Спеціальні потреби

Актуально

Міжнародний Валютний Фонд може не впоратись з новою кризою

Міністри фінансів США та Китаю - двох наЙбільших економік світу закликали Європейські країни узгодити дії та працювати злагоджено, щоб подолати боргову кризу, яка огорнула цей континент і загрожує усій світовій економіці. Про це йшлося під час зборів Ради керуючих МВФ і Світового банку, що завершилися в неділю в Вашингтоні. Новий директор-розпорядник Міжнародного Валютного Фонду Крістін Лаґард, закриваючи збори заявила, що у разі настання нової кризи, у фонду буде недостатньо ресурсів, аби допомогти усім країнам.

Світовий Банк пообіцяв потроїти суму гуманітарної допомоги країнам північно-східної Африки, які постраждали внаслідок посухи. Цю заяву Роберт Зеллік зробив на прес-конференції за підсумками зустрічі комітетів Міжнародного Валютного Фонду та Світового Банку. Він оголосив, що Світовий Банк має намір збільшити суму допомоги цим країнам до мільярда, восьмисот вісімдесяти мільйонів доларів у наступні п’ять років. Світовий Банк підрахував, що нині у цьому регіоні гуманітарної допомоги потребують понад тринадцять мільйонів людей.

«Наші акціонери у сьогоднішній час глобалізації економіки хочуть надати реальну допомогу тим, хто опинився у кризі. Ось така нагода представилась – допомогти Африці», – каже Президент Світового Банку Роберт Зеллік.

Якщо відносно ситуації в Африці делегати виступили спільним фронтом, то питання виведення Європи з боргової кризи викликало гострі дебати. Учасники зустрічей домовились вдатися до більш радикальних кроків, щоб подолати кризу, втім під час обговорень виникли розходження думок щодо шляхів виходу з кризи. Крім того, міністри фінансів висловили сумніви щодо наявності у МВФ достатньої кількості грошових запасів для допомоги європейським країнам у разі поширення кризи. Рішення про фінансову спроможність Фонду має бути прийнятим до квітня наступного року. Сьогодні, за словами Голови МВФ Крістін Лаґард, Фонд здатний сповна виконувати взяті на себе зобов’язання. Втім, додала вона, 400 мільярдів доларів запасу можуть виявитись зовсім недостатніми за умов потенційних фінансових проблем у нестабільних країнах.

У меншій небезпеці, заявила Лаґард, сьогодні перебувають країни з низькими прибутками.

«Щодо економічної ситуації, то країни з низькими прибутками порівняно з іншими у непоганому стані. Економічне зростання у країнах, що розвиваються, складає 5-6 відсотків, і залишиться, за підрахунками експертів, на такому ж рівні у 2012 році», – стверджує керівниця МВФ.

Темою зустрічей МВФ та Світового Банку у 2012 році в Японії буде питання готовності до стихійних лих.

Всі новини дня

Американський астронавт відвідав поранених дітей в київському "Охматдиті"

Астронавт NASA у відставці Скотт Келлі разом із 13-річною Катериною Іоргу, яка втратила матір під час російського обстрілу залізничної станції у Краматорську. 27 листопада 2022. REUTERS/Ruslan Kaniuka

Колишній американський астронавт Скотт Келлі відвідав у київському "Охматдиті" дітей, що постраждали від російської війни в Україні.

Зокрема, Келлі зустрівся із 13-річною Катериною Іоргу, яка втратила матір під час російського обстрілу залізничної станції у Краматорську. "[Коли] я бачу цих поранених дітей, я не знаю, як людина, відповідальна за таке, може спати вночі з чистою совістю. Це справжнє зло, що це відбувається з такою вільною, демократичною країною, як Україна", - сказав Келлі.

Візит астронавта NASA Скотте Келлі до київського "Охматдиту", 27 листопада 2022. REUTERS/Ruslan Kaniuka
Візит астронавта NASA Скотте Келлі до київського "Охматдиту", 27 листопада 2022. REUTERS/Ruslan Kaniuka

58-річний астронавт у відставці, який за чотири польоти у космос провів рекордні 520 днів на орбіті Землі, бере участь у благодійній ініціативі зі збору коштів на карети швидкої допомоги в Україні. "Росія знищує 10 українських машин швидкої на тиждень. Будь ласка, приєднайтесь до мене у зборі коштів для заміни цих засобів порятунку життя", - звернувся він до своїх понад 5 мільйонів підписників у Twitter.

"Я підтримую вас, і є багато людей у США та в усьому світі, які підтримують вас, тому що вони розуміють, що це вторгнення є неправильним. Це аморально, це незаконно. І вони також вірять у демократію, і вони, як і я, цінують те, що ви не тільки захищаєте свою власну країну, але ви захищаєте демократію в усьому світі від диктатора", - сказав астронавт.

У статті використано матеріали Reuters

«Геноцидна риторика» стала провідною в Росії – аналітики

На фото поруч з президентом Росії Володимиром Путіним – один з провідних російських пропагандистів, Володимир Соловйов. Обидва стверджють, що метою війни проти України є «денацифікація» українців, що історик Тімоті Снайдер, вважає «геноцидною риторикою».

Провідні російські прихильники президента Росії Володимира Путіна дедалі більше використовують «геноцидну риторику», коли обговорюють українців та методи війни в Україні, відзначають західні аналітики у ті дні, коли в Україні вшановують жертв Голодомору 1932-33-го років, який понад 20 країн світу визнали геноцидом проти українського народу.

Кореспондентка американського телеканалу CNBC каже, що ультранаціоналістькі висловлювання стали головним напрямом у Росії, особливо після початку вторгнення 24 лютого. Коментатори на головних телевізійних каналах та військові блогери відверто критикують військове керівництво Москви за воєнні поразки та заохочують до більш жорстоких способів ведення війни, включно зі застосуванням ядерної зброї та зброї масового знищення, мовиться у статті.

Серед прикладів дегуманізації українців у російському публічному просторі, які наводить CNBC, є блог колишнього президента Росії Дмитра Медведєва, який має понад 900 000 підписників у Telegram. Він називає українських урядовців «тарганами», а раніше він казав, що вони «рохкають, як свині».

Слідом за нинішнім президентом Росії Володимиром Путіним, який вважає, що українців як окремої нації не існує, пишуть і інші впливові російські коментатори: наприклад, депутат Московської міської думи та прокремлівський журналіст Андрій Медведєв розповідав своїм 150 000 підписникам у Telegram у середу, що «українці – це росіяни, яких переконали, що вони особливі, більш європейські, расово чистіші та правильніші росіяни».

«Зупинити все це можна лише через ліквідацію української державності в її нинішньому вигляді», – цитує слова Медведєва CNBC.

Джулія Девіс, оглядачка видання Daily Beast, яка стежить за російськими ЗМІ та публікує на своїй сторінці у твітері кліпи з найбільш вражаючими висловлюваннями російських пропагандистів. У своїй колонці у виданні вона нагадує, як у жовтні в ефірі державного телеканалу RT, популярний телеведучий Антон Красовський наполягав, що українських дітей, які скаржаться на російську окупацію, потрібно топити, або спалювати живцем.

Головна редакторка RT, не менш відома пропагадистка Маргарита Симоньян, відсторонила Красовського за його висловлювання, але не дала пояснення, як записане і відредаговане інтерв’ю потрапило в ефір, зауважує Девіс. Менше, ніж за місць після інциденту з’явилося повідомлення, що Красовський переходить на постійну роботу у видання «Комсомольская правда».

Постійним об'єктом досліджень Девіс є один з провідних російських пропагандистів Володимир Соловйов, чия риторика за час війни «еволюціонувала» від «денацифікації» українців до підтримки «десатанізації» українців, до якої закликав чеченський диктатор Рамзан Кадиров.

Те, що геноцидні висловлювання не викликають протестів у росіян, на думку аналітиків, означає, що пропаганда досягла успіху.

«Українці настільки демонізовані та дегуманізовані, що багато пересічних росіян уже не ставлять під сумнів необхідність знищення української держави та знищення української національної ідентичності», – пише канадський дослідник Денніс Солтис у статті для вашингтонського дослідницького центру «Атлантична рада».

Відомий американський історик Тімоті Снайдер, який стежив за російською офіційною риторикою від початку війни і ще перед нею, вважає, що вона була «геноцидною» відразу, з того моменту, коли російська влада проголосила, що її метою є «денацифікація» українців.

«Денацифікація» в офіційному російському вживанні означає лише знищення української держави і нації. «Нацист», як пояснює підручник з геноциду, – це просто людина, яка ідентифікує себе як українець», – написав історик Єльського університету на початку квітня 2022 року, пояснюючи коріння статті під назвою «Що Росія має зробити з Україною», опублікованій у державному агентстві «РИА Новости». Статтю, що описує репресії, які Росія має застосувати по відношенню до населення України після захоплення країни, історик називає «підручником з геноциду».

У своєму виступі минулого місяця на запрошення німецької аналітичної інституції Центру ліберальної сучасності Тімоті Снайдер сказав, що за ці понад вісім місяців війни, він «впевнений, що кожна окрема геноцидна дія, згадана в статті 2 Конвенції про геноцид 1948 року, була здійснена».

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Країнам-учасницям, а їх на сьогодні 149, вона рекомендує запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії, здійснювані з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.

Але, як кажуть експерти, для застосування Конвенції, потрібно довести намір геноциду. І складністю задокументувати такий намір, зокрема, вони пояснюють той факт, що геноцидам, що були скоєні вже після ухвалення Конвенції, у Руанді, чи в Югославії у 1990-х роках, не вдалося запобігти.

Як каже Сайндер, Росії, навпаки, вдається уникнути відповідальності, як не парадоксально, завдяки тому, що вона надає «забагато доказів» своїх намірів, вона свідомо «перевантажує систему доказами геноциду», каже Снайдер.

«Проблема не в тому, що бракує доказів. Проблема полягає в надлишку доказів, які призводять до свого роду спотвореного циклу, коли люди не впевнені, чи це геноцид», – каже Снайдер. Коли з’являються нові і нові докази геноциду, люди, на його думку, втомлюються, їхня чутливість притупляється, і «ми просто очікуємо все більше і більше».

У своєму виступі Снайдер додає, що він переконаний, що нинішній геноцид Кремля пов’язаний з тим, що Росія ніколи не визнала попередній – Голодомор 1932-33 років, в результаті якого загинуло близько 4-х мільйонів українців.

«Росіяни кажуть, що за Голодомором не міг бути політичний мотив, «це було просто стихійне лихо». І кажучи це, росіяни намагаються перекрити водопостачання та відключити енергопостачання, щоб мільйони українців страждали та гинули», – каже Снайдер.

Він пояснює, що коли Москва заперечує політичний мотив геноциду в минулому, то це допомагає їй заперечити наявність політичного мотиву у її нинішній геноцидній війні проти українців.

Інтенсивність бойових дій у найближчі дні збільшиться - ISW

Українські військовики на передовій на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Загальний темп бойових дій в Україні, ймовірно, збільшиться в найближчі тижні через зниження температури та промерзання ґрунту, вважають експерти американського Інститут вивчення війни (ISW).

"Темп операцій вздовж лінії фронту сповільнився останніми днями через погіршення погодних умов, але, ймовірно, зросте, починаючи з наступних кількох тижнів, оскільки температура впаде, а земля замерзне на всій території бойових дій. Українські та російські звіти з критично важливих прифронтових районів на сході та півдні України, включаючи Сватове, Бахмут і Вугледар, вказують на те, що операції з обох сторін наразі загальмовані сильним дощем", – цитує звіт ISW Радіо Свобода.

Тим часом у британській військовій розвідці повідомляють про інтенсивні бої довкола Павлівки та Вугледара на Донеччині. "Росія та Україна зосередили там значні сили, при цьому російська морська піхота зазнала великих втрат. За цю територію точаться запеклі бої, ймовірно, зокрема тому, що Росія вважає, що ця територія потенційно може стати відправною точкою для майбутнього великого наступу на північ для захоплення решти контрольованої Україною Донецької області. Проте Росії навряд чи вдасться сконцентрувати достатньо якісних сил для здійснення оперативного прориву", - вважають британські експерти.

Раніше колишній командувач Сухопутних сил США у Європі генерал-лейтенант Бен Годжес висловив припущення, що Збройні сили України можуть звільнити території, захоплені Росією після 23 лютого, вже до кінця цього року, а до літа 2023-го ЗСУ звільнять Крим.

Прогнози для світової економіки на 2023 рік все більш невтішні

Фото: розпродаж іграшок у Walmart  в "Чорну п'ятницю" 25 листопада 2022 року, Делавер, США

Перспективи розвитку світової економіки до 2023 року погіршилися, вказують аналітики, оскільки війна в Україні продовжує ускладнювати торгівлю, особливо в Європі, а ринки чекають на прискорення китайської економіки після місяців карантину через COVID-19.

У Сполучених Штатах ознаки уповільнення ділової активності викликали побоювання щодо рецесії. У всьому світі інфляція зросла, а ділова активність, особливо в єврозоні та Сполученому Королівстві, продовжуває знижуватись.

В аналізі, опублікованому в четвер, Інститут міжнародних фінансів передбачив темп глобального економічного зростання лише на 1,2% у 2023 році, на рівні 2009 року, коли світ лише починав вихід із фінансової кризи.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) погоджується з песимістичним прогнозом. У звіті, опублікованому цього тижня, тимчасово виконуючий обов’язки головного економіста організації Альваро Сантос Перейра написав: "Економічні прогнози складні. Наш головний прогноз — не глобальна рецесія, а значне уповільнення зростання світової економіки в 2023 році, а збереження високої, хоча і з меншим ростом, інфляції в багатьох країнах."

Ставки у США

У США інфляція та кроки Федерального резерву з її стримування були основними факторами в більшості прогнозів поточного та майбутнього стану економіки.

США пережили найвищий рівень інфляції за 40 років, а ціни швидко ростуть з середини 2021 року. На початок 2022 року ставки в річному вимірі перевищували 6% і у жовтні досягли максимуму в 6,6%.

Починаючи з березня Федеральний комітет відкритого ринку (FOMC) центрального банку, який встановлює базові відсоткові ставки, декілька разів підвищував базову ставку з 0% до 0,25% до 3,75% і 4% тепер.

Ідея ФРС полягає в тому, щоб змінити стимули для споживачів, зробити заощадження більш привабливими, а ставки на запозичення – менш привабливими, центральний банк хоче зменшити попит і так стримати ріст цін.

Загалом ФРС встановив рівень інфляції в 2% в якості довгострокової мети.

США прагнуть уникнути рецесії

Мета ФРС — взяти інфляцію під контроль, не занурюючи економіку в руйнівну рецесію. І хоча низка економічних ознак вказує на те, що спроби уповільнити попит можуть спрацювати, загроза рецесії все ще існує.

Дані, опубліковані цього тижня, показали, що ділова активність у США сокрочується п’ятий місяць поспіль, оскільки компанії реагують на зниження споживчого попиту. Незважаючи на те, що економіка продовжує створювати нові робочі місця, кількість заявок на допомогу з безробіття зросла останнім часом.

FILE - Signage for a job fair is seen on Fifth Avenue in Manhattan, New York City, Sept. 3, 2021.
FILE - Signage for a job fair is seen on Fifth Avenue in Manhattan, New York City, Sept. 3, 2021.

Цього тижня Федеральна резервна система опублікувала протокол засідання FOMC на початку листопада, де економісти центрального банку висловлюють песимізм щодо стану економіки США в наступному році.

Вони вважають, що “ймовірність того, що економіка ввійде в рецесію протягом наступного року, майже такою ж імовірною, як і основний прогноз”.

Більшість членів комітету з правом голосу вказали, що настав час уповільнити темпи підвищення процентної ставки, припускаючи, що FOMC відмовиться від нещодавнього підвищення на 0,75% на зустрічі в грудні, можливо, підвищить ставку лише на 0,5%.

Глобальна боротьба

Уряди країн прагнуть підтримати своїх громадян у час, коли ціни різко зростають, особливо на продукти першої необхідності, як-от продовольство та паливо, на які сильно вплинула війна в Україні.

У доповіді цього тижня Міжнародний валютний фонд вказав на складний баланс для урядів: «Оскільки багато людей переживають складнощі, уряди повинні продовжувати надавати першочергову допомогу найбільш уразливим верствам населення, щоб впоратися із ростом цін на їжу та енергію, але уряди також повинні уникати збільшення сукупного попиту, який ризикує підвищити інфляцію. У багатьох розвинутих економіках і країнах, що розвиваються, фіскальні обмеження можуть знизити інфляцію, одночасно зменшуючи борг".

За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), хоча глобальне зростання буде низьким, але позитивним у 2023 році, окремі сфери зазнають спаду. Головним серед них є Європа, де IIF прогнозує падіння сукупного ВВП на 2,0%.

Оптимістичні оцінки для деяких регіонів

У 2023 році у світовій економіці є “яскраві плями” в таких регіонах, як Латинська Америка та Китай.

Для багатьох країн Латинської Америки, де експорт сировини, зокрема деревини, руди та інших важливих економічних ресурсів є рушієм, світова інфляція виявилася корисною, оскільки ціни на ці товари зросли. У звіті IIF прогнозується зростання ВВП на 1,2% у всьому регіоні, незважаючи на економічне скорочення більшості світу.

Китай постраждав економічно внаслідок стратегії президента Сі Цзіньпіна «нульовий COVID», яка призвела до масового блокування цілих міст і регіонів і порушень економічної діяльності. IFF та інші організації очікують значного послаблення політики Китаю в наступному році, що призведе до економічного зростання на цілих 2,0%.

Великобританія

За винятком Росії, яка переживає нищівні санкції, пов’язані з її вторгненням в Україну, Сполучене Королівство стикається з найпохмурішими перспективами наступного року з усіх найбільших економік світу.

Оскільки інфляція значно випереджає інфляцію в інших країнах, очікується, що зростання цін у річному вимірі досягне 10% до кінця року, перш ніж сповільнитися у 2023 році.

Серед країн G-7 Сполучене Королівство є єдиною країною, де економічне виробництво не повернулося до рівня до пандемії, і, за прогнозами, воно буде скорочуватися й надалі. ОЕСР прогнозує, що розмір британської економіки зменшиться на 0,3% у 2023 році та зросте лише на 0,2% у 2024 році.

Українці під обстрілами покидають Херсон, уряд евакуює лікарні – ЗМІ

Українці масово виїжджають з Херсона, рятуючись від постійних обстрілів російської артилерії.

Сотні українців покидають нещодавно звільнений Херсон, рятуючись від російських обстрілів, пишуть кореспонденти західних видань.

Крім потягів української залізниці, яка відновила маршрути до Херсона після окупації міста, і вивезла близько сотні дітей, літніх та хворих, українці масово виїжджають з міста вантажівками, мікроавтобусами та легковими автомобілями. Як пише кореспондент агентства Associated Press (AP), колони машин розтягнулися на кілометри, вийшовши за околиці міста, яке було лише на початку листопада звільнено з-під російської окупації, що тривала понад вісім місяців.

«Сумно, що ми залишаємо свій дім. Зараз ми вільні, але мусимо виїхати, тому що йде обстріл, є загиблі серед населення», – наводить слова місцевого жителя Євгена Янкова кореспондент AP.

Місто, яке російські війська залишили на початку листопада, вони тепер обстрілюють з артилерійських гармат з лівого берега Дніпра, вражаючи цивільні будинки, лікарні та об’єкти інфраструктури.

У результаті п’ятничних обстрілів було вбито 15 людей і 35 поранено, цитує телеканал CNN Кирила Тимошенка, одного з керівників адміністрації президента України. Також, за його словами, було відключено електропостачання, яке вдалося відновити лише у суботу.

Щоденник New York Times повідомляє, що після того, як російські війська у четвер і п'ятницю обстріляли місто та околиці 49 разів, було ухвалено рішення про евакуацію херсонських лікарень. Про це у розмові з NYT повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Пацієнтів дитячої лікарні перевезли до Миколаєва, а 100 пацієнтів обласного психіатричного закладу переправили до Одеси.

У п’ятницю «Голос Америки» повідомив, що ЄС готує передачу в Україну сотні генераторів та трансформаторів з країн ЄС та з резервів Комісії, які будуть спрямовані передусім на Херсонщину.

Європейська комісія готує для передачі Україні 200 середньогабаритних трансформаторів і великий автотрансформатор із Литви, один трансформатор середнього розміру із Латвії. Також ЄС надасть Україні з резервів Євосоюзу в Румунії 40 потужних генераторів, кожен яких може забезпечити безперебійним живленням середню лікарню.

Також міністерка закордонних справ Франції повідомила, що скоро до України прибудуть 100 генераторів з її країни. Американське агентство міжнародної допомоги USAID відправило в Україну понад 1000 генераторів і працює над новими поставками.

Більше

Відео - найголовніше

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00
XS
SM
MD
LG