Спеціальні потреби

Актуально

Зима близько: як Росія може спровокувати нову газову кризу в Європі

“Зима близько”, — схоже, зараз ця відома фраза з “Гри Престолів” набуває для Євросоюзу буквального значення. Зима для ЄС справді може видатись холодною. Але не через погоду. На початку наступного року Європу може чекати нова газова криза, — принаймні, такі занепокоєння є в експертів з енергетики. Справа в тому, що 1 січня 2020 року закінчується контракт на транзит російського палива через Україну. Цього тижня це питання стало предметом обговорень у Конгресі США. Фахівці кажуть, що Росія може призупинити транзит газу через Україну, щоб таким чином домогтися дозволу на будівництво “Північного Потоку-2”. Пояснюємо, які енергетичні виклики стоять перед ЄС, і якою тут є роль України.

Виклик перед ЄС

“Північний Потік-2” — трубопровід, який Росія будує в обхід України, через Балтійське море, дозволить їй постачати значну частину газу в Європу напряму, без транзиту через українську територію. Очікується, що “Північний Потік-2” зможе перекачувати 55 млрд кубометрів газу в рік — це майже 2/3 об’єму газу, який іде в Європу через Україну.

Газпром намагається натиснути на ЄС, а відтак і на США, щоб дозволити продовження будівництва газопроводу “Північний Потік-2”. Один з цих інструментів — завершення контракту на транзит газу через Україну в кінці року.
Бенжамін Шмітт

Попри те, що трубоповід збудований уже на 60%, у ЄС довкола нього тривають запеклі суперечки. Кінцевого дозволу на завершення будівництва Росія поки не має — зараз його блокує Данія. Копенгаген заборонив прокладати газопровід через свою морську територію. Вочевидь, таке рішення не сподобалось Москві, яка очікує завершити будівництво трубопроводу якнайшвидше. Відтак вона намагається посилити тиск на Європу, аби домогтись свого, — кажуть експерти з енергетики.

Північний потік-2
Північний потік-2

Один із тих, хто висловлює занепокоєння можливим розвитком подій, — Бенжамін Шмітт, екс-радник Держепу США з питань енергетичної безпеки.

“Кремль зараз грає в гру з розвитку нових трубопроводів”, — каже Шмітт. “Газпром намагається натиснути на ЄС, а відтак і на США, щоб дозволити продовження будівництва газопроводу “Північний Потік-2”. Один з цих інструментів — завершення контракту на транзит газу через Україну вкінці року”.

Інакшими словами, Росія може використати завершення контракту для того, аби тимчасово призупинити потік газу до Європи, і таким чином вдатись до непрямого шантажу. Мовляв, якби “Північний Потік-2” збудували, збоїв у поставках би не було.

Втім, чи буде така стратегія виграшною — під питанням. В минулому газові кризи в Європі через проблеми з транзитом траплялись у 2006 і 2009 році. Тоді Європа виявилась не готовою до цих викликів. Зараз, на думку експертів, ситуація зовсім інша.

“Я дуже добре пам’ятаю, як Європа відреагувала на кризу в 2009 році, і наскільки неготовими виявились до неї більшість центральноєвропейських країн”, — заявив під час виступу в Конгресі США радник з питань енергетики при ООН Давід Кораньї. “Але дивлячись на картину зараз, мушу сказати, що є зрушення. Угорщина, звідки я родом, уже наповнює свої паливні сховища. Ми плануємо заповнити їх до кінця вересня, тож у разі чого, ми будемо забезпечені газом на цілу зиму”.

Протягом обговорень у Конгресі американські представники вкотре наголосили: “Північний Потік-2” — це передусім стратегічний проект. Зокрема, ось що сказав директор Держдепу США з енергетичної дипломатії в Європі Колін Клірі:

“Це фундаментально політичний проект. Росія анексувала територію транзитної країни і розпалює війну на її східній території — це важко назвати нормальною комерційною ситуацією. Тож питання не лише в тому, що Росія хоче відвести поставки газу з України, питання в тому — чому Європа має це дозволити”.

Чи реальна американська альтернатива

За декілька днів до виступу в Конгресі у Вашингтоні цю тему обгворювали й міністри закордонних справ центральноєвропейських країн. На думку угорського міністра Петера Сійярто, на питання про залежність від російського газу нема простих відповідей.

“Зараз 100% газу ми купуємо в Росії. Але чи ми робимо це заради розваги? Ні. Ми робимо це тому, що це реальність. Це те, що диктує нам інфраструктура. Ми можемо купувати газ лише в Росії, крапка. І будь-хто, хто говорить про необхідність позбутись російського газу, ніколи не приїжджав у Будапешт зі словами: “Гаразд, ось вам така-то сума, я хочу інвестувати її у вашу інфраструктуру для розширення можливостей”. Ми можемо говорити про те, що слід позбутись російського газу. Але поки ніхто в це не інвестує, це лише пусті балачки”.

Однак попри те, що порівняно з минулим роком поставки скрапленого газу зі США суттєво зросли, станом на сьогодні вони не можуть повністю замістити імпорт палива з Росії.

Угорський міністр також зазначив, що його країна могла б постачати газ з родовищ Румунії у Чорному морі, права на експлуатацію якого належать американській компанії ExxonMobil та австрійській OMV. Утім, за словами Сійярто, з рішенням про це ні амеркианські, ні австрійські партнери не поспішають.

Чи може американський газ замінити російський на ринку Європи? Сполучені Штати дійсно наростили видобуток сланцевого газу й експорт зрідженого палива, а відтак зацікавлені в європейському ринку. Однак попри те, що порівняно з минулим роком поставки скрапленого газу зі США суттєво зросли, станом на сьогодні вони не можуть повністю замістити імпорт палива з Росії.

Згідно з даними Європейської комісії, в 2018 понад 40% імпорту газу в Європу було саме з Росії. З Америки ж надходить менше 1% палива. При цьому, частина країн ЄС (здебільшого центрально-східна Європа та балтійські держави) майже повністю залежить від газу з Росії. Перешкоди наразі створює також брак належної інфраструктури, а саме морських терміналів прийому скрапленого газу. Трубами блакитне паливо постачати простіше та вигідніше.

І хоча Америка зацікавлена в європейському ринку, Бенжамін Шмітт стверджує: США виступають проти “Північного Потоку-2” не через власні комерційні інтереси.

“Зараз Європа не є природнім ринком для американського газу, більшість палива США експортують до Південної Америки та Азії. Але це не означає, що ми не можемо бути постачальниками газу в майбутньому. Втім, є одна деталь. Росіяни часто говорять, що Сполучені Штати через санкції хочуть зупинити “Північний Потік-2” і “Турецький потік”, бо це буде здобутком для Америки, оскільки вона зможе продавати більше свого зрідженого газу в Європу. Але це неправда. Російські трубопроводи не мають на меті постачати новий газ в ЄС, а лише пустити той самий газ в обхід України. Якщо проекти трубопроводів зупинять, транзит російського газу через Україну може бути продовжений як і раніше, стабілізуючи Європу надалі”.

Роль України

“Північний Потік-2” завдає шкоди європейській економічній та стратегічній стабільності України. Це не лише про втрату транзитних можливостей для Нафтогазу, це про безпеку України, особливо на Сході”, — переконаний Бежамін Шмітт.

Мапа ГТС України
Мапа ГТС України

​Якщо глянути на мапу ГТС на східній Україні, — видно, що вона збігається із лінією розмежування війни. Тож українські газопроводи, на думку експертів, слугують ще й стримуючим фактором агресії Росії. Якщо “Північний Потік-2” вдасться реалізувати, цей фактор може зникнути. Через трубопроводи на Донбасі йтиме значно менше блакитного палива, відтак їхня стратегічна роль значно зменшиться. Своєю чергою, це може дозволити Росії розширити свою військову агресію проти України.

“Думаю, президенту Зеленському та новообраним депутатам Верховної Ради вкрай необхідно тримати тему “Північного Потоку-2” попереду всіх розмов з своїми європейськими колегами. Щоб пояснити, що насправді стоїть на кону як для України, так і для Європи”, — міркує Бенжамін Шмітт.

З цим погоджується Едвард Чоу — експерт з енергетичної безпеки, який неодноразово консультував український уряд. На його думку, після парламентських виборів Україна отримає шанс врегулювати ситуацію.

“В останні 5 років в українському уряді не було єдності щодо питань енергетики”, — каже Чоу. “Зокрема про відокремлення транзитного газопроводу “Нафтогазом”. Тут часто були різні думки і погляди на те, як це має бути. Тепер є шанс отримати уряд простої більшості, без потреби коаліції з іншими партіями у Верховній Раді. Тож цієї єдності можна буде легше досягти.

Питання енергетики було дуже дискусійним для України протягом багатьох років. Надіюсь, внутрішні суперечки між Кабінетом міністрів і Нафтогазом тепер зупиняться — і буде єдність в баченні мети. Це дасть Україні набагато сильнішу позицію в переговорах з Росією. Росії буде треба український транзит, це без жодного сумніву. 2 січня Росія не зможе вимкнути весь потік газу без порушення своїх зобов’язань перед Європою. Тож має бути угода — сподіваюсь, обидві сторони будуть готові до переговорів належним чином, у дусі бізнесу”.

Єврокомісія має стати посередником в переговорах між Україною та Росією, щоб впевнитись: новий контракт буде до кінця цього року.
Бенжамін Шмітт​

В ефективному проведенні переговорів та знаходженні спільного знаменника особливо зацікавлені в Європі, де не хочуть стати заручниками газових суперечок між Україною та Росією.

Бенжамін Шмітт пояснює: “Зараз перед головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйн може постати один з перших серйозних викликів. Єврокомісія має стати посередником в переговорах між Україною та Росією, щоб впевнитись: новий контракт буде до кінця цього року. Нова Єврокомісія має дуже серйозно розглядати “Північний Потік-2”: через загрозу безпеці, яку він становить, і через його пряме відношення до потенційної газової кризи вкінці цього року. Якщо “Північний Потік-2” зупинять, транзит через Україну може бути продовжений, і це зменшить безпекові ризики для Європи”.

Тристоронні газові переговори між Євросоюзом, Україною та Росією вже заплановані на другу половину вересня цього року. Від них залежатиме, якою буде зима для європейців — і чи вдасться Україні відстояти транзит газу через свою територію.

Дивіться також: Чи виконав Дональд Трамп обіцянку зупинити закриття промислових заводів?

Чи виконав Дональд Трамп обіцянку зупинити закриття промислових заводів? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:01 0:00

Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG