Спеціальні потреби

Актуально

Зима близько: як Росія може спровокувати нову газову кризу в Європі

“Зима близько”, — схоже, зараз ця відома фраза з “Гри Престолів” набуває для Євросоюзу буквального значення. Зима для ЄС справді може видатись холодною. Але не через погоду. На початку наступного року Європу може чекати нова газова криза, — принаймні, такі занепокоєння є в експертів з енергетики. Справа в тому, що 1 січня 2020 року закінчується контракт на транзит російського палива через Україну. Цього тижня це питання стало предметом обговорень у Конгресі США. Фахівці кажуть, що Росія може призупинити транзит газу через Україну, щоб таким чином домогтися дозволу на будівництво “Північного Потоку-2”. Пояснюємо, які енергетичні виклики стоять перед ЄС, і якою тут є роль України.

Виклик перед ЄС

“Північний Потік-2” — трубопровід, який Росія будує в обхід України, через Балтійське море, дозволить їй постачати значну частину газу в Європу напряму, без транзиту через українську територію. Очікується, що “Північний Потік-2” зможе перекачувати 55 млрд кубометрів газу в рік — це майже 2/3 об’єму газу, який іде в Європу через Україну.

Газпром намагається натиснути на ЄС, а відтак і на США, щоб дозволити продовження будівництва газопроводу “Північний Потік-2”. Один з цих інструментів — завершення контракту на транзит газу через Україну в кінці року.
Бенжамін Шмітт

Попри те, що трубоповід збудований уже на 60%, у ЄС довкола нього тривають запеклі суперечки. Кінцевого дозволу на завершення будівництва Росія поки не має — зараз його блокує Данія. Копенгаген заборонив прокладати газопровід через свою морську територію. Вочевидь, таке рішення не сподобалось Москві, яка очікує завершити будівництво трубопроводу якнайшвидше. Відтак вона намагається посилити тиск на Європу, аби домогтись свого, — кажуть експерти з енергетики.

Північний потік-2
Північний потік-2

Один із тих, хто висловлює занепокоєння можливим розвитком подій, — Бенжамін Шмітт, екс-радник Держепу США з питань енергетичної безпеки.

“Кремль зараз грає в гру з розвитку нових трубопроводів”, — каже Шмітт. “Газпром намагається натиснути на ЄС, а відтак і на США, щоб дозволити продовження будівництва газопроводу “Північний Потік-2”. Один з цих інструментів — завершення контракту на транзит газу через Україну вкінці року”.

Інакшими словами, Росія може використати завершення контракту для того, аби тимчасово призупинити потік газу до Європи, і таким чином вдатись до непрямого шантажу. Мовляв, якби “Північний Потік-2” збудували, збоїв у поставках би не було.

Втім, чи буде така стратегія виграшною — під питанням. В минулому газові кризи в Європі через проблеми з транзитом траплялись у 2006 і 2009 році. Тоді Європа виявилась не готовою до цих викликів. Зараз, на думку експертів, ситуація зовсім інша.

“Я дуже добре пам’ятаю, як Європа відреагувала на кризу в 2009 році, і наскільки неготовими виявились до неї більшість центральноєвропейських країн”, — заявив під час виступу в Конгресі США радник з питань енергетики при ООН Давід Кораньї. “Але дивлячись на картину зараз, мушу сказати, що є зрушення. Угорщина, звідки я родом, уже наповнює свої паливні сховища. Ми плануємо заповнити їх до кінця вересня, тож у разі чого, ми будемо забезпечені газом на цілу зиму”.

Протягом обговорень у Конгресі американські представники вкотре наголосили: “Північний Потік-2” — це передусім стратегічний проект. Зокрема, ось що сказав директор Держдепу США з енергетичної дипломатії в Європі Колін Клірі:

“Це фундаментально політичний проект. Росія анексувала територію транзитної країни і розпалює війну на її східній території — це важко назвати нормальною комерційною ситуацією. Тож питання не лише в тому, що Росія хоче відвести поставки газу з України, питання в тому — чому Європа має це дозволити”.

Чи реальна американська альтернатива

За декілька днів до виступу в Конгресі у Вашингтоні цю тему обгворювали й міністри закордонних справ центральноєвропейських країн. На думку угорського міністра Петера Сійярто, на питання про залежність від російського газу нема простих відповідей.

“Зараз 100% газу ми купуємо в Росії. Але чи ми робимо це заради розваги? Ні. Ми робимо це тому, що це реальність. Це те, що диктує нам інфраструктура. Ми можемо купувати газ лише в Росії, крапка. І будь-хто, хто говорить про необхідність позбутись російського газу, ніколи не приїжджав у Будапешт зі словами: “Гаразд, ось вам така-то сума, я хочу інвестувати її у вашу інфраструктуру для розширення можливостей”. Ми можемо говорити про те, що слід позбутись російського газу. Але поки ніхто в це не інвестує, це лише пусті балачки”.

Однак попри те, що порівняно з минулим роком поставки скрапленого газу зі США суттєво зросли, станом на сьогодні вони не можуть повністю замістити імпорт палива з Росії.

Угорський міністр також зазначив, що його країна могла б постачати газ з родовищ Румунії у Чорному морі, права на експлуатацію якого належать американській компанії ExxonMobil та австрійській OMV. Утім, за словами Сійярто, з рішенням про це ні амеркианські, ні австрійські партнери не поспішають.

Чи може американський газ замінити російський на ринку Європи? Сполучені Штати дійсно наростили видобуток сланцевого газу й експорт зрідженого палива, а відтак зацікавлені в європейському ринку. Однак попри те, що порівняно з минулим роком поставки скрапленого газу зі США суттєво зросли, станом на сьогодні вони не можуть повністю замістити імпорт палива з Росії.

Згідно з даними Європейської комісії, в 2018 понад 40% імпорту газу в Європу було саме з Росії. З Америки ж надходить менше 1% палива. При цьому, частина країн ЄС (здебільшого центрально-східна Європа та балтійські держави) майже повністю залежить від газу з Росії. Перешкоди наразі створює також брак належної інфраструктури, а саме морських терміналів прийому скрапленого газу. Трубами блакитне паливо постачати простіше та вигідніше.

І хоча Америка зацікавлена в європейському ринку, Бенжамін Шмітт стверджує: США виступають проти “Північного Потоку-2” не через власні комерційні інтереси.

“Зараз Європа не є природнім ринком для американського газу, більшість палива США експортують до Південної Америки та Азії. Але це не означає, що ми не можемо бути постачальниками газу в майбутньому. Втім, є одна деталь. Росіяни часто говорять, що Сполучені Штати через санкції хочуть зупинити “Північний Потік-2” і “Турецький потік”, бо це буде здобутком для Америки, оскільки вона зможе продавати більше свого зрідженого газу в Європу. Але це неправда. Російські трубопроводи не мають на меті постачати новий газ в ЄС, а лише пустити той самий газ в обхід України. Якщо проекти трубопроводів зупинять, транзит російського газу через Україну може бути продовжений як і раніше, стабілізуючи Європу надалі”.

Роль України

“Північний Потік-2” завдає шкоди європейській економічній та стратегічній стабільності України. Це не лише про втрату транзитних можливостей для Нафтогазу, це про безпеку України, особливо на Сході”, — переконаний Бежамін Шмітт.

Мапа ГТС України
Мапа ГТС України

​Якщо глянути на мапу ГТС на східній Україні, — видно, що вона збігається із лінією розмежування війни. Тож українські газопроводи, на думку експертів, слугують ще й стримуючим фактором агресії Росії. Якщо “Північний Потік-2” вдасться реалізувати, цей фактор може зникнути. Через трубопроводи на Донбасі йтиме значно менше блакитного палива, відтак їхня стратегічна роль значно зменшиться. Своєю чергою, це може дозволити Росії розширити свою військову агресію проти України.

“Думаю, президенту Зеленському та новообраним депутатам Верховної Ради вкрай необхідно тримати тему “Північного Потоку-2” попереду всіх розмов з своїми європейськими колегами. Щоб пояснити, що насправді стоїть на кону як для України, так і для Європи”, — міркує Бенжамін Шмітт.

З цим погоджується Едвард Чоу — експерт з енергетичної безпеки, який неодноразово консультував український уряд. На його думку, після парламентських виборів Україна отримає шанс врегулювати ситуацію.

“В останні 5 років в українському уряді не було єдності щодо питань енергетики”, — каже Чоу. “Зокрема про відокремлення транзитного газопроводу “Нафтогазом”. Тут часто були різні думки і погляди на те, як це має бути. Тепер є шанс отримати уряд простої більшості, без потреби коаліції з іншими партіями у Верховній Раді. Тож цієї єдності можна буде легше досягти.

Питання енергетики було дуже дискусійним для України протягом багатьох років. Надіюсь, внутрішні суперечки між Кабінетом міністрів і Нафтогазом тепер зупиняться — і буде єдність в баченні мети. Це дасть Україні набагато сильнішу позицію в переговорах з Росією. Росії буде треба український транзит, це без жодного сумніву. 2 січня Росія не зможе вимкнути весь потік газу без порушення своїх зобов’язань перед Європою. Тож має бути угода — сподіваюсь, обидві сторони будуть готові до переговорів належним чином, у дусі бізнесу”.

Єврокомісія має стати посередником в переговорах між Україною та Росією, щоб впевнитись: новий контракт буде до кінця цього року.
Бенжамін Шмітт​

В ефективному проведенні переговорів та знаходженні спільного знаменника особливо зацікавлені в Європі, де не хочуть стати заручниками газових суперечок між Україною та Росією.

Бенжамін Шмітт пояснює: “Зараз перед головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйн може постати один з перших серйозних викликів. Єврокомісія має стати посередником в переговорах між Україною та Росією, щоб впевнитись: новий контракт буде до кінця цього року. Нова Єврокомісія має дуже серйозно розглядати “Північний Потік-2”: через загрозу безпеці, яку він становить, і через його пряме відношення до потенційної газової кризи вкінці цього року. Якщо “Північний Потік-2” зупинять, транзит через Україну може бути продовжений, і це зменшить безпекові ризики для Європи”.

Тристоронні газові переговори між Євросоюзом, Україною та Росією вже заплановані на другу половину вересня цього року. Від них залежатиме, якою буде зима для європейців — і чи вдасться Україні відстояти транзит газу через свою територію.

Дивіться також: Чи виконав Дональд Трамп обіцянку зупинити закриття промислових заводів?

Чи виконав Дональд Трамп обіцянку зупинити закриття промислових заводів? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:01 0:00

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG