в країні, коли люди жертвують іноді лише кілька гривень, щоб закупити, скажімо, "Байрактар". Який вплив це має на війну, наскільки це важливо?

С.Б.: Це очевидно об'єднує країну. Тут важливо не скільки грошей дають людей, а скільки людей долучиться до збору. Тож для українських захисників, для нації, на яку зараз напали, безумовно, дуже важливою є солідарність, що українське населення, українська діаспора, українські союзники та друзі можуть зібратися разом і зібрати достатньо грошей для цієї мети.

Я.М.: На вашу думку, як довго ще триватиме ця війна? Чи буде вона довготривала?

С.Б.: Я думаю, ця війна може бути довготривалою. Обидві сторони зараз виснажені. Обидві сторони втратили багато обладнання. Є багато постраждалих. Але Росія зберігає більшу кількість техніки, яку вони можуть відправити на фронт. Вони мають більше солдатів, які могли б піти на фронт.

Думаю, у цьому сенсі російські війська можуть бути стійкими, щоб протриматися довше за деякі частини української оборони. Тому ця війна може тривати ще багато місяців. Як довго? Це відкрите питання.

Дивіться також: З Америки в Україну передали унікальні дрони - інтерв'ю із засновником компанії “Брінк”

Всі новини дня

Обстріл Запорізької АЕС не призвів до "безпосередньої загрози для ядерної безпеки" – МАГАТЕ

Генеральний директор Рафаель Маріано Гроссі

Генеральний директор Рафаель Маріано Гроссі заявив, що Україна повідомила Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), що обстріл майданчика Запорізької АЕС у суботу, 6 серпня, завдав станції певних ушкоджень, але радіація залишається в нормі.

«На основі інформації, наданої Україною, експерти МАГАТЕ оцінили безпосередню загрозу ядерній безпеці внаслідок суботнього інциденту як відстуню», – заявив у вівторок гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії .

За даними української сторони, обстріл вели російські війська поблизу сухого сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС).

Однак доступні способи вимірювання радіації продовжують показувати нормальний рівень на станції, заявив голова органу ООН, що здійснює нагляд за атомною енергетикою у світі.

«Обстріл 6 серпня поблизу сухого сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій АЕС завдав шкоди, але наявні вимірювання радіації показують нормальний рівень радіації на майданчику, заявили в Україні. Експерти МАГАТЕ оцінили відсутність безпосередньої загрози для ядерної безпеки», – мовиться у твіті організації.

Територію Запорізької АЕС обстріляли через день після того, як попередній обстріл пошкодив зовнішню систему електропостачання станції.

У повідомленні МАГАТЕ вказується, що за даними України, в результаті суботньої події було поранено українського охоронця на ЗАЕС.

Проте, за даними українських фахівців, яких цитує МАГАТЕ, видимих пошкоджень ні контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом, ні захисного периметра об'єкта, немає.

Разом з тим, голова МАГАТЕ наголошує, що обстріл у п’ятницю та суботу на ЗАЕС порушив практично всі компоненти ядерної безпеки.

У своєму твітер-повідомленні агенство пише: «Практично всі 7 незамінних принципів ядерної та фізичної безпеки порушені, сказав Рафаель Гроссі, повторивши серйозне занепокоєння: «Всі військові дії, що загрожують ядерній безпеці, повинні бути припинені». Знову наголосив на необхідності якнайшвидшого прибуття на станцію експертної місії МАГАТЕ».

Як мовиться в заяві організації, суботній вечірній інцидент показав, що конфлікт також поставив під загрозу ядерну безпеку та механізми готовності та реагування на надзвичайні ситуації.

Російська окупаційна влада заявила, що це були українські ракети, що вразили об’єкт, пошкодили адміністративні будівлі та місце поблизу складу використаного ядерного палива.

Український президент Володимир Зеленський назвав Росію «державою-терористом, яка обстрілює атомну станцію».

Після інциденту Україна повідомила МАГАТЕ, що персоналу станції обмежили доступ до внутрішнього кризового центру ЗАЕС, що потенційно може вплинути на реагування у випадку надзвичайної ситуації. Крім того, український регулятор заявив, що його комунікація з ЗАЕС була «дуже обмеженою та фрагментарною», заявив генеральний директор Гроссі.

Він знову наголосив на необхідності якнайшвидшого прибуття на станцію експертної місії МАГАТЕ, щоб допомогти стабілізувати ситуацію з ядерною безпекою.

У понеділок, 8 серпня, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш підтримав заклик допустити на Запорізьку атомну станцію міжнародних інспекторів, щоб перевірити безпечність об'єкта. Він назвав обстріли ЗАЕС «самогубними» і висловив сподівання, що вони припиняться.

Президент «Енергоатома» Петро Котін заявив у понеділок, що його відомство вітає присутність міжнародних спостерігачів, але хоче бачити їх під егідою ООН, а не МАГАТЕ.

«Ми були від початку за те, щоб така місія була присутня на станції, але говорили не про МАГАТЕ, а про офіційну місію ООН. У тому числі, там могли бути експерти від МАГАТЕ», – наголосив керівник українського атомного регулятора в ефірі телемарафону, повідомляє агентство УНІАН.

Котін пояснив, що це потрібно для того, щоб передати контроль над територією Запорізької АЕС цим спостерігачам, так званим миротворцям, повідомляє УНІАН.

«Ми не можемо прийняти представників місії МАГАТЕ, адже ми не можемо виконати умови їхньої безпеки. Це небезпечно, а ми не можемо нести за це відповідальність», - сказав Котін.

На початку червня представники «Енергоатому» заявляли, що «візит на завод стане можливим лише тоді, коли Україна поверне контроль над об'єктом».

Тоді українські енергетики спростували заяву Гроссі, що він узгодив поїздку представників МАГАТЕ. «Енергоатом» наполягав, що ця заява є «новою спробою отримати доступ до Запорізької електростанції, щоб узаконити присутність окупантів та схвалити їхні дії».

Котін у понеділок також повідомив, що за його даними, Росія почала реалізовувати план щодо підключення ЗАЕС до російської енергосистеми та відключення її від української. За його словами, росіяни спробують відключити від Запорізької АЕС окуповані регіони півдня України, а потім провести електромережу з Криму.

У травні російський віце-прем'єр Марат Хуснуллін заявив, що Запорізька АЕС працюватиме на Росію, але «готова постачати електроенергію і Україні», якщо та за неї платитиме. Про це російський чиновник сказав, перебуваючи в окупованому російськими військами Мелітополі.

Найбільшу атомну електростанцію в Європі було захоплено російськими військами на початку березня, незабаром після того, як російська армія вторглася в Україну.

Дивіться також на цю тему:

МАГАТЕ: «Ситуація на Запорізькій АЕС дуже нестабільна». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:07 0:00

США формально підтримали прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО. Відео

США формально підтримали прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:55 0:00

Президент Джо Байден підписав законопроект, який ратифікує Протоколи прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції. Раніше законопроект був затверджений у Сенаті та Палаті Представників. Подробиці про це, а також про обшук будинку колишнього президента США Трампа – від Юлії Ярмоленко.

Джо Байден - про прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції: двері альянсу залишаються відчиненими для країн Європи. Відео

Президент Джо Байден підписав законопроект, який ратифікує Протоколи прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції. "Путін хотів, щоб Фінляндія була поза НАТО, але він отримує НАТОзацію Фінляндії разом із Швецією."

Перспективи обмеження видачі туристичних віз росіянам Європою – подробиці. Відео

Естонія та Фінляндія на тлі війни Росії проти України закликали припинити давати туристичні візи всім росіянам. Деталі про це, а також про реакцію Європи на заборону Росією доступу американських інспекторів до своїх арсеналів ядерних озброєнь – від Богдана Цюпина.

У Білому домі прокоментували вибухи на аеродромі в Криму 

Дим внаслідок вибухів в окупованому Криму 9 серпня 2022 року 

США підтримують зусилля України із захисту свого суверенітету і територіальної цілісності, - так прокоментувала речниця Білого дому Карін Жан-П'єр під час брифінгу у вівторок, 9 серпня.

На питання журналіста про “серію вибухів на російській авіаційній базі в Криму”, і чи США вважають Крим правомірною ціллю для ЗСУ, яким Пентагон надав зброю, речниця Білого дому відповіла:

“Як ви знаєте, ми підтримуємо зусилля України із захисту свого суверенітету і своєї територіальної цілісності, як ми багато разів говорили. Боротьба триває на сході та південному заході країни, і ще далека від закінчення. Ми попереджали, що це може бути довга і затяжна війна. Ми продовжуватимемо забезпечувати, щоб Україна могла протистояти неспровокованій агресії Росії, і це - в центрі нашої уваги”, - сказала Карін Жан-П'єр.

Пізніше на уточнення питання, вона додала: “Ми будемо продовжувати підтримувати Україну в їхній боротьбі за свою свободу, в їхній боротьбі за свій суверенітет проти брутального нападу з боку Росії”.

У вівторок на військовому аеродромі у Новофедорівці в окупованому Криму, що неподалік міста Саки, пролунало кілька вибухів. Прес-служба Міноборони України заявила, що “не може встановити причину займання, однак вкотре нагадує про правила пожежної безпеки та заборону куріння у невстановлених місцях”.

Дивіться також: Лідерка білоруської опозиції Тихановська - про можливі сценарії закінчення війни та ситуацію в Білорусі

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG