Спеціальні потреби

Хто відбудує Україну і як контролювати мільярдні видатки? – інтерв'ю з Брюсом Стоксом, Німецький фонд Маршалла, США


Брюс Стокс, Німецький Фонд Маршалла, Вашингтон, США
Брюс Стокс, Німецький Фонд Маршалла, Вашингтон, США

Щоб повернутись до нормального життя в Україні, розмінувати землю, відбудувати зруйноване війною, відновити транспортне сполучення, інфраструктуру, соціальне забезпечення тощо, Україні знадобиться біля 349 мільярдів доларів. Лише пряма завдана війною шкода перевищила 97 мільярдів. Такими є оцінки спільного звіту, який уряд України, Європейська комісія та Світовий банк представили в п'ятницю в Брюсселі.

Звіт, за очікуваннями, стане основою для конференції з відновлення України, яку країни "Групи семи" планують провести в Берліні 25 жовтня. Рекомендації для G7 про те, хто і як має заплатити за відбудову цього тижня надав і Німецький Фонд Маршалла.

Дослідники фонду вважають, що провідну роль у відбудові України має відіграти Європа, адже кінцевою метою відновлення України є інтеграція до ЄС. США, які роблять великий внесок до безпеки України, стануть важливими донорами відбудови на початку, але роль інших країн "Групи семи" мусить зростати з часом.

США розуміють нагальну потребу України в допомозі. Про це в розмові з українським прем'єр-міністром Денисем Шмигалем в п'ятницю заявила міністерка фінансів США Дженет Єллен. До кінця вересня гранти від США Україні складуть 8,5 млрд дол. США також подали запит до Конгресу для фінансування критичних потреб України в найближчі місяці, повідомили в Мінфіні США, за результатами розмови.

Перша стадія відбудови – стабілізація економіки України – має відбутись вже зараз, вказують дослідники. Вже тепер Україна має забезпечувати фінансування приблизно 5 мільярдів доларів бюджетного дефіциту щомісяця.

Як попереджали американські та європейські науковці, фінансування бюджетного дефіциту через друк грошей центробанком, як це масово відбувалось у перші місяці війни, загрожує повернути України до гіперінфляції на кшталт 1990-х років.

Тепер Національний банк України друкує приблизно 30 мільярдів гривень на місяць, і якщо він продовжить таку динаміку, Україні загрожує «хронічно висока інфляція», сказав в коментарі Голосу Америки співавтор дослідження CEPR професор Каліфорнійсього університету Юрій Городніченко.

«Гіперінфляції у нас не буде, але в нас буде хронічно висока інфляція - 30 відсотків. Це – приблизно величина, яка буде пов’язана з друком грошей. Це – не кінець світу але, звичайно, дуже неприємно», – каже Городніченко.

Щоб уникнути надмірного друку грошей, аналітики Німецького Фонду Маршалла рекомендують ЄС вже зараз виступити гарантом у новій програмі допомоги Міжнародного валютного фонду, про яку домовляється Україна, і нагадують, що Європа прогарантувала програму МВФ для Греції, коли та вступала до ЄС.

Про те, скільки коштує відродити Україну, чи заплатить Росія за відбудову, навіщо Україні йти до європейського прокурора, і хто контролюватиме мільярдні витрати а також можливу роль Китаю та Туреччини, журналістці Української Служби Голосу Америки Оксані Бедратенко розповів співавтор Звіту Німецького фонду Маршалла Брюс Стокс.

Хто відбудує Україну – інтерв'ю з Брюсом Стоксом. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:13 0:00

Інтерв’ю перекладене і відредаговане для ясності та плинності.

Оксана Бедратенко: В новому звіті Німецького фонду Маршалла ви виклали бачення відбудови України. Як перетворити Україну з країни, що страждає від війни, на процвітаючу демократичну європейську державу?

Брюс Стокс: Готуючи звіт, ми спілкувались зі Світовим банком, МВФ, посадовцями Євросоюзу, Німеччини та США і вважаємо, що відбудова має початись поки війна ще триває. І коли ми говоримо з пересічними людьми і навіть політиками, вони кажуть: «Як таке можливо? Війна ще триває». Але ми переконуємо – такий підхід кращий.

Український уряд говорить про 750 мільярдів, деякі українські науковці кажуть – негайно потрібно сто мільярдів. Чесно кажучи такі цифри відлякують донорів, бо вони дуже великі

Наш план стосується того, яким чином організувати донорів, об’єднати їх і під «ними» ми розуміємо країни "Групи семи", але це можуть бути не лише ЄС, США та Японія. Сподіваємось на участь країн "Групи 20", включаючи Австралію, Нову Зеландію, Канаду. Буде створено певне правління і основні донори наглядатимуть за проектом.

Скільки потрібно грошей остаточно невідомо, український уряд говорить про сімсот п’ятдесят мільярдів. Деякі українські науковці кажуть – негайно потрібно сто мільярдів. Чесно кажучи, такі цифри відлякують донорів, бо вони дуже великі. На початку значна частина коштів надходитиме від США, але ми кажемо, що згодом багато коштів має надати ЄС, бо йдеться про вступ до Євросоюзу. Посадовці ЄС розуміють це в теорії, але я не певен, чи розуміють вони, про які суми йдеться

О.Б.: Ви багато у своєму звіті говорите, що ЄС має відігравати провідну роль в економічному відновленні України і навіть вже зараз дати гарантії за Україну перед МВФ, на кшталт тих, які отримала свого часу Греція. Чи готова Європа до цього?

Б.С.: Чесно кажучи, не знаю, чи є єдність навіть в уряді США щодо цього. Сподіваюсь, наші рекомендації стануть основою процесу.

Часто на конференціях донорів учасники декларують значні зобов’язання і це потрапляє на шпальти газет, але в реальності цього не відбувається

Потрібно багато грошей, але на конференціях донорів учасники декларують значні зобов’язання, і це потрапляє на шпальти газет, але в реальності цього не відбувається.

Тому ми вважаємо, що потрібно працювати через існуючі організації, такі як МВФ, Світовий банк, ЄБРР і донори можуть збільшувати там свої внески, давати гарантії, під які можна позичати на приватному ринку.

Європейський Союз змушений буде збільшити свої зобов’язання. Наскільки мені відомо, в ЄС є певне протистояння щодо того, як це робити. Чи збільшить ЄС свій спільний борг, щоб позичити ці кошти? Вони раніше так робили для подолання пандемії, боротьби зі зміною клімату, збільшення військових видатків. Однак, кожного разу Німеччина і деякі скандинавські країни виступають проти, бо нікому не подобається спільний борг. Однак, незрозуміло, де ще взяти такі кошти.

О.Б.: Очевидно, є і російські кошти. 300 млрд доларів заморожено на рахунках російського центробанку за кордоном. Чи можна спрямувати ці кошти на відбудову України?

Б.С.: Я знаю, що політики по обидва боки океану хотіли б використати ці кошти. Тоді не треба брати гроші у платників податків, можна просто забрати російські активи. Але всі експерти, з якими ми говорили, кажуть, що це навряд чи можливо, і справа на роки застрягне в судах.

Ми пропонували, щоб в мирній угоді була можливість спрямувати частину цих коштів на відбудову України. Очевидно, що на це мають погодитись росіяни. Я, чесно кажучи, з росіянами про це не говорив, але здогадуюсь, що наразі вони не погодяться.

Ті, хто надасть ресурси, матимуть вплив

О.Б.: Захід потужно підтримує Україну. А ось що стосовно Китаю? Як щодо інших гравців, які захочуть долучитись до майбутнього України?

Цілком можливо, що одного дня китайці з’являться в Києві і скажуть: «Ми випишемо вам чек, а ви лише мусите використовувати китайські технології та китайських працівників і ми за вас відбудуємо Україну»

Б.С.: Цілком можливо, що одного дня китайці з’являться в Києві і скажуть: «Ми випишемо вам чек, а ви лише мусите використовувати китайські технології та китайських працівників і ми за вас відбудуємо Україну».

Зараз це здається трохи нереалістичним, через близькість Москви та Пекіна, але ми рекомендуємо подумати про участь Китаю, якщо вони бажають. По-перше, Китай має глибокі кишені, а також краще, щоб вони були «всередині намету», а не зовні.

Також є країни Близького сходу та Перської затоки. Багаті на нафту країні можуть захотіти зіграти роль у відбудові України. Ми знаємо, що Туреччина дуже б хотіла, щоб її велика будівельна компанія взяла участь. Це мають розуміти країни "Групи Семи". Цю порожнечу хтось займе і ті, хто надасть ресурси, матимуть вплив.

О.Б.: Україна має хронічні проблеми – це корупція, нестача верховенства права. Як вирішити ці проблеми і досягти успішної євроінтеграції?

Б.С.: Це очевидне питання, на яке ми намагались дати відповідь одразу, бо повідомлення про корупцію, що була в Україні до війни, приголомшують.

Представники громадянського суспільства бачать корупцію там, де правоохоронці можуть її не помітити

Ми пропонуємо, щоб нагляд здійснював спеціальний омбудсмен. Також ми вказуємо, що Україна вже зміцнила боротьбу з корупцією.

Але на шляху до ЄС, українському урядові було б корисно одразу приєднатись до прокуратури ЄС, що дозволить тісно співпрацювати і отримувати допомогу Європи в нагляді за боротьбою з корупцією та переслідуванні порушників. Такий обмудсмен регулярно звітуватиме перед громадськістю.

Також дуже важливу роль має грати громадянське суспільство. Це в багатьох випадках більш ефективно, бо представники громадянського суспільства бачать корупцію там, де правоохоронці можуть її не помітити.

Дивіться також: Україна зможе боротись, лише якщо буде економічно сильною, і це починають розуміти на Заході, - каліфорнійський професор. Інтерв’ю

  • 16x9 Image

    Оксана Бедратенко

    Вебредакторка, журналістка, економічна оглядачка Української служби Голосу Америки. Висвітлюю теми міжнародних санкцій, економіки воєнного часу, світові тенденції на ринках нафти та газу, новини фінансової сфери. Пояснюю просто складні теми міжнародних відносин, економіки США, України та світу, як в розлогих статтях, так і в коротких графічних відео.

XS
SM
MD
LG