Актуально
Хто відбудує Україну і як контролювати мільярдні видатки? – інтерв'ю з Брюсом Стоксом, Німецький фонд Маршалла, США
Щоб повернутись до нормального життя в Україні, розмінувати землю, відбудувати зруйноване війною, відновити транспортне сполучення, інфраструктуру, соціальне забезпечення тощо, Україні знадобиться біля 349 мільярдів доларів. Лише пряма завдана війною шкода перевищила 97 мільярдів. Такими є оцінки спільного звіту, який уряд України, Європейська комісія та Світовий банк представили в п'ятницю в Брюсселі.
Звіт, за очікуваннями, стане основою для конференції з відновлення України, яку країни "Групи семи" планують провести в Берліні 25 жовтня. Рекомендації для G7 про те, хто і як має заплатити за відбудову цього тижня надав і Німецький Фонд Маршалла.
Дослідники фонду вважають, що провідну роль у відбудові України має відіграти Європа, адже кінцевою метою відновлення України є інтеграція до ЄС. США, які роблять великий внесок до безпеки України, стануть важливими донорами відбудови на початку, але роль інших країн "Групи семи" мусить зростати з часом.
США розуміють нагальну потребу України в допомозі. Про це в розмові з українським прем'єр-міністром Денисем Шмигалем в п'ятницю заявила міністерка фінансів США Дженет Єллен. До кінця вересня гранти від США Україні складуть 8,5 млрд дол. США також подали запит до Конгресу для фінансування критичних потреб України в найближчі місяці, повідомили в Мінфіні США, за результатами розмови.
Перша стадія відбудови – стабілізація економіки України – має відбутись вже зараз, вказують дослідники. Вже тепер Україна має забезпечувати фінансування приблизно 5 мільярдів доларів бюджетного дефіциту щомісяця.
Як попереджали американські та європейські науковці, фінансування бюджетного дефіциту через друк грошей центробанком, як це масово відбувалось у перші місяці війни, загрожує повернути України до гіперінфляції на кшталт 1990-х років.
Тепер Національний банк України друкує приблизно 30 мільярдів гривень на місяць, і якщо він продовжить таку динаміку, Україні загрожує «хронічно висока інфляція», сказав в коментарі Голосу Америки співавтор дослідження CEPR професор Каліфорнійсього університету Юрій Городніченко.
«Гіперінфляції у нас не буде, але в нас буде хронічно висока інфляція - 30 відсотків. Це – приблизно величина, яка буде пов’язана з друком грошей. Це – не кінець світу але, звичайно, дуже неприємно», – каже Городніченко.
Щоб уникнути надмірного друку грошей, аналітики Німецького Фонду Маршалла рекомендують ЄС вже зараз виступити гарантом у новій програмі допомоги Міжнародного валютного фонду, про яку домовляється Україна, і нагадують, що Європа прогарантувала програму МВФ для Греції, коли та вступала до ЄС.
Про те, скільки коштує відродити Україну, чи заплатить Росія за відбудову, навіщо Україні йти до європейського прокурора, і хто контролюватиме мільярдні витрати а також можливу роль Китаю та Туреччини, журналістці Української Служби Голосу Америки Оксані Бедратенко розповів співавтор Звіту Німецького фонду Маршалла Брюс Стокс.
Інтерв’ю перекладене і відредаговане для ясності та плинності.
Оксана Бедратенко: В новому звіті Німецького фонду Маршалла ви виклали бачення відбудови України. Як перетворити Україну з країни, що страждає від війни, на процвітаючу демократичну європейську державу?
Брюс Стокс: Готуючи звіт, ми спілкувались зі Світовим банком, МВФ, посадовцями Євросоюзу, Німеччини та США і вважаємо, що відбудова має початись поки війна ще триває. І коли ми говоримо з пересічними людьми і навіть політиками, вони кажуть: «Як таке можливо? Війна ще триває». Але ми переконуємо – такий підхід кращий.
Український уряд говорить про 750 мільярдів, деякі українські науковці кажуть – негайно потрібно сто мільярдів. Чесно кажучи такі цифри відлякують донорів, бо вони дуже великі
Наш план стосується того, яким чином організувати донорів, об’єднати їх і під «ними» ми розуміємо країни "Групи семи", але це можуть бути не лише ЄС, США та Японія. Сподіваємось на участь країн "Групи 20", включаючи Австралію, Нову Зеландію, Канаду. Буде створено певне правління і основні донори наглядатимуть за проектом.
Скільки потрібно грошей остаточно невідомо, український уряд говорить про сімсот п’ятдесят мільярдів. Деякі українські науковці кажуть – негайно потрібно сто мільярдів. Чесно кажучи, такі цифри відлякують донорів, бо вони дуже великі. На початку значна частина коштів надходитиме від США, але ми кажемо, що згодом багато коштів має надати ЄС, бо йдеться про вступ до Євросоюзу. Посадовці ЄС розуміють це в теорії, але я не певен, чи розуміють вони, про які суми йдеться
О.Б.: Ви багато у своєму звіті говорите, що ЄС має відігравати провідну роль в економічному відновленні України і навіть вже зараз дати гарантії за Україну перед МВФ, на кшталт тих, які отримала свого часу Греція. Чи готова Європа до цього?
Б.С.: Чесно кажучи, не знаю, чи є єдність навіть в уряді США щодо цього. Сподіваюсь, наші рекомендації стануть основою процесу.
Часто на конференціях донорів учасники декларують значні зобов’язання і це потрапляє на шпальти газет, але в реальності цього не відбувається
Потрібно багато грошей, але на конференціях донорів учасники декларують значні зобов’язання, і це потрапляє на шпальти газет, але в реальності цього не відбувається.
Тому ми вважаємо, що потрібно працювати через існуючі організації, такі як МВФ, Світовий банк, ЄБРР і донори можуть збільшувати там свої внески, давати гарантії, під які можна позичати на приватному ринку.
Європейський Союз змушений буде збільшити свої зобов’язання. Наскільки мені відомо, в ЄС є певне протистояння щодо того, як це робити. Чи збільшить ЄС свій спільний борг, щоб позичити ці кошти? Вони раніше так робили для подолання пандемії, боротьби зі зміною клімату, збільшення військових видатків. Однак, кожного разу Німеччина і деякі скандинавські країни виступають проти, бо нікому не подобається спільний борг. Однак, незрозуміло, де ще взяти такі кошти.
О.Б.: Очевидно, є і російські кошти. 300 млрд доларів заморожено на рахунках російського центробанку за кордоном. Чи можна спрямувати ці кошти на відбудову України?
Б.С.: Я знаю, що політики по обидва боки океану хотіли б використати ці кошти. Тоді не треба брати гроші у платників податків, можна просто забрати російські активи. Але всі експерти, з якими ми говорили, кажуть, що це навряд чи можливо, і справа на роки застрягне в судах.
Ми пропонували, щоб в мирній угоді була можливість спрямувати частину цих коштів на відбудову України. Очевидно, що на це мають погодитись росіяни. Я, чесно кажучи, з росіянами про це не говорив, але здогадуюсь, що наразі вони не погодяться.
Ті, хто надасть ресурси, матимуть вплив
О.Б.: Захід потужно підтримує Україну. А ось що стосовно Китаю? Як щодо інших гравців, які захочуть долучитись до майбутнього України?
Цілком можливо, що одного дня китайці з’являться в Києві і скажуть: «Ми випишемо вам чек, а ви лише мусите використовувати китайські технології та китайських працівників і ми за вас відбудуємо Україну»
Б.С.: Цілком можливо, що одного дня китайці з’являться в Києві і скажуть: «Ми випишемо вам чек, а ви лише мусите використовувати китайські технології та китайських працівників і ми за вас відбудуємо Україну».
Зараз це здається трохи нереалістичним, через близькість Москви та Пекіна, але ми рекомендуємо подумати про участь Китаю, якщо вони бажають. По-перше, Китай має глибокі кишені, а також краще, щоб вони були «всередині намету», а не зовні.
Також є країни Близького сходу та Перської затоки. Багаті на нафту країні можуть захотіти зіграти роль у відбудові України. Ми знаємо, що Туреччина дуже б хотіла, щоб її велика будівельна компанія взяла участь. Це мають розуміти країни "Групи Семи". Цю порожнечу хтось займе і ті, хто надасть ресурси, матимуть вплив.
О.Б.: Україна має хронічні проблеми – це корупція, нестача верховенства права. Як вирішити ці проблеми і досягти успішної євроінтеграції?
Б.С.: Це очевидне питання, на яке ми намагались дати відповідь одразу, бо повідомлення про корупцію, що була в Україні до війни, приголомшують.
Представники громадянського суспільства бачать корупцію там, де правоохоронці можуть її не помітити
Ми пропонуємо, щоб нагляд здійснював спеціальний омбудсмен. Також ми вказуємо, що Україна вже зміцнила боротьбу з корупцією.
Але на шляху до ЄС, українському урядові було б корисно одразу приєднатись до прокуратури ЄС, що дозволить тісно співпрацювати і отримувати допомогу Європи в нагляді за боротьбою з корупцією та переслідуванні порушників. Такий обмудсмен регулярно звітуватиме перед громадськістю.
Також дуже важливу роль має грати громадянське суспільство. Це в багатьох випадках більш ефективно, бо представники громадянського суспільства бачать корупцію там, де правоохоронці можуть її не помітити.
Дивіться також: Україна зможе боротись, лише якщо буде економічно сильною, і це починають розуміти на Заході, - каліфорнійський професор. Інтерв’ю
Всі новини дня
- Голос Америки
Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Відео
Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Передовсім він зосереджений на підсиленні протиповітряної оборони.
- Голос Америки
Американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Відео
Тим часом американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Видання Нью-Йорк Таймс пише, що американські супутники з інфрачервоними сенсорами зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням.
Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео
Президент Байден заявив, - упевнений, що в США буде фінансування для України стільки, скільки буде потрібно, незважаючи на деякі скептичні голоси в Конгресі США.
- Голос Америки
У США оприлюднили текст обвинувачень проти Трампа: 31 із 37 пунктів стосується Закону про шпигунство
Міністерство Юстиції США оприлюднило у п'ятницю текст обвинувачень проти колишнього президента США Дональда Трампа. 37 пунктів обвинувачень стосуються, зокрема, несанкціонованого зберігання секретних документів, надання неправдивих свідчень та змови з метою перешкодити правосуддю після того, як Дональд Трамп залишив Білий дім у 2021 році.
31 із 37 пунктів стосуються порушення Закону про шпигунство через зберігання документів щодо національної оборони.
Джек Сміт, спеціальний прокурор, який розслідує ймовірне неправильне поводження Дональда Трампа з секретними документами, заявив у п'ятницю, 9 червня, що порушення законів про захист інформації щодо національної оборони “ставить країну під загрозу”.
Йдеться саме про федеральні звинувачення колишньому президенту США Дональду Трампу, де 31 пункт щодо потенційно неправомірного поводження з секретними документами стосується Закону про шпигунство – інформує видання Forbes.
Цей закон забороняє навмисне збереження інформації про національну оборону.
Щодо інших звинувачень проти Трампа, то вони пов'язані з перешкоджанням правосуддю та наданням неправдивих заяв.
“Сьогодні було розкрито суть обвинувального акту, який звинувачує Дональда Трампа у тяжких порушеннях наших законів про національну безпеку, а також в участі у змові з метою перешкоджання правосуддю”, - заявив прокурор Сміт.
Обвинувачення будуть пред’явлені Трампу у вівторок
Обвинувачення будуть пред’явлені Дональду Трампу пізніше у вівторок, коли він постане перед судом у Маямі. Вони пов’язані із секретними документами, що були привезені до флоридського помешкання Трампа в Мар-а-Лаго після його президентського терміну.
“У нас в країні єдиний набір законів, і вони стосуються всіх”, — наголосив прокурор Сміт на прес-конференції.
Він також додав, що обвинувачені у цій справі мають вважатися невинними, доки їхня провина не буде доведена у суді. Та пообіцяв, що домагатиметься швидкого судового розгляду справи відповідно до суспільного інтересу і прав обвинувачених.
Як повідомляв Голос Америки, Федеральне журі присяжних південного американського штату Флорида ухвалило безпрецедентне рішення про висунення звинувачення проти колишнього президента США Дональда Трампа.
За інкримінований злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
- Голос Америки
Суд у Нідерландах постановив повернути "скіфське золото" Україні. Росія обіцяє відреагувати
Верховний суд Нідерландів поставив крапку у справі «Скіфського золота» –воно хоча і походить з Криму, але є «частиною культурної спадщини України» і має повернутися в Україну, повідомляють західні видання. Тим часом МЗС Росії заявило, рішення вищої судової інстанції Нідерландів «створює черговий небезпечний прецедент» і обіцяють «адекватну реакцію». Російський сенатор прочитав у рішенні суду в Нідерландах «визнання» Криму російським.
Що сталося?
Верховний суд Нідерландів розпорядився повернути в Україну цінну колекцію так званого «скіфського золота» та інших скарбів з Криму, які зараз зберігаються в музеї в Амстердамі.
Ця справа триває з того часу, як колекція – близько 300 творів мистецтва та історичних творів, які були позичені в чотирьох музеях Криму в рамках виставки під назвою «Крим: золото і таємниці Чорного моря», опинилася на виставці в Нідерландах у момент, коли Росія захопила український півострів у 2014 році.
Судова тяганина тривала багато років, поки Верховний суд не підтримав рішення Апеляційного суду від 2021 року, який визнав артефакти частиною української культурної спадщини, і відкрив шлях для Музею Алларда Пірсона, де перебувала колекція на той момент, повернути експонати в Україну, а не в Крим, який був анексований Росією.
"Хоча музейні експонати походять з Криму і тому також можуть розглядатися як кримське надбання, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться в рішенні суду, яке цитують західні ЗМІ.
Які аргументи представили сторони?
Кримські музеї, за якими стояла Росія, намагалися повернути бронзові мечі, золоті шоломи, дорогоцінні камені та інші артефакти, вимагали повернення предметів як частини своїх колекцій.
Уряд у Києві вимагав повернення колекції на підставі того, що вони належать Україні, а не конкретним музеям на конкретній території. Деякі експонати цієї колекції мають понад 2000 років.
Музей Амстердама вирішив зберігати експонати, поки суд не вирішить їхню долю.
У 2016 році Окружний суд Амстердама підтримав цей погляд і послався на конвенцію ЮНЕСКО від 1970 року, яка встановлює, що об’єкти є власністю суверенної держави і мають бути їй повернуті, а питання власності має вирішувати український суд.
Верховний суд у Гаазі постановив повернути колекцію в Україну, бо Нідерланди не визнали російську анексію Автономної Республіки Крим.
Якою є реакція Росії?
Після оголошення рішення Верховного суду в Гаазі російське Міністерство закордонних справ поширило заяву, що це рішення суду «не може бути залишене без адекватної реакції з нашого боку».
«Скіфське золото» є частиною культурної спадщини Криму, і жодні рішення ангажованих судів не можуть скасувати цей незаперечний факт. Історичну справедливість буде відновлено», – цитують у заяві речницю МЗС Росії Марію Захарову.
Російське МЗС порівнює справу про «скіфське золото» зі справою про збиття малайзійського боїнга у небі над Донбасом у 2014 році, і рішення в обох справах вважають несправедливими щодо Росії.
«Ми це бачили, зокрема, на прикладі рішення Окружного суду Гааги у кримінальній справі проти громадян, звинувачених у причетності до краху малайзійського боїнга в небі над Донбасом», – мовиться у заяві Захарової.
Вона додає, що нідерландська судова система «вже давно перестала відповідати стандартам неупередженого та справедливого правосуддя», а займається лише «обслуговуванням політичних замовлень власної, а тепер і київської, влади».
Тим часом віце-спікер Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту, Костянтин Косачов заявив, що в рамках свого рішення суд в Гааазі «визнав Крим частиною Росії». Про це він заявив у п'ятницю у своєму каналі у Telegram.
«В обґрунтуванні свого рішення Верховний суд Нідерландів визнав факт входження Криму до складу Росії! Юридично саме ця обставина стала вирішальною у цій справі», – пише Косачев у своєму телеграм-каналі.
Він наголошує, що у рішенні суду мовиться, що Крим ніби «погодився» відділитися від України й приєднався до Росії «в результаті референдуму». Косачев каже, що у майбутньому Росія буде спиратися на це формулювання суду в Нідерландах.
Насправді рішення суду лише констатувало факт анексії Криму, не згадуючи жодним чином ні про її «добровільність», ні про референдум. Натомість суд наголошує, що «Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії».
«У березні 2014 року автономна республіка Крим вийшла зі складу України та увійшла до складу Російської Федерації. ООН, ЄС і Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії», – мовиться у рішенні суду.
Нідерландські ЗМІ зауважують, що залишається незрозумілим, коли музейні експонати можуть повернути, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні.
Також вони відзначають, що судова справа недешево обійшлася музею в Амстердамі. Відповідно до судових документів, судові збори і витрати на зберігання обійшлися музею в понад 500 000 євро.
У матеріалі використані повідомлення Reuters, AP, DutschNews.
Форум