Спеціальні потреби

Актуально

Блінкен, Гутерріш, Мішель та Ердоган привітали продовження дії зернової угоди

Вивантаження зерна в українському селі Згурівка, 9 серпня 2022. AP Photo/Efrem Lukatsky

Генсек ООН Антоніу Гутерріш привітав домовленість про продовження на ще 120 днів Чорноморської зернової ініціативи для експорту української продукції.

Гутерріш підкреслив відданість ООН "підтримці спільного координаційного центру, щоб ця життєво важлива лінія постачання продовжувала безперебійно функціонувати" та усуненню "перешкод, що залишаються на шляху експорту продовольства та добрив з Російської Федерації". У заяві генсека ООН йдеться про те, що "обидві угоди, підписані в Стамбулі три місяці тому, мають важливе значення для зниження цін на продукти харчування та добрива та запобігання глобальній продовольчій кризі".

Під час прес-конференції в Бангкоку держсекретар США Ентоні Блінкен прокоментував новину про продовження угоди так: "У той час як Росія, схоже, почула повідомлення "Групи двадцяти" про зернову угоду, президент Путін продовжує ігнорувати глобальні заклики до деескалації, вирішуючи натомість ескалувати, відправляючи десятки ракет для ударів по інфраструктурі в усій Україні, яка забезпечує теплом, водою, світлом мільйони цивільних".

Президент Ради ЄС Шарль Мішель написав у Twitter, що угода є "хорошою новиною для світу, який гостро потребує доступу до зерна та добрив".

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив у Twitter, що угода про продовження була досягнута після того, як Туреччина провела переговори між ООН, Росією та Україною, і подякував за це Гутеррішу, Володимиру Путіну, Володимиру Зеленському та "всім, хто долучився": "Із доставкою понад 11 мільйонів тонн зерна та харчових продуктів тим, хто потребує допомоги, приблизно на 500 кораблях протягом останніх чотирьох місяців, стали очевидними значення та переваги цієї угоди для продовольчого постачання та безпеки світу".

Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков заявив у Facebook, що Україна офіційно звернулася до партнерів по ініціативі з пропозицією продовжити зернову угоду щонайменше на рік та долучити до неї порт Миколаєва: "Український агроекспорт сьогодні залишається дієвим інструментом протидії світовій продовольчій кризі. [...] Світовий ринок не має можливості замінити українську агропродукцію в найближчий перспективі. Разом з тим можливо збільшити обсяги [поставок] нашого продовольства для світу".

У Кремлі водночас наполягають на полегшенні умов для експорту російських добрив й очікують, що невдовді будуть зняті "перешкоди" для вивезення російських добрив і продовольства. США та інші країни Заходу неодноразово заявляли, що режим санкцій не включає поставки продовольства та добрив.

Дія Чорноморської зернової угоди, укладеної в липні за посередництва ООН і Туреччини, мала закінчитися 19 листопада.

29 жовтня Росія заявила про припинення участі в угоді через нібито "терористичний актом" "проти кораблів Чорноморського флоту", в чому Москва звинуватила Київ.​ Попри припинення участі Москви, 31 жовтня ООН, Туреччина та Україна продовжили виконувати зернову угоду та виконали план транзиту для 16 суден, пише Радіо Свобода.

2 листопада Міноборони РФ повідомило про відновлення участі Москви в угоді про експорт зерна Чорноморським коридором. За повідомленням, Росія нібито отримала від України гарантії, які "видаються достатніми", щоб відновити виконання угоди. У МЗС України у відповідь заявили, що Україна не брала на себе жодних нових зобов’язань, які виходять за межі вже наявних у зерновій угоді.

Всі новини дня

Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео

Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:50 0:00

США змінили рішення і тепер надають Україні 31 танк M1-A1 Abrams замість запланованих раніше новіших варіантів M1-A2. Це дозволить США значно пришвидшити терміни доставки та надати цю можливість для України до осені поточного року. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер.

Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео

Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:42 0:00

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у вівторок прибув до Києва з неанонсованим візитом. Досі він був єдиним лідером G7, який не побував в Україні від початку повномасштабної війни. Кісіда передав запрошення президенту Володимиру Зеленському взяти участь у саміті країн G7.

В США уважно стежать за візитом Сі Цзіньпіна до Москви: як реагують в Білому Домі та Держдепі. Відео

Китай, за словами Джона Кірбі, поки не виключив можливості постачати РФ зрбою у її війні в Україні. Як коментує офіційний Вашингтон цю можливість, за результатами двох днів переговорів у Москві?

Столтенберг: змістовний діалог у форматі НАТО-Росія неможливий 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг презентує річний звіт альянсу за 2022 рік. 21 брезня 2023р. Фото: REUTERS/Johanna Geron

Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.

Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу
Єнс Столтенберг

За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.

Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.

Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.

Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.

“Більше НАТО” замість “менше НАТО

Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.

Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.

За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.

Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.

Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).

120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО

З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.

“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.

Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.

Сталевий опір українського народу

На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.

Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгся в Україну.
Єнс Столтенберг

“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.

Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.

«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.

«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».

Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці

Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.

Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.

“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.

Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.

Чи надасть Китай смертоносну зброю Росії - коментарі експертів

Немає "доказів того, що Китай постачає летальну зброю Росії, але є ознаки того, що був такий запит з боку Росії", - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.  Фото: Pavel Byrkin/Kremlin via REUTERS 

У Білому домі вважають, що Путін конче потребує підтримки Китаю, бо в нього на війні в Україні закінчуються боєприпаси, про це заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі каналу MSNBC.

«Президенту Путіну потрібен президент Сі, тому що в нього закінчуються боєприпаси, [...] у нього закінчується той інвентар, який йому потрібен для ведення цієї війни, і цілком ймовірно, що він буде шукати додаткової допомоги у Китаю», - сказав представник Білого дому.

Відносини між президентами Росії та Китаю Кірбі раніше називав "шлюбом за розрахунком", який дає Китаю союзника проти Заходу, а Росії - підтримку для ведення війни в Україні.

Як писав Голос Америки, Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання Росії летальної зброї, сказавши, що в НАТО бачили «деякі ознаки того, що був такий запит з боку Росії, і що це питання розглядається в Пекіні китайською владою”.

Уряди США та Європи попередили Китай, що він зіткнеться з серйозними наслідками, якщо вирішить надавати зброю та боєприпаси російським силам.

Як пишуть експерти, потенційна хвиля західних санкцій щодо Китаю може зруйнувати економічні цілі, які ставить перед собою Сі Цзіньпінь, тому він не може зайти надто далеко.

"Він [Сі Цзіньпінь] не дозволить Путіну програти, але є межа тому, скільки зусиль він готовий прикласти, щоб Путін досяг успіху", — коментує для видання NBC News Віктор Ча, колишній директор з питань Азії в Раді з національної безпеки США, а нині - член Ради оборонної політики, яка є дорадчим органом міністра оборони США.

Як вважає Ча, Китаю вигідний нинішній стан справ. Поки триває війна, Китай може розраховувати на потік недорогої нафти та газу з Росії, а США та їхні союзники змушені витрачати мільярди доларів на підтримку України, пише NBC News.

Видання NYT з посиланням на офіційні дані російської митниці, пише, що за рік російського вторгнення в Україну Китай вже продав Росії безпілотні апарати та запчастини до них на суму понад 12 мільйонів доларів. Мова здебільшого йде про популярні у світі дрони DJI та товари менших компаній, які здебільшого постачаються через дрібних посередників та експортерів. Ці дрони не вважаються летальною зброєю.

За даними видання, Китай лишається для Росії важливою опорою у військовому, дипломатичному та економічному напрямках. “Китай - один із найбільших покупців російської нафти, що допомагає фінансувати вторгнення”, - мовиться у статті з назвою “Поки війна в Україні триває, Китай допомагає поповнити запаси російських безпілотників”.

Скептична у питанні китайської допомоги Росії директорка програми дослідження Китаю в аналітичному центрі Stimson Юнь Сунь.

“Я не вірю, що Китай буде підтримувати Росію або надавати їй летальну допомогу, принаймні не від китайського уряду, не у великих масштабах, а також не публічно. Якщо конкретні китайські компанії надаватимуть таку зброю Росії, це дозволяє Пекіну заперечити свою участь. Але я не вірю, що політика Пекіна полягає в наданні такої допомоги Росії, особливо військової амуніції під час війни”, - аналізує експертка.

Вона також переконана, що Китай не підтримує дії Росії у цій війні.

“Китай відчуває, що має повний спектр відносин, які можна розвивати з Росією в економічному, енергетичному та міжнародному політичному плані. Але я вважаю, що аргумент про те, що Китай фактично підтримує Росію у війні в Україні, не є коректним. Тільки подумайте, якби Китай дійсно повністю підтримував Росію у війні в Україні, чи Росія досі програвала б, як це відбувається сьогодні”, - зазначила Сунь.

Водночас дослідниця Китаю додала, що не бачить перспектив у мирному плані Китаю щодо закінчення війни в Україні через “брак змістовності” в пропозиціях Пекіна.

На її думку, головною метою візиту Сі Цзіньпіня в Росію є зміцнення економічної співпраці. “Ми знаємо, що китайці говорили про дві речі. Одна з них – економічна співпраця. І це неминуче зосередиться на російському енергетичному секторі, на який Китай має великий попит, російський експорт сирої нафти та експорт природного газу до Китаю розширився та значно зріс минулого року. [...] А Росії потрібні китайські інвестиції в розвиток інфраструктури енергетичного сектору РФ”, - сказала Юнь Сунь.

Вона також вважає, що на китайсько-російську співпрацю не вплине рішення МКС видати ордер на арешт Путіна за вивезення українських дітей. Ні Китай, ні Росія не є підписантами Римського статуту, на якому базує свою роботу МКС, - нагадує експертка.

Китай заперечує закиди про можливість надання Росії летальної військової допомоги й звинувачує США та інші країни Заходу у загостренні війни тим, що вони надають озброєння Києву проти російських військ.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG