Росія розгорнула широку мережу секретних агентів в Україні перед повномасштабним вторгненням. Понад те, ця мережа досі є “життєздатною” і попри тисячі арештованих зрадників забезпечує постійний потік розвідувальної інформації для російських військ. Такі дані оприлюднили розвідувальники і аналітики у новому звіті Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).

Згідно з опублікованим звітом, російські спецслужби завербували в Україні широку агентурну мережу напередодні вторгнення, від чого досі продовжують отримувати вигоду, - цитує звіт видання Newsweek.

Ще рік тому, нагадує видання, у зверненні 1 квітня 2002 року президент України Володимир Зеленський обіцяв “великі проблеми за співпрацю з гауляйтерами або окупантами напряму” і тим, хто “пішов в гауляйтери”, президент порадив робити собі “прописку десь у Ростові”. За інформацією журналістів видання, тисячі людей, звинувачених у співпраці з російським урядом, були затримані з початку війни в Україні.

Агентуру Москви звіт інститут RUSI називає «внутрішньою загрозою», яка “обмежила здатність України підготувати країну до війни у 2022 році”.

Згідно із аналітикою інституту, російським військам вдалося «корумпувати об’єкти» та вербувати українців – іноді навіть під сфальшованими приводами. Тобто українці можуть бути впевнені, що збирають дані для Києва, а насправді їх дії приносять у кінцевому підсумку користь Москві.

Крім того, звіт свідчить, що людей в Україні вербували агенти, які “проникли в українську політичну чи економічну еліту”. Деякі з них працювали на Росію вже упродовж десятиліть.

І хоча деякі з тих, хто працював на Кремль, були ідентифіковані, чимало з їх операцій все ще не викрито, попереджають автори звіту.

«Значна частина агентури Росії як в Україні, так і в інших країнах продовжує активно діяти», – пишуть вони.

Одним із завдань спецагентів Росії, наразі безуспішним, було спровокувати «внутрішню політичну кризу». Над цим працювали «впливові агенти в державних органах» в Україні, - йдеться у звіті.

Компанії Cargill та Viterra, два найбільші торговці зерном із Росії, виходять з цього ринку, повідомляє Bloomberg з посиланням на інформацію російського уряду, а також на джерела компанії.

Viterra планує оголосити відповідне рішення незабаром, пише Bloomberg з посиланням на поінформовані джерела в компанії. Cargill припинить експорт російського зерна в липні, повідомив міністр сільського господарства Росії. Компанія, все ж купуватиме російське зерно в інших компаній "в рамках нашої мети доставляти харчування для світу", йдеться в повідомленні компанії.

Як повідомляв Голос Америки, країни Східної Європи висловлюють занепокоєння, через надходження великих обсягів українського зерна до регіону, на тлі обмежень цього експорту через Чорне море.

У вівторок Румунія і Польща звернулись до Європейської комісії з проханням створити механізми із відстеження експорту українського зерна, щоб “гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту”.

Прем’єр-міністри Румунії та Польщі Ніколае Чука та Матеуш Моравецький заявили на бізнес-конференції в Бухаресті, що їхні уряди працюють над розв'язанням проблеми, коли значна кількість українського зерна (дешевшого, ніж те, що вироблене в ЄС) потрапляє в країни Центральної Європи, негативно впливаючи на місцеві ціни та рівні продажів для європейських фермерів.

Румунський прем’єр Чука наполягає на встановленні механізмів із забезпечення відстеження українського експорту та його кінцевих пунктів призначення.

Очільник польського уряду Моравецький також заявив, що разом з румунами «борються разом за те, щоб це зерно покинуло наші країни, щоб Європейський Союз ефективно допоміг нам у здійсненні торговельної політики”, - цитує посадовця Reuters.

Раніше цього місяця міністр сільського господарства Румунії Петре Даеа заявив, що, за оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили загалом 417 мільйонів євро (451,15 мільйона доларів) від надходження дешевшого українського зерна на їхні ринки. Даеа також сказав, що Єврокомісія має на меті виплатити компенсацію вартістю 56,3 мільйона євро польським, болгарським і румунським фермерам, остаточне рішення очікується 30 березня.

Видання Politico у січні писало, що український експорт зерна становив до війни десяту частину світового обсягу. Видання описувало занепокоєння болгарських фермерів, які скаржились, що не можуть заробляти на вирощуванні насіння соняшника, основного експортного продукту країни, через зростання українського імпорту, яке призвело до падіння цін майже вдвічі. За даними Politico, в Болгарії близько три чверті місцевого врожаю було витіснено з переробних підприємств.

Міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Чехії, Угорщини, Румунії та Словаччини на зустрічі у Брюсселі в січні закликали обмежити стрімкий імпорт українського зерна та виплатити компенсації постраждалим фермерам.

Сільськогосподарське питання України, як пише видання, активно обговорюється в ЄС на фоні перспективи членства України в Євросоюзі, що може створити виклики для фермерів у країнах-сусідах з Україною.

В статті використано матеріали АР, Reuters.

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі, який 29 березня відвідує Запорізьку атомну електростанцію, висловив сподівання, що Росія та Україна домовляться про принципи безпеки.

«Очевидно, що військова активність зростає в усьому цьому регіоні», — сказав Ґроссі агенції France-Presse, додавши, що під час його візиту «ідея полягає в тому, щоб узгодити певні принципи, певні зобов’язання, зокрема не нападати на підприємство».

Візит Рафаеля Ґроссі є його другим відвідуванням станції і першим після того, як МАГАТЕ запровадило постійну присутність на цьому майданчику у вересні 2022 року.

Напередодні гендиректор МАГАТЕ зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Президент під час зустрічі наголосив, що «без негайного виведення російських військ і персоналу із ЗАЕС та прилеглих територій будь-які ініціативи з відновлення ядерної безпеки та захищеності приречені на невдачу».

Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну.

Дивіться також:

План Ґроссі для ЗАЕС: захищати «об'єкт, а не територію» і вивести російську зброю з території станції

Бізнесмени, інформатики та філософи (загалом понад 110 осіб) написали відкритого листа із закликом впровадити шестимісячного мораторію на розробку систем штучного інтелекту та експериментів із ним. Серед підписантів - засновник компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск та співзасновник компанії Apple Стів Возняк, а також, наприклад, Йошуа Бенжіо - канадський вчений-інформатик, відомий винаходами у сфері штучних нейронних мереж і професор та письменник Юваль Харарі й інші.

Лист закликає технологічні компанії негайно припинити навчання будь-яких систем штучного інтелекту, потужніших за GPT-4. Ця пауза, кажуть співавтори, потрібна для перевірок “за участі усіх ключових учасників” ринку. Якщо таку паузу не буде застосовано “добровільно”, підписанти проситимуть уряди втрутитися та ввести мораторій.

У відкритому листі вказано, що штучний інтелект може спричинити значні зміни. Крім того, підписанти зазначили, що наразі не існує належного рівня відповідального управління таким ресурсом. На їх думку, такі рішення не можна делегувати технічним керівникам проектів, що займають невиборні посади.

“В останні місяці лабораторії штучного інтелекту вийшли з-під контролю за розробкою та розгортанням все більш потужних цифрових розумів, яких ніхто, навіть їхні творці, не можуть зрозуміти, прогнозувати або надійно контролювати”, - йдеться у листі.

“Ми повинні запитати себе, чи можемо ми дозволити машинам заповнювати наші інформаційні канали пропагандою та неправдою”, йдеться в листі.

Паралельно розробники штучного інтелекту повинні співпрацювати з політиками, йдеться у листі.

Раніше Ілон Маск та інші підписанти відверто висловлювали свою стурбованість щодо штучного інтелекту і загроз, які він може становити для людства. Маск був співзасновником і найбільшим донором OpenAI - некомерційної дослідницької лабораторії, створеної у 2015 році. У 2018 році він вийшов з правління компанії і припинив її фінансування. Нещодавно Маск критично оцінив рішення компанії відкрити комерційне відділення та прийняти мільярди доларів інвестицій від Microsoft.

Серед інших питань: Чи повинні ми розвивати нелюдські уми, які з часом можуть перевершити, перехитрити та замінити нас? Чи варто ризикувати втратою контролю над нашою цивілізацією?

“Потужні системи штучного інтелекту слід розробляти лише тоді, коли ми будемо впевнені, що їхній ефект буде позитивним, а ризики – керованими”, - впевнені автори листа.

Згідно з листом, його вимоги не означають призупинення розвитку штучного інтелекту в цілому, а просто відхід “від небезпечної гонки все більших і непередбачуваних моделей чорного ящика з надзвичайними можливостями”.

ЄРУСАЛИМ (AP) — Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу в середу відхилив припущення президента Джо Байдена про те, що прем’єр «відмовиться» від суперечливого плану реформи правової системи, заявивши, що країна приймає власні рішення.

Обмін заявами став рідкісним публічним свідченням розбіжностей між двома близькими союзниками та сигналізує про зростання тертя між Ізраїлем та США через судову реформу Нетаньягу, які він відклав після масових протестів.

На запитання журналістів у вівторок увечері, що він сподівається, що прем’єр-міністр зробить із законодавством, Байден відповів: «Я сподіваюся, що він від нього відмовиться». Президент додав, що уряд Нетаньягу «не може йти цим шляхом» і закликав піти на компроміс щодо плану, який викликав хвилю протестів у Ізраїлі. Президент також обережно відреагував на припущення посла США Томаса Найдеса про те, що Нетаньягу незабаром буде запрошено до Білого дому, сказавши: «Ні, не найближчим часом».

Нетаньягу відповів, що Ізраїль є суверенним і «приймає рішення волею свого народу, а не ґрунтуючись на тиску з-за кордону, в тому числі з боку найкращих друзів».

Пізніше в середу Нетаньягу у більш примирливому тоні сказав, що хоча «Ізраїль та Сполучені Штати час від часу мали розбіжності», альянс між ними «непорушний».

"Ніщо не може цього змінити", - сказав він у своєму виступі на саміті Державного департаменту США за демократію.

Обмін різкими заявами стався через день після того, як Нетаньягу закликав зупинити розгляд законопроектів свого уряду, щоб «уникнути громадянської війни» після двох днів масових протестів, коли десятки тисяч людей вийшли на вулиці Ізраїлю.

"Сподіваюся, що прем’єр-міністр діятиме так, щоб спробувати знайти якийсь справжній компроміс", – сказав Байден журналістам, покидаючи Північну Кароліну та повертаючись до Вашингтона.

Ізраїльські організатори протесту закликали до демонстрації на підтримку Байдена біля будівлі посольства США в Тель-Авіві в четвер, тоді як союзники Нетаньягу подвоїли свою критику.

Ітамар Бен-Ґвір, близький соратник Нетаньягу та міністр поліції, сказав армійському радіо Ізраїлю, що Ізраїль «не ще одна зірка на американському прапорі».

"Я очікую, що президент США зрозуміє цю тезу", - сказав він.

У розмові з громадським радіо Kan міністр освіти Йоав Кіш сказав, що «друг не може намагатися нав’язати іншому політику щодо внутрішніх проблем».

Нетаньягу мав кілька публічних суперечок із тогочасним президентом США Бараком Обамою щодо політики Ізраїлю щодо палестинців та іранської ядерної проблеми. У 2015 році він без координації з Білим домом виступив проти планів ядерної угоди між світовими державами та Іраном.

Німрод Горен, старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу, зазначив, що відносини США та Ізраїлю раніше мали кризові точки – наприклад, через недіючу угоду про обмеження ядерного потенціалу Ірану. Навпаки, за його словами, зараз Білий дім, схоже, «ставить під сумнів компетентність Нетаньяху як прем’єр-міністра, а також те, чи він надійний і відповідальний».

Нетаньягу та його релігійні та ультранаціоналістичні союзники оголосили про судову реформу в січні всього за кілька днів після формування свого уряду, найбільш правого в історії Ізраїлю.

Ця пропозиція спровокувала в Ізраїлі найгіршу внутрішню кризу за десятиліття. Керівники бізнесу, провідні економісти та колишні керівники служби безпеки виступили проти плану, кажучи, що він штовхає країну до диктатури.

Це також викликало критику з боку прихильників Ізраїлю в США, зокрема американських єврейських організацій, а також членів Конгресу від Демократичної партії. Опитування Pew, опубліковане в травні минулого року, виявило зростання розколу між сторонами щодо Ізраїлю та палестинців, причому демократи, особливо молоді виборці, дедалі частіше висловлювали прихильне ставлення до палестинців.

Цей план надасть Нетаньягу, якого судять за звинуваченнями в корупції, та його союзникам останнє слово у призначенні національних суддів. Це також дало б парламенту, який контролюється його союзниками, повноваження скасовувати рішення Верховного суду та обмежило б можливість суду переглядати закони.

Критики кажуть, що закон зосередить владу в руках коаліції в парламенті та порушить баланс стримувань і противаг між гілками влади.

Нетаньягу сказав, що він «прагне отримати широкий консенсус» на переговорах з лідерами опозиції, які почалися у вівторок.

Яір Лапід, лідер опозиції в ізраїльському парламенті, написав у Twitter, що Ізраїль був найближчим союзником США протягом десятиліть, але «найрадикальніший уряд в історії країни зруйнував це за три місяці».