Спеціальні потреби

Актуально

Волкер пов'язав ескалацію на Азові з виборами і розповів, які важелі стримування Росії є в арсеналі Заходу. Інтерв'ю

Курт Волкер

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер у найближчі два тижні планує візит в Україну, під час якого, окрім Києва, також відвідає один з українських портів на Чорному морі.

Він закликає Росію негайно звільнити українських моряків та повернути кораблі. Остаточна відповідь США та ЄС на атаку Росії в Азовському морі ще формується і в арсеналі американського уряду та їхніх союзників залишається ще чимало важелів тиску на Росію, сказав він в інтерв’ю журналістці "Голосу Америки" Тетяні Ворожко.

Раніше ми публікували фрагмент інтерв'ю з коментарем Курта Волкера стосовно можливості запровадження нових санкцій стосовно Росії, а тепер наводимо більш розлогий формат цього інтерв’ю.

Чого Росія намагається домогтися цією ескалацією?

Волкер: Я думаю, що вони намагаються вплинути на політику в Києві, виставити уряд у поганому світлі, мовляв, ці речі все ще тривають. Зрозуміло, що український уряд не може це контролювати, рушійною силою тут є Росія. І не можна розглядати цей інцидент поза ширшим контекстом.

Росія роками закладала цеглини, які призвели до цього інциденту. Претензія на анексію Криму, претензія на територіальні води, побудова мосту, посилення військово-морських патрулів, одностороння претензія на контроль над доступом до Азовського моря. Ми говорили з партнерами і передбачали саме такі дії.

Росія намагається вплинути на українські вибори, так само як вони намагалися вплинути на вибори в Німеччині, Франції
Курт Волкер

Тобто ви це бачите в контексті виборів?

Волкер: Так, абсолютно. Я думаю, що Росія намагається вплинути на українські вибори, так само як вони намагалися вплинути на вибори в Німеччині, Франції. Чого вони не розуміють, так це те, що українці змінилися, у них сильніше відчуття національного духу та ідентичності.

Як ви оцінюєте відповідь українського уряду?

Волкер: Спершу я хотів би відзначити витримку українських капітанів та моряків. Вони намагалися мирно пройти з Одеси до Маріуполя. Росіяни їх зупинили, атакували, переслідували, знову атакували, взяли на абордаж і захопили. І вони не стріляли у відповідь. Вони намагалися уникнути конфлікту і поводилися відповідально.

Що стосується політичної відповіді, я думаю, що українці правильно зробили, потужно порушивши це питання в НАТО, ЄС, у двосторонніх відносинах. Це щось, що ми всі маємо визнати неприйнятним.

Чи запровадження воєнного стану, на вашу думку, є правильною ідеєю?

Волкер: Я думаю, що існують конкретні причини, чому український уряд вирішив запровадити воєнний стан в обмеженому форматі – на 30 днів і лише у декількох регіонах країни, щоб це не зачіпало президентські вибори, але дозволило мобілізацію призовників, рух військових сил. Але я думаю, що важливо, щоб Україна була сильною і стійкою демократією, яка не потребуватиме воєнного стану як довготермінового рішення.

Які нові важелі стримування Росії розглядаються?

Українські високопосадовці говорять про те, що працюють разом із партнерами над запровадженням власних санкцій проти росіян та замороженням активів російських громадян та компаній на території України. Що ви про це думаєте?

Волкер: Треба бути обережними та дотримуватися духу існуючих санкцій. Вони не можуть бути каральними по відношенню до звичайних російських та українських громадян. Санкції, які запровадили ми та ЄС, спрямовані проти російського бізнесу та урядових структур з метою вплинути на ухвалення рішень Росією. Це не про покарання, а про пошук механізму, який би привів до рішення.

Сполучені Штати готуються запровадити нові санкції проти Росії через хімічну атаку в Солсбері. Чи могли російські дії в Азові бути спробою отримати важіль впливу з метою уникнути ці санкції?

Волкер: Якщо це так, то вони домоглися зворотнього ефекту. Конгрес підготував цей закон. Адміністрація відповідальна за його імплементацію. Адміністрація може обрати різні санкційні заходи, запропоновані Конгресом. І чим більше росіяни роблять такі речі, як атакують українські військові кораблі і захоплюють українських моряків, тим більша вірогідність, що Адміністрація вибере жорсткіші заходи.

Чи може Україна розраховувати на більшу військову допомогу після атаки в Азові?

Волкер: Це вже відбувається. Минулого року президент Трамп вирішив надати антитанкові ракети "Джавелін". Ми продали антиснайперські системи. Інші країни надають підтримку. Ми усунули ембарго на продаж зброї Україні, яке залишалося з минулої адміністрації. Ми кажемо, що Україна себе захищає, вона має право це робити, має право на оборонні можливості, і ми готові вести розмову про те, як закрити прогалини в цих можливостях.

Як в США, так і в Україні закликають до обмеження права російських суден заходити в іноземні порти. Чи це можливо?

Волкер: Можливо, рішення в цьому напрямку ще не ухвалили, але минулими вихідними одна з президентів земель у Німеччині, можливий наступний лідер ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер, говорила про можливість заборонити російським суднам, які йдуть з Криму чи Азовського моря, заходити в європейські порти. Це дуже сильна та оригінальна відповідь. Подивимося, чи вони розвиватимуть цю ідею, і ми це також розглянемо.

Це називають ядерною опцією, але вона залишається
Курт Волкер про можливе відключення Росії від фінансової системи SWIFT

Один з методів тиску на Росію, який обговорюється, - відключити Росію від SWIFT.

Волкер: Це називають ядерною опцією, але вона залишається. Це дорого коштуватиме і для Росії, і для наших союзників. Але ми мусимо мати цю можливість, тому що ми не можемо допустити, аби Росія робила наступні агресивні кроки, як цей.

В Німеччині розмірковують, чи варто продовжувати "Північний потік 2" з огляду на агресію Росії

Нещодавно Рік Перрі в Україні говорив про опозицію США будівництву газопроводу Північний потік два. Але його будують. Згідно із даними самої компанії, з понад шести мільярдів доларів фінансування понад половину надали європейські партнери. Чи не є це вже програною битвою?

Волкер: Я так не думаю. Я думаю, що можливість все ще залишається. Я був в Німеччині минулого тижня і там багато людей, включно з членами Бундестагу, оглядачами Frankfurter Allgemeine Zeitung говорили про те, чи припустимо продовжувати роботу з "Газпромом", коли Росія чинить агресію відносно України, атакувала її судна, захопила моряків. Озвучувалося зауваження, що будівництво трубопроводу йде всупереч правилам ЄС щодо вільного ринку і директиви ЄС щодо газу. Рада ЄС, де фактично лідером є Німеччина, виступила проти, і якщо Німеччина здатна переглянути свою позицію, то і Європа може це зробити.

Ми хочемо посилити український суверенітет, її територіальну цілісність, натиснути на Росію через її дії і домогтися, щоб Росія була готова обговорювати рішення. Вони мають звільнити моряків. Зробити це як жест доброї волі перед Різдвом, перед Новим роком, повернути моряків додому, повернути судна. Їх безпідставно атакували у відкритих водах, заарештували. Вони (росіяни) мають вдатися до деескалації ситуації та повернути їх.

По-друге, Росія має відновити діалог з Україною на базі Договору 2003 року про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Території обох країн виходять до Азовського моря. Обидві країни мають право та потребу використовувати море для руху транспорту. Далі ми маємо повернутися до ширшої розмови про те, як покласти край конфлікту в Східній Україні.

На Вашу думку, чи програє Україна PR-війну на Заході?

Волкер: Думаю, за останні пару років ситуація покращилась. Ми, звичайно, намагались зіграти роль в тому, щоб допомогти змінити тон. Гадаю, Німеччина, Франція та Великобританія також це зробили. Був період часу, коли в Європі, гадаю, під впливом Росії, говорили, що Україна корумпована, належить до однієї ж цивілізації чи є частиною Росії. Таких аргументів більше не чутно. Думаю, є більш чітке розуміння, що саме Росія тут робить і що це означає для України. Російський наратив вже не має такого впливу.

Зараз повідомляють про накопичення російських військових на кордоні з Україною, Крим мілітаризований. Чи може Україна очікувати повномасштабного наступу російських військ?

Волкер: Було б надзвичайно легковажно для Росії тепер починати масштабний наступ в Україні. Українські військові більш спроможні, ніж раніше. Це дуже дорого коштуватиме росіянам. І вони втратять будь-які відмовки, за які вони зараз чіпляються, мовляв, вони не беруть участь у воєнних діях, і Україна отримає значну підтримку. Вона вже має підтримку від НАТО, США та ЄС. Ми хочемо, щоб Україна продовжувала бути успішною, процвітаючою і бути в безпеці.

Дивіться також: Помпео на саміті НАТО: союзники єдині у своїй позиції, і закликають Москву негайно звільнити затриманих моряків

Всі новини дня

Олександра Матвійчук: Нобелівська премія миру – відзнака всьому українському народу. Відео

«В першу чергу (Нобелівська премія миру) - відзнака всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір, як такий. І ми зараз платимо за це досить високу ціну», - заявила голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Путін поговорив з президентом Туреччини про Україну та «останні події» 

Президент Туреччини Ердоган та президент Росії Путін під час зустрічі у Самарканді

Президент Туреччини Таїп Ердоган провів телефонну розмову з російським колегою Володимиром Путіним про покращення двосторонніх відносин. Ердоган ще раз підкреслив готовність Анкари зробити свій внесок у мирне вирішення війни в Україні, повідомили в офісі Ердогана в п'ятницю, 7 вересня.

За даними Управління комунікацій Туреччини, у розмові також обговорювалися останні події в Україні після вторгення Росії на початку цього року.

Зокрема, на свої сторінці Twitter, Управління комунікацій Туреччини оприлюднило коментар президента Ердогана щодо телефонної розмови з Путіним, з яким він виступив після п’ятничної молитви. "Він зокрема подякував за наше посередництво та сказав: "Я вітаю з успішним посередництвом", - прокоментував Ердоган.

Туреччина, яка є членом НАТО, має тісні стосунки як з Україною, так і з Росією. Наразі Туреччина намагається збалансувати обидва напрямки відносин під час війни, не приєднується до західних санкцій проти Москви, одночасно критикує російське вторгнення та поставляє Києву військові безпілотники.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, у заяві, яку МЗС Туреччини видало у суботу, 1 жовтня, мовиться, що Анкара відкидає російську анексію.

Разом з ООН, Туреччина виступила посередником у липневій угоді щодо розблокування експорту українського зерна з чорноморських портів, що досі залишається єдиним значним дипломатичним проривом у семимісячному конфлікті.

Відносини Туреччини з Росією є складними, оскільки дві країни тісно співпрацюють у постачанні енергоресурсів, водночас перебуваючи у суперечках щодо Сирії, Лівії та Азербайджану.

В статті використано матеріали Reuters.

"Відзнака всьому українському народу" - в "Центрі громадянських свобод" відреагували на Нобелівську премію

Українську правозахисну організацію «Центр громадянських свобод» відзначили Нобелівською премією миру 2022 року.

"Це було доволі неочікувано для мене і для нашої команди отримати Нобелівську премію миру", - каже Олександра Матвійчук, Голова "Центру громадських свобод" в коментарі Мирославі Гонгадзе, Голос Америки.

"Ми розцінюємо це не просто як відзнаку правозахисної роботи «Центру громадянських свобод», яку ми ведемо в Україні і в усьому регіоні. В першу чергу (розцінюємо це) як відзнаку всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір як такий. За право жити і будувати країну, в якій права кожної людини захищені, влада підзвітна, правосуддя незалежне, а поліція не розганяє мирні студентські демонстрації. І ми зараз платимо за це досить високу ціну", - додала Матвійчук.

Центр здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам дотримання прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо, пише "Радіо Свобода".

Нагороду також отримали білоруський правозахисник Алесь Беляцький та російська правозахисна організація «Меморіал». У Нобелівському комітеті вказують: «Лауреати Нобелівської премії миру 2022 року представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали видатних зусиль, щоб задокументувати військові злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії».

В статті використано матеріал "Радіо Свобода".

Установа ООН призначила слідчого з порушень прав людини в Росії

Архівне фото: Зала засідань Ради з прав людини ООН

ЖЕНЕВА, 7 жовтня (Reuters) – У п’ятницю правозахисний орган ООН проголосував за призначення нового незалежного доповідача щодо ймовірних порушень прав людини в Росії, звинувативши Москву у створенні «атмосфери страху» через репресії та насильство.

17 членів проголосували «за», шість «проти», 24 утрималися. Цей крок є першим випадком, коли Рада з прав людини, яка існує 16 років, призначила спеціального експерта для перевірки дотримання прав людини одним з членів так званої «п’ятірки», які займають постійні місця в Раді Безпеки. «Ми хочемо, щоб сьогодні було ясно, що ми не забули тих, хто бореться за свободу вдома, у той час як (президент Росії Володимир) Путін чинить репресії проти російського народу та за кордоном», – посол Великої Британії при ООН у Женеві Саймон Менлі, сказав Reuters відразу після голосування.

Майже 50 країн подали позов, включаючи Великобританію, країни ЄС, за винятком Угорщини, а також Сполучені Штати, Україна, Японія та Колумбія. Проти проголосували Китай, Венесуела, Куба, Еритрея, Болівія та Казахстан

Цей крок є наслідком цьогорічного посилення російських законів щодо покарання людей, які, на думку Москви, дискредитують збройні сили або поширюють фейкову інформацію, а також примусового закриття правозахисних груп, зокрема «Меморіалу», який у п’ятницю отримав Нобелівську премію миру.

Посол Росії в ООН у Женеві Геннадій Гатілов заявив, що позов містить «потік неправдивих звинувачень».

"Цей проект резолюції є ще одним прикладом того, як західні країни використовують цю раду для досягнення своїх політичних цілей", - сказав він.

Посланник Китаю Ян Чжилунь звинуватив західні країни, які внесли проект, у подвійних стандартах щодо прав людини, вказавши на проблеми з расизмом і мігрантами вдома.

Рада, що складається з 47 членів, глибоко розділена, де зростає хор країн на чолі з Росією та Китаєм, які виступають проти будь-яких дій проти конкретних країн, що, на їх думку, є політичним втручанням.

П'ятнична перемога стала полегшенням для західних країн після провалу рішення стосовно Китаю в четвер.

Росія хоче, щоб голосування резолюції ООН з осудом анексії було таємним

Посол Росії в ООН Небензя голосує проти проекту резолюції РБ ООН з осудом анексії окупованих Росією територій, 30 вересня 2022 року

Організація Об’єднаних Націй (AP) — Росія закликала наступного тижня провести таємне голосування щодо резолюції, яку підтримують західні країни і яка засуджує «спробу незаконної анексії» Росією частини чотирьох українських областей і вимагає від Москви негайно скасувати це. Росія, очевидно, сподівається отримати більше підтримки у Генеральній Асамблеї, якщо голоси 193 країн не будуть публічними.

Росія наклала вето на юридично обов'язкову резолюцію Ради Безпеки 30 вересня, де засуджуються референдуми про анексію в чотирьох областях України, міститься визнання їх недійсними та заклик до всіх країн не визнавати будь-яку анексію території, на яку претендує Москва.

Сполучені Штати та Албанія, які виступили авторами резолюції, пообіцяли винести це питання на розгляд усіх членів ООН у Генеральній Асамблеї, де немає права вето, але резолюції не є юридично обов’язковими.

«Якщо міжнародне співтовариство не відреагує, — сказав у середу посол Європейського Союзу в ООН Улоф Скуг, — можна буде сказати, що на претензії ніхто не звертає уваги, і це карт-бланш для інших країн робити те ж саме або визнати те, що робить Росія".

Генеральна Асамблея оголосила, що екстрена спеціальна сесія щодо України відновить роботу в понеділок, коли буде представлено проект резолюції. Дипломати заявили, що очікують, що виступи країн-членів продовжаться у вівторок, а голосування за резолюцію, ймовірно, відбудеться в середу.

Голосування за резолюції в ООН традиційно є публічними і його результати висвічуються різним кольором на табло з назвою кожної країни.

Але посол Росії в ООН Василь Небензя заявив у листі, який має АР, на шести сторінках до всіх інших послів в ООН, що юридичний радник ООН підтвердив, що Генеральна Асамблея може використовувати таємне голосування «під час ухвалення рішень».

Окрім вимоги до Росії скасувати анексію Луганська, Донецька, Херсона та Запоріжжя, проект резолюції заявить оголошуватиме, що дії Москви порушують суверенітет і територіальну цілісність України та є «несумісними» з принципами Статуту ООН.

У запропонованій резолюції також сказано, що анексії «не мають чинності згідно з міжнародним правом і не є підставою для будь-якої зміни статусу цих областей України».

Вона вимагає, щоб Росія «негайно, повністю і беззастережно вивела всі свої війська з території України в межах міжнародно визнаних кордонів, щоб забезпечити мирне вирішення конфлікту, шляхом політичного діалогу, переговорів, посередництва та інших мирних засобів".

Заклик Росії до таємного голосування резолюції є останнім кроком у ескалації протистояння між Москвою та Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками через вторгнення РФ в Україну 24 лютого.

Вето Росії в Раді Безпеки минулої п’ятниці відбулося через кілька годин після пишної церемонії в Кремлі, на якій президент Володимир Путін підписав договори про анексію окупованих Росією українських регіонів, заявивши, що вони тепер є частиною Росії і Москва їх “захищатиме”.

Путін підписав у середу остаточні документи щодо анексії чотирьох регіонів, і його речник Дмитро Пєсков заявив, що «певні території будуть повернуті".

Президент України Володимир Зеленський відреагував на анексію, оголосивши про прискорену заявку України на вступ до НАТО. В указі, опублікованому у вівторок, він також виключив переговори з Росією, заявивши, що дії Путіна унеможливили розмову з російським лідером.

У своєму листі до країн-членів ООН російський посол Небензя назвав спробу США та їхніх союзників змусити Генеральну Асамблею засудити референдуми «очевидно політизованою та провокаційною подією, спрямованою на поглиблення розколу» між країнами-членами ООН.

Він стверджував, що дії Заходу не мають нічого спільного із захистом міжнародного права та Статуту ООН, а спрямовані лише на «переслідування власних геополітичних цілей», стверджуючи, що Захід дотримувався «подвійних стандартів», підтримуючи проголошення незалежності Косова від Сербії в 2008 році без референдуму.

На відміну від Косово, зазначив Небензя, чотири українські регіони "зараз піддаються реальній екзистенційній загрозі з боку України".

Російський посол сказав, що Москва розуміє «величезний тиск», який Сполучені Штати та їхні союзники чинитимуть на інші країни, щоб вони підтримали резолюцію, і «ми також розуміємо, що за таких обставин може бути дуже важко, якщо публічно висловити позицію». Тому, за його словами, Росія пропонує таємне голосування і закликає країни-члени підтримати цю ініціативу.

На запитання про реакцію на дії Росії посол США Лінда Томас-Грінфілд відповіла: «Без коментарів».

Поки Рада Безпеки не може вжити заходів щодо України, через право вето Росії, Генеральна Асамблея схвалила три резолюції.

2 березня вона проголосувала 141 проти 5, а 35 утрималися за вимогу Росії негайно припинити вогонь, вивести всі свої сили та захистити всіх цивільних. 24 березня вона проголосувала 140 проти 5, а 38 утрималися щодо резолюції, яка звинувачує Росію в гуманітарній кризі в Україні та закликає до негайного припинення вогню та захисту мільйонів мирних жителів, а також будинків, шкіл і лікарень.

Але 7 квітня Асамблея проголосувала з набагато меншою перевагою за виключення Росії з провідного правозахисного органу організації, Ради з прав людини в Женеві, через звинувачення в тому, що російські солдати в Україні порушують права людей. Голосування було 93-24, 58 - утрималися.

Більше

XS
SM
MD
LG